Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Унікальні писанки, якими надихається Gucci: як коломийський майстер підкорює світ

Опубліковано

Вже понад 30 років Олег Кіращук заробляє на життя писанкарством. Все почалось з дитячого захоплення, яке переросло у справу всього життя. Роботи писанкаря з Коломиї зберігаються в багатьох музеях не лише України, а й Америки, Канади, Німеччини та Австралії. Справжня слава про українського майстра рознеслась, коли модний дім Gucci використав орнаменти з писанок Олега у своїй колекції. А ще чоловік проводить майстер-класи та передає свої знання писанкарства не тільки українцям, а й іноземцям. Як роботи українського майстра поширились по всьому світу та чому писанка стала оберегом на війні – читайте далі.

Олег Кіращук

Олег Кіращук

Родом з Коломиї. Писанкарством займається з другої половини 1980-х.  Крім цього, Олег є учасником АТО, членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Лауреатом Художньої Премії ім. Я.Лукавецького. Майстер неодноразово брав участь у всеукраїнських та міжнародних виставках.

Їздив по селах до бабусь-писанкарок

Писанка – особливий вид творчості, у якій закладені традиційні гуцульські та покутські символи-обереги, трипільські мотиви та авторські композиції. Коли я лише починав створювати писанки, то звертався більше до автентичних мотивів. А потім їздив на велосипеді по селах Прикарпаття і шукав бабусь-писанкарок, щоб зробити замальовки давніх орнаментів, дослідити їх символіку та значення.

На основі народної творчості я створюю власні композиції, експериментую з кольоровою гамою. Найчастіше використовую тваринну символіку, дуже люблю зображати птахів. Мені подобається творчість Марії Приймаченко і як вона зображує казкових тварин. У моїх писанках також є схожі тварини. Буває, кілька днів обдумую композицію майбутньої писанки, а буває сядеш і руки самі роблять свою роботу.

Одні з найулюбленіших робіт

Створюю писанки на курячих, гусячих, страусових яйцях. Частіше роблю їх на шкарлупі пустого яйця. Це такий варіант для колекціонерів. А от писанки з білком і жовтком ще в давнину мали свою енергетику та особливе значення. Такі писанки навіть вважались лікувальними, бо їх замовляли для пари, яка не може мати дітей. Проте в давнину вважалось, що такі писанки має робити жінка та обов’язково без місячних. А коли йшла до річки по воду для барвників, то ні з ким не повинна говорити. Тоді використовувались натуральні фарби з різних рослин: чорний колір – лушпиння цибулі, червоний – комахи червець, яких сушили та перетирали, жовтий – дрік красильний. А ще яйця обов’язково брали запліднені. Коли писанка була готова, то на неї ніхто чужий не мав права дивитись.

У мене і зараз можуть замовляти писанки для молодят з побажаннями. Але я одразу кажу, що я не мольфар-чарівник і писанка – це вітальна листівка, на якій я малюнком зображую те, що ви хочете побажати парі.

Писанка оберігала і на війні

У мене є писанка з ангелом на фоні автоматних гільз. Ця писанка оберігала мене, коли я воював під Дебальцеве.

На війні я мав з собою блокнотик і щоб трохи знімати стрес, робив ескізи. Так якось і зобразив того ангела, якому завдячую життям. Кілька разів траплялись такі ситуації, наче якась вища сила мене захищала. Якось нас обстрілював міномет і ми вже бачили, що наступна міна точно впаде на нашу позицію. Але минулося. А потім, коли відступали, то позаду був танк, який міг би змішати нас з землею. Але трапилось якесь чудо – танк проломив однією гусеницею український бліндаж і застряг. Ангел врятував.

На війні я отримав поранення осколком в голову. За дві секунди до цього я вирішив зателефонувати дружині, але телефон чомусь випав з рук. Я нахилився, щоб його підняти і в цей момент поруч пролунав вибух, я відчув удар в голову, сніг навколо почервонів від крові – по нас стріляли з протитанкового гранатомета. Якби в ту мить я не нахилився, то, мабуть, отримав би важчі поранення, а так- поранення було легким.

А і це не все. Потім, коли ми відступали, то за щасливою випадковістю натрапили на чернігівських розвідників. Вони сказали, що там, куди ми йдемо, вже чекає засідка.

Всю війну ангел-охоронець мене оберігав. Але блокноту з ескізом не залишилось, тому після повернення я по пам’яті зобразив ангела. Перша писанка залишилась вдома, на згадку. А наступні копії я продавав і виручені кошти віддавав інвалідам війни, або дітям загиблих побратимів. А ще дарував писанки волонтерам, які колись мені дуже допомагали.

“Дівчинка до останнього дня життя тримала мою писанку біля себе”

Хотів би розказати про мою, як я вважаю, найкращу роботу. Це історія, про яку я довгий час не міг розповідати, бо було вкрай гірко.

У 2009 році до мене звернувся знайомий власник художньої галереї в Люксембурзі, який мав маленьку племінницю. Їй було 15 років і вона була смертельно хвора. Лікарі сказали, що їй залишилось жити не більше півроку.

Мене попросили зробити для неї писанку. Пишучи ту писанку, я відійшов від традиційних писанкових канонів – зобразив на яйці гумористичну сценку, де був зображений ведмедик, який вкрав з-під української хати діжку з медом, за ним женуться бджоли, а він відмахується від них галузкою.

Писанка була на гусячому яйці, я подарував її абсолютно безкоштовно. Пройшло кілька місяців і до мене з Люксембургу прийшов лист, де мої знайомі писали, що в них трагічна новина – дівчинка померла. Коли після похорону вони почали розбирати ліжко, де вона лежала, то знайшли рушник, який був замотаний у кулю. А всередині лежала моя писанка. Дівчинка настільки її вподобала, що до останнього дня тримала її біля себе. Це одна з небагатьох писанок, яка принесла настільки велику користь для людини.

Gucci використав орнаменти з української писанки

Найперше, що у мене питають – історію про Gucci. Це було 11 років тому. Мені прийшло повідомлення від знайомого із Нью-Йорка: мій малюнок із писанки використав у своїх колекціях одягу цей Дім моди. Про це написали на одному з іноземних сайтів. Я спочатку не зрозумів, що і як. Подумав, що може то і фейк.

Тоді розумів, що якщо наші журналісти дізнаються, то буде великий шум. Але потім ЗМІ самі почали публікувати цю новину у себе: невідомий майстер, українська писанка, навіть писали- “майстриня”. Коли побачив, що це “свято” проходить без мене, то сконтактувався з журналістами. Через деякий час вони мені привезли глянцевий журнал, де я роздивився ті писанки, і аж тоді вже я був певен, що дійсно- дизайнери Дому моди при створенні колекції одягу, надихалися тими моїми роботами.

Попри все вважаю,  що 90% тих дизайнів тих суконь мало схожі на мої роботи, але орнамент однією із суконь, очевидно, брали з писанки, оскільки і символіка, і кольорова гамма – все однакове. Тому- таки схиляюсь до того, що якийсь модельєр випадково натрапив на мої писанки і використав фрагменти.

Судитись з ними і не збирався, бо то ж не мої особисті символи, а народні.

Пішов на службу і не хотів повертатись до писанок

Я захопився писанкарством ще з 12 років. Цьому мене навчила моя мама. Писав тоді прості покутські писанки – вони прості за орнаментом, але мають глибокий зміст.

А потім у 90-х роках я пішов на службу до Збройних Сил. Тоді твердо вирішив – писати ніколи не буду, повернусь зі служби і знайду чоловічу роботу.

Ще до армії я вважав писанкарство не чоловічою справою. Але наша сім’я жила бідно і я, як старший син, писав писанки, щоб хоч якось допомогти мамі. Ті, перші мої писанки продавав на місцевому базарі, чим суттєво допомагав сім’ї. Після повернення з армії в країні була велика криза і моя мама вмовила мене, щоб я знову повернувся до писанкарства. І коли я вперше за довгий час взяв в руку фарби, то настільки захопився, що перестав виходити надвір. Пам’ятаю, як мама журилась, що всі хлопці ходять по дівчатах на кавалєрки, а я не виходжу з хати.

Писанки поширились по всьому світу

Моя мама стала головним рушієм у всьому. Саме вона організовувала наші сімейні виставки писанок, вишивки, витинанки в Києві, Чернівцях, Франківську… після цього мої роботи почали помічати. А далі була Естонія, де я проводив майстер-класи та водив екскурсії в Українській Церкві, що в м.Таллін. В ті часи я почав брати участь у багатьох Всеукраїнських виставках, а в 2004 році мене було прийнято до Національної Спілки народних майстрів. Через кілька років я зареєструвався на відомому інтернет-ресурсі, де зміг продавати свої писанки по всьому світу. 

 В 2012 році розробив дизайн писанки, з якої франківськими митцями було створено гігантську копію, яка брала учать у Києві в Параді вишиванок на День незалежності. Ця писанка була визнана однією з найкращих. Тоді Івано-Франківськ отримав 30 тис. гривень призових. Наступного року та гігантська писанка знову проїжджала Хрещатиком- вона знаходилась на початку парадної колони на правах минулорічного переможця. Мені це було дуже приємно!

Парадну колону на Хрещатику в 2013 році очолювала гігантська копія моєї писанки, але слідом, за нею- вже везли розмальовані гігантські копії керамічних виробів.

Крім цього всього, потрібно було якось заробляти на життя, а живемо ми не заможно. В Україні немає багатих поціновувачів писанок, тому з 2008 року я  почав продавати свої роботи за кордон через сайт eBay- так у мене з’явились покупці і в Америці, і в Канаді, і в Німеччині, і, навіть, на Кіпрі. Зараз писанки на курячому яйці коштують $20, на гусячому – $50-80. Колись на них був великий ажіотаж, а зараз колекціонери вже мають мої писанки, тому заробітку стало значно менше. Писанки настільки дорогі, що я не можу собі дозволити мати власну колекцію вдома. Є мрія, що колись таки матиму колекцію своїх робіт, але зараз собі того не можу дозволити.

Майстер-класи стали справою життя

Я проводжу майстер-класи в Україні та за кордоном. До речі, за кордоном писанкарство дуже популярне. Пригадую, що ще понад 20 років тому мені показували набір для писання писанок, який було виготовлено в США. У нас і поготів такого немає – все роблять ентузіасти.

Проводжу майстер-класи, щоб ознайомити людину з писанкою, розказати, як це все робиться. Спочатку проводив безкоштовно для благодійних організацій чи шкіл, в інших випадках, звичайно, беру оплату, оскільки потрібно годувати сім’ю. Після повернення з війни майстер-класи стали для мене справою мого життя, адже я  повернувся живий і неушкоджений. Я розумію, що життя потрібно прожити і за себе, і за тих побратимів, які не повернулись. А писанкарство в цьому допомагає.

Суспільство

В Україну повернули ще 11 дітей із тимчасово окупованих територій та росії (ФОТО)

Опубліковано

В Україну вдалося повернути 11 українських дітей із тимчасово окупованих територій (ТОТ) та росії. Це стало можливим завдяки ініціативі Bring Kids Back UA, Офісу омбудсмана і за посередництва Держави Катар.

Про це повідомив уповноважений ВР з питань людини Дмитро Лубінець.

Найменшій дитині із цієї групи — 10 років, найстаршій — 17. Серед врятованих є зокрема 13-річна дівчинка, яка змогла возз’єднатися зі своєю мамою після того, як жінку повернули з полону у квітні 2023 року. Дівчинка разом із бабусею залишалася на ТОТ Донеччини, але завдяки наполегливій роботі українських служб сім’я нарешті зустрілася.

Також додому повернулися п’ятеро дітей з однієї родини, які опинилися в рф після того, як їх опікун під час бойових дій вивіз їх із регіону. Згодом діти змогли зв’язатися зі старшою сестрою в Україні й повідомити про бажання повернутися додому.

Читайте також: Фінський гурт The Rasmus відвідав «Охматдит», аби підтримати юних пацієнтів (ФОТО)

Раніше ми писали, що дівчинка Ліза зустрічала звільнених полонених із прапором, а вони приїхали подякувати особисто.

Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Лубінця

Читати далі

Суспільство

Борис Джонсон зустрівся з українськими ветеранами-енергетиками перед боєм Усика в Лондоні

Опубліковано

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон провів зустріч із ветеранами ДТЕК, які приїхали до Лондона підтримати Олександра Усика. Серед присутніх були енергетики, шахтарі ДТЕК, металурги «Метінвест» і оборонці Маріуполя.

Про це повідомили в ДТЕК.

Під час зустрічі обговорювали необхідність посилення протиповітряної оборони України та розширення технічної допомоги для відновлення енергетичної інфраструктури.

«Наші енергооб’єкти постійно обстрілюють останні кілька років. Ми щоразу відновлюємо їх, але без належної протиповітряної оборони та технічної підтримки цього недостатньо», — зазначив ветеран і працівник ДТЕК Андрій підкреслив.

Читайте також: У Лондоні виставку зброї відкрила шабля Івана Мазепи з Чернігівського музею

Зустріч відбулася в межах ініціативи #МайбутнєБудеСвітлим, у межах якої Усик і ДТЕК закликають міжнародну спільноту допомагати у відновленні української енергосистеми та підтримувати роботу енергетиків під час війни.

Поєдинок між 38-річним українцем і 27-річним британцем Данієлем Дюбуа відбудеться 19 липня на стадіоні «Вемблі» в Лондоні. Вони змагатимуться за абсолютне чемпіонство у надважкій вазі.

Нагадаємо, що Усик на відкритому тренуванні в Лондоні вдягнув футболку Free Azovstal defenders (ВІДЕО).

Раніше ми писали, що Борис Джонсон підтримав українських енергетиків у благодійній куртці від DAMIRLI та ДТЕК.

Фото: фейсбук-сторінка ДТЕК

Читати далі

Суспільство

Фінський гурт The Rasmus відвідав «Охматдит», аби підтримати юних пацієнтів (ФОТО)

Опубліковано

Гурт The Rasmus з Фінляндії, який 19 липня виступить на сцені Atlas Festival, завітав до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Музиканти особисто зустрілися з маленькими пацієнтами, щоб їх підтримати.

Про це повідомили в Atlas Weekend.

Візит гурту відбувся у межах ініціативи фонду Good Donations, який спільно з Atlas Festival вже другий рік поспіль проводить збір коштів для дитячих лікарень по всій Україні. Цього року зібрані кошти спрямують на закупівлю критично важливого обладнання для «Охматдиту», що допоможе рятувати життя ще більшої кількості дітей.

Читайте також: За 24 години DOROFEEVA і POSITIFF зібрали понад 3 млн гривень на турелі проти «Шахедів»

Довідка про гурт

The Rasmus — популярний фінський рок-гурт, створений у 1994 році в Гельсінкі. Вони здобули світову славу після виходу хіта In the Shadows і альбому Dead Letters у 2003 році. За роки існування гурт випустив понад десять альбомів і продав більше ніж 3,5 мільйона платівок. The Rasmus кілька разів виступали в Україні, а у 2022 році представляли Фінляндію на «Євробаченні».

Нагадаємо, що з окупації врятували ще одну велику групу дітей, які зазнали переслідувань та знущань.

Фото: інстаграм Atlas Weekend

Читати далі