Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Унікальні писанки, якими надихається Gucci: як коломийський майстер підкорює світ

Опубліковано

Вже понад 30 років Олег Кіращук заробляє на життя писанкарством. Все почалось з дитячого захоплення, яке переросло у справу всього життя. Роботи писанкаря з Коломиї зберігаються в багатьох музеях не лише України, а й Америки, Канади, Німеччини та Австралії. Справжня слава про українського майстра рознеслась, коли модний дім Gucci використав орнаменти з писанок Олега у своїй колекції. А ще чоловік проводить майстер-класи та передає свої знання писанкарства не тільки українцям, а й іноземцям. Як роботи українського майстра поширились по всьому світу та чому писанка стала оберегом на війні – читайте далі.

Олег Кіращук

Олег Кіращук

Родом з Коломиї. Писанкарством займається з другої половини 1980-х.  Крім цього, Олег є учасником АТО, членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Лауреатом Художньої Премії ім. Я.Лукавецького. Майстер неодноразово брав участь у всеукраїнських та міжнародних виставках.

Їздив по селах до бабусь-писанкарок

Писанка – особливий вид творчості, у якій закладені традиційні гуцульські та покутські символи-обереги, трипільські мотиви та авторські композиції. Коли я лише починав створювати писанки, то звертався більше до автентичних мотивів. А потім їздив на велосипеді по селах Прикарпаття і шукав бабусь-писанкарок, щоб зробити замальовки давніх орнаментів, дослідити їх символіку та значення.

На основі народної творчості я створюю власні композиції, експериментую з кольоровою гамою. Найчастіше використовую тваринну символіку, дуже люблю зображати птахів. Мені подобається творчість Марії Приймаченко і як вона зображує казкових тварин. У моїх писанках також є схожі тварини. Буває, кілька днів обдумую композицію майбутньої писанки, а буває сядеш і руки самі роблять свою роботу.

Одні з найулюбленіших робіт

Створюю писанки на курячих, гусячих, страусових яйцях. Частіше роблю їх на шкарлупі пустого яйця. Це такий варіант для колекціонерів. А от писанки з білком і жовтком ще в давнину мали свою енергетику та особливе значення. Такі писанки навіть вважались лікувальними, бо їх замовляли для пари, яка не може мати дітей. Проте в давнину вважалось, що такі писанки має робити жінка та обов’язково без місячних. А коли йшла до річки по воду для барвників, то ні з ким не повинна говорити. Тоді використовувались натуральні фарби з різних рослин: чорний колір – лушпиння цибулі, червоний – комахи червець, яких сушили та перетирали, жовтий – дрік красильний. А ще яйця обов’язково брали запліднені. Коли писанка була готова, то на неї ніхто чужий не мав права дивитись.

У мене і зараз можуть замовляти писанки для молодят з побажаннями. Але я одразу кажу, що я не мольфар-чарівник і писанка – це вітальна листівка, на якій я малюнком зображую те, що ви хочете побажати парі.

Писанка оберігала і на війні

У мене є писанка з ангелом на фоні автоматних гільз. Ця писанка оберігала мене, коли я воював під Дебальцеве.

На війні я мав з собою блокнотик і щоб трохи знімати стрес, робив ескізи. Так якось і зобразив того ангела, якому завдячую життям. Кілька разів траплялись такі ситуації, наче якась вища сила мене захищала. Якось нас обстрілював міномет і ми вже бачили, що наступна міна точно впаде на нашу позицію. Але минулося. А потім, коли відступали, то позаду був танк, який міг би змішати нас з землею. Але трапилось якесь чудо – танк проломив однією гусеницею український бліндаж і застряг. Ангел врятував.

На війні я отримав поранення осколком в голову. За дві секунди до цього я вирішив зателефонувати дружині, але телефон чомусь випав з рук. Я нахилився, щоб його підняти і в цей момент поруч пролунав вибух, я відчув удар в голову, сніг навколо почервонів від крові – по нас стріляли з протитанкового гранатомета. Якби в ту мить я не нахилився, то, мабуть, отримав би важчі поранення, а так- поранення було легким.

А і це не все. Потім, коли ми відступали, то за щасливою випадковістю натрапили на чернігівських розвідників. Вони сказали, що там, куди ми йдемо, вже чекає засідка.

Всю війну ангел-охоронець мене оберігав. Але блокноту з ескізом не залишилось, тому після повернення я по пам’яті зобразив ангела. Перша писанка залишилась вдома, на згадку. А наступні копії я продавав і виручені кошти віддавав інвалідам війни, або дітям загиблих побратимів. А ще дарував писанки волонтерам, які колись мені дуже допомагали.

“Дівчинка до останнього дня життя тримала мою писанку біля себе”

Хотів би розказати про мою, як я вважаю, найкращу роботу. Це історія, про яку я довгий час не міг розповідати, бо було вкрай гірко.

У 2009 році до мене звернувся знайомий власник художньої галереї в Люксембурзі, який мав маленьку племінницю. Їй було 15 років і вона була смертельно хвора. Лікарі сказали, що їй залишилось жити не більше півроку.

Мене попросили зробити для неї писанку. Пишучи ту писанку, я відійшов від традиційних писанкових канонів – зобразив на яйці гумористичну сценку, де був зображений ведмедик, який вкрав з-під української хати діжку з медом, за ним женуться бджоли, а він відмахується від них галузкою.

Писанка була на гусячому яйці, я подарував її абсолютно безкоштовно. Пройшло кілька місяців і до мене з Люксембургу прийшов лист, де мої знайомі писали, що в них трагічна новина – дівчинка померла. Коли після похорону вони почали розбирати ліжко, де вона лежала, то знайшли рушник, який був замотаний у кулю. А всередині лежала моя писанка. Дівчинка настільки її вподобала, що до останнього дня тримала її біля себе. Це одна з небагатьох писанок, яка принесла настільки велику користь для людини.

Gucci використав орнаменти з української писанки

Найперше, що у мене питають – історію про Gucci. Це було 11 років тому. Мені прийшло повідомлення від знайомого із Нью-Йорка: мій малюнок із писанки використав у своїх колекціях одягу цей Дім моди. Про це написали на одному з іноземних сайтів. Я спочатку не зрозумів, що і як. Подумав, що може то і фейк.

Тоді розумів, що якщо наші журналісти дізнаються, то буде великий шум. Але потім ЗМІ самі почали публікувати цю новину у себе: невідомий майстер, українська писанка, навіть писали- “майстриня”. Коли побачив, що це “свято” проходить без мене, то сконтактувався з журналістами. Через деякий час вони мені привезли глянцевий журнал, де я роздивився ті писанки, і аж тоді вже я був певен, що дійсно- дизайнери Дому моди при створенні колекції одягу, надихалися тими моїми роботами.

Попри все вважаю,  що 90% тих дизайнів тих суконь мало схожі на мої роботи, але орнамент однією із суконь, очевидно, брали з писанки, оскільки і символіка, і кольорова гамма – все однакове. Тому- таки схиляюсь до того, що якийсь модельєр випадково натрапив на мої писанки і використав фрагменти.

Судитись з ними і не збирався, бо то ж не мої особисті символи, а народні.

Пішов на службу і не хотів повертатись до писанок

Я захопився писанкарством ще з 12 років. Цьому мене навчила моя мама. Писав тоді прості покутські писанки – вони прості за орнаментом, але мають глибокий зміст.

А потім у 90-х роках я пішов на службу до Збройних Сил. Тоді твердо вирішив – писати ніколи не буду, повернусь зі служби і знайду чоловічу роботу.

Ще до армії я вважав писанкарство не чоловічою справою. Але наша сім’я жила бідно і я, як старший син, писав писанки, щоб хоч якось допомогти мамі. Ті, перші мої писанки продавав на місцевому базарі, чим суттєво допомагав сім’ї. Після повернення з армії в країні була велика криза і моя мама вмовила мене, щоб я знову повернувся до писанкарства. І коли я вперше за довгий час взяв в руку фарби, то настільки захопився, що перестав виходити надвір. Пам’ятаю, як мама журилась, що всі хлопці ходять по дівчатах на кавалєрки, а я не виходжу з хати.

Писанки поширились по всьому світу

Моя мама стала головним рушієм у всьому. Саме вона організовувала наші сімейні виставки писанок, вишивки, витинанки в Києві, Чернівцях, Франківську… після цього мої роботи почали помічати. А далі була Естонія, де я проводив майстер-класи та водив екскурсії в Українській Церкві, що в м.Таллін. В ті часи я почав брати участь у багатьох Всеукраїнських виставках, а в 2004 році мене було прийнято до Національної Спілки народних майстрів. Через кілька років я зареєструвався на відомому інтернет-ресурсі, де зміг продавати свої писанки по всьому світу. 

 В 2012 році розробив дизайн писанки, з якої франківськими митцями було створено гігантську копію, яка брала учать у Києві в Параді вишиванок на День незалежності. Ця писанка була визнана однією з найкращих. Тоді Івано-Франківськ отримав 30 тис. гривень призових. Наступного року та гігантська писанка знову проїжджала Хрещатиком- вона знаходилась на початку парадної колони на правах минулорічного переможця. Мені це було дуже приємно!

Парадну колону на Хрещатику в 2013 році очолювала гігантська копія моєї писанки, але слідом, за нею- вже везли розмальовані гігантські копії керамічних виробів.

Крім цього всього, потрібно було якось заробляти на життя, а живемо ми не заможно. В Україні немає багатих поціновувачів писанок, тому з 2008 року я  почав продавати свої роботи за кордон через сайт eBay- так у мене з’явились покупці і в Америці, і в Канаді, і в Німеччині, і, навіть, на Кіпрі. Зараз писанки на курячому яйці коштують $20, на гусячому – $50-80. Колись на них був великий ажіотаж, а зараз колекціонери вже мають мої писанки, тому заробітку стало значно менше. Писанки настільки дорогі, що я не можу собі дозволити мати власну колекцію вдома. Є мрія, що колись таки матиму колекцію своїх робіт, але зараз собі того не можу дозволити.

Майстер-класи стали справою життя

Я проводжу майстер-класи в Україні та за кордоном. До речі, за кордоном писанкарство дуже популярне. Пригадую, що ще понад 20 років тому мені показували набір для писання писанок, який було виготовлено в США. У нас і поготів такого немає – все роблять ентузіасти.

Проводжу майстер-класи, щоб ознайомити людину з писанкою, розказати, як це все робиться. Спочатку проводив безкоштовно для благодійних організацій чи шкіл, в інших випадках, звичайно, беру оплату, оскільки потрібно годувати сім’ю. Після повернення з війни майстер-класи стали для мене справою мого життя, адже я  повернувся живий і неушкоджений. Я розумію, що життя потрібно прожити і за себе, і за тих побратимів, які не повернулись. А писанкарство в цьому допомагає.

19.04.2020

Суспільство

У центрі Києва вперше за 30 років відремонтували історичну вулицю

Опубліковано

В українській столиці вже за кілька днів відкриють рух оновленою частиною вулиці Івана Франка, що розміщена у середмісті.

Про це повідомили у пресслужбі Київської міської державної адміністрації.

«Поки триває літній сезон, ми продовжуємо ремонтувати інфраструктуру столиці. За кілька днів повністю відкриємо рух оновленою вулицею Івана Франка. Там вже вкладають верхній шар асфальту», – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Як ремонтують дорогу до Чорного моря на Одещині (ВІДЕО)

Зазначається, що вздовж вулиці відремонтували тротуари – з урахуванням потреб людей з вадами зору.

Також облаштували велосмугу та впорядковують зону для паркування авто, встановлюють нове LED-освітлення.

Наголошується, що вулиця Івана Франка – одна з історичних вулиць у центрі столиці. Востаннє її ремонтували 30 років тому.

Нагадаємо, у Києві в парку “Радунка” почався капремонт.

Також у Вінниці реставрують музей-садибу Михайла Коцюбинського.

Як ми повідомляли раніше, у Львові облаштували унікальний дитячий клуб «Науковий».

Усі фото: kyivcity.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

Причина №27, чому варто підтримати #ШоТам: робимо наших героїв відомими

Опубліковано

Звичайні люди, які в один момент стали героями. Чоловіки й жінки, які стали на захист рідної землі та обороняють її від російських найманців ціною власного життя уже сьомий рік. На Донбасі триває війна, і поки дехто вже встиг про це забути, #ШоТам не мовчить.

Ми розповідаємо про українських добровольців і військових, які чинять неймовірні подвиги заради незалежності України. 

Якщо ти читаєш нас і поділяєш наші цінності – підтримай #ШоТам за цим посиланням. Завдяки такій підтримці ми продовжимо розповідати історії про українських героїв, які захищають рідну землю від загарбників.

Читайте також: Причина №26, чому варто підтримати #ШоТам: ми розповідаємо про любов, яка надихає на успіх

Під час оборони Луганського аеропорту десантник Гайдуп’як натрапив на протитанкову міну. Аби допомогти побратиму, військові прийняли найтяжче рішення. Це історія небайдужості та героїзму звичайних людей.

За плечима Ольги 6 років війни. Спочатку рятувала життя у добровольчому батальйоні, а перейшовши у ЗСУ пройшла спеціальні курси і стала сапером.

Це історія легендарного танкіста Межевікіна, який в 33 роки із гарячим серцем та холодною головою виграв бій на старенькому Т-64 проти трьох сучасних російських Т-72. 

https://www.facebook.com/watch/?v=2764616810432783

Олександр Данилюк провів 9 страшних діб під Дебальцевим і зробив сотні операцій прямо в окопі! Зараз цей військовий хірург реанімує усю медицину країни.

Провів 9 страшних діб під Дебальцевим і зробив сотні операцій прямо в окопі! Зараз військовий хірург Олександр Данилюк реанімує усю медицину країни.#шо_там #шо_герої

Geplaatst door ШоТам? op Dinsdag 25 februari 2020

Павло Котенко, старший лейтенант 25 бригади – справжній герой. Він потрапив у полон до бойовиків, витримав страшне катування, але не видав своїх.

https://www.facebook.com/watch/?v=212584172945337

Як підтримати ШоТам?

Ви можете обрати для себе зручну суму, обравши з трьох варіантів: 

  • 29.99 гривень
  • 49.99 гривень
  • 99.99 гривень.

Це щомісячний платіж, який стягується автоматично. 

Просто перейдіть за посиланням –  “Підтримати”. Оберіть для себе суму, яку вважаєте за потрібну, та зручний спосіб оплати.

Чекаємо на вашу підтримку і вже готуємо наступні матеріали про те, що навколо існує не тільки велика #зрада, а багато-багато маленьких #перемог українців, які рухають Україну вперед. Будьте з нами й щодня переконуйтесь у тому, що наша держава заслуговує на те, щоб вкладати в неї час і гроші. Підписуйтеся на нас у Twitter, Instagram, Telegram, FacebookYouTube!

Читати далі

Суспільство

У Харкові відкриють новий гігантський “сухий” фонтан (ФОТО)

Опубліковано

У Харкові облаштовують новий “сухий” фонтан. Відкриття фонтану у сквері на пл. Свободи заплановане на 23 серпня, День міста. Про це повідомив перший заступник Харківського міського голови Ігор Терехов після робочої наради на площі.

За його словами, зараз там завершується будівництво каркаса фонтану: робочі заливають останнє бетонне кільце конструкції.

Читайте також: Як головну площу Маріуполя перетворюють на туристичний магніт (ФОТО)

«Фонтан вже прибув до Харкова, і з наступного тижня ми плануємо почати монтажні роботи інженерних комунікацій», – розповів перший віце-мер.

Яким буде фонтан?

Подібний фонтан є в парку Горького, але його діаметр всього 10 метрів. Діаметр фонтану, який з’явиться на площі Свободи, складе 36 метрів.

Місце навколо майбутнього фонтану — в піску, там повинні покласти гранітну плитку.

Ігор Терехов також зазначив, що територія скверу буде повністю реконструйована. Там з’явиться нове освітлення, буде покладена гранітна плитка, встановлять лавки, урни та виконають комплекс робіт з озеленення.

“Сухі” фонтани обладнані спеціальною решіткою, з-під якої б’ють струмені води. Сама ніша басейну з водою захована під поверхню.

Фото: city.kharkov.ua

Читати далі

Суспільство

Український фільм покажуть на європейській стрімінговій платформі HBO Europe

Опубліковано

Дебютний фільм режисера Антоніо Лукіча Мої думки тихі цієї осені з’явиться на європейській стрімінговій платформі HBO Europe. Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

За словами продюсерів стрічки Дмитра Суханова та Алли Бєлой, контракт міжнародного сейлз агента Reason8 Films (UK) був підписаний ще навесні, але тільки зараз завершився етап передачі всіх матеріалів стрічки згідно з міжнародними стандартами QC компанії HBO.

Нагороди і досягнення

Уперше ліричну комедію Антоніо Лукіча “Мої думки тихі” було показано 4 липня 2019 року у секції East of West 54-го Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах, де фільм отримав Спеціальну нагороду журі.

В Україні кінофестивальна прем’єра стрічки відбулася під час 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю, де фільм отримав приз глядацьких симпатій, премію FIPRESCI за найкращий український фільм, премію за найкращу акторську роботу (Ірма Вітовська-Ванца) та спеціальну згадку журі (Андрій Лідаговський).

Читайте також: В Україні вручили кінопремію “Золота Дзиґа”: хто отримав головний приз

У 2019 році фільм отримав також Національну премію кінокритиків “Кіноколо” у категоріях “Відкриття року” (Антоніо Лукіч) та “Найкраща акторка” (Ірма Вітовська-Ванца). А у 2020 році стрічка стала лауреатом Національної кінопремії України “Золота Дзиґа” у чотирьох номінаціях: “Найкращий фільм” (реж. Антоніо Лукіч, продюсери Дмитро Суханов, Алла Бєлая), “Найкращий сценарій” (Антоніо Лукіч, Валерія Кальченко), “Найкраща жіноча роль” (Ірма Вітовська) та “Відкриття року” (Антоніо Лукіч).

Фільм вийшов в український прокат 16 січня 2020 року всього на 91 екрані, проте стрічка протрималась в українському прокаті п’ять тижнів й зібрала 9,4 млн грн.

Крім того, “Мої думки тихі” стали першим в сучасній історії фільмом, що вийшов в прокат у Білорусі українською мовою.

Хто такі HBO Europe?

HBO Europe – це преміальна телевізійна група каналів HBO. Сервіс доступний як група телевізійних каналів та трансляцій телевізійних послуг в Угорщині, Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Болгарії, Хорватії, Словенії, Сербії, Чорногорії, Боснії та Герцеговині, Північній Македонії, Молдові.

Фото: 5.ua

Читати далі

Суспільство

Під Одесою оселились 1500 рожевих пеліканів (ФОТО)

Опубліковано

У Національному парку “Тузлівські лимани” під Одесою зараз оселилися близько 1500 рожевих пеліканів.

Про це повідомив в Facebook заступник директора нацпарку Іван Русєв, передає Уніан.

За словами вченого, більшу частину часу пелікани полюють і відпочивають. 

“Більшу частину доби вони полюють на Тузлівських лиманах та відпочивають. Багато часу вони витрачають на догляд за собою – чисткою пір’я. Тому і виглядають завжди яскраво  і фотогенічно для зацікавлених туристів”, – йдеться у дописі.

«ЗБЕРЕЖЕМО ПРИРОДУ – ЗБЕРЕЖЕМО УКРАЇНУ!»Сьогодні, 7 липня Указом Президента України визначено Днем професійного свята працівників природно-заповідної справи. Завдяки зусиллям фахівців, науковців та природоохоронної громадськості, станом на сьогодні в Україні збережено майже 8500 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею майже 4 млн. га, що становить 6,61% площі країни. Тепер в Україні офіційно 52 національних природних парки! Але ексклюзивним е національний природний парк «Тузлівські лимани», створений 1 січня 2010 року. День 7 липня для професійного свята обрано невипадково, адже асоціюється він зі святом Івана Купала, присвяченим загадковим і чудодійним силам природи.Відзначення Дня працівника природно-заповідної справи надихає нащадків для збереження рідної природи та екологічної рівноваги планети. Відео неперевершеного ранку з Тузлівської Амазонії в НПП «Тузлівські лимани». Ми і наша команда нацпарку працюємо заради такої дикої природи як тут…подивиться і закохайтесь, а закохавшись – бережить! Збережемо разом природу-збережемо Україну.

Geplaatst door Ivan Rusev op Maandag 6 juli 2020

Що варто знати про Тузлівські лимани?

Тузлівські лимани — група солоних лиманів лагунного типу в Україні, у приморській частині Бессарабії. Лимани включені до Національного природного парку, створеного указом Президента України від 1 січня 2010 року. Розташовані на території Татарбунарського району Одеської області.

Читайте також: На півдні України вперше помітили рожевих фламінго (ФОТО)

Національний природний парк (НПП) «Тузлівські лимани» — це ланцюг із 13 лиманів у межиріччі Дунаю та Дністра з відкритою зоною Чорного моря, а пляжна лінія тут тягнеться на цілих 50 кілометрів.

Водно-болотні угіддя природного заповідника є унікальними екологічними системами, що зберігають генофонд рослинного та тваринного світу, які відіграють важливу роль у підтримці екологічного балансу. 

Через територію Тузлiвських лиманів проходить міграційний коридор, яким пролітають мільйони птахів під час сезонних перельотів до місць гніздування. Тут відпочивають перелітні птахи та гніздяться водоплавні.

Читати далі

Суспільство

Алея дерев’яних скульптур з’явилась у хмельницькому парку (ФОТО)

Опубліковано

У парку імені М. Чекмана, що в Хмельницькому, працюють над облаштуванням алеї дерев’яних фігур. Їх створили різьбярі під час фестивалю «Respublica FEST 2019», розмістяться поруч з атракціонами, між набережною та центральною алеєю. Про це повідомляє місцевий сайт Є.

Зазначається, що раніше колекцію фігур вже встановлювали тимчасово на міській набережній поруч з парком. Хмельничанам їх презентували минулого року до Дня міста. Як розповів головний інженер комунального підприємства «Парки і сквери» Тарас Панасюк, раніше фігури не виставляли, оскільки чекали завершення будівництва алеї.

«Фігури ще встановлюємо. Поки що їх буде дев’ять, а не десять. Одну скульптуру, яку пошкодили восени, треба відремонтувати. Загублену деталь так і не знайшли. Ми маємо доробити її, і тоді виставимо теж», – каже Тарас Анатолійович.

Читайте також: У Києві на Позняках з’явилася скульптура з білими ведмедями (ФОТО)

Скульптури обробили дезінфікуючим засобом, також для них виготовили спеціальні підставки. Чи стоятимуть фігури у парку цілоріч, в адміністрації ще не визначились. За словами головного інженера, ймовірно, що на зимовий період колекцію виробів з дерева приберуть.

Фото: ye.ua

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.