На межі двох районів Вінниччини – на одному з найдавніших на Землі місць падіння метеоритів планують облаштувати туристичний центр відпочинку на природі. Про це повідомила пресслужба Липовецької районної ради. 

Проєктом передбачено створення умов для проведення науково-дослідних експедицій, наукових семінарів, конференцій, «зелених уроків», екскурсій та інших заходів. Задіяні село Іванька Липовецького району та село Лугова Іллінецької міської об’єднаної територіальної громади Іллінецького району. 

Чекають грант

Щоб зробити цю місцевість туристично привабливою, планують розбудувати інфраструктуру, інженерні мережі, комунікації, санітарні зони, облаштувати місця для відпочинку та фотозони.

Кошторис проєкту становить від 5 до 24 млн гривень. Його подаватимуть на конкурс Євросоюзу. Іллінецька ОТГ виступатиме подавачем проєкту, Липовецька райдержадміністрація та Іваньківська територіальна громада – як партнери.

Читайте також: На Вінниччині розвиватимуть астротуризм: що це буде?

Для реалізації цього задуму створена спільна робоча група, яка працюватиме над підготовкою грантового проєкту та розробленням детальних заходів щодо його втілення. Наразі відбувається внесення пропозицій, створення ескізів, різних мініпроєктів, які планують включити до загального.

Що варто знати про Іллінецький кратер?

Іллінецький метеоритний кратер – це одна з найстаріших астроблем Землі віком близько 400 млн років, розташована поблизу містечка Іллінці на Поділлі (40 км на південний схід від м. Вінниця, у межиріччі Соб – Сібок). Наслідком зіткнення 400 млн років тому космічного тіла (за оцінками з масою близько 40 млн тонн і діаметром 230-300 м) із твердими породами Українського кристалічного щита було утворення метеоритно-вибухового кратера з первісним діаметром близько 7 км і глибиною до 600-800 м.

Це місце на Поділлі несе на собі відбиток події планетарного масштабу. Метеорит, який уже від тертя об атмосферу розігрівся до температури плавлення, після удару об землю вибухнув. Вивільнену під час цього енергію, як стверджується у деяких публікаціях, можна порівняти з вибухом 120-мегатонної бомби. Температура сягала 4-5 тисяч градусів.

1. За розрахунками вчених, метеорит, який утворив Іллінецький кратер, мав масу 40 млн тонн і діаметр близько 230-300 метрів.

2. Іллінецький кратер – це не єдиний кратер на території України, їх є декілька. Але Іллінецький кратер по праву вважається найдревнішим кратером нашої країни.

3. Метеоритні кратери України: Найбільший кратер у Волинській області, Кримне. Його діаметр 45 км, а вік приблизно 65 млн років. Значно менший за своїми розмірами є Болтишський кратер, це Кіровоградська область. Діаметр кратера досягає 24 км, за віком 65 млн років. Як же не згадати про Оболонський кратер, який знаходиться в Полтавській області. Має солідний вік приблизно 170 млн років, діаметр 20 км. Тернівський кратер, який розташований у Кривому Розі, має діаметр всього 12 км, але його вік 280 млн років. Білилівський кратер, досягає 6,2 км в діаметрі, розташований в Житомирській області. Його вік 165 млн років. Ротмістрівський кратер утворився приблизно 120 млн років тому, в Черкаській області. Діаметр кратера досягає 2,7 км. У Кіровоградській області є унікальний Зеленогайський кратер, який складається з двох частин. Один має діаметр 2,5 км, а інший всього 800 м. Їхній вік близько 80 млн років.

4. У Вінницькому планетарії зберігається 3-кілограмовий уламок Іллінецького метеорита, його оцінили в 200 тисяч доларів.

5. Місцеві жителі збирають в кратері різні трави для чаю, вони запевняю, що цей чай має лікувальні властивості.

6. За підрахунками вчених, саме ядро метеорита в Іллінецькому кратері лежить приблизно на 700-метровій глибині.

На Вінниччині розпочалися підготовчі роботи до проведення реконструкції аеродрому «Гавришівка». Про це повідомляє інформагентство АрміяInform.

Компанія-переможниця тендеру на виконання реконструкції вже розпочала доставку матеріалів та обладнання для встановлення мініпідприємства з виготовлення бетону.

Летовище у Гавришівці — спільного використання. Тут одночасно працюють КП «Аеропорт Вінниця» та бригада транспортної авіації Повітряних Сил.

Що зроблять і за скільки?

Вартість реконструкції оцінюють майже у 900 млн грн. Передбачені заміна штучного покриття ЗПС, перону, облаштування необхідних комунікацій, зв’язку та мереж.

В інженерно-аеродромній службі тилу логістики Командування Повітряних Сил пояснили, що замовником робіт з реконструкції є «Аеропорт Вінниця», і жодної копійки з бюджету оборонного відомства на проєкт не витрачають. Тут також додають, що основні роботи на летовищі мають розпочатися у березні наступного року. Очікується, що цей процес триватиме до кінця 2021-го.

Як виглядатиме летовище?

За даними видання Vежа, концепцію реконструкції терміналу Міжнародного Аеропорту «Вінниця» довірили розробити компанії «УВТ ГРУП» (UVT GROUP). Як повідомляється, проект реконструкції передбачає добудову третього поверху, скляні ліфти та VIP-залу. 

Як повідомляється на сайті підприємства, раніше були замовлені проєкти реконструкції злітної смуги і, власне, існуючого терміналу аеропорту.

Згідно з концепцією, реконструйований термінал матиме орієнтовну площу 11 000 метрів квадратних. Реконструйоване бомбосховище, повне перепланування приміщень, надбудований третій поверх, окремий вхід для VIP персон і двоє гейтів для відправлення пасажирів.

Термінал також матиме змогу приєднати телескопічні рукави, можливість розширення міжнародної зони без перепланування технологічного процесу.

За сучасними вимогами новий термінал відповідатиме класу А,В енергоефективності. Для цього буде утеплено фасад з повною його заміною на сучасні утеплюючі матеріали та керамічне покриття, нове скління на базі фасадних систем Reynaers.

Що варто знати про аеропорт?

Летовище збудоване у 1983 році, використовувалось для місцевих, міжобласних та згодом — міжнародних маршрутів. Регулярні рейси виконувалися до 1999 року, певний час після того приймалися лише разові та чартерні рейси. Частково аеропорт використовується військовими.

Читайте також: У 2020 році розпочнеться реконструкція аеропортів Дніпро, Мукачево та Ізмаїл

2008 року проведено реконструкцію повітряновокзального комплексу, штучної злітно-посадкової смуги. Обладнано залою прикордонного та митного контролю. Летовище Вінниці є популярним місцем для хасидів, котрі подорожують до пам’яток Умані, Бердичева, Кам’янця-Подільського та інших міст, пов’язаних з історією євреїв. Зокрема, у 2015-му році летовище прийняло майже 6 тис. хасидів.

У травні 2008-го Міністерство транспорту та зв’язку видало аеропорту ліцензію на обслуговування внутрішньодержавних пасажирських перевезень. У грудні того ж року року Кабінет Міністрів відкрив міжнародний пункт пропуску через державний кордон для повітряного сполучення в летовищі «Вінниця».

У громадському транспорті Луцька запрацював електронний квиток. Системою вже обладнали всі тролейбуси Луцька, пише “Сегодня”.

Передбачається, що в транспортному засобі при вході в салон буде три зчитувачі, а для безпеки пасажирів буде працювати відеокамера.

Безготівкова оплата

Спочатку пасажири зможуть розраховуватися тільки спеціальними картками. Оплата проїзду кредитками і смартфонами запрацює з нового року.

Скільки коштуватиме картка

Багаторазова карта для проїзду буде коштувати 35 гривень. Школярам і пільговикам видадуть персональні квитки.

Читайте також: У Луцьку з’явився унікальний парк зі скульптурами

Перехідний період

У мерії Луцька кажуть, що буде перехідний період, тобто ще деякий час пасажири зможуть розраховуватися готівкою, аби уникнути проблем.

Міністерство освіти і науки Україні створило пошуковий сервіс для науковців – Open Ukrainian Citation Index (OUCI). Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених.

У Міносвіти зазначали, що наразі сервіс працює у тестовому режимі, тому відомство чекає на побажання, зауваження та будь-які інші форми зворотнього зв’язку від цільової аудиторії.

Довідково

Open Ukrainian Citation Index – це пошукова система та база даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що підтримують Initiative for Open Citations. Зараз ініціативу підтримує більшість провідних наукових видавців світу. OUCI є повністю некомерційним, тобто доступ до нього безкоштовний та відкритий для всіх.

Читайте також: В Україні не буде жодної російськомовної школи вже наступного року

Водночас наповнення бази відбувається за прозорими принципами і вона має зрозумілий механізм захисту від маніпуляцій з цитуваннями.

Зараз у базі є 109 млн публікацій з усього світу, зокрема зібрані метадані від 1 329 українських видань.

На 76 станціях метро Берліна з понеділка, 11 листопада, з’явилися плакати з краєвидами України – Карпат, Києва, Львова та Одеси. Про це повідомляє Укрінформ.

Хто це зробив?

Ініціатором акції, яка триватиме тиждень, стала організація IWEK e.V. 

«Ми звернулися до професійної агенції, яка використовує рекламні площі в метрополітені, співпрацює зі столичним муніципальним транспортом BVG, забронювали 150 місць у зоні А, на станціях у центральному районі міста», – розповіла агентству координаторка проєкту Ганна Слободянюк-Монтавон.

Ідея акції народилася торік. Команда проєкту подала заявку до МЗС України й отримала грант. Спочатку планувалося показати на плакатах 50 винаходів, як українці подарували, світу, адже Берлін – інноваційне місто. Але згодом ідея трансформувалася: на прохання Посольства України у ФРН у метро вирішили розмістити фото українських міст.

Як роблять Україну “видимою”

Як розповіла організаторка, на жаль, Україна в Німеччині «невидима», зусилля окремих організацій, спілок дуже розпорошені, що не сприяє інформуванню про нашу країну.

Після початку російської агресії особливо помітною стала ще одна проблема: дуже багато російськомовних, переважно російських персон виступали як експерти по Україні. Це призводило до формування викривленої думки в німецькому суспільстві.

Тож для популяризації України в Німеччині було вирішено створити платформу та сайт www.ukrainenow.de.

Тут об’єднано понад 50 українських ініціатив і зібрано всю інформацію про українські заходи, а їх  за рік проходить близько 700.

«Наше завдання – формування позитивного іміджу України в ФРН, поширення культурного контенту та втілення власних проєктів», – зазначила Ганна Слободянюк-Монтавон.

Київрада перейменувала низку столичних вулиць, провулків і бульварів. Про це повідомляється на сайті міськради.

Зокрема, у Голосіївському районі з’явились:

• вулиця Сім’ї Холодних – на честь братів Миколи (ботанік, мікробіолог, засновник вітчизняної школи фізіології рослин, академік, чиє ім’я носить інститут ботаніки АН України), Григорія (вчений, жертва більшовицького терору) і Олексія (відомий музичний критик);
• вулиця Родини Кістяківських – до неї належали вчений-криміналіст, професор Київського університету, громадський діяч Олександр Кістяківський, його сини Володимир (вчений-хімік, академік УАН та АН СРСР), Богдан (філософ права і соціолог, академік УАН), Ігор (юрист і політичний діяч, у 1918 році – міністр внутрішніх справ Української держави) та онук Георгій (американський фізик і хімік українського походження);
• вулиця Володимира Горовиця – на честь видатного українського і американського піаніста;
• вулиця Олени Апанович – на честь української історикині, архівістки, письменниці, лауреатки Шевченківської премії – найпочеснішої нагороди діячів науки і культури України;
• вулиця Атени Пашко – на честь української поетки, громадської діячки, дружини В’ячеслава Чорновола;
• вулиця Братів Шеметів – на честь братів Володимира, Сергія та Миколи, відомих громадських, політичних та культурних діячів, засновників перших українських періодичних видань у Наддніпрянській Україні, близьких соратників Гетьмана Павла Скоропадського, борців за незалежність;
• вулиця Архітектора Дяченка – на честь архітектора і громадського діяча, засновника стилю українського необароко, професора, члена-кореспондента Академії архітектури СРСР (1935), жертви сталінського терору;
• вулиця Юрія Немирича – відомого державного і військового діяча часів визвольної війни Богдана Хмельницького, дипломата, гуманіста, одного із найбільш освічених українських діячів козацької доби, близького соратника гетьмана Івана Виговського, учасника Конотопської битви 1659 року;
• провулок Костя Гуслистого – на честь дослідника історії України середніх віків, української культури та етнографії;
• бульвар Тадея Рильського – на честь громадського і культурного діяча, етнографа, економіста;
• вулиця Соломії Павличко – на честь письменниці, літературознавиці, перекладачки, публіцистки, авторки праць із теорії літератури, історії фемінізму (донька Дмитра Павличка);
• провулок Юрівський – ця назва походить від історичної назви села Юрівка, розташованого біля цієї місцевості, провулок прилучається до Жулянської та Чабанівської вулиць, які так само названі від прилеглих сіл;
• вулиця Валер’яна Підмогильного – на честь письменника і перекладача, одного із найвизначніших прозаїків українського «розстріляного відродження».

Читайте також: Місто Переяслав-Хмельницький перейменували

У Солом’янському районі найменовано:

• вулиця Дмитра Григоровича – на честь авіаконструктора, творця першого гідроплану;
• вулиця Сергія Висоцького – на честь історика й археолога, фахівця у галузі давньоруської культури, дослідника графіті і фресок Софії Київської;
• провулок Сарматський – на честь кочового іраномовного народу, спорідненого зі скіфами, який мешкав на межі нашої ери на території України і прилеглих землях (у ранньому новому часі нащадками сарматів вважали себе українська шляхта та козаки);
• вулиця Архипа Люльки – на честь конструктора авіаційних двигунів, академіка АН СРСР;
• вулиця Михайла Лучкая – на честь закарпатського мовознавця, фольклориста, історика, настоятеля Ужгородського Свято-Преображенського храму;
• вулиця Ніла Хасевича – на честь відомого художника, графіка, громадського і політичного діяча, члена ОУН і УГВР;
• вулиця Сергія Шишка – на честь художника, народного художника СРСР;
• вулиця Федора Андерса – на честь інженера-конструктора, автора першого в Україні дирижабля;
• вулиця Професора Делоне – на честь російського та українського науковця, математика, засновника Київського товариства повітроплавання;
• вулиця Олександра Богомазова – на честь графіка, живописця, педагога, теоретика мистецтва;
• вулиця Антіна Ждановича – на честь державного і військового діяча часів визвольної війни Богдана Хмельницького, дипломата, полковника Київського, посла до Османської імперії Речі Посполитої;
• вулиця Ганни Арендт – на честь американської політологині-теоретика, авторки робіт із тоталітаризму;
• вулиця Скіфська – назва пов’язана із скіфськими курганами V-IV ст. до н.е., що були виявлені та досліджувались археологами поблизу Жулян;
• вулиця Сильвестра Косова – на честь культурного, освітнього і релігійного діяча XVII ст., філософа, письменника, православного митрополита Київського, Галицького та всієї Руси;
• вулиця Гренджі-Донського – на честь поета, прозаїка, драматурга, перекладача, громадського і політичного діяча Закарпаття, одного із творців Карпатської України;
• вулиця Василя Седляра – на честь художника, митця-монументаліста, графіка, художнього критика, педагога;
• вулиця Івана Білика – на честь письменника, історичного романіста, перекладача, лауреата Шевченківської премії;
• вулиця Генерала Павленка – на честь генерала-хорунжого армії Української Народної Республіки;
• вулиця Михайла Дерегуса – на честь графіка і живописця, професора;
• провулок Степана Ерастова – на честь мецената українського культурного руху на Кубані, одного із засновників Української Центральної Ради;
• провулок Марусі Чурай – на честь напівлегендарної народної співачки і поетеси часів Хмельниччини, входить до переліку найвідоміших жінок давньої і сучасної України.

У Дарницькому районі назви отримали:

• вулиця Андрія Кизила – на честь Героя України (посмертно), майора (посмертно) Збройних Сил України, позивний «Орел», загинув під час російсько-української війни;
• вулиця Мілени Рудницької – на честь громадсько-політичної діячки, журналістки, письменниці, учительки, голови центральної управи Союзу Українок;
• вулиця Петра Радзіня – на честь екс-командувача Національними збройними силами Латвії, що у 1918 році вступив до Української армії гетьмана Скоропадського, потім – до армії Української Народної Республіки.

Також у Голосіївському та Солом’янському районах з’являться:

• вулиця Кирила Гвоздика – на честь живописця-монументаліста;
• вулиця Пилипа Коновала – на честь одного із найвидатніших українців Канади, національного героя Канади, героя Першої світової війни, єдиного в історії українця, нагородженого орденом Хреста Вікторії.

У Шевченківському районі з’явилася вулиця Аміни Окуєвої – для вшанування пам’яті лікарки, громадської активістки та військовослужбовиці, учасниці Революції гідності та війни на сході України.

Окрім того, перейменовано вулицю Панельну у Дніпровському районі – на вулицю Андрія Аболмасова, активного учасника Євромайдану, добровольця, учасника АТО, який загинув на сході України.