Укрпошта пропонує впровадити пересувні відділення по всій Україні

За чотири місяці повномасштабної війни експорт українських ІТ-послуг зріс на 27% та залучив 3,2 млрд доларів.

Про це повідомила компанія Опендатабот.

За 5 місяців поточного року частка IT у всьому експорті послуг склала 46% проти 37% в 2021 році. Згідно з повідомленням, ІТ – це єдина сфера бізнесу, яка зросла у поточному році порівняно з торішніми показниками.

Загалом з січня по травень 2022 року весь експорт послуг залишився на рівні аналогічного періоду минулого року – $6,8 млрд. Майже половина цієї суми – $3,2 млрд – залучив ІТ-сектор. Водночас експорт товарів впав на 20% – з $22,5 млрд до $17,9 млрд. Падіння зафіксовано в основних категоріях, таких як чорні метали – 38%, продовольство – 6%.

Географія експорту товарів теж змінилася. У 2021 році частки Європи та Азії в загальному обсязі були майже однакові – 38% і 40% відповідно. Натомість в 2022 частка Європи зросла удвічі та в експорті склала 78% ($2,08 млрд з $2,65 млрд).

Експорт до Європи за період січень-травень 2022 року збільшився на 6% проти аналогічного періоду 2021 року, експорт до Азії скоротився на 86% (до $302 млн), до Америки – на 67% (до $67 млн), до Африки – на 84% (до $56 млн), до країн СНД – на 74% (до $137 млн).

Нагадаємо, українська ІТ-армія з початку повномасштабного вторгнення атакувала понад 4200 російських онлайн-ресурсів.

Також ми повідомляли, що в застосунку цифрових послуг «Дія» почали тестувати е-пенсійне та посвідку на тимчасове або постійне проживання.

Фото: pixabay.com.

Світовий банк планує виділити «Укрзалізниці» $200 мільйонів для розвитку пропускної здатності експорту зерна.

Про це повідомив голова правління компанії Олександр Камишін в своєму телеграм-каналі.

За словами Камишіна, відповідне рішення представники Світового банку попередньо ухвалили під час Конференції з відновлення України в швейцарському місті Лугано.

«Повертаюсь із конференції Ukraine Recovery Conference 2022 в Лугано з хорошою новиною для УЗ. Попередньо домовилися зі Світовим банком про $200 млн фінансування наших проєктів із розвитку пропускної здатності експорту зерна», – зазначив керівник «Укрзалізниці».

Раніше Велика Британія заявила про виділення Україні до 10 мільйонів фунтів стерлінгів для ремонту залізничної інфраструктури, аби експортувати нею зерно.

Також ми повідомляли, що Канада закупила для України 140 тонн насіння гречки сорту Собо з провінції Манітоба, аби допомогти подолати цьогорічний дефіцит продукту.

Фото: pixabay.com.

Зірковий кухар Євген Клопотенко на своїй сторінці у фейсбуці повідомив про створення власної ферми.

У дописі зазначив, що знайшов господарство завдяки керівнику Рівненської обласної держадміністрації Віталію Ковалю.

«Під час війни всі почуття загострюються. У мене також. Мій потяг до землі посилився неймовірно», — написав Клопотенко.

Читайте також: Війна та їжа: як логістика перемагала зброю. Розповідає історик Володимир Полторак

Кухар відзначив, що чотири роки йшов до того, щоб зробити власну ферму.

«Думка, що я можу на українській землі вирощувати українські продукти, сильно мені подобалася. … я захотів відмовитися від продуктів, що мають іноземне походження, але виявилося місцями це неможливо. Бо от начебто часник – український продукт, але взимку на наш ринок завозиться китайський. Це знання зробило мені боляче», — пояснив своє рішення Клопотенко.

Також він відзначив, що навіть коли у країні триває війна потрібно воювати кожен на своєму фронті.

«Коли як не зараз? Бо війна, нам треба вирощувати їжу у більших обсягах, щоб забезпечити як мінімум себе продуктами, як максимум – допомогти країні», — написав кухар.

Про Євгена Клопотенка

Євген Клопотенко — український кулінарний експерт і шеф-кухар. Засновник соціального проєкту «Нове шкільне харчування» зі зміни культури харчування. Один із популяризаторів борщу на світовій культурній та кулінарній арені, ініціатор внесення борщу до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.

Нагадаємо, Євген Клопотенко отримав нагороду фуд-блогера року у Каннах.

Як ми повідомляли раніше, український борщ внесли до списку спадщини ЮНЕСКО.

Фото: facebook.com/ievgen.klopotenko.