Укрнафта бурить 5 нових свердловин на заході України

Двоє кумів із Прикарпаття знайшли спосіб дистанційно мінувати позиції росіян.

Про це розповідає ШоТам.

Роман і Володимир власноруч створили дрон-заміновувач. Їхній пристрій здатний скинути «подарунок» окупантам та швиденько повернутися на позиції.

«Якась мудра людина сказала, що один в полі не воїн. А два куми — то є сила», — Роман Боринець, винахідник.

Володимир і Роман — друзі з дитинства. А віднедавна ще й породичалися, ставши кумами. Володимир — геодезист за освітою, але електронік за покликанням.

Роман — професійний рятувальник, але всі навкруги знають: він механік від Бога. З початком великої війни вони спрямували свої таланти на допомогу армії.

Уже не один їхній прилад наробив лиха росіянам, а десятки відремонтованих автівок повернулися на фронт. Свій новий пристрій куми спочатку хотіли зробити наземним дроном-камікадзе. Але вигадали краще!

«А для чого камікадзе, як ми можемо зробити систему скиду міни, і він вертається назад? Цілий і неушкоджений», — Володимир Муссур, винахідник.

Розробляти його почали два тижні тому на прохання військових. І робота закипіла! Хлопці зібрали основу дрона та взялися його вдосконалювати.

Розробники протестували цього бешкетника: наразі він здатен перевезти міну до 120 кг. Їде на відстань 450 метрів або 850 із додатковою антеною.

Читайте також: «План народився просто в дорозі». Як компанія «ТАНА» з Луганщини евакуювала не лише виробництво, а й всю команду

Та цієї відстані замало, — вважають розробники. І вдосконалюють дрон, аби він їздив на 1,5 км!

А ще хлопці вигадали, як спостерігати рух дрона, не потрапляючи під дію ворожих РЕБ.

«Там є така неприємна річ, як РЕБ. Він глушить сигнали. І тому я розглядаю варіант який? Дрон підняти над собою, сигнал не заглушиться. І контролювати дроном, куди він їде», — Володимир Муссур, винахідник.

Куди саме дрон поїде тішити «подарунками» росіян — таємниця. Уже за кілька тижнів нова розробка хлопців нищитиме на фронті ворожу бронетехніку.

Нагадаємо, на Харківщині створили машину для розмінування, що знешкоджує протипіхотні міни.

Також в Україні створили робота-мисливця з дистанційним керуванням.

Український виробник сільгосптехніки — «Завод Кобзаренка» — презентував новий напівпричіп-цистерну. Нова техніка призначена для зберігання рідких органічних добрив та може використовуватись, як на полі, так і в господарстві.

Про це повідомили у пресслужбі заводу.

Зазначається, що новий напівпричіп має об’єм 95 м3 і є справжньою мобільною лагуною.

Цистерна буде ідеальним рішенням для зберігання рідких органічних добрив.

«Найкраще з усього — для установки не потрібно будувати фундамент, її можна використовувати як на території господарства, так і в полі», — йдеться у повідомленні.

Металева цистерна оснащена складним дишлом і, за словими виробника, легко агрегатується з трактором.

Читайте також: «У мене не вірили навіть батьки». Студент з Одеси створює свічки із викинутих пляшок та просуває бізнес у тік-тоці. Як це працює

Усередині встановлена мішалка, яка працює від гідравліки трактора. Без наповнення, цистерну можна легко перевозити з місця на місце.

У комплектацію входить італійська вісь, колеса, причіпна петля, драбина, показник рівня рідини та сигнальна лампа, яка сповіщає про наповнення цистерни.

Для додаткової міцності, завод посилив цистерну металевими балками по периметру.

Про завод

«Завод Кобзаренка» був заснований в 1993 році, як українсько-німецьке товариство «Флігель» (перейменовано в «Завод Кобзаренка» в 2008 році). На сьогодні «Завод Кобзаренка» — виробник №1 тракторних причепів в Україні.

Нагадаємо, київський Завод Кобзаренка розробив і протестував подрібнювач деревини.

Також ми повідомляли раніше, що український Завод Кобзаренка експортує причепи до 30 країн світу.

Фото: facebook.com/zavodkobzarenka.

У Васильківському районі Київської області відкрили експериментальну IT-пасіку.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці програми USAID «Економічна підтримка України».

Наразі ІТ-пасіка – це 10 експериментальних вуликів з поліпропілену, оснащені сонячними панелями та сенсорами, якими бджоляр може керувати зі смартфона. Інформація з датчиків передається на сервер, а звідти на телефон.

Через застосунок у телефоні можна перевірити температуру у вулику, вологу, вагу в реальному часі, кількість назбираного меду, а також у додатку є функція GPS-навігатора.

Зазначається, що над створенням такого вулика працювала команда фахівців з України та Польщі. Патент на свій винахід оформили в Україні.

Читайте також: Як захисник між бойовими завданнями піклувався про покинутих тварин в Ірпені

У травні 2023 року 10 вуликів заселили бджолиними родинами трьох порід – Українська степова, Карпатка, Карніка. Зараз на пасіці спостерігають над тим, як поводяться бджоли, у разі потреби можуть регулювати температуру, вологість у вулику, адже ці показники впливають на захворюваність бджіл, а отже і результат їхньої роботи – кількість зібраного меду.

«Це цікава інноваційна ідея, яка дозволить у майбутньому розробити кілька курсів – для школярів, студентів закладів професійної та вищої освіти», – вважає старша менеджерка з розвитку трудового потенціалу Проєкту USAID «Економічна підтримка України” Сніжана Леу-Севериненко.

Про стартап

Українсько-польський стартап AmoHive розробив рішення допомоги науковцям, які досліджують хвороби бджіл та наслідки їхнього невдалого зимування.

Команда інженерів, бджолярів та IT-спеціалістів AmoHive створила розумне рішення. Вони обладнали вулики сенсорами, які передають інформацію про стан вулика як всередині, так і ззовні. 

Розробники AmoHive зауважують, що Україна є чи не найбільшою країною у світі щодо кількості бджолярів. Тож нашу країну часом називають батьківщиною бджільництва.

Нагадаємо, український інженер із Торонто Сергій Гордєєв створив велосипед із трикутними колесами.

Також ми повідомляли, що на міжнародній виставці у Болгарії представили перший український причіпний обприскувач для точного землеробства – TETIS.

Фото: facebook.com/ERAUkraine