Вантажівки на українських дорогах почали зважувати під час руху. Наразі Укравтодор запустив у тестовому режимі перші два майданчики в рамках реалізації пілотного проєкту WiM, повідомляється на офіційній сторінці відомства у Фейсбуці.

Що таке WiM?

Система зважування в русі WiM – це розумна система збирання інформації про транспортні засоби, які рухаються автомобільними дорогами: дату та час проїзду, температуру навколишнього повітря та дорожнього покриття, смугу та напрямок руху, швидкість руху та державний номерний знак, габаритні розміри, відстань між осями, загальну масу та її розподіл по осях.

Запуск перших майданчиків системи зважування в русі (WiM) в Україні є результатом успішної співпраці Укравтодору із міжнародними партнерами, а саме з Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Проєкт передбачає 6 об’єктів на під’їздах до Києва. У мінінфраструктури розраховують, що протягом наступного року-півтора загалом по Україні буде встановлено близько 100 побідних комплексів. 

Читайте також: На бетонній трасі Дніпро-Решетилівка наносять новітню розмітку

Що зміниться?

Впровадження системи дозволить звільнити дороги від транспортних засобів, що не дотримуються встановлених обмежень щодо допустимої маси вантажу та/або навантаження на вісь і є одним із головних чинників руйнування доріг.

«Система WiM дозволить мінімізувати, а в деяких випадках – повністю позбутись людського фактору у сфері контролю за дотриманням вагових та габаритних параметрів від час здійснення перевезень автомобільним транспортом». – зазначив Андрій Вознюк, начальник відділу інтелектуальних транспортних систем Укравтодору.

У рамках пілотного проекту система WiM працюватиме в режимі «попереднього відбору» транспортних засобів, які підлягають подальшому контролю габаритно-вагових параметрів згідно з вимогами чинного законодавства.Наступними кроками Укравтодору, які базуватимуться на набутому досвіді та отриманих від системи WIM даних, буде розроблення програми поширення системи зважування в русі на мережі автомобільних доріг України (орієнтовно 100 – 200 майданчиків), що допоможе зберегти високі транспортно-експлуатаційні характеристики доріг, які були відремонтовані та побудовані за останні 4 роки.

Детальніше про систему: http://wim.in.ua

Шепетівський ремонтний завод нещодавно на одному з військових полігонів успішно провів випробування дослідних зразків чотирьох спрямовувальних труб артилерійської частини виробу БМ-21 “Град”. Про це повідомляє пресслужба підприємства.

Завершено повний цикл освоєння та виготовлення частин

Зазначається, що на даному етапі підприємство завершило повний цикл освоєння та виготовлення усіх комплектувальних, що входять до складу артилерійської частини виробу БМ-21 “Град”.

Як тривали випробування?

Нагадаємо, що у виробничих цехах Черкаського автоскладального заводу “Богдан Моторс” розпочали виконувати держоборонзамовлення з виготовлення багатоцільових позашляховиків для ЗСУ.

Український студент готує до запуску лінію з переробки опалого листя на папір. Про це повідомляють у пресслужбі МОН України.

Уже скоро в Україні може розпочатися виробництво eco-friendly паперу з опалого листя. Цю технологію запропонував український школяр, а нині студент КНУ ім. Т. Шевченка Валентин Фречка.

Читайте також: Екологічна канцелярія для школяра: де купити в Україні

Технологія готова до роботи в масштабних умовах

За його словами, днями технологія виготовлення паперу з опалого листя RE-leaf успішно пройшла випробовування на спеціалізованому обладнанні і готова до роботи в “масштабних умовах”.

“Ми підтвердили ефективність використання листя як замінника деревини. Ми виготовили папір на спеціалізованому обладнанні, яке показало, що папір і справді якісний”, – написав дослідник.

Перша у світі лінія переробки опалого листя на папір

Зараз необхідно удосконалити певні деталі, каже Валентин, але загалом уже скоро можна буде говорити про першу в світі лінію переробки опалого листя на паперову продукцію.

Нагадаємо, київський школяр Данило Коваленко винайшов спосіб, як переробляти гуму і не шкодити довкіллю.

У Луцьку почнуть встановлювати камери в рамках проєкту «Безпечне місто». Про це повідомляє Перший канал місцевих новин.

Прилади з’являться вже цієї осені і матимуть аналітичні «здібності»: визначатимуть п’яних водіїв на дорогах і хуліганів у парку. На камери витратять 50 мільйонів гривень: 20 – з державного бюджету і 30 – з міського. При цьому більше чотирьох мільйонів вже витратили минулого року на прокладання оптоволокна.

Де облаштують відеоспостереження?

Як розповіла директорка департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Юлія Сиротинська, передусім планується встановлення камер у 55-ому мікрорайоні (за «Там-Тамом»). Поставити їх збираються до кінця листопада. Робитиме це підприємство, що впроваджувало систему «Безпечне місто» у Києві. Яке саме, Юлія Сиротинська обіцяє повідомити за два тижні – після того, як проєкт пройде експертизу.

Скільки саме камер буде і в яких місцях, теж поки не розголошують, але в міській раді запевняють, що «сліпих плям» не буде – ні на дорогах, ні у дворах. «Йдеться про тисячі камер», – пояснила посадовиця.

Міська влада має амбітні плани зробити проєкт кращим, ніж в інших містах. 

На другому етапі камери поставлять у центральному парку, на вулиці Лесі Українки, Театральному майдані і Замковій площі. Це буде орієнтовно у червні наступного року.

Далі камери з’являться на перехрестях, в’їздах в місто, транспортних розв’язках. Повністю реалізувати проєкт планують за два роки.

Чому камери “розумні”?

Камери, які купуватимуть для міста, матимуть систему відеоаналізу. Зокрема, вони зможуть за поведінкою водія на дорозі визначити, чи той тверезий (раптові зміни швидкості, смуг і хаотичний рух зафіксуються), камери розпізнаватимуть номери, колір і модель авто вночі, стежитимуть, чи водії не порушують правил дорожнього руху і паркування, чи немає в місті покинутих речей, дітей.

«Навіть якщо люди залізли на лавку в парку і ламають її, система побачить це і спрацює звукове сповіщення: «Зупинись, ти вчиняєш правопорушення», – запевняє Юлія Сиротинська.

Повідомлення про зафіксовані правопорушення з’являтимуться на екрані у серверному центрі. Там цілодобово чергуватимуть працівники муніципальної варти.

Звідки й хто керуватиме системою?

З системою матимуть справу працівники муніципальної варти. Центр управління з серверами та моніторами наразі облаштовують в їхньому приміщенні на вулиці Богдана Хмельницького, 17.

Спочатку там чергуватиме по одній людині, але в майбутньому кількість працівників можуть збільшити.

«Ми хочемо створити повноцінний кризовий центр. Наприклад, пройшов у місті буревій і зважаючи на дані з камер, працівники негайно відправляють у потрібні місця рятувальників, комунальників, сповіщають міську владу про те, скільки людей постраждало, скільки дерев впало, що затопило», – пояснює посадовиця.

Читайте також: Київ увійшов до світового ТОП-50 міст з найбільшим покриттям камерами відеоспостереження

Доступ до відео з камер матимуть лише вповноважені працівники муніципальної варти і поліція. Але той же працівник не зможе скопіювати його собі на флешку і винести за межі серверної. Це конфіденційно.

Якщо у лучан щось трапилось і вони хочуть отримати відео, щоб знайти винного, слід звертатись до поліції, а не муніципалів.

Точне розташування і кількість камер триматимуть в секреті, щоб вберегти їх від вандалів. Якщо ж хтось таки пошкодить прилади, порушника обіцяють знайти з допомогою тієї ж системи.

Поблизу села Липиці, що на Львівщині, мають намір побудувати на Дністрі мікрогідроелектростанцію потужністю 200 кВт. Проєкт реалізує компанія “Вотерструм”, передає ecotown.com.ua з посиланням на wz.lviv.ua. 

Можна встановити будь-де

«Це буде полімерна гребля автоматичної дії, для якої не потрібне водосховище і яка завдяки датчикам спускатиметься, як тільки рівень води підніматиметься, і навпаки, – розповідає співвласник компанії “Вотерструм” Андрій Авдеєнко. – Станція мобільна: її можна демонтувати, і встановити на іншому місці, до того ж виготовлена з полімеру, який не розчиняється у воді, не випаровується, і не руйнується під дією сонячного проміння».

Для ГЕС потрібно всього 8 кубометрів води на секунду, тоді як на цій ділянці річки проходить приблизно 40 кубометрів на секунду, продовжує він. «Навіть у найпосушливіше літо нам має вистачити води і на роботу турбіни, і на рибоходи, – запевняє Андрій Авдеєнко. – Ми виступаємо за будівництво мікро-ГЕС на великих річках – для роботи такої станції потрібно не більше 30% води, що проходить по річці, і нема потреби наповнювати водосховище».

Одна з найбільш безпечних ГЕС

За словами інвестора, гребля підніме рівень води на 2,5 метри, але при цьому річка не виходитиме з берегів і не затоплюватиме прилеглі території.

«Дністер – паводкова річка: під час сильних дощів чи танення снігу рівень води різко піднімається, – зауважує Андрій Авдеєнко. – У багатоводний період влив ГЕС буде помітний на ділянці 100−300 метрів, а у маловодний – на близько 7 км, що піде на користь рибі: вода прогріватиметься менше і буде більше насичена киснем».

Фактично ГЕС триматиме середній рівень води у руслі, продовжує він. «Якщо наближається паводок, то попередження про це надходить за добу і вода починає потихеньку спускатись, – пояснює Андрій Авдеєнко. – Різко спускати не можна, аби не розмило береги».

Це буде одна з найсучасніших і найбільш безпечних для довкілля ГЕС, зауважує інвестор. «Краще побудувати 10 мікро-ГЕС, ніж одну велику, яка справді сповільнює течію, – говорить Андрій Авдеєнко. – У місці, де ми будуємо ГЕС, швидкість течії зараз 0,6 м/с, а після будівництва буде 0,4 м/с і залишиться течією річкового типу».

Читайте також: На Вінниччині реконструюють дві ГЕС потужністю 400 кВт

На Липицькій ГЕС планують збудувати не лише рибохід, а й встановити перед греблею механічне та ультразвукове захисне обладнання, аби запобігти травмуванню риб, підкреслює співвласник компанії “Вотерструм”.

«Ми зобов’язалися профінансувати польові іхтіологічні дослідження, які дозволять дізнатись, які види риб водяться у Верхньому Дністрі і як краще для них проектувати рибоходи, – розповідає Андрій Авдеєнко. – До того ж спеціальні решітки дозволять вловлювати сміття: після греблі вода буде вже очищена від механічного сміття – одна ГЕС в Україні вловлює близько 20 т сміття на рік, плюс турбіна насичує воду киснем».

Полімерна гребля залишає можливість для проходження каяків, зауважує Андрій Авдеєнко.

Добудову головного корабля класу “Корвет” за проєктом заплановано до кінця 2023 року. Про це повідомляє АрміяInform.

Добудують до кінця 2023 року

Уже вироблено орієнтовний графік відновлення проєктних та будівельних робіт програми, яким передбачено добудову головного корабля до кінця 2023 року вартістю 7,7 млрд грн.

Вартість і строки наступних трьох кораблів буде визначено за результатами будівництва першого корабля.

Чим це вигідно?

На думку українських експертів в галузі суднобудування, відновлення виробництва чотирьох необхідних ВМСУ кораблів за програмою “Корвет” дозволить залучити до роботи близько 10 тисяч працівників у різних галузях оборонки та забезпечить цих працівників роботою на 8-9 років.

Нагадаємо, ВМС України передали нове аварійно-рятувальне судно “Олександр Охріменко”.