Український військовий відкрив фотовиставку про братерство іноземних добровольців (ФОТО)

Гончар Микола мріяв створити артпростір для ветеранів, але не мав на це грошей. Він порахував, що для втілення задуму йому потрібно зробити й продати 10 000 горнят. Вирішив: а чому б не спробувати? Тож написав про мрію в соцмережах.

Його ідея отримала такий відгук, що горнята розкупили за рік, тож Микола вже добудовує резиденцію! Кейс про те, як неможливе стає можливим, дивіться в нашому проєкті «Куркулятор»! А якщо маєте бажання, можете підтримати проєкт Миколи, замовивши в нього горнятко.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Миколи Величка

Щороку 18 травня, у річницю депортації 1944 року, в Україні відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У цій добірці розповідаємо про фільми про цю трагічну сторінку в історії кримських татар і згадуємо стрічки на кримську тематику. 

«Алім», реж. Георгій Тасін

Гордий і сміливий «джиґіт» Алім працює на шкіряній фабриці скупого Алі-бая, який знущається зі своїх працівників. Одного дня Алім не витримує та стає на революційний шлях — разом з товаришами тікає в гори та розпочинає підпільну боротьбу.

Найстаріший фільм на кримськотатарську тематику в історії українського кіно зняли на Ялтинській кіностудії ВУФКУ. Це історія про місцевого Робін Гуда створена на основі народної легенди, яку в 1925 році перетворив на п’єсу репресований письменник Іпчі Умер. Сценарій до фільму написав український поет-авангардист Микола Бажан. Стрічку знімали на Чатир-Дазі та Ай-Петрі. Вона отримала широку популярність за кордоном: у 1927 році її показали в Берліні та Парижі. Проте в 1937-му стрічку зняли з прокату, а її копії знищили.


Джерело: Довженко-Центр. Онлайн

«Додому», реж. Наріман Алієв

Роуд-муві про батька та сина, які повертаються з Києва до окупованого Криму, щоб поховати старшого сина родини за мусульманськими традиціями, стало повнометражним дебютом режисера кримськотатарського походження Нарімана Алієва. Фільм знімали в Києві та області, в кількох селах Миколаївської області, селі Стрілкове на Арабатській стрілці та на озері Сиваш. Світова прем’єра відбулась у 2019 році на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі в секції «Особливий погляд».

Протягом 2013-2016 років Наріман Алієв також створив свою трилогію коротких метрів «Кримські історії», до якої увійшли стрічки «Повернутись зі світанком», «Я тебе кохаю» та «Без тебе». Фільми, зняті в Криму, досліджують теми конфліктів між поколіннями, розлуки та втрати близьких.

«Хайтамара» та «Чужа молитва», реж. Ахтем Сеїтаблаєв

Перший український ігровий фільм, присвячений темі сталінської депортації кримських татар у травні 1944 року. Головний герой фільму — льотчик та національний герой Амет-Хан Султан — після вигнання нацистів з Криму повертається додому до Алупки. У той самий час розпочинається операція НКВС з депортації. Тема Криму є наріжною у творчості режисера кримськотатарського походження.

У 2017 році Сеїтаблаєв зняв фільм «Чужа молитва», у якому розповідає історію кримської татарки Саїде Аріфової. Під час Другої світової війни вона двічі врятувала 88 єврейських дітей-сиріт: спершу — від нацистів, видаючи малюків за кримських татар, а вдруге — від військ НКВС, які здійснювали депортацію кримських татар у травні 1944 року, довівши, що ці діти є євреями.

«Киснева станція», реж. Іван Тімченко

Біографічна драма в жанрі магічного реалізму про дисидента, політв’язня та провідника кримськотатарського народного руху Мустафу Джемілєва, а саме про період його чотирирічного заслання в якутському селищі Зирянка. Мустафа тяжко працює на кисневій станції: щодня він наповнює киснем іржаві балони та котить їх на причал. Це монотонна й виснажлива робота, в якій він уподібнюється до міфологічного Сізіфа. Події відбуваються після понад 300-денного голодування Мустафи, яке зробило його відомим на весь світ. З газет про нього дізнається дівчина Сафінар, яка закохується та вирішує поїхати до Джемілєва.

У Базелі український гурт Ziferblat, який представляє Україну на Євробаченні-2025, разом з українською діаспорою відсвяткував День вишиванки.

Про це повідомили піар-менеджери гурту

Після виступу у півфіналі Євробачення-2025 музиканти відсвяткували у Швейцарії день вишиванки разом зі своїми земляками. На зустрічі учасники гурту Ziferblat з’явилися у вишиванках від українського бренду Etnodim. Уся делегація гурту підтримала ініціативу з національним одягом. 

Читайте також: Зберегли естетику 70-х: Ziferblat провів першу репетицію до «Євробачення-2025» (ВІДЕО)

«Вишиванка — це не просто одяг. Це ДНК нації, що об’єднує українців по всьому світу», — наголосили артисти під час події.

Нагадуємо, як іноземці реагують на переможців українського нацвідбору

Фото надали піар-менеджери гурту