Економіка і бізнес
Український стартап Deus Robots, що створює роботів-cортувальників, залучив $5 млн інвестицій
У кінці грудня 2021 року український стартап Deus Robots підписав контракт на $5 млн інвестицій від компанії BGV Trident Capital.
Про це пише forbes.ua.
Стартап Deus Robots заснував Павло Пікулін. Він запевняє: роботів боятися не варто, адже вони не замінюють, а лише покращують роботу людей. Стартап вже співпрацює з «Новою Поштою», запустивши своїх роботів-сортувальників у неї на складі.
Що розробляє Deus Robots
Програміст Пікулін заснував Deus Robots у 2018 році, інвестувавши у стартап $1,5 млн – $1 млн із власної кишені, і $500,000 ангельських інвестицій.
У портфоліо Deus Robots – три види роботів:
- для сортування товарів вагою до 30 кг,
- для перевезення стелажів до 300 кг,
- вантажний робот для перевезення палет.
Вантажний робот – найдорожчий, оскільки може підняти 1 тонну вантажу.
«Йому треба потужніший акумулятор та сильніші колеса», – розповідає Пікулін,
Наступного року стартап запускає три нові моделі, які вирішуватимуть інші завдання – наприклад, зможуть забирати посилки з полиць.
Читайте також: Як український робот ALLY вирощує фрукти і ягоди (ВІДЕО)
Бізнеси не звикли працювати з роботами, тому стартап продає не просто машину, а «рішення» – допомагають підʼєднати робота до інтернету, налагодити його роботу на складі.
У 2021 році Deus Robots випустив 40 роботів. План на наступний рік – 1000 машин та вихід на операційний прибуток. Пікулін хоче інвестувати його у розвиток.
«Отримати чистий прибуток ми очікуємо не скоро», – каже він.
Нині стартап збирає роботів в Україні та закуповує деталі у Китаї, Європі та США. Запускати виробництво у Китаї не планують – хочуть орендувати завод у Києві, де в Deus Robots вже є свій R&D-центр.
Читайте також: «Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні
«В Україні багато талановитих праціників і їхню роботу легше контролювати», – каже Пікулін.
До того ж, наступного року тут запустять Дія.City – податковий режим для ІТ-компаній та стартапів. На прохання Пікуліна, у категорію резидентів додали стартапів-розробників робототехніки.
«Завдяки цьому буде вигідно розробляти роботів в Україні», – каже він.
На що піде $5 млн інвестицій?
У новому раунді інвестицій в Deus Robots вклав гроші американська компанія BGV Trident Capital.
Інвестиції підуть на:
- розширення команди з 25 до 80 людей;
- вихід на міжнародні ринки: в Німеччину, Чехію, Польщу і США;
- запуск серійного виробництва – до 400 роботів на місяць.
Щоб запустити серійне виробництво, стартапу треба завод. Рік тому Пікулін мріяв побудувати власну фабрику за $20 млн, але вирішив для початку орендувати дешевше приміщення у Києві і закупити туди обладнання. За кордоном Deus Robots хоче працювати із бізнесами, які мають склади: це рітейл, поштові оператори, фармацевтичні та автомотів компанії. В Україні стартап відкрито працює лише із Новою Поштою, але Пікулін каже, що веде переговори із 13 місцевими компаніями.
Що вміють та не вміють роботи?
Роботи Deus Robots виглядають як рухомі платформи, які орієнтуються у просторі завдяки розміщеним на підлозі QR-кодам.
Читайте також: Куди поїхати під час зимових свят? Дізнайся, яке місто України чекає на тебе в новому році (ТЕСТ)
Роботи підвищують ефективність роботи: звичайна людина сортує 500 посилок за годину, а з роботом у 3 рази більше – 1500 посилок. Один робот може працювати близько 18 годин на день, а година його роботи коштує дешевше, ніж у людини. До того ж, роботи не беруть відпусток та вихідних. Інвестиції у таку техніку можна окупити з першого дня, якщо орендувати роботів, або ж через 1-3 роки, якщо купувати їх.
Серед недоліків – залежність від стабільного інтернету та рівної підлоги. Також техніка Deus Robots не пристосована до роботи при мінусовій температурі – для холодних складів треба нові.
Нагадаємо, українські винахідники створили садового робота.
Як ми повідомляли раніше, у затоплені шахти на Закарпатті запустили робота-дослідника.
Фото: forbes.ua.
Завдяки терміновій доставці «Нової пошти» воїни отримали плату живлення, без якої не могла працювати система комплексу ППО, та знищили ворожу ціль.
Про це написали в соцмережах компанії.
Бійці ППО звернулися до контакт-центру «Нової пошти» з проханням пришвидшити доставку унікальної електронної плати живлення, адже без неї не працював один з комплексів, що прикриває стратегічно важливу ділянку.
Читайте також: Видання The New York Times розповіло про єдину в Україні бойову пілотесу гелікоптера
Співробітники компанії оперативно передали її до найближчого вантажного терміналу. Звідти деталь одразу забрали військові.
ППО-комплекс встигли вчасно довести до ладу, і того ж дня він збив ворожий «шахед».
Нагадуємо, що в ЗСУ з’явилася перша мотоциклетна рота (ВІДЕО).
Фото: «Нова пошта»
В Україні створили національну платформу розвитку атомної енергетики «Енергія майбутнього». У проєкті засновники обіцяють зробити нас лідерами у сфері мирного атома.
Про це повідомили в Українському ядерному товаристві.
Для кого та для чого
Як говорять засновники платформи, «Енергію майбутнього» створили, аби згуртувати фахову спільноту, науковців, представників бізнесу та молодь. Завдяки ініціативі планують спільно працювати над модернізацією, впровадженням інновацій та відновленням ядерної галузі.
Читайте також: Франція передасть саперам ДСНС шість роботизованих систем для розмінування
Як працюватимуть
«Енергія майбутнього» оцінюють як довгостроковий інституційний проєкт, у якому вже визначили основні напрямки:
- Nuclear Hub. SMART (впровадження технологій малих модульних реакторів);
- Nuclear Hub.H2 (воднева енергетика);
- Nuclear Hub.INDUSTRY (підтримка промислових підприємств).
Учасники «Енергії майбутнього» займатимуться підготовкою аналітичних продуктів, підтримкою освітніх програм і популяризацією новітніх ядерних технологій.«Вона [платформа] стане центром генерації нових ідей, розробки експертних рішень та формування партнерств, які сприятимуть виходу України на новий рівень міжнародної співпраці у сфері атомної енергетики», – прокоментував створення хабу керівник Енергоатома Петро Котін.
Нагадуємо, що ЗСУ посилюють оборону роботами-вогнеметниками українського виробництва.
Фото обкладинки: Depositphotos
Фото підписантів: Українське ядерне товариство
Аби розповісти про неймовірні історії успіху малого та середнього українського бізнесу, який попри війну продовжує динамічно розвиватися. Цей проєкт – частина нашого великого дослідження явища української мрії.
Оксана Дево шукала гіпоалергенні речі для своєї дитини та племінника, які були алергіками. Врешті вирішила сама створити для малюків безпечну ковдру з коноплі. Так з’явився бренд DevoHome.
Жінка першою в Україні відродила ткацтво з конопель, довела, що конопляний одяг може бути м’яким, теплим і навіть розкішним, а також запатентувала перше у світі конопляне хутро. Текстиль Оксани Дево — не про моду, а про здоров’я й турботу про планету.ШоТам дізнався, як мама трьох дітей побудувала бізнес, що став частиною життя цілої родини.
Оксана Дево
засновниця бренду конопляного текстилю DevoHome
Відродили українську традицію ткацтва з конопель
Ми — перша сім’я в Україні, яка почала відроджувати коноплеткацтво. У 2013 році ми довго експериментували з волокном, шукали, що з нього можна створити. Зрозуміли, що для сну воно підходить найкраще, бо гіпоалергенне. Ще й конопля — унікальний рослинний матеріал, в якому не заводяться шкідники: навіть у подушці чи ковдрі не буде пилових кліщів.
У мене та в сестри діти-алергіки. Саме тому ми спершу створили колекцію конопляних покривал для новонароджених. Проте масово як бренд для дітей не вийшли, тому що побачили набагато більшу зацікавленість від дорослих.
Оксана Дево разом з родиною біля технічних конопель. Фото надала героїня
Ми створили колекцію кольорових ковдр і покривал для дорослих, яку представили на відомому маркеті в Києві. Я раніше працювала журналісткою, тому знала людей зі світу реклами, піару та медіа, які нас підтримали: вони почали купувати наші ковдри й розповідати про них своїм друзям.
Тоді ще в Україні не було конопляних ковдр, тому люди дивувались, питали, що всередині, і жартували: «А це точно не можна скурити?». Щоб познайомити з матеріалом, ми навіть шили шкарпетки — продавали їх майже задарма. Людина відчувала, як носиться річ з коноплі, й поверталась уже за ковдрою. Ось так і працювало «сарафанне радіо».
У нас не було сайту, тому ми створили у фейсбуці альбоми, де окремо були ковдри та покривала для дорослих і малюків. Так маленькими кроками вийшли на ринок як бренд DevoHome.
Оксана Дево постійно досліджує коноплеткацтво. Вона планує провести у вересні фестиваль, аби показати, як інновація може поєднуватися з традиціями. Фото: Оксана Дево
Ми — не про дизайн чи маркетингову стратегію, а про здоров’я. Коли людина спить під нашою ковдрою, на нашій подушці, вона відчуває різницю, і люди до нас приходять за повторними покупками.
У мене утилітарний, простий дизайн, як і я. Мене приваблює тільки натуральність — не фарбовані текстури, а сама структура. На це є свій покупець, але він нішевий, а не масовий.
Бренд, який дбає про довкілля
У сучасному коноплеткацтві наша головна мета — створювати якісний продукт для здоров’я людей. Усі хочуть конопляну білизну, бо вона має унікальні властивості: антибактеріальна, протигрибкова, дихає, не накопичує вологу, не впливає на гормональний фон.
Проте, аби зробити її, спершу потрібно виростити коноплю, з якої отримуємо волокно. Але виготовити з нього тканину в Україні практично неможливо — таких виробництв у нас просто немає. Тому волокно відправляємо до Європи, де з нього прядуть нитку, а вже з неї тчуть тканину. Європейці змогли зробити матерію з коноплі м’якою, і ми змушені замовляти її там. Це дорогий і складний процес, але я прагну, щоб наші вироби залишались доступними.
Особливістю конопляної ковдри є те, що її можна прати, й вона не втратить своєї форми. Фото надала Оксана Дево
Ми ж спеціалізуємося на виробництві наповнювача. Волокно прочісується та проходить обробку, після чого з нього створюємо м’який наповнювач. Саме його використовуємо у своїх ковдрах, подушках, наматрацниках та інших виробах.
На початку бізнесу ми самостійно вирощували коноплю, тепер же закуповуємо органічну сировину з сертифікатом якості в українських фермерів. Важливо, що наше виробництво повністю екологічно чисте: я особисто контролюю, щоб у процесі не використовувалися жодні хімікати чи синтетичні домішки. Ми співпрацюємо тільки з тими, хто дотримується принципів екологічного виробництва.
Перше рослинне хутро у світі
Одним з наших найбільших досягнень став винахід рослинного хутра, яке я запатентувала. Разом з технологами довго експериментувала з волокном і створила хутро, яке є альтернативою натуральному та синтетичному. Воно біорозкладне, гіпоалергенне, тепле. Його можна носити без шкоди для тварин і довкілля.
Ми стали першими у світі, хто створив справжнє рослинне хутро — і це не маркетинговий хід. Ми не подавались на нагороди, не робили з цього сенсації.
Оксана Дево у співпраці з українськими дизайнерами випустила колекції одягу: пальт, жакетів і жилетів. Фото: Оксана Дево
Я постійно працюю над новими продуктами, тестую їх, розробляю дизайн і вдосконалюю технології. Цього літа ми плануємо випустити багато новинок, але залишаємося вірними основному фокусу — текстилю для сну та домашньому одягу. Найбільш улюблені товари серед наших покупців — це ковдра, подушка й наматрацник.
Однак починати бізнес було непросто. Коли приходиш з новим матеріалом, виробництва не в захваті. Усе налаштоване під синтетику: вона піддатлива, одного розміру, не пилить, не псує ножі. А конопля — навпаки. Тож працювати з нею погоджувалися неохоче й тільки за додаткову плату.
Цікава закономірність, що всі наші конкуренти — це наші колишні підрядники. Ми цей процес винаходили з нуля, і коли вони побачили, який виходить продукт, спробували поспати під ковдрою з конопель, то й самі почали таке робити. Конкуренти повторили весь наш асортимент з нашим візерунком, але, мабуть, то таке життя.
Сімейна справа, в яку доньки залучені з дитинства
Мої діти виростали в моєму бізнесі. Вони знають, як заробляються гроші, продаються та виробляються речі. Я рада, що вони з дитинства були включені в цей процес і розуміють, що гроші не ростуть на деревах. Показую їм на реальному досвіді бізнесу, скільки грошей заробляють люди в різних професіях.
Доньки Оксани допомагають у сімейному бізнесі, зокрема є фотомоделями бренду. Фото надала героїня
Моїм старшим донькам уже 18 і 20 років. Вони активно залучені в роботу компанії та заробляють зарплатню на своєму рівні — тобто менше, ніж інші працівники, тому що ще навчаються.
Наприклад, старша донька попросила включитися в дизайн кольорових ковдр з останньої колекції. Вона для себе розробила ковдру зеленого кольору, яка пасує до її червоного волосся. Пізніше ми зняли про це невеликий рекламний ролик.
Рухатися лише вперед, всупереч перешкодам
Тепер ми живемо сьогоднішнім днем і плануємо трішки довше, ніж на 3 місяці. Відчуваю, що я і люди навколо втомились очікувати й почали жити це життя. Проте через війну більшість нашої команди працює дистанційно.
Я зараз у своєму будинку — тому самому, з якого все починалося. У нас на першому поверсі залишилась маленька кімната, де колись був перший шоурум. Ми знову працюємо в будинку, як і в перші дні створення DevoHome.
Доньки Оксани мають свої улюблені речі з її бренду, якими постійно користуються. Фото надала героїня
Також я відкриваю ринок у Нідерландах — там взагалі немає конопляного текстилю. Мені дуже хочеться жити й працювати в Україні, а не вимушено розвивати бізнес за кордоном, проте в нас триває війна. Може статися що завгодно та коли завгодно, а в мене троє дітей — я не можу ризикувати.
Мрію створити в Нідерландах сильну команду, якій зможу довірити процес, щоб не доводилось постійно їздити туди-сюди.
Я завжди рухаюся вперед і не зупиняюсь. Не розумію, що б сталося, якби я зупинилася, і не хочу пробувати. Тому рух лише вперед — це навіть не обговорюється.
Якщо ви хочете почати власну справу, пам’ятайте: майже ніякі зовнішні перешкоди не можуть зупинити творчу та заряджену людину.
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...