Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Український палац і скульптурні композиції увійшли до об’єктів європейської спадщини, що перебувають під загрозою зникнення

Опубліковано

Europa Nostra та Інститут Європейського інвестиційного банку оголосили перелік 12 об’єктів культурної спадщини Європи, яким загрожує зникнення, у рамках Програми «7 в найбільшій небезпеці» 2022 (7 Most Endangered Programme 2022). До цього переліку увійшли 2 українських об’єкти.

Про це ШоТам повідомили Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.

Як обирали?

Відбір здійснювався з урахуванням значення кожного об’єкта для культурної спадщини, його культурну цінність, а також загрози, які існують для нього на даний момент. Рівень залучення місцевих громад та прихильність державних і приватних зацікавлених сторін до порятунку цих об’єктів розглядалися як значима додаткова цінність для них. Іншим критерієм відбору був потенціал цих об’єктів діяти як каталізатор сталого розвитку та як інструмент сприяння миру і діалогу як в їхніх місцевостях, так і в більших регіонах.

12 об’єктів спадщини, що перебувають під загрозою зникнення, були відібрані міжнародною Консультативною групою, до складу якої входять експерти з історії, археології, архітектури, охорони природи, аналізу проектів та фінансів. Номінації до Програми «7 в найбільшій небезпеці» 2022 були подані організаціями-членами, асоційованими організаціями та окремими членами Europa Nostra з усієї Європи, а також членами Альянсу європейської спадщини.

До переліку входять 12 пам’яток та об’єктів культурної спадщини Європи, що перебувають в небезпеці, зокрема 2 з них в Україні:

  • Скульптурні композиції Бучацької ратуші, УКРАЇНА 
  • Палац князів Санґушків, УКРАЇНА
  • Міст Зогу, АЛБАНІЯ 
  • Монастир Реколье, Нивель, БЕЛЬГІЯ
  • Село Доель і культурний ландшафт, БЕЛЬГІЯ
  • Місто-сад Ла Бьютт Руж , біля Парижа, ФРАНЦІЯ
  • Історичний центр міста Штольберг, НІМЕЧЧИНА
  • Ванни Нептуна, Купальні Геркулеса, РУМУНІЯ
  • Палац Орлеан-Бурбон, біля Кадіса, ІСПАНІЯ
  • Синагога в Іхарі / Церква св. Антонія, Іхар, ІСПАНІЯ
  • Промислова зона Льовхольмена, Стокгольм, ШВЕЦІЯ
  • Форт Кревекер, Ден Бош, НІДЕРЛАНДИ

Скульптурні композиції Бучацької ратуші

Бучацька ратуша, збудована у 1750 році у містечку на заході України, є пам’яткою доби пізнього бароко. Ратушу спроектував німецький архітектор Бернард Меретин, а оздобив скульптор, представник пізнього бароко і рококо, Йоганн Георг Пінзель, який жив і творив у Східній Галичині (сучасна Україна).

Читайте такожНе митець, а мисткиня. Сім українських феміністичних брендів

Ратуша прикрашена витонченими кам’яними скульптурними композиціями, тематика яких взята з античної міфології та біблійних сюжетів. Фронтон будівлі має чудове різьблення з каменю – геральдичну композицію з гербом фундатора ратуші Миколи Василя Потоцького. Незважаючи на те, що скульптури є зразком оригінальності та виняткової майстерності, вони перебувають у поганому стані.

Деякі скульптури було втрачено назавжди, інші зазнали ушкоджень під час пожежі 1865 року та в результаті навмисних пошкоджень під час Першої світової війни. Ті скульптури, які збереглися дотепер, руйнуються під впливом погодних умов та через невідповідні попередні реставраційні роботи. На сьогоднішній день жодна з чотирнадцяти композицій ратуші не збереглася повністю є лише фрагменти дев’яти статуй. Консультативна група заявила: «Рекомендовано проводити роботи з реставрації скульптур паралельно з поточною реставрацією Бучацької ратуші».

Палац Сангушків

Палац Сангушків був побудований у другій половині 18 століття для знатної польсько-литовської родини поблизу міста Ізяслав Хмельницької області. Величну споруду спроектував польський архітектор Якуб Фонтана.

Палац був переобладнаний Російською імператорською армією на казарму для військових військ наприкінці 19 століття, а пізніше використовувався Червоною армією з 1920-х років. У 1944 році в результаті артилерійського обстрілу Червоної Армії та наступного вогню будівля була значно пошкоджена.

Читайте такожЧи все ви знаєте про Івана Мазепу? Вийшов другий ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих»

У 1963 році палац Сангушків був занесений під охорону держави, але, незважаючи на визнаний статус, деградація будівлі невпинно продовжувалася, головним чином через брак коштів та ремонтні роботи. Те, що залишилося від решти конструкцій палацу, зараз знаходиться під серйозною загрозою через вплив погодних умов, вандалізм та заростання навколишнього парку. У 2021 році право власності на палац перейшло до місцевої громади. Потребується велика робота та допомога експертів, щоб визначити детальний план збереження та інтерпретації об’єкта і його сталого майбутнього використання.

Остаточний перелік 7 об’єктів європейської культурної спадщини, яким загрожує зникнення, буде оприлюднено навесні 2022 року.

7 Most Endangered Programme   програма, яка здійснюється Europa Nostra у партнерстві з Інститутом Європейського інвестиційного банку. Вона також підтримується програмою Європейського Союзу «Креативна Європа». Започаткована у 2013 році та є частиною кампанії громадянського суспільства зі збереження європейської культурної спадщини, якій загрожує зникнення. Вона підвищує обізнаність, готує незалежні оцінки та пропонує рекомендації щодо дій. Крім того, Програма надає грант у розмірі 10 000 євро для кожного об’єкта, внесеного в перелік, з метою сприяти здійсненню узгодженої діяльності для порятунку об’єкта, що є в небезпеці. У більшості випадків перелік таких об’єктів служить каталізатором і стимулом для мобілізації необхідної державної або приватної підтримки, включаючи фінансування.

«Креативна Європа»  – це рамкова програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. Метою програми є захист, розвиток та промоція європейського культурного та мовного розмаїття та спадщини, а також підвищення конкурентоспроможності та економічного потенціалу сектору культурних та креативних індустрій, зокрема аудіовізуального. Україна стала учасницею програми у 2016-му році. З того ж часу українські заявники можуть отримувати грантову підтримку у понад 20 різних конкурсах. В Україні постійно працює Національне бюро програми, яке надає консультаційну підтримку українським заявникам та поширює знання про програму. 

Нагадаємо, церкву 1796 року на Прикарпатті показали з висоти пташиного лету.

Як ми повідомляли раніше, розробили 3D-тури дерев’яними церквами на Закарпатті.

Коментарі

Суспільство

Укрзалізниця пришвидшить 38 рейсів та додасть вісім нових: які зміни чекати

Опубліковано

З 15 грудня українці зможуть їздити у гори п’ятьма новими маршрутами, а до Харкова створять три нових рейси. Укрзалізниця також зменшить час у дорозі для 38 потягів.

Про це повідомили в компанії.

Нові рейси до Карпат

Як повідомили у пресслужбі Укрзалізниці, до українських гір з’являться нові маршрути, серед яких:

  • поїзд № 33/34 Кривий Ріг — Ясіня: це нове додатково сполучення між Кривим Рогом, Львовом та популярними туристичними напрямками в Карпатах;
  • поїзд № 61/62 Дніпро — Рахів (через день): нове сполучення для людей, які подорожують із Придніпров’я до Львова та Карпат;
  • поїзд № 83/84 Київ — Солотвино (через день): на цьому напрямку збільшать кількість квитків на 50%;
  • поїзд № 125/126-129/130 Полтава, Кременчук — Ужгород (через день): рейс поєднає Полтавщину зі Славськом та Закарпаттям;
  • поїзд № 85/86 Запоріжжя — Львів — Рахів: маршрут продовжили до станції Рахів;
  • поїзд № 145/146 Харків — Чернівці (через день): це сполучення дозволить жителям Слобожанщини дістатися Буковини.

Читайте також: Прапор України в космосі: у перший туристичний вихід взяли синьо-жовтий стяг (ФОТО)

Потяги до Харкова

Компанія додасть потяг № 823/824 Харків – Дніпро: цей рейс стане новим способом доїзду між двома містами.

Поїзд № 165/166 Харків — Черкаси (через день): сполучення створили для пасажирів із Харкова, Дніпра, Черкас та низки інших станцій нового маршруту.

Маршрут поїзда № 105/106 (205/206) Одеса — Київ можуть продовжувати до Харкова у пікові періоди.

Читайте також: Урбаністичний трилер з Гордієнком та Вітовською-Ванца: вийшов трейлер «Дому за склом» (ВІДЕО)

Покращення маршрутів

Поїзд № 39/40 Запоріжжя — Солотвино відправлятиметься із Запоріжжя о 16:17, раніше він починав рух о 7:12.

«Це дозволить мешканцям міста проводити більше часу в дорозі вночі, вивільняючи день для інших важливих задач», — написали в Укрзалізниці.

Тепер потяг №113/114 Львів — Харків їздитиме щоденно. Також його продовжуватимуть у пікові періоди до Івано-Франківська.

Поїзд № 133/134 Київ — Рахів також курсуватиме щоденно.

Скорочення рейсів

Завдяки ремонтам залізниці, компанія пришвидшить такі потяги:

  • Поїзд №13/14 Київ — Солотвино на 1 годину 9 хвилин;
  • Поїзд №55/56 Київ — Рахів на 57 хвилин з Києва до Рахова;
  • Поїзд №45/46 Ужгород — Харків на 51 хвилин із Ужгородадо Харкова;
  • Поїзд №39/40 Запоріжжя — Солотвино на 45 хвилин із Запоріжжя до Солотвина та на 42 хвилин із Солотвина до Запоріжжя;
  • Поїзд № 3/4 Запоріжжя — Ужгород на 41 хвилин із Ужгорода до Запоріжжя.

Нагадаємо, що Укрзалізниця запускає пряме щоденне сполучення Київ — Будапешт: графік руху.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Укрзалізниці

Коментарі

Читати далі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура18 години тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...