Суспільство
Українські науковці в Антарктиді зафіксували рідкісне атмосферне гало (ВІДЕО)
Біля антарктичної станції «Академік Вернадський» українські полярники зняли рідкісні оптичні явища — паргелії та повне паргелічне коло. Науковці зафіксували два несправжні сонця, що зʼявляються з боків справжнього, а також світлу лінію, яка проходить через них паралельно горизонту.
Про це повідомили в Національній антарктичній науковій станції.
Полярники розповіли, що ці явища належать до родини гало і виникають через заломлення сонячного світла в крижаних кристалах, які зазвичай містяться у хмарах або морозному повітрі. Повне паргелічне коло — одне з найрідкісніших серед них, оскільки утворюється через складну взаємодію світла з кристалами.
Дослідники також могли бачити гало на 22 градуси навколо сонця, але воно зникло до того, як його вдалося зафіксувати. Такі атмосферні ефекти найчастіше спостерігаються у полярних регіонах, але іноді бувають і в інших широтах.
Читайте також: Наукова праця Міноборони про ШІ увійшла в ТОП-10 робіт НАТО 2025 року
ОБРУЧКА ІЗ ТРЬОМА СОНЦЯМИ Погляньте, які цікаві оптичні ефекти вдалося зняти українським полярникам біля станції «Академік Вернадський» 😍 На відео — два паргелії або несправжніх сонця. Це невеликі плями, що розташовані обабіч справжнього сонця, на одному рівні з ним. Крім того, видно повне паргелічне коло — лінію, що проходить через сонце, паргелії та усе небо паралельно горизонту (неначе на небі лежить обручка з камінчиками 💍). Перед цим полярники також помітили 22-градусне сонячне гало навколо світила, але воно зникло досить швидко й не встигло потрапити на відео. Усі ці ефекти належать до родини гало — оптичного явища в атмосфері, що проявляється як вторинне світіння. Воно виникає через заломлення та відбиття променів сонця ☀️ в крижаних кристалах 💎 Такі кристали зазвичай знаходяться у перистих або перисто-шаруватих хмарах або ж зависають нижче в морозно-вологому повітрі у вигляді алмазного пилу. Залежно від форми кристалів та траєкторій променів утворюються різні форми гало. Найчастіше можна побачити саме кругове гало навколо джерела світла — сонця, місяця чи навіть ліхтарів 💡 Рідше зустрічаються паргелії, парселени (від місяця), зенітні дуги чи світлові стовпи. А от повне паргелічне коло є унікальним явищем, адже має дуже складний механізм формування. Він поєднує відбиття променів від зовнішньої сторони кристала та кілька способів внутрішнього — аж до 5-кратного заломлення світла всередині кристала. Різні механізми відбиття відповідають за формування різних ділянок паргелічного кола. 🤓 Ще один цікавий факт. Кругові гало і паргелії здебільшого розміщені на відстані 22 градусів від сонця. Чому так відбувається? За стандартних умов кристали мають шестикутну форму. Кожен кристал діє неначе призма: промінь заходить через одну його грань, а виходить через іншу, заломлюючись саме на 22 градуси. Якщо кристали досить товсті й пластинчасті, то перші паргелії можуть створювати наступні — вже на відстані 44 градуси (теж дуже рідкісні). ✨️ Отакі незвичні картини на небі «малюють» промені світла та кристали льоду. Звісно, найчастіше різновиди гало спостестрігаються в полярних регіонах, але загалом їх можна побачити й у інших широтах. Відео: Сергій Якущенко Нагадуємо, що фото та відео в гарній якості є на нашому телеграм-каналі Вернадський 🇺🇦 Антарктида 🇦🇶 Лінк — у першому коментарі.
Опубліковано Національний антарктичний науковий центр Понеділок, 26 травня 2025 р.
Нагадаємо, що на «Академіку Вернадському» створили таймлапс напередодні антарктичної зими (ВІДЕО).
Раніше ми писали, що український криголам «Ноосфера» завершив антарктичний сезон, який став рекордним (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка НАНЦ
У Галицькому національному природному парку зафіксували найбільшу на заході України колонію рідкісних птахів. Науковці нарахували десятки гнізд та сотні пташенят представників родин Ібісових і Чаплевих, які занесені до Червоної книги України.
Про це повідомили на сторінці Галицького національного природного парку.
На початку червня дослідники провели облік у полівидовій колонії птахів, щоб зрозуміти масштаби явища. У парку виявили близько 25 гнізд Косаря білого, у яких — 36 пташенят. Загальна кількість цих птахів у парку близька до 90. Зазвичай цей вид мешкає вздовж Чорноморського узбережжя, і востаннє у Галицькому нацпарку його гніздування фіксували 15 років тому.
Серед інших рідкісних птахів — Чепура мала (29 гнізд, 101 пташеня) та Квак звичайний (52 гнізда, 168 пташенят). Їхню чисельність у парку нині оцінюють в 160 та 270 особин.
Читайте також: Щоб зберегти рідкісні рослини, у лісах Хмельниччини створили три охоронні зони
А ще дослідники помітили Коровайку буру — одного з найрідкісніших птахів для Опілля. В Україні цей вид трапляється лише в кількох локаціях на півдні, тож, за словами орнітологів, його поява на Івано-Франківщині — надзвичайна рідкість.
Нагадуємо, що на Поліссі втілять найбільший в історії України проєкт по відновленню боліт у заповідниках.
Фото: фейсбук-сторінка Галицького національного природного парку
В Україну повернули тіла 1200 полеглих захисників. За даними російської сторони, це тіла військових, які мали українське громадянство. Репатріацію провели згідно домовленостей у Стамбулі.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Надалі слідчі правоохоронних органів та експертні установи МВС проведуть ряд експертиз та ідентифікацію тіл.
Читайте також: З окупації та росії вдалося врятувати велику групу українських дітей
Полеглих вдалося повернути завдяки спільним зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБУ, ЗСУ, МВС, Офісу омбудсмена, Секретаріату уповноваженого з питань зниклих безвісти, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.
Репатріацію провели за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.
Нагадуємо, що на підконтрольну територію України вдалося повернути 11 дітей з окупованої Херсонщини.
Фото: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Новий епізод подкасту в межах проєкту «Відлуння незалежності» про єдину жінку-старшину в армії УНР. Христина Скачківська-Сушко відмовилась від медичної кар’єри у Швейцарії, щоб стати військовою лікаркою.
Про «кращу доньку держави», як називав її Симон Петлюра, та «пані-зірку» для побратимів, яка втекла з більшовицького полону, рятувала українських біженців, служила в армії США та лікувала африканців — дивіться або слухайте.
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...