Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Спорт

Українська збірна унікально перемогла на чемпіонаті Європи з шахів, не програвши жодної партії (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Українська збірна отримала перемогу на чемпіонаті Європи з шахів

А він – один з тих, хто приніс нашим золото.

Юрій Кузубов народився в Росії, але виріс у Краматорську. Аби вести Україну до перемог.

8-й в Україні і 116-й у світі гросмейстер. Переможець турніру зі швидких шахів у Ванкувері.

«Шахи в моєму житті з’явились випадково – хтось залишив у дитячому садочку неповний комплект і вони захопили мене», – Юрій Кузубов, гросмейстер.

Читайте також«Нас вважали диваками, а ми хотіли свободи». Історія родинної екоферми «Лиманська коза» на Херсонщині

Вже у 11 років він посів 1 місце в чемпіонаті з шахів України для дітей.

З цього і почався шлях праці і перемог. Скрізь, від острова Мен до Батумі, шахіст привертав увагу.

І зараз він разом з іншими хлопцями виборов перемогу.

Вони не програли жодної партії і стали чемпіонами Європи! Зараз Юрій навчає шахів онлайн.

А його хобі – стрибки зі скель.

Так переможемо!

Нагадаємо, хлопець із Дніпра вигадав, як вимірювати якість повітря світильником.

Підтримай ШоТам

Спорт

Українка виграла престижний тенісний турнір у Дубаї

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Українська тенісистка Дар’я Снігур стала переможницею турніру серії ITF100 у Дубаї в Об’єднаних Арабських Еміратів із призовим фондом 100 тисяч доларів.

У фіналі змагань 19-річна спортсменка розгромила Христину Кучеву зі Словаччини. Поєдинок тривав 55 хвилин і завершився розгромною перемогою Снігур із рахунком 6:3, 6:0.

Це другий титул ITF для Дарії у сезоні. У лютому дівчина здобула перемогу на турнірі у Пуатьє (Франція).

Читайте також«Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу

Загалом на рахунку українки шість професійних трофеїв ITF у кар’єрі. Завдяки цій перемозі Снігур значно покращить свої позиції в оновленому рейтингу WTA.

Як пише sport.ua, завдяки цій перемозі українка дебютувала у топ-150 світового рейтингу.

Про спортсменку

Дарія Снігур — українська тенісистка, чемпіонка Вімблдону серед дівчат 2019 року. На початку 2019 року дійшла до півфіналу Відкритого чемпіонату Австралії. 13 липня 2019 року Снігур перемогла у фіналі змагань Великого шлему Алексу Ноель.

Нагадаємо, українці тріумфально перемогли на командному чемпіонаті Європи з шахів.

Як ми повідомляли раніше, українець став найкращим кіберспортсменом року у світі.

Фото: sport.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Спорт

«Перш за все, я спортсмен». Як двірник із Херсона у 49 років став чемпіоном світу з джиу-джитсу

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Двірник став чемпіоном світу. Або ж чемпіон світу працює двірником? Це історія про 49-річного херсонця, який сім років тому почав займатися джиу-джитсу. За цей час Ігор Євтушенко встиг стати призером українських та європейських чемпіонатів, поєднуючи виступи з тренуванням у власному залі та роботою двірником у місцевій школі. 

Ігор каже, що бізнесмен із нього – поганий, адже коштів з тренувань вистачає лише на оплату оренди підвалу, в якому розташований спортивний клуб, та комунальні послуги. Перед чемпіонатом світу в ОАЕ спортсмен опублікував у Facebook допис із проханням допомогти зібрати кошти на поїздку. І люди відгукнулися. Додому Ігор Євтушенко повернувся чемпіоном.

Ігор Євтушенко

Тренер з джиу-джитсу, член міжнародної команди Familia LULA Jiu-Jitsu. Призер європейських та українських турнірів. Чемпіон світу. Поєднує спорт із роботою двірником у херсонській школі.

Я проста людина, нічого особливого

Ким я хотів бути у дитинстві? Як і всі радянські діти: пілотом, пожежником, космонавтом. Риболовлю ще полюбляв. Але ж хто її не любить?

Закінчив Київську морську школу і повернувся у рідний Херсон. Почав працювати за спеціальністю у рятувально-водолазній службі. Нашим завданням було усунення аварійних ситуацій на водних обʼєктах. Тобто ми рятували людей, часом діставали тіла, часом підіймали кораблі. Пропрацював так 14 років, однак службу розформували. Проста людина, нічого особливого. 

Почав займатися спортом, аби скинути зайву вагу

Після розформування рятувально-водолазної служби фізичних навантажень у моєму житті стало менше, і я почав швидко набирати вагу. Виріс такий живіт, що мені стало складно завʼязувати шнурки. Набрав десь 20 зайвих кілограмів. Тож я почав бігати біля будинку. Побігав так з тиждень і набридло.

Хотілося знайти щось інше. Першим натрапив на оголошення про набір в клуб бойового самбо. Що ж, спробував. За девʼять місяців завдяки навантаженням я дійсно скинув вагу, однак стало нецікаво. Це був просто зал, де кожен працював у своєму режимі. Що в YouTube побачив – те і робиш.

Читайте також: «Військові теж бояться стоматологів». Як лікар з Одещини Анатолій Стодола рятує зуби українських бійців на передовій

На тренування з джиу-джитсу я вперше потрапив у Києві. Тоді я просто на вокзалі побачив оголошення: якийсь Валентин Вареников запрошує на тренування. Подзвонив і  записався разом із сином.

Після першого тренування зрозумів, що це саме те, що мені потрібно. Так, починати складно, але все залежить від характеру. Коли повернулися додому, то орендували підвал і перетворили його на зал для тренувань. Тренера у мене не було, однак мене запросили до міжнародного тренувального табору в Данії, де було багато різних тренерів – там всьому і навчився. Тепер я сам треную.

Зараз в нашому бійцівському клубі 17 людей. Наймолодшому – Ярославу – 9 років, а найстаршому – мені – 49. Я не один чемпіон, у нас таких багато: мій син – двократний чемпіон України, ще один наш боєць – чемпіон Швеції і Молдови. Є у нас і дівчина – чемпіонка Румунії.

Джиу-джитсу – це різновид бойового мистецтва. Існує два види – японське та бразильське. Перше передбачає удари та роботу зі зброєю, а специфіка другогополягає у відсутності ударів, техніка базується на больових та задушливих прийомах.  Ігор займається бразильським джиу-джитсу.

Зранку двірник, ввечері тренер

Люди забагато уваги приділяють моїй нинішній роботі. Це звичайна професія. «Двірник» у заголовках – це, напевно, показник виховання.

Так, зараз я працюю у херсонській школі №57, та це не була робота всього мого життя. Після того, як рятувально-водолазну службу розформували, я працював і листоношею (розносив пенсії бабусям), і у меблевому цеху. Однак всі роботи були з таким графіком, який не дозволяв мені ходити на тренування. Я мусив постійно поспішати і запізнюватись. Тому я шукав роботу, яка б не заважала мені тренуватись. 

Це єдина причина, чому я працюю двірником – маю о 16:00 бути у залі. Оскільки черги на вакансію немає, директорка школи погодилася, щоб я приходив не о 8 ранку, а о 7, і йшов теж на годину раніше. 

Основне моє заняття – це джиу-джитсу. Однак грошей на ньому не заробляю. Усі кошти з тренувань йдуть на оренду та комуналку, а їсти й одяг купувати треба. 

Прийшов у спорт після 40

Хоча я займаюсь джиу-джитсу всього 7 рік, вже встиг виграти чемпіонати України та Європи у своїй та ваговій категоріях. Я давно хотів поїхати на світові змагання, однак фінансів не вистачало.

Остаточно вирішив, що поїду до ОАЕ десь наприкінці серпня або на початку вересня. Тоді ж почав шукати собі у спаринг партнерів, які за стилем ведення боротьби підходили б під мого суперника. Тоді я знав, що опонентом стане спортсмен з Румунії. Аби підготуватися, довелося їздити в Одесу та Кривий Ріг – на бої з партнерами.

Читайте також: Речі, що побували на Евересті та в Антарктиді. Як бренд Turbat виводить Україну на світовий ринок туристичного спорядження

Кошти надсилали навіть з Іспанії

Уся поїздка на чемпіонат світу з джиу-джитсу в ОАЕ коштувала 700$. Із них сто доларів пішли на внесок за участь в Чемпіонаті, інше – на переїзд, проживання та їжу. Таких грошей у мене не було. Знайома запропонувала позичити, але як би я їх повернув? У мене ж зарплата 4800 гривень. Тому я відмовився.

Тоді вона ж запропонувала написати допис у Facebook, аби люди допомогли зібрати всю суму. Чесно, я навіть не сподівався. Думав, максимум вийде назбирати так до 5 тисяч гривень. Та сталось інакше: вранці я мав купу вподобань, репостів та переказів коштів. Я не очікував, та це було приємно й відповідально. Я не знав більшості людей, які надіслали кошти. Були навіть перекази з Іспанії та інших країн. Якийсь хлопець  з Херсону – Іван – почав просувати мою історію, тож через 2-3 дні я зібрав потрібну суму. З екіпіруванням та спарингом з партнерами допомогла компанія B1 Promotions. 

Ігор Євтушенко після останнього тренування напередодні чемпіонату світу в ОАЕ.

На чемпіонаті світу складно всім

Я змагався у категорії 69 кілограмів, хоча важу 63, та віковій категорії від 45 років. У моїх категорії є лише один поєдинок – і це фінал. 

Хоча я готувався до суперника з Румунії, він перевівся у меншу вагу. Тож на чемпіонаті я вийшов на поєдинок проти азербайджанця Азаду Джафарзаде. І переміг. Чи було складно? Я не можу на це відповісти, адже сказавши «складно» чи «легко», я якось прокоментую свого суперника. А я не хочу цього робити. 

Ігор Євтушенко під час церемонії нагородження.

Там було безліч людей, я навіть не можу назвати точну цифру. Звісно, перемогли не всі. Але якщо людина навіть просто вийшла на татамі, безвідносно до того, перемогла чи програла, вона вже вартує поваги. Є багато диванних експертів, які починають писати чи казати, що «той переміг, той програв, тому було складно». А ви одягніть пояс і вийдіть на татамі. Не треба перемагати, просто вийдіть. І вже потім кажіть, легко це чи складно. На чемпіонаті світу складно всім.

Коли їхав на змагання, то думав, що стрибатиму від радості, якщо переможу. Та я досі не усвідомив того, що сталося. Поки що відчуваю лише втому. 

Ігор Євтушенко після перемоги на чемпіонаті світу.

Мрію про участь у чемпіонаті в Бразилії

Хочу, аби якомога більше людей приходили до нашого клубу. Щоправда, наразі там потрібно зробити ремонт, а ще я хочу змінити спортивні мати, оскільки ті, що там зараз, ми робили з підручних матеріалів. Та для цього всього потрібні фінанси. У мене їх немає.

Після перемоги люди почали запитувати, чи можна записатися до мене на тренування, і чи займаюсь я цим взагалі. Не просто можна, а потрібно. Перш за все, я тренер. А наш клуб – це представник академії Familia LULA Jiu-Jitsu в Україні. Головний зал розташований у Ріо-де-Жанейро. Керівник, мозок та професор академії – володар чорного поясу Luiz Roberto Delvivo, у США філіалом керує ще один чорний пояс –  Kelly Beech. Ну а тут, в Україні, є я – пурпуровий пояс Ігор Євтушенко. 

Насправді ані вік, ані фізичні дані не мають жодного значення для тих, хто прагне зайнятися джиу-джитсу. У будь-якому випадку ви станете кращими, аніж було вчора. І ми завжди відкриті для всіх. 

У Херсоні я також проводжу тренувальні табори: це і майстер-класи, і сплави на байдарках. Мені подобається сам процес боротьби. А ще у мене є мрія – поїхати на чемпіонат в Бразилії. Він має відбутися влітку наступного року. Та це все потребує грошей. 

Підтримай ШоТам

Читати далі

Спорт

Марафон в українському Нью-Йорку на Донеччині об’єднав понад 35 тис. учасників із 57 країн

Опубліковано

Підтримай ШоТам

За десять днів проведення «Марафону, який ніхто не хоче бігти» на нього зареєструвалися понад 35 500 учасників з 57 країн.

Про це ШоТам повыдомили органызатори.

Проєкт створений, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до російської агресії на Сході України.

«Марафон, який ніхто не хоче бігти» розпочався в українському Нью-Йорку Донецької області, лише за кілометр від лінії фронту, у день знаменитого Нью-йоркського марафону.

«Уявіть, тисячі людей по всьому світу – від американського до українського Нью-Йорків, а також з австралійського мегаполіса Брисбена та шведської столиці Стокгольма, з одного із найнаселеніших міст світу Стамбула та з маленького села Сундой у Норвегії, ― всі вони виказали підтримку нашій країні й продовжують це робити», — йдеться у повідомленні.

Читайте також: Чим український Нью-Йорк схожий на свого заокеанського тезку? (ВІДЕО)

Для участі в проєкті кожен охочий може завантажити й надрукувати стартовий набір, розміщений на сайті проєкту marathonnoonewantstorun.org, і пробігти з ним у будь-якій точці світу.

На згадку учасники можуть завантажити цифрову медаль за дизайном Юрка Гуцуляка, лауреата понад ста п’ятдесяти професійних нагород. Усі, хто зареєструвався до 20 листопада, отримають стартові набори та медалі з частинкою гільзи зі Сходу України.

«Марафон, який ніхто не хоче бігти» не обмежений у часі. Пробігти можна будь-яку дистанцію, будь-де, будь-коли — сьогодні, завтра чи за тиждень. Участь у марафоні безкоштовна, а ваша увага безцінна.

Нагадаємо, українець встановив світовий рекорд на чемпіонаті із 48-годинного бігу.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Шопочитати

Суспільство6 години тому

«Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу

Колись вона уявляла монастир місцем, де лише моляться. Тому довго не наважувалася прийти до нього....

Суспільство1 день тому

Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

Дисидент та художник Анатолій Лютюк переїхав до Естонії понад 40 років тому. Після боротьби з...

Суспільство3 дні тому

«Нас вважали диваками, а ми хотіли свободи». Історія родинної екоферми «Лиманська коза» на Херсонщині

Залишити місто та створити екоферму з виробництвом сиру – це не було планом, але стало...

Спорт4 дні тому

«Перш за все, я спортсмен». Як двірник із Херсона у 49 років став чемпіоном світу з джиу-джитсу

Двірник став чемпіоном світу. Або ж чемпіон світу працює двірником? Це історія про 49-річного херсонця,...

Суспільство5 днів тому

Врятувати 1909 пляшок. Як на Закарпатті артисти створили Lay Bottle – майстерню посуду з використаних пляшок

Закарпатські артисти Василь Полажинець та  Вероніка Вітерець створили власну майстерню посуду з використаних пляшок. Тепер...