

Технології
Українським військовим морякам передали пошуково-рятувальне судно
Пошуково-рятувальне судно «Олександр Охрименко», передане Міністерством інфраструктури до Військово-Морських Сил ЗС України, прийшло сьогодні з порту Південного до Одеси. Про це повідомляє Український мілітарний портал.
Як зазначається, Міністерство інфраструктури України передало Військово-Морським Силам Збройних Сил України пошуково-рятувальне судно «Олександр Охрименко» 29 серпня 2019-го року, з розпорядження Адміністрації морських портів України. Поки на судні ще не підняли Військово-морський прапор, це очікується зробити під час церемонії.
Що варто знати про судно?
Аварійно-рятувальне судно проекту 2262 «Олександр Охрименко» було побудоване на сінгапурській судноверфі Keppel Fels для СРСР. Спуск на воду відбувся у 1987 році як «Светломор-4».
Читайте також: Для українських прикордонників відремонтували корабель морської охорони
Наприкінці 1992 року його зарахували до складу експедиційного загону аварійно-рятувальних і підводно-технічних робіт Чорноморського морського пароплавства, а в 2012 році воно отримало нове ім’я «Олександр Охрименко» і перейшло до складу Морської аварійно-рятувальної служби (МАРС). Пізніше судно передали в розпорядження Адміністрації морських портів України.
Короткі технічні характеристики судна
Водотоннажність: 1258 тонн (порожнім) 2258 тонн (повна)
Довжина: 61 метр
Ширина: 14 метрів
Осадка: 3,7 м (порожнім), 4,5 (повним)
Висота борту: 6 метрів
Енергетична установка: дизельна, Wartsila 8R22HFD (2 по 1300 кВт); 3 дизель-генератори Volvo Penta (по 190 кВт)
Дальність ходу: 5800 миль
Швидкість: до 12 вузлів (6 вузлів економічний хід)
Автономність: до 30 діб
Екіпаж: 26 осіб (проєктна), 37 максимальна (за кількістю місць в каютах).
Технології

Після початку повномасштабного вторгнення в повітрі домінували російські баражуючі боєприпаси «Ланцет». Україна не мала ефективної зброї в цій категорії, однак зараз учасники платформи Brave1 створили низку рішень, які перевершують за характеристиками російські аналоги.
Про це повідомили у Brave1.
Особливості комплексу Bulava
Серед розробок учасників Brave1 є зокрема й ударно-розвідувальний комплекс Bulava, створений компанією DEVIRO. Цей дрон уже активно застосовують на фронті.
Bulava здатен:
- знищувати засоби РЕБ, системи ППО та інші високопріоритетні цілі;
- вражати як стаціонарні, так і рухомі об’єкти;
- передавати відеопідтвердження у реальному часі.
Читайте також: Завдяки «Дронопаду» від «Повернись живим» військові збили нові ворожі дрони з ШІ (ВІДЕО)
БпЛА має низку особливостей, які наразі тримають у таємниці з міркувань безпеки. За даними Brave1, нині в Україні виробляють декілька типів баражуючих боєприпасів, які не лише зрівнялися з «Ланцетом», а й значно перевершують його.
Нагадаємо, що в Україні розробили систему навігації для БпЛА, що може працювати без GPS (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Brave1
Технології

У Харківській області фахівці ДСНС продовжують роботи з розмінування звільнених територій. До операцій залучили сучасну японську машину механізованого розмінування NIKKEN-V35, яка дозволяє ефективно працювати в складних умовах.
Про це повідомили в ДСНС Харківщини.
Машина здатна подрібнювати чагарники, дерева, очищувати густі зарості та важкодоступну місцевість. Вона також створює безпечні маршрути для саперів, що дозволяє мінімізувати ризики для особового складу.
Використання NIKKEN-V35 значно пришвидшує темпи очищення територій, які залишаються небезпечними після бойових дій.
Читайте також: Міноборони відкрило полігон, де тестуватимуть сучасні технології розмінувань
«Кожен очищений метр української землі — це шанс на нове мирне життя для людей, які там живуть»‚ — написали в ДСНС.
Опубліковано Головне управління ДСНС України у Харківській області Середа, 11 червня 2025 р.
Нагадаємо, що у Львові працівники ДСНС через дах врятували жінку, яка потребувала допомоги.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка ДСНС Харківщини
Технології

Українські розробники створили систему, яка дозволяє автономним дронам орієнтуватися та вражати цілі без доступу до GPS. Технологію нового покоління розробила команда Blue Arrow — учасник кластера оборонних інновацій Brave1.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Система працює за допомогою візуальної навігації: вона визначає швидкість і напрямок польоту від точки старту, фіксує азимут та порівнює зображення з місцевістю. Завдяки цьому дрон не втрачає орієнтації, навіть коли ворог глушить або підміняє сигнал супутника.
Читайте також: Понад 100 кг удару: Україна випробувала новий тип озброєння на фронті (ВІДЕО)
Навігація працює з мінімальною участю пілота — оператор лише коригує наведення на ціль. У планах — повна автономність виконання бойових завдань із можливістю донаведення.
Нагадаємо, що українська компанія ANT створила дрон MERCURY з дальністю до 200 кілометрів (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Генштабу