Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
original 3 original 3

Суспільство

Українські студенти зможуть пройти стажування у Кабміні

Опубліковано

Кабінет міністрів Украхни запрошує всіх охочих студентів пройти стажування, повідомляє Укрінформ.

Як оформити стажування?

Так, щочетверга в рамках “Єдиного голосу” – Всеукраїнського форуму фахівців у сфері урядових комунікацій – студенти можуть поспілкуватися з цікавими гостями, які поділяться своїм досвідом.

“Завжди можна звернутися до нас і прийти на екскурсію – це теж свого роду стажування, бо ви матимете можливість побачити, як працюють люди”, – зазначили у Кабміні.

Для того, щоб потрапити на стажування, потрібно отримати відповідного листа у своєму ректораті, відправити його на електронну адресу держсекретаря і прийти на стажування.

Читайте також: В Україні прийматимуть дівчат до військових ліцеїв

“Сучасна молодь ламає стереотипи”

За словами держсекретаря Кабміну, сучасна молодь України має якісно інший погляд на проблеми та їх вирішення:

“У них є потреба і вони знають, як цю потребу реалізувати, тобто, маючи ідею, вони не бояться її озвучити та сказати, що можуть це зробити, достатньо лише кілька днів… У нинішніх молодих людей значно інший підхід навіть до візуалізації. Вони руйнують стереотипи – і я за це дуже їм вдячний”, – підкреслив він.

Суспільство

У спортзал чи в кіно? Як дозвілля допомагає людям після травм повертатися до звичного життя

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

Яким є шлях до відновлення після травм, отриманих внаслідок війни? Окрім медичної допомоги, реабілітації та психологічної допомоги важливо забезпечити умови, щоб люди мали доступ на рівні з іншими мешканцями громади до спортивних, культурних закладів та заходів. Регулярні фізичні заняття допомагають в реабілітації, а дозвілля допомагає повернутися до життя як до травми. 

Дозвілля повертає до звичного життя

Станом на кінець 2023 року в Україні проживають приблизно 3 млн людей з інвалідністю, як зазначало Мінсоцполітики. 

Лікування, реабілітація та психологічна підтримка необхідні для відновлення постраждалих від вибухонебезпечних предметів. Та не менш важливим є повернення чи наближення його до того ритму життя, яке було до травми. Це можна зробити, забезпечивши доступ на рівні з усіма до дозвілля.

Фізичні вправи допомогли відновитися

Сергій Прищепа серйозно постраждав унаслідок вибуху касетних снарядів, коли їхав з родиною в авто на Київщині в березні 2022 року. Його дружина закрила своїм тілом 9-річного сина й загинула, а хлопчик отримав психологічну травму. 

Сергій отримав переломи руки та щелепи, а також опікові й уламкові травми. Йому вчасно надали першу медичну допомогу, а потім зробили низку операцій.

Сергій Прищепа показує автівку, яка постраждала внаслідок касетних снарядів. Фото: ШоТам

«До звичного ритму життя я повернувся не одразу, – згадує Сергій. – У мене був абонемент у спортзал, куплений у січні до початку повномасштабної війни, і тільки восени 2022 року я знову спробував фізичні вправи в спортзалі».

Чоловік каже, що регулярні фізичні заняття по півтори години на день відволікають психологічно, а також допомагають фізично. Спочатку його ноги згиналися не повністю – бракувало сил і мʼязової маси. Тепер чоловік повернувся до того рівня підготовки, який мав до поранення. 

Наблизитися до життя, яке в Сергія було до поранення, він зміг влітку 2023 року, адже у квітні йому ще робили операції на щелепі. 

«Звісно, у звʼязку з тим, що в країні війна, дозвілля змінилося. Ми з сином їздимо на дачу, відпочиваємо, я працюю. Якщо в Києві залишаємося, то, наприклад, йдемо в кіно. Нещодавно були на ВДНГ – каталися на ковзанах», – розповів Сергій.

Сергій Прищепа повернувся до того рівня фізичної підготовки, який мав до поранення. Фото: ШоТам

Країна стає доступнішою

Заступниця керівника ГО «Доступно.UA» Наталка Пархитько каже, що за останні роки інфраструктура в Україні стала більш доступною для людей з інвалідністю. 

«Не потрібно придумувати щось нове окремо для людей з інвалідністю. Головна задача – це зробити доступнішими якомога більше послуг, інфраструктуру та інформацію», – наголошує експертка.

Також важливим є сприйняття людей з інвалідністю, тому що досі існує бар’єр у спілкуванні. Так людей, які отримали інвалідність, жаліють або навпаки – героїзують, і це може бути неприємним досвідом. Якраз через небажання чути такі слова люди часом і вирішують побути вдома замість корисного дозвілля – подорожей, відвідування кінотеатрів тощо.

«Приміром, у Києві є доступні локації [для людей з інвалідністю]. Це, наприклад, кінотеатри в торгово-розважальних центрах. Так, можливо, вони й не ідеальні, але все ж надають можливість брати активну участь у соціальному житті Києва», – каже Наталка Пархитько.

У закладах усе частіше зʼявляються вбиральні, адаптовані під потреби людей з інвалідністю – вони зручні та мають широкі проходи. Також іноді зустрічаються знижені касові зони, щоб людям на кріслі колісному було комфортніше купити все необхідне.

Бізнесу у сфері дозвілля варто ставати свідомішим

Проєктна менеджерка групи проєктів з інклюзії та реабілітації UNDP Олена Іванова закликає бізнес, що пов’язаний з дозвіллям, ставати соціально свідомим – більш доступним для людей з інвалідністю. Дбати про фізичну доступність закладу, пристосовані вбиральні. Це стосується всіх видовищних закладів та закладів харчування, фітнес-клубів.

Для людей, які втратили слух, робити дублювання жестовою мовою та титрування, а для тих, хто втратив зір – аудіодескрипцію фільмів та спектаклів, спортивних змагань. Для дітей – інклюзивні парки розваг і майданчики, мистецькі школи та спортивні гуртки.

Читайте також: Інклюзивні парки для дітей в Україні: як працюють та як створити у своїй громаді

Від цього заклади лише виграють, адже люди будуть приходити й витрачати там гроші. А для самих постраждалих це можливість почуватися на рівні з іншими й мати дозвілля, яке допомагає відновлюватися фізично та психологічно.

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Читати далі

Суспільство

Штучний інтелект допомагатиме розміновувати Україну — Мінекономіки

Опубліковано

Міністерство економіки підписало угоду про партнерство з американською компанією Palantir Technologies, яка використовуватиме штучний інтелект для допомоги в розмінуванні України.

Про це йдеться у повідомленні міністерства.

Зазначається, що гуманітарне розмінування — це нульовий етап відновлення України. Наразі потенційно забрудненими є 156 000 квадратних кілометрів землі, в зоні ризику перебуває понад 6 мільйонів українців.

«Саме тому прискорення гуманітарного розмінування, зокрема завдяки співпраці з такими технологічними компаніями як Palantir — це можливість зберегти життя людей та швидше розпочати відбудову України», — зазначила міністерка Юлія Свириденко під час підписання документа в Лондоні.

Угода містить конкретні положення щодо співпраці за такими напрямками:

  • оцифрування операцій гуманітарного розмінування, автоматизація процесів, передбачених Національною стратегією протимінної діяльності на період до 2033 року;
  • розширення цифрових можливостей для координації вивільнення та оцінки земель, визначення пріоритетів регіонів та управління ризиками в протимінній діяльності;
  • використання асистента на базі платформи штучного інтелекту Palantir (AIP) для прийняття рішень у протимінній діяльності.

Платформа працюватиме з великими базами даних, сформованих дотичними до виконання заходів протимінної діяльності структурами, починаючи від органів місцевого самоврядування, регіональної влади, міністерств та відомств і завершуючи операторами протимінної діяльності.

Читайте також«Наша місія – зробити українське поле безпечним». У стартапі Efarm.pro винайшли трактор-розміновувач на автопілоті. Як він працює

Передбачається, що бази міститимуть як сталу інформацію, наприклад, оцінку економічної ефективності сільгоспземель, близькість забруднених територій до комунікацій тощо, так і оперативну, яка буде регулярно оновлюватися. Йдеться, зокрема, про дані обстеження територій ДСНС, ДССТ, неурядовими операторами, кількість та стан техніки, наявність піротехнічних підрозділів  на конкретних напрямках і т.ін.

Як працюватиме платформа

Завдяки можливостям Palantir AIP, платформа аналізуватиме інформацію та надаватиме рекомендації щодо оптимізації процесів. Наприклад, зможе порадити, враховуючи всі дані, як найефективніше провести очищення конкретної території – за допомогою нових методів розмінування, таких, як дрони, чи з застосуванням традиційних методів. Кінцевою ж метою вбачається розмінувати території швидше та за менших витрат.

Раніше ми повідомляли, що у Мінекономіки планують, що штучний інтелект допоможе в гуманітарному розмінуванні території України. Відомство уже сформувало цілісну стратегію інформаційного менеджменту гуманітарного розмінування, що базується на data-орієнтовному підході.

Фото: Мінекономіки України.

Читати далі

Суспільство

«Жалість і підтримка – це різні речі»: як поводитися з тими, хто постраждав від вибухонебезпечних предметів

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

Святкування дня народження Анни Котової з Луганщини обернулося травмою – в її будинок прилетіла ракета. Та дівчина вижила й продовжує відновлюватися. 

Вона поділилася з ШоТам, як краще спілкуватися з людьми, які постраждали від вибухонебезпечних предметів, та як їх підтримати. 

«Люди можуть подивитися на мене з жалістю»

Анна Котова з Сєвєродонецька 14 січня 2023 року святкувала своє 19-річчя. В орендованій квартирі в Дніпрі, куди переїхала з хлопцем після початку повномасштабного вторгнення, іменинниця приймала вітання. У цей день російська ракета влучила в житловий будинок. 

Дівчина втратила око, а її обличчя посікло уламками. Зараз Анна займається фізичним відновленням: їй шліфують рубці, які залишилися на обличчі, а також під шкірою все ще є осколки, які виймають навіть за рік. Каже, психологічну допомогу їй пропонували одразу, але тоді вона була неготова. Уже коли фізичний біль відступив, дівчина звернулася до психолога – із серпня Анна відновлює й ментальне здоров’я. Ділиться, що довго не могла розрізняти свої емоції – коли відчуває сум, а коли радість, – тож працює над цим спільно з фахівцем.

Анна Котова у процесі лікування, кінець зими 2023 року. Фото надала героїня

Щодо реакції людей на її травми Анна каже:

«Коли в Австрії я вже виписалася з лікарні й ходила вулицями, на мене дуже дивно  дивилися, роздивлялися мене. Але коли виникав зоровий контакт, то я бачила усмішку й підтримку в цій усмішці. Та іноді деякі люди можуть подивитися на мене з жалістю, і це мені не дуже подобається, тому що жалість і підтримка – це різні речі».

Оцю людську жалість Анна обговорювала зі своїм психологом і дізналася, що, ймовірно, люди можуть так виражати співчуття, хоч дівчина сприймає це як жалість. 

«Я думаю, що не треба питати в людини, що з нею відбулося, коли вона не хоче про це розповідати сама. Можливо, пізніше вона поділиться своїми думками й страхами», – припускає дівчина.  

Анна Котова у січні 2024 року. Фото надала героїня

Також не варто говорити людині, що вона молодець і все вже забула. Анна вважає, що постраждалі ніколи не забудуть того, що сталося, хіба що зможуть відпустити біль і жити сьогоденням. 

Не нашкодити, а допомогти

Допомогти суспільству прийняти людей, які отримали мінно-вибухові травми, не менш важливо за лікування та реабілітацію, адже війна триває. На людину, що постраждала від обстрілу чи вибухонебезпечного предмета, чекає довге відновлення та повернення в суспільство. Саме тому існує проєкт «Посилення обізнаності щодо прийняття та розуміння осіб, що постраждали від вибухонебезпечних предметів, серед лікарів-волонтерів, членів територіальних громад та широкої громадськості» за сприяння ПРООН та за фінансової підтримки Уряду Японії.

Медична місія FRIDA Ukraine долучилася до цієї важливої справи. Керівниця організації Владислава Романюк розповідає, що їхня команда лікарів постійно їздить на території, близькі до фронту, та спілкується з людьми, які проживають у постійній загрозі, яку становлять вибухонебезпечні предмети. У межах проєкту спочатку провели навчання з психологами для лікарів-волонтерів, які надалі їздили спілкуватися з пацієнтами, щоб підтримати постраждалих. Близько 100 медиків прослухали такі тренінги.

Такі навчання проводили в громадах Херсонщини, Харківщини, Запорізької та Сумської областей. До розмов приєднувалися й представники влади на місцях, і просто жителі. За три місяці вдалося охопити понад 300 людей.

Владислава Романюк – керівниця медичної волонтерської організації FRIDA та гастроентерологиня. Фото: ШоТам

«Здається, що це банально, але, на жаль, не всі знають, як саме себе поводити з людьми, які постраждали: коли ми маємо щось сказати, коли треба пропустити людину й відчинити їй двері, а коли ми зробимо цим лише шкоду й лишимо неприємний відбиток», – каже Владислава Романюк.

Саме тому організація розробила матеріали: блокноти, брошури з корисними порадами щодо спілкування з тими, хто постраждав від вибухонебезпечних предметів. Владислава розповідає, що лікарі – близько 20-40 – приїжджають у населений пункт, розміщуються в садочку, школі чи амбулаторії та починають поліклінічний прийом. На такі виїзди запрошують і психологів – свою просвітницьку діяльність ті проводять неординарно, наприклад, виходять на вулицю з кількома стільцями й збирають навколо охочих послухати чи розміщуються у швидкій. 

«Зараз у будь-якій точці України є люди, які постраждали від вибухонебезпечних предметів – і цивільні, і військові. Деякі поранення ми можемо побачити, але є й ті, яких не видно: акубаротравми, контузії. Тож треба мати фаховість, щоб допомогти всім», – впевнена Владислава Романюк.

Попереду тільки краще

Реабілітація Анни триватиме ще щонайменше рік. Вона каже, що деякі процедури не можна робити влітку, тому процес може затягнутися. Заняття з психологом дівчина теж продовжуватиме:

«Ми пройшли вже травмуючу подію, яка може мене доводити до істерики – зараз я вже реагую не так. Ми займаємося самооцінкою і сприйняттям себе. Шрамів стає менше, і їх менше видно, тому треба просто приймати себе, і зараз я вже готова це робити».

У спілкуванні з людьми, які отримали мінно-вибухові травми, Анна радить не жаліти, а слухати й підтримати постраждалих:

«Ось головні слова: «Ти вже дуже багато пройшла/ов, а далі буде краще. Ти молодець, ти рухаєшся далі. У тебе є життя, і це найголовніше». 

Розмови з такими людьми – це теж психологічна підтримка:

«Бо ти відчуваєш, що потрібна цьому світу. Розумієш, що залишилася живою, щоб також потім допомагати людям».

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство24 секунди тому

У спортзал чи в кіно? Як дозвілля допомагає людям після травм повертатися до звичного життя

Яким є шлях до відновлення після травм, отриманих внаслідок війни? Окрім медичної допомоги, реабілітації та...

Суспільство5 днів тому

Як отримати психологічну допомогу в сімейного лікаря

Аби отримати психологічну допомогу, українці можуть звернутися до своїх сімейних лікарів, терапевтів або педіатрів. Так,...

Суспільство5 днів тому

Як у громаді організувати тренінги з домедичної допомоги

Територія прифронтових областей України все ще забруднена вибухонебезпечними предметами. Наприклад, згідно з даними ДСНС, близько...

Суспільство5 днів тому

Між втраченим життям і майбутнім: «Безпечний табір» приймає у Львові підлітків з прифронтових територій

14-річний Віктор стоїть у вітальні й розказує кільком десяткам дітей і дорослих, що вміє складати...

РЕКЛАМА: