Українські спецпризначенці стануть частиною Сил НАТО

Сухопутні війська Збройних Сил України отримали три модернізовані вертольоти Мі-8 МТВ-1 від держпідприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон».

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства оборони України.

За їхніми даними, техніка призначена для українських військових, які виконують завдання у межах миротворчої місії ООН в одній із країн Африки.

Читайте також: Як киянин перетворює деталі літаків на ексклюзивні меблі (ВІДЕО)

Зазначається, що від роботи наших миротворців залежить репутація України на міжнародному рівні. Тепер, з модернізованими вертольотами, вчасно відбудеться ротація особового складу та техніки 18-го окремого вертолітного загону Місії ООН.

Читайте також: ШоТам пропонує пігулку від паніки: будуймо разом антикризову стратегію

Про Мі-8 МТВ-1

Вертоліт Мі-8 МТВ-1 відзначається потужністю та надійністю, а також має значний запас міцності. Успішно реалізований на ДП «Авіакон» комплекс робіт передбачав розробку та впровадження в стислі терміни низки технічних та організаційних рішень. Зокрема, світлотехнічне обладнання вертольотів було адаптовано до окулярів нічного бачення, які використовують члени екіпажів.

Про «Авіакон»

ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» спеціалізується на капітально-відновлювальному ремонті, переобладнанні та модернізації вертольотів Мі-2, Мі-8, Мі-17, Мі-24, Мі-35 і Мі-26 усіх модифікацій та їхнього обладнання, має право на серійний ремонт і модернізацію вертольотів Мі-14. Наразі підприємство займається освоєнням ремонтів вертольотів К-27.мі

Нагадаємо, 5 українських “Русланів” доставляють вантажі для боротьби з коронавірусом.

Також НАТО залучило українські літаки для боротьби з коронавірусом.

Окрім того, як відбувається бойове злагодження наших військових для місії ООН.

Як ми повідомляли раніше, на Одещині випробували ракету “Нептун”.

Коли час вимагає спільної роботи та допомоги, українці беруть і гуртуються. Так робить і бізнес – великий та малий.

Під час епідемії коронавірусу український бізнес на варті здоров’я та допомагає.

Зокрема “Нова пошта” виділила 25 млн грн на закупівлю медичного обладнання та на засоби індивідуального захисту для українців.

У Veterano Pizza можно “підвішувати” піццу для медиків. А у Veterano Brownie на час карантину запустили безкоштовну доставку містом.

“Усі ми – приклад того, як прості люди вирішують долю країни. Настав час об’єднуватися знову”, – розповідає співзасновник Дмитро Логінов.

Читайте також: ШоТам пропонує пігулку від паніки: будуймо разом антикризову стратегію

Готель “Централь Магнат” у Чернівцях пропонує нічліг. Його власник Сергій Скобун каже, що якщо ви у важкій ситуації, то готель готовий надати ночліг за умови “не заробити, а допомогти”.

Також “Епіцентр” надав Києву 100 тисяч медичних масок. А “ПриватБанк” надіслав лікарням апарати штучної вентиляції легенів.

Нагадаємо, #ШоТам спільно із Zagoriy Foundation випускають серію відео про те, як не панікувати під час пандемії коронавірусу.

Киянин Андрій Сухін із деталей літака виготовляє незвичні меблі, – пише Хмарочос.

Крило, гвинти, турбіни, двері аварійного виходу, камери згоряння двигуна та ілюмінатори – вони стануть особливою окрасою вашого дому у вигляді столів, світильників чи декору.

Читайте також: ШоТам пропонує пігулку від паніки: будуймо разом антикризову стратегію

Киянин дає земне життя як альтернативу звалищу, зокрема виготовляє столик із крила літака. Або ж світильник – із ядерної крилатої ракети.

Історія компанії А83 почалась 2018-го з кавового столика.

«Я знайшов людину, яка викуповує літаки на металобрухт, і придбав двері аварійного виходу», – розповідає засновник Андрій Сухін.

Тепер Андрій шукає деталі по всій країні. Історія літака та бортовий номер передаються новому власнику.

Читайте також: Топ топів: 37 неймовірних українських виробників, які стали героями статей на ШоТам

«Кожна з цих машин має свою унікальну історію. Хочу врятувати хоча б частину», – ділиться Андрій.

Лампа А83 коштує $2500, а стіл з частини крила – $5000. Меблі виготовляють на замовлення за 3-4 тижні. І планують вийти на іноземний ринок.

Докладніше про український бренд, який перетворює деталі літаків на брутальні меблі, читайте за посиланням.

Нагадаємо, старий український літак переробили на сувеніри.

Люди по всій країні згуртувались, щоб допомогти лікарям, і запустили флешмоб “Підвези медика на роботу”.

Нині у чаті одного лише Києва майже 16 тисяч учасників. Щодня кияни підвозять медиків на роботу і додому.

“Немає нічого страшного, якщо я виїду трохи раніше, чи зроблю крюк – сьогодні я допоможу, завтра мені”, – каже акушер-гунеколог Сергій Бакшиєв.

Читайте також: ШоТам пропонує пігулку від паніки: будуймо разом антикризову стратегію

Все почалося зі звичайної групи у Viber і трьох лікарів швидкої допомоги. У місті не працював міжміський транспорт та метро.

“Ми побачили, що халепа у місті із добиранням до місць роботи. Я створив чат і заснув”, – розповідає лікар і адмін чату Ярослав Куреза.

А коли Ярослав прокинувся – до чату долучилося 4 тисячі киян. Нині лікарі шукають волонтерів, які б допомогли створити бота.

“Бо стрічка постійно оновлюється, повідомленя і маршрути губляться – а ми працюємо добу через добу. Часу не вистачає”, – каже Ярослав Куреза.

Читайте також: Гаряча ванна та часник: 6 найабсурдніших міфів про коронавірус

Як приєднатися до флешмобу, читайте за посиланням.

Незалежний оглядач Павло Авдокушин показує, яким красивим стає Київ з кожним днем. Він знімає масштабні будівництва столиці. Чоловік каже, що не все так погано, як ми думаємо.  Ось його на канал.

Це він знімає вражаючі кадри будівництва мосту на Троєщину. Перехід зводять і “заморожують” уже майже 17 років. Павло руйнує чутки і показує, як впевнено міст “росте”.

Чоловік оглядає найбільш масштабні будівництва Києва. Зняв уже понад 30 об’єктів, більшість яких стали “серіалами”. Тут і “Скляний місточок”, Шулявка, метро на Виноградар і Велика окружна дорога.

“Стосовно проєктів міського або державного значення, є враження, що все рухається за синусоїдою. То дуже добре: є гроші з бюджетів, є своєчасне забезпечення проєктною документацією та всі необхідні погодження, – і все будується швидко, професійно, з застосуванням сучасних технологій, обладнання та матеріалів. Потім наступає спад і все завмирає. Потім – знов підйом. Але, в цілому, у інфраструктурному, зокрема у дорожньому та мостовому будівництві, вважаю ситуація набагато краща, аніж в інших галузях української економіки. Принаймні, у Києві. Багато шкоди розвитку міської інфраструктури, як не дивно, завдають усілякі “активісти” та “незалежні експерти”, які діють у інтересах окремих приватних забудовників. Вони гальмують діяльність міської влади з будівництва мостів та доріг, підбурюючи окремі групи населення до протестів, вимагаючи скоригувати вже існуючі корисні для міста проєкти. Адже, за їхнім переконанням, побудувати на зручному клаптику київської землі новій ЖК набагато цікавіше, аніж прокласти дорогу, або провести гілку метро”, – вважає Павло Авдокушин.

Читайте також: “Велике будівництво” на Київщині: як ремонтують дорогу на Чернігів (ВІДЕО)

У Павла Авдокушина вища технічна освіта, має диплом з відзнакою КПІ. Спочатку знімав відео для себе, та потім не зміг зупинитися. Замінив смартфон на спецкамеру і знімає карколомні ракурси дроном.

“Не люблю, коли мене іменують блогером. Блогер переважно ділиться з глядачами власними думками. Я ж роблю огляди будівництв та просто пояснюю те, що бачу. Тому мені більш подобається назва “Оглядач”. Спочатку то було хобі: я вже кілька років знімав коротенькі відео про те, що мені здавалося цікавим. Останнім часом це перетворилося на роботу і спеціалізовані будівельні огляди виходять в мене щодня. Це просто не лишає часу для інших занять”, – розповідає Павло  Авдокушин.

Підтримують Павла “на плаву” пожертви глядачів, оскільки оглядацтво не дає можливості працювати в будь-якій іншій сфері, доводиться “живитися” з цього промислу. Чоловік розповідає, що займається такими зйомками найперше для власного задоволення та хоче запалити людей оптимізмом.

“По-перше, мені подобається сам процес зйомок. По-друге, хочеться залишити для наступних поколінь таку собі будівельну хроніку міста. Завжди було цікаво роздивлятися світлини та відео якихось знайомих місць, зроблені 20-50-100 років тому. Сподіваюся, що і мої огляди комусь буде цікаво переглядати через багато років. По-третє, коли сучасні ЗМІ життя країни змальовують переважно у чорному кольорі, хочеться показати людям, що насправді не все в нас так погано. Запалити оптимізмом. Тому мої огляди завжди позитивні”, – пояснює оглядач.

Павло сподівається, що колись ця справа буде приносити достатньо заробітку, щоб вистачало на достойне життя, та на розширення проєкту на всю Україну. 

“Аматорські зйомки робив ще у 90-х роках, але з доступністю ютубу це стало робити цікавіше. Власне, регулярні будівельні огляди почав робити рік тому: 18 березня 2019 року в мене вийшов перший огляд Шулявського мосту, який щойно закрили на ремонт. Підписників в мене тоді було всього 120 осіб :-)”, – згадує Павло.

Павло пригадує, що першим зняв Подільсько-Воскресенський мостовий перехід і Шулявку.

“Випадково заїхали на нього з товаришем на велосипедах, а потім ще зробив обльот дроном. Першим вважаю вищезгаданий міні-огляд Шулявськго шляхопроводу. Хоча тоді я теж випадково потрапив на нього, але так ретельно описав те, що відбулося з мостом за добу після закриття, що мої глядачі забажали продовження, а перегляди та кількість підписників стали стрімко зростати. Через ще кілька оглядів перебігу цього ремонту я усвідомив, що знайшов “свою тему”, – каже Павло  Авдокушин.

Усього Павло Авдокушин зняв вже близько понад 30 об’єктів. З них десь 20 перетворилися на “довгограючі” серіали. Пригадує, що будівельники спочатку жахалися його, але через деякий час побачили, що він не вишукує “чорнухи”, а навпаки намагається позитивно та всебічно висвітлити їхню роботу. Почали підписуватися на канал, а потім вже радо зустрічали навіть на нових об’єктах, бо більшість будівельників тепер знає його “в обличчя”. 

Про активні фази будівництва Павло тепер дізнається саме від будівельників.

“Зараз вже маю безліч контактів будівельників від рядових до керівників. Всім подобається моя робота, тому мене радо інформують, коли на майданчику намічається щось цікаве. Також товаришую з різними пресслужбами – від мерської до прессекретарів забудовників. Вони теж про якісь події мені повідомляють, а я ділюся з ними фото та відеокадрами. Нарешті, часто про нові інфраструктурні об’єкти, або про якісь “ворушіння” на тих, що я вже висвітлюю, повідомляють самі глядачі”, – розповідає оглядач.

Найпопулярніше його відео зібрало близько 125 тисяч переглядів. Це небагато, є куди рости. У середньому ж кількість переглядів поки що 10-25 тисяч на огляд.

Учасники симфонічного оркестру Вінницької обласної філармонії записали відеокліп, перебуваючи на самоізоляції. Перебуваючи кожен окремо по домівках, вони зіграли “Увертюру до опери Кармен” французького композитора Жоржа Бізе, передає видання Veжa.

“Імпроізували, як могли”

Цей відеокліп опублікували 1 квітня про що повідомили на фейсбук-сторінці філармонії, з гумором зазначивши, що “артисти імпровізували, як могли”.

На відео музиканти – в кумедних та концертних костюмах, у респіраторах і за пошиттям медичних масок, вдома і на вулиці… Саме так симфонічний оркестр Вінницької філармонії продовжує працювати та розважатися у самоізоляції.

“При явному “попустительстві” диригента, артисти імпровізували як могли, а часом і більше. І саме у тому “більше” – відмінність нашого відеокліпу від європейських зразків”, – йдеться у повідомленні. 

“Ми не лише виконуємо музику, а й виходимо за рамки жанру і популяризуємо у суспільстві необхідність дотримуватись рекомендацій МОЗ, ВОЗ, БОГс і здорового глузду. Сподіваємось, що наш почин буде першим в країні. Слухайте нас і будьте здорові!”, – йдеться у дописі.