Суспільство
Українські спецпризначенці стануть частиною Сил НАТО
У 2020 році підрозділ українських Сил спеціального призначення (ССО) заступить на бойове чергування у складі Сил реагування НАТО. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив один із офіцерів ССО Збройних сил України, передає Український мілітарний портал.
Що змінилось?
У червні 2019-го року вперше в історії підрозділ з країни не НАТО, а саме 140-й центр Сил спеціальних операцій ЗС України, пройшов сертифікацію як підрозділ SOF і має право залучатися в Сили швидкого реагування НАТО.
Тим часом до акредитації та сертифікації за стандартами SOF НАТО готується ще один підрозділ Сил спецоперацій.
Читайте також: Сили спецоперацій відмовляються від радянського озброєння та амуніції
Також нещодавно українських офіцерів ССО залучали до оцінювання підрозділу хорватських спецпризначенців за вимогами NRF (NATO Response Force, скорочено NRF).
Що варто знати про NRF?
Сили швидкого реагування НАТО (NRF) були створені на листопадовому саміті НАТО 2002 року в Празі на заміну Союзному командуванню Європи мобільними силами.
СШР перебувають у постійній бойовій готовності. Складаються з військ сухопутних, спеціального призначення, повітряних, морських сил, що готові впродовж п’яти днів до проведення операцій евакуації чи реагування на кризові ситуації в усіх частинах світу. При значному військовому конфлікті (війні) повинні стримувати ворога до підходу основних сил до 30 днів.
Сухопутні сили СШР НАТО силою бригади здатні провадити операції вимушеного силового входу (forced-entry). Морські сили виконують роль ударної групи з авіаносцем, сухопутної і амфібійної груп. Повітряні сили здатні проводити до 200 щоденних вильотів. В операціях можуть використати спеціальні підрозділи.
Рішення про застосування СШР приймає Північноатлантична рада. Сухопутні сили СШР НАТО силою бригади здатні провадити операції вимушеного силового входу (forced-entry). Морські сили виконують роль ударної групи з авіаносцем, сухопутної і амфібійної груп. Повітряні сили здатні провадити до 200 щоденних вильотів. В операціях можуть використати спеціальні підрозділи.
Суспільство
Американське видання Motor1 написало про український танк-амфібію Highland Systems Storm, що представили на виставці IDEX Defense Expo в Абу-Дабі.
Про це пише АвтоЦентр.
Бронемашину Storm розробили за проєктом українця Олександра Кузнєцова. Транспортний засіб привернув багато уваги на виставці в ОАЕ.
Читайте також: Українці покажуть в Абу-Дабі плаваючу бронеплатформу «Шторм» (ВІДЕО)
Видання пише, що БТР викликає більше, ніж трепетні відчуття. Це цілком зрозуміло — незвичайний гусеничний бронетранспортер буквально не має аналогів.
За словами творця, це перший у світі гібридний багатофункціональний броньований автомобіль, що працює на електродвигуні і здатний плавати. Електрична силова установка об’єднана з дизельним двигуном, який виступає в ролі генератора для підзарядки батарей.
Залежно від режиму експлуатації, Storm здатний працювати без зупинки від 18 до 36 годин. Максимальна швидкість на піску — 140 км/год, на воді – 30 км/год (здатний витримувати хвилі висотою до 1,5 м). 8-тонний транспортний засіб має вантажопідйомність 2 тонни. БМП Storm від Highland Systems захищений від СВП, балістичної зброї і мін, оснащений системою дистанційного керування.
Читайте також: Від прокурорки до майстрині. Історія засновниці бренду La Chica, яка навчає українок вишивки прикрас
Інтер’єр має світле оздоблення і додає настрою, у салоні встановлено комфортні крісла, невелике кермо і кілька моніторів, які крім іншого виводять зображення з зовнішніх камер.
Автори Storm передусім позиціонують свій бронетранспортер-амфібію як машину для перекидання десанту, доставки вантажів, забезпечення медичної допомоги і загалом роботи у важких умовах. Щось підказує, що приватний сектор цей БМП також зацікавить в якості дорогої іграшки для вихідних в тих же пісках ОАЕ. Ціни поки що невідомі.
Читайте також: Шиє бронежилети не гірші за американські: як херсонець створив бренд військового спорядження
Нагадаємо, Україна взяла участь в авіаційній виставці в Індії.
Усі фото: motor1.com.
Суспільство
У Бахмутському районі Донеччини із затопленої гіпсової штольні створили майданчик для печерного дайвінгута облаштували 9 підводних трас різної складності. Випробовувати їх приїхали дайвери з Дніпра.
Про це пише Суспільне.
Раніше у цій штольні видобували гіпс для Микитівського алебастрового заводу. У 1970-х роках її зачинили через підвищення ґрунтових вод. Лише пів роки тому штольню знов почали використовувати. Тепер – як майданчик для печерного дайвінгу.
Інструктор з печерного дайвінгу Роман Ованесов розповів, як облаштовував майданчик у шахті, розчистив територію, зробив двері, дерев’яний поміст, драбини та світло.
Читайте також: Шукають авіатехніку на полях та у горах. Як працює Музей загиблих літаків на Львівщині
«Спочатку, приблизно у 2011, 2013 році печерні дайвери з Дніпра, Одеси, Києва, знайшли цей майданчик, за допомогою місцевих фахівців. Вони дослідили, і перші ходовики — мотузки по яких рухаються печерні дайвери, вони були прокладені, десь приблизно 1,5 км. І потім у 2014 році дослідження цього дуже унікального місця припинилися, у зв’язку з бойовими діями, які почалися на Донбасі», — згадує Роман.
За словами Романа, на облаштування території всередині штольні знадобилося 6 місяців. Роботи велися з серпня 2020 року.
Наразі у шахті «Воєнведській» розробили 9 підводних маршрутів. Для занурення дайвери використовують гідрокостюми та спеціальне обладнання загальною вагою 50 кілограмів. Дослідити вдалось деяку частину печери.
Читайте також: Печиво, яке купують у 30 країнах: як майстриня відроджує традиційну випічку Полтавщини
«Розмірів цієї штольні не знає ніхто, ми вважаємо що вона може бути понад 1 км, а може до 1,5 км. А завширшки вона десь 600-700 метрів, але дослідженої частини цих маршрутів десь приблизно 2 км. Максимальна глибина у цьому місці 20 метрів, глибше ще ніхто не занурювався. Тобто ми дійшли до того, де є найглибша ділянка, але там ще ніхто не був», — говорить інструктор.
На території Бахмутського району 3 штольні придатні для кейв-дайвінгу, так ще називають занурення в печерах: у Соледарі, Іванграді і в селищі Зайцеве.
Нагадаємо, дайвінг у шахті: на Донеччині відновили унікальний підводний маршрут.
Як ми повідомляли раніше, на Львівщині за кошти ЄС створять туристичні центри бойківської культури.
Усі фото: suspilne.media.
Суспільство
На літературну премію Angelus претендують 12 українських авторів, пише Укрінформ.
Загалом у переліку на здобуття цьогорічної премії є 139 авторів.
Зокрема, кандидатами на здобуття премії є:
- Вікторія Амеліна (з твором «Дім для Дома»),
- Катерина Бабкіна (Мій дід танцював краще за всіх),
- Андрій Бондар (Церебро),
- Олаф Клеменсен (ЛІТО-АТО),
- Артем Чех (Район «Д»),
- Петро Яценко (Магнетизм),
- Богдан Коломійчук (Готель «Велика Пруссія»),
- Анатолій Крим (Українська Каббала),
- Марк Лівін (Рікі та дороги),
- Андрій Любка (Твій погляд Чіо-Чіо-Сан),
- Володимир Рафєєнко (Довгі часи),
- Олег Сенцов (Маркетер).
Читайте також: Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart
Переможця або переможницю Angelus, який отримає нагороду у вигляді премії 150 тис. злотих (приблизно мільйон гривень) буде названо в жовтні 2021 року. Крім автора, нагороду Angelus та премію 40 тис. злотих (260 тис. грн) отримає також перекладач польською мовою твору-переможця.
Про премію
Літературна нагорода Angelus у вигляді премії та статуетки вручається щороку з 2006 за найкращу прозову книгу, опубліковану польською мовою попереднього року. Організатором і фундатором є місто Вроцлав. Лауреатом може стати письменник, який походить із Центральної Європи (Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Естонія, Латвія, Литва, Північна Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія). Премію вручають за найкращі прозові твори авторам, які у своїх текстах звертаються до найважливіших, найбільш актуальних тем сучасного світу, дають поштовх до міркувань і глибокого пізнання інших культур.
Читайте також: Куди віддати непотрібні книги — 5 варіантів
Раніше лауреатами премії ставали українські письменники Юрій Андрухович (Дванадцять обручів, 2006), Оксана Забужко (Музей покинутих секретів, 2013), Сергій Жадан (Месопотамія, 2015).
Нагадаємо, у Києві презентували «Фронтовий Кобзар».
Як ми повідомляли раніше, у Києві презентували 14-томне видання творів Лесі Українки.
Головне фото: angelus.com.pl.