Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Українські дрони працюватимуть на полях у США

Опубліковано

Підтримай ШоТам

На ринок США успішно вийшов український розробник і виробник дронів Kray Technologies з безпілотниками для обприскування полів. Про це повідомляє журнал landlord.ua.

Обприскувальні дрони як такі  з’явилися не вчора, але модифікація українських винахідників здатна зробити революцію в технології обприскування. Головна перевага українського дрона, яку оцінили американські фермери, – він може з легкістю розганятися і гальмувати, повертати і знову розганятися. Інші такого не вміють.

“Бізнес завжди готовий платити за те, що дозволяє йому збільшити прибуток і знизити витрати. Дрон Kray Technologies відповідає одразу обом вимогам. Він економніший, ніж мала авіація, і при цьому набагато ефективніше. Здатний літати на малій висоті, розпорошувати препарати там, де це необхідно”, — підкреслює засновник інвестиційної платформи для учасників венчурного ринку Startup.Network, член правління Української асоціації венчурного бізнесу Олександр Сорока.

Що вражає — окупність рішення, яке пропонує українська команда аграріям. Навіть якщо фермер буде тримати апарат 99% часу в гаражі та робитиме свої три-п’ять внесень на рік, він за рік гарантовано окупить свої вкладення.

Вартість обприскування в США і Канаді (якщо йдеться про високу якість внесення) становить $25 за 1 га. Можна знайти пропозиції й по $7–8 за 1 га, але якість внесення залишає бажати кращого.

Тому потенційними клієнтами компанії є фермери, що обробляють до 2000 га, яким нерентабельно купувати техніку вартістю $350 000 або платити за надані послуги із обприскування $100 000–150 000 на рік. Завдяки новому дрону вони отримають можливість купити рішення не за $350 000, а за $50 000.

Спочатку була армія

Передісторія створення обприскувального дрона компанією Kray Technologies типова для України. З початком військових дій на сході країни IT-фахівець Дмитро Сурду почав працювати над створенням дрона-розвідника для української армії. Проект був представлений Міністерству оборони, але до серійного виробництва справа так і не дійшла. Тоді Сурду з командою почали шукати своїм напрацюванням інше застосування.

Як розповів операційний директор і директор з R&D компанії Kray Technologies Андрій Дашкієв, це був непростий період для компанії, частина команди пішла. А ті, хто лишився, переорієнтували проект з армійських потреб на сільське господарство і стали працювати над створенням безпілотника, здатного вносити добрива і засоби захисту рослин.

“Нам хотілося здешевити ці операції та замінити наземні обприскувачі та літаки”, — підкреслює він.

У 10 разів краще і в 10 разів дешевше

Запорука успіху гарного стартапу: зробити щось у 10 разів краще і продавати у 10 разів дешевше.У Kray Technologies керувалися саме цією формулою.

“Наш дрон, якщо не в десять, то точно разів у сім краще наземного обприскувача за собівартістю внесення, за витратами на персонал і сервіс”, — підкреслює Дашкієв. Логіка зрозуміла: обприскувач повинен десь стояти. Потрібен механік, який його ремонтує. На поле необхідно підвозити воду, щоб його заправляти. Із дроном це значно простіше.

Апарат із самого початку проектувався так, щоб його можна було перевозити у причепі звичайними дорогами разом із зарядною станцією та баком для дозаправки. За словами Дашкієва, рідини, що вміщається в бак об’ємом близько тонни, досить, щоб приїхати і почати оперативно обробляти посіви. Адже бувають випадки, коли це важливо зробити протягом 24 годин після виявлення проблеми.

Безпілотник Kray Technologies здатний вносити препарати на масляній і на водній основі краплями програмованого діаметру 50–100 мікронів. Норма внесення — від 0,7 л до 5 л на 1 га. Розпилення відбувається на висоті 1 м. За десятигодинний робочий день один дрон може обприскати від 270 га до 470 га залежно від норми внесення.

Над створенням обприскувального дрона в Kray Technologies почали працювати у 2016-му. До кінця року у Сурду був апарат, який можна було представити широкій аудиторії.

Першою серйозною виставкою, де Kray Technologies презентувала свій безпілотник, стала американська Drone World Expo–2016. Після DWE з’явився великий інтерес до апарату з боку замовників. Але одночасно стало зрозуміло, що такий простий прототип на американському ринку системно продавати буде дуже важко.

“Якщо ми декларуємо, що працюємо на швидкостях, у рази більших, ніж існую­чі рішення, наш апарат не може бути збудований як звичайний китайський дрон”, — каже Дашкієв.

Чому українські дрони кращі?

У 2017-му команда Сурду спроектувала апарат нової конструкції з карбоновим корпусом, який вирізнявся високою міцністю і малою масою. Наприкінці літа того ж року Kray підписала перший контракт на поставку безпілотника з підприємцем із США. Але щоб виконати замовлення, зібрати дрон було недостатньо — компанія повинна була отримати відповідні дозволи на польоти та пройти непросту систему сертифікації.

“Ми включили в наш дрон перспективний функціонал, який раніше у безпілотниках не використовувався, — систему електростатичного заряду крапель”, – розповідають розробники.

Процес пішов, але у 2018 році у проекті з’явився етап R&D, який спочатку не планувався. Через нові дослідження графік поставок апаратів збився.

“Оскільки дрон піднімає замало, аби конкурувати з обприскувачами та літаками, потрібно вносити більш концентровані препарати. Тому ми включили в наш дрон перспективний функціонал, який раніше у безпілотниках не використовувався, — систему електростатичного заряду крапель. Зараз ми її налагоджуємо”, — розповідає Дашкієв.

Її ідея в тому, що краплі, заряджені однаковим потенціалом, відштовхуються одна від одної та притягуються до рослин і до землі, у яких, по суті, нульовий потенціал. Малі краплі дозволяють використовувати концентровані хімікати в низьких дозах, не побоюючись, що вони спалять посіви.

Система електростатичного заряду крапель виключає дрейф, притискає розпилений препарат до рослин, розподіляє його рівномірно по листу. У результаті досягається висока якість покриття та більш глибоке проникнення препарату.

Далі – Канада

На сьогодні у проект зі створення обприскувального дрона інвестовано трохи менше $1 млн. У найближчі кілька років Сурду планує залучити ще близько $10 млн. Ця сума дозволить йому створити масштабну корпорацію з виробництва обприскувальних дронів та вийти на світовий ринок в цілому і на ринок Північної Америки зокрема.

За словами Сурду, потенціал північноамериканського ринку — мільйон фермерів.

“Ми плануємо почати його освоєння з Канади, — підкреслює він, — де Kray Technologies вже отримала дозвіл на польоти”.

У своїй майстерні команда Сурду може збирати 10 апаратів на місяць. І це не єдиний майданчик, де можна розгорнути виробництво. За останні три роки Kray вибудувала структуру підряду, логістику. І тепер повністю готова розгортати і масштабувати виробництво.

“Як тільки буде закінчена робота над демонстраційними зразками, ми це зробимо”, — наголошує генеральний директор.

За словами Сурду, конкурентами компанії є переважно китайські виробники дронів, які також роблять системи розпилення. Але конкуренції він не боїться — із самого початку компанія зробила ставку на більш високу якість і намагалася зробити кращий продукт.


Підтримай ШоТам

Реклама

Економіка

Завершують реконструкцію траси М-03 «Київ – Харків» (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

На Харківщині фінішує реконструкція траси М-03 «Київ – Харків», повідомили на фейсбук-сторінці Укравтодору.

Зазначається, що реконструкція 25-кілометрової ділянки дороги М-03 «Київ – Харків – Довжанський» (Полтавський напрямок) завершена на 88,6%.

Йдеться про ділянку дороги «Київ – Харків» зі сторони Полтави і майже до Валок.

Після реконструкції дорога матиме по дві смуги руху в обидві сторони і належатиме до I технічної категорії. Крім того, буде встановлено освітлення на небезпечних ділянках, вжиті додаткові заходи з безпеки руху.

Загальна готовність об’єкту становить 88,6%. Водночас штучні споруди у складі ділянки готові на 95,4%.

Читайте такожПодарунки, що прямують на Донбас. Як «Олені Святого Миколая» втілюють мрії дітей з прифронтових сіл та містечок

Із запланованих 25 км верхній шар вже влаштовано на 24,8 км. Основні роботи проводяться на 418 – 420 кілометрах.

На об’єкті працює компанія Onur Taahhut Tasimacilik. Роботи планують завершити до кінця 2021 року.

Нагадаємо, на в’їзді в історичний Хотин на Буковині облаштовують транспортне кільце.

Як ми повідомляли раніше, дорожники завершили ремонт траси Н-12 «Суми – Полтава».

Фото: facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Економіка

На Дніпропетровщині відремонтували свердловину і збільшили видобуток газу

Опубліковано

Підтримай ШоТам

На Ульянівському родовищі на Дніпропетровщині після капітального ремонту свердловини вдолося збільшити видобуток газу на 75 тис. куб. м газу на добу.

Про це повідомили у дивізіоні «Нафтогаз Розвідка та Видобування» у фейсбуці.

Перспективи родовища

Зазначається, що Ульянівське родовище входить до топ-40 пріоритетних активів України. Його перспективи сягають 1 млрд куб. м газу. Щоб скористатися цими ресурсами, розробники спланували програму робіт для родовища.

Уже вдалося отримати позитивний результат на свердловині №9. Вона працювала з 2001 року і за 20 років забезпечила 268 млн куб. м газу. Проте, через виснаження продуктивного горизонту, видобуток зупинився.

Читайте також: Нафтогаз запустив перше родовище газу щільних порід

Розглянувши перспективні можливості інших об’єктів в розрізі свердловини, розробники вирішили, що необхідно випробувати вищезалягаючі горизонти.

Під час капітального ремонту виявили новий газоносний горизонт, який до цього часу не експлуатувався на родовищі, та отримали промисловий приплив газу.

Видобуток свердловини

Свердловину ввели в експлуатацію з добовим дебітом 75 тис. куб. м. Долучення до розробки нового горизонту забезпечило збільшення видобутку по Ульянівському родовищу до 205 тис. куб. м на добу.

Читайте такожСвоя Швейцарія у дворі — як одесит започаткував школу добросусідства

Укргазвидобування веде системну роботу щодо стабілізації видобуток на виснажених активах. Розробили інтенсивну програму розробки для 40 найбільш перспективних родовищ. Ці родовища становлять 94% портфеля запасів компанії та забезпечують 92% видобутку.

Нагадаємо, Нафтогаз застосовує нові технології для підвищення видобутку газу на «старих» родовищах.

Як ми повідомляли раніше, на Івано-Франківщині створять сховище нафти та газу.

Фото: ua.news.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Економіка

Мінінфраструктури передало в концесію перший порт і залучило 3,4 млрд грн інвестицій

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Міністерство інфраструктури передало в концесію цілісний майновий комплекс державного підприємства «Стивідорна компанія Ольвія» та майно ДП «Адміністрація морських портів» в порту «Ольвія».

Про це повідомила пресслужба міністерства.

З 2 грудня концесіонером порту на наступні 35 років стане компанія QTerminals Olvia, що входить до Групи QTerminals. Вона має інвестувати в розвиток порту 3,4 млрд гривень.

Угода передбачає збереження робочих місць для працівників підприємства терміном на шість років. Окремий пункт угоди — це розв’язання інфраструктурних проблем міста Миколаїв. За кошти інвестора планується будівництво нового тунелю під залізницею у Корабельному районі.

Довідкова

QTerminals є провідним міжнародним оператором портів і терміналів, який надає послуги з обробки контейнерів, навалювальних та генеральних вантажів, RORO, худоби, послуги офшорного постачання, а також круїзного перевезення. Включаючи порт Хамад, флагманський порт QTerminals у Катарі, та QTerminals Antalya в Туреччині, QTerminals Olvia представляє третій портовий актив Групи QTerminals з моменту заснування.

Читайте також«Нам просто хотілося жити». Як благодійна організація «100% життя» вже 20 років рятує ВІЛ-позитивних українців

Концесія – форма державно-приватного партнерства, в рамках якого інвестор на платній основі отримує право на будівництво об’єкта або управління ним. Операційний ризик перекладається на інвестора, йому не гарантується окупність інвестицій або витрат. Дохід від користування йде інвестору.

Нагадаємо, порт Ізмаїл на Одещині внесли до транскордонного туристичного маршруту.

Фото: korabelov.info.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Шопочитати

Суспільство20 години тому

«Нам просто хотілося жити». Як благодійна організація «100% життя» вже 20 років рятує ВІЛ-позитивних українців

На початку 2000-х Дмитро Шерембей дізнався про свій позитивний ВІЛ-статус. До вірусу імунодефіциту додалися туберкульоз...

Суспільство2 дні тому

#ЩедрийВівторок. Як українські діти долучаються до благодійності та допомагають іншим

Здавалося б, робити добрі справи, допомагати та змінювати світ на краще можуть здебільшого дорослі, адже...

Суспільство5 днів тому

«Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу

Колись вона уявляла монастир місцем, де лише моляться. Тому довго не наважувалася прийти до нього....

Суспільство6 днів тому

Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

Дисидент та художник Анатолій Лютюк переїхав до Естонії понад 40 років тому. Після боротьби з...

Суспільство1 тиждень тому

«Нас вважали диваками, а ми хотіли свободи». Історія родинної екоферми «Лиманська коза» на Херсонщині

Залишити місто та створити екоферму з виробництвом сиру – це не було планом, але стало...