Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Українська науковиця розповіла про астероїди і космічні загрози людству

Опубліковано

Нещодавно весь світ стежив за новинами про небезпечне наближення астероїда, який 29 квітня пройшов поруч з орбітою нашої планети на відстані у 6.3 млн км (це близько 16 відстаней від Землі до Місяця). Звісно, з одного боку, інфопростір заповнили тривожні заголовки, апокаліптичні картини зіткнення, а сумнівні пророцтва отримали нове життя. З іншого, це викликало хвилю запитань, зокрема і до науковців, про готовність планети протистояти космічним загрозам.

Разом з астрофізикинею і старшою науковою співробітницею Головної астрономічної обсерваторії НАН України Олександрою Івановою спробували розібратись, чи дійсно астероїди становлять реальну загрозу людству і чи є у спеціалістів план захисту планети у випадку такої можливої загрози.

Олександра Іванова,

Олександра Іванова,

астрофізикиня, наукова співробітниця Головної астрономічної обсерваторії НАН України

Довідка. Олександра Іванова спеціалізується на фізиці малих тіл Сонячної системи і займається дослідженням комет і астероїдів. Закінчила фізичний факультет КНУ ім. Тараса Шевченка, навчалася і працювала під керівництвом Клима Івановича Чурюмова і Леоніда Марковича Шульмана — двох відомих у світі українських астрофізиків, засновників Київських кометних шкіл.

Наразі Олександра співпрацює зі словацькою групою, яка займається фізикою малих тіл Сонячної системи в Інституті астрономії Словацької академії наук. А також викладає лекції з теми «космос» у рамках програми популяризації науки серед підлітків Science Teens Platform.

«Потенційно небезпечний» астероїд: що насправді це означає?

У Сонячній системі рухається велика кількість астероїдів. Більше 98% їхньої маси зосереджено у головному поясі астероїдів, між орбітами Марса та Юпітера. Більшість астероїдів має неправильну форму та відрізняється за розмірами. Найбільшим астероїдом у Сонячній системі вважалась Церера (975×909 км у діаметрі), однак з 2006 року об’єкт відноситься до карликових планет. Два інших найбільших астероїда — Паллада та Веста — мають діаметр ~500 км. У результаті зіткнень з іншими об’єктами чи під впливом гравітації більших об’єктів у астероїда може змінитись орбіта, що іноді призводить до зближення з Землею. 

Ті астероїди, що можуть наблизитись до Землі на відстані менше 7.5 млн км, вважаються потенційно небезпечними.

Сьогодні у Сонячній системі нараховується більше 6 тис. астероїдів, які зближуються з орбітою Землі. Найближче до планети підлітають невеликі об’єкти — метеороїди (<30 м у діаметрі), вони можуть проникати у земну атмосферу, але не становлять великої загрози. Значні збитки може викликати падіння тіла діаметром більше 100 м. Вважається, що зіткнення Землі з об’єктами розміром 10 км у діаметрі може призвести до глобального вимирання. За однією з гіпотез, падіння астероїда такого розміру близько 65 млн років тому стало причиною зникнення динозаврів та утворення кратеру Чиксулуб.

Нещодавно ми уважно стежили за зближенням Землі з астероїдом 1998OR2, який був класифікований як потенційно небезпечний астероїд. Його діаметр оцінили у межах 2-4 км, і це найбільший потенційно небезпечний астероїд із відомих за останній час. 29 квітня 2020 року астероїд наблизився до Землі на небезпечну відстань — 6.3 млн км (це приблизно 16 відстаней від Землі до Місяця). 

Проте формулювання «з Землею зближується астероїд» або «астероїд наблизився до Землі на небезпечну відстань» — не означає, що він впаде на поверхню нашої планети. Це означає, що астероїд підійшов на відстань менше 7.5 млн км. 

Для науковців це певна межа, щоб почати слідкувати за небесним тілом та прораховувати можливі зміни його орбіти у майбутньому. Так, у випадку з астероїдом 1998OR2 вченим вдалось добре його дослідити та навіть отримати його зображення на Радіотелескопі Аресібо. Наступні зближення з цим астероїдом відбудуться 16 квітня 2079 року (астероїд наблизиться до планети на відстань у 2 млн км) і 16 квітня 2127 року (відстань між Землею і астероїдом буде 2.5 млн км).

image1.png

Підривати астероїд, як це зробив Брюс Вілліс у фільмі «Армагеддон», взагалі не дуже хороша ідея

Науковці постійно думають про астероїди, що несуть реальну загрозу. Тому розробляють план захисту планети, який складається з декілька етапів.

Перший етап — виявлення та визначення параметрів астероїдів. У 1992 році NASA ініціювала старт програми «Спостереження за космічною безпекою» (Spaceguard Survey) з метою пошуку астероїдів, що перетинають орбіту Землі, їх дослідження та подальшого спостереження за ними. Після цього майже всі наукові організації, які займались дослідженням космічного простору, долучились до цієї програми. Так, сьогодні працює більше 10-ти міжнародних програм з виявлення та відстеження космічних тіл, що зближуються з Землею.

Другий етап захисту — усунення загрози. Сьогодні вчені та інженери разом працюють над тим, як попередити можливе зіткнення Землі з великими космічними об’єктами. Так, вони запропонували різні методи зі змінення траєкторії астероїда чи комети, які розділяються:

  • за типом запобігання зіткнення (відхилення чи поділ)
  • за джерелом енергії (кінетичний, електромагнітний, гравітаційний та ін.)
  • за стратегією підходу (руйнування чи затримка). 

Усі, звісно, пам’ятають фільм «Армагеддон», де через загрозу небезпечного зіткнення астероїда з Землею був організований вибух, який ударною хвилею мав відхилити космічне тіло від траєкторії його руху. Але, на жаль, підривати астероїд, як це зробив Брюс Вілліс, взагалі не дуже хороша ідея. Адже потім складно спрогнозувати, що буде відбуватись далі, після того, як тіло розвалиться і кожен уламок буде рухатись по своїй траєкторії.

Більш реалістичний проєкт — встановлення ракетного двигуна на поверхню астероїда, який буде поступово його відхиляти, що допоможе запобігти його зіткненню з Землею. За такого варіанту можна точно спрогнозувати, як зміниться орбіта астероїда.

Про місію NASA DART

На даний момент NASA запланувала місію з випробувань ударної стратегії відхилення астероїда під назвою DART. Суть місії у подвійній системі Didymos. Якщо коротко, то є основний астероїд (Didymos А) з діаметром близько 780 м і невеликий супутній астероїд (Didymos В) з діаметром 163 м, який знаходиться приблизно на відстані 1 км від основного тіла. Удар DART буде спрямований на менший астероїд, тобто на Didymos В. А оскільки він не перетинає орбіту Землі, то немає ніякої вірогідності, що експеримент із відхиленням може становити загрозу для планети. 

Запуск місії DART запланований на 22 липня 2021 року. Планується також, що апарат до того, як досягне астероїда Didymos В, також виконає обліт інших навколоземних астероїдів 2001 CB21 та 3361 Orpheus. 

Астероїдно-кометна загроза — це не міф 

Насправді, небезпеку для життя становлять не тільки астероїди, але й комети, чиї орбіти можуть перетинати орбіту Землі, та навіть і метеорити. Випадок із Челябінським метеоритом показав, що і невелике тіло, яке досягло поверхні Землі (∼20 м у діаметрі), може призвести до значних руйнувань та навіть травм людей. Однак масштаби руйнувань у першу чергу залежать від швидкості, маси та складу космічного об’єкта.

Тому захист планети від космічних загроз залежить від нашої поінформованості та підготовки. Спираючись на сучасні наукові методи, астрофізики можуть відстежувати та вивчати небезпечні астероїди та комети, визначати ступінь їхньої небезпеки та, відповідно, розробляти й застосовувати методи захисту, аби уникнути катастрофи. Однак все це вимагає подальшого розвитку цієї галузі астрофізики, виділення необхідного фінансування, підготовки відповідних фахівців та, звісно, популяризації науки в цілому.

Головне фото: inlviv.in.ua

Суспільство

У сховищі «Судного дня» зберігається понад 2000 насіння з України

Опубліковано

У сейфі Шпіцбергена – на архіпелазі Свальбард на півночі Норвегії, де у вічній мерзлоті зберігаються насіння рослин з усього світу – є і 2633 зразки українського насіння, наданого харківським Національним центром генетичних ресурсів рослин України. 

Про це повідомляє The Epoch Times, пише agronews.ua.

Свальбардське всесвітнє сховище насіння розміщене на відстані 1125 км від Північного полюса, в місті Лонг’їр. Місце обрали не випадково: тут відносно невелика ймовірність землетрусів, а клімат дозволяє без зайвих витрат підтримувати температуру -18 °C, необхідну для збереження насіння.

Читайте також: На Закарпатті господар відкрив для туристів міні-зоопарк, ботанічний сад і музей

Фото: agronews.ua.

Тут зібрані зразки сільськогосподарських культур з усього світу, щоб у випадку нагальної необхідності можна було відновити їхні біологічні види.

Сховище «Судного дня» є своєрідною «страховкою» для інших банків під час непередбачених ситуацій, таких, як втрата їхнього фінансування, закриття, збої в роботі обладнання та ін. Кілька генетичних банків в Іраку й Афганістані через війну втратили зразки досить древнього насіння.

Фото: agronews.ua

Схожий випадок трапився і з ICARDA – банком насіння сільськогосподарських культур, адаптованих до посушливих умов. Він майже втратив свою колекцію, коли в Сирії спалахнула громадянська війна.

Читайте також: Солодощі без шкоди для фігури: топ українських виробників

На щастя, раніше він передав дублікати в сховище Свальбарда, тому зміг скористатися внеском і відновити зразки. Так що чекати глобальної катастрофи для визначення корисності подібних банків не доводиться.

Нагадаємо, українські виробники експортуватимуть до Китаю ріпаковий шрот.

Головне фото: dyvys.info.

Читати далі

Суспільство

Як десантники проходять спеціальні навчання (ФОТО)

Опубліковано

Житомирські десантники відпрацьовують завдання під час тактико-спеціальних навчань з бойовою стрільбою.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства оборони України.

У навчаннях беруть участь військові 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних Сил України.

Читайте такожПричина №16, чому варто підтримати #ШоТам: ми відроджуємо авторитет української армії

Основною метою навчань є практичне злагодження й удосконалення спроможностей особового складу у взаємодії між органами та підрозділами.

На тактико-спеціальних навчаннях 95-та бригада використовує бронетранспортери БТР-80, БТР-3, Козак-2 і танк Т-80БВ.

Читайте такожУкраїнські та румунські ВМС відпрацювали спільні тренування у морі

Відомо, що додатково на навчаннях удосконалюється уміння командирів підрозділів швидко оцінювати зміну тактичної ситуації.

Командири мають вміти забезпечувати високу оперативність та своєчасність у виконанні поставлених завдань.

Нагадаємо, українські танкісти показали вогневу підготовку.

Також артилерія ВМС тренувалася обороняти узбережжя.

Як ми повідомляли раніше, десантники провели навчання і стрибали з парашутом.

Усі фото: mil.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

Сонячна черепиця замість звичайної. Як український винахідник конкурує з Tesla

Опубліковано

Як примусити працювати на себе сонце, ви, мабуть, вже давно в курсі. Мова про сонячні електростанції, які заробляють кошти господарям. Але чи знаєте ви, що таке сонячна черепиця?

Винахідник, про якого ми сьогодні розповімо, знає, як примусити працювати на вас не лише сонце, а й вашу стріху.

Аналогів його “сонячного” даху в Україні нема, а в конкурентах у нього – Tesla

Сонячні батареї не поверх звичайного даху, а замість нього – це винахід інженера з Миколаєва.

Скільки вам коштуватиме така стріха та як швидко вона окупиться? Читайте в інтерв’ю з Павлом Рєкою, який започаткував українське виробництво сонячної черепиці.

<strong>Павло Рєка</strong>

Павло Рєка

директор компанії River Solar з Миколаєва

Вирішив займатися сонячною енергетикою, бо було цікаво щось робити незвичайне й водночас корисне для екології. Завжди захоплювала можливість перетворити сонячне проміння на електроенергію. В університет пішов не відразу після школи, а попрацював, набрався досвіду. Довелося змінити багато різних робіт, а вже цілеспрямовано в сферу зеленої енергетики пішов на останніх курсах університету.
Просто прийшов у найкращу в Миколаєві компанію Solar Service і сказав: “Привіт, у мене є ідея розробки сонячної черепиці. Хочу у вас працювати! ” Хлопці спочатку посміялися, проте взяли на роботу.
Взимку його фотоелектрична черепиця отримала нагороду від UNIDO (установа, що просуває міжнародне співробітництво в промисловості – авт.) Організації Об’єднаних Націй (ООН).

Незвичайним дахом цікавиться вся Європа

До карантину у нас було дуже багато замовлень, а тепер локдаун ці плани порушив. Останнє замовлення, кошторис якого ми якраз розраховували перед карантином  – це дах для збірних каркасних будинків. Збиралися разом з однією компанією пропонувати вже готові рішення щодо зеленої енергетики під ключ.

Сподіваюся, що в цьому році пару-трійку замовлень все ж реалізуємо.

Грузія, Білорусь, Польща, Чехія, Данія, Німеччина – список охочих придбати River Solar  можна продовжувати нескінченно.

Винаходом цікавиться багато людей, кожен день надходять дзвінки. З десяти дзвінків три з України, а сім – це закордоння. 

В Україні, на жаль, в цьому плані купівельна спроможність поки дорівнює нулю. Так – дзвонять, так – начебто і хотіли б встановити. Але дорого.

Європа й Америка – там вже з грошима трохи простіше, тарифи на електроенергію  вище. Тому загалом, їм такий продукт більш вигідніший, ніж нам.

Зараз ми намагаємося скоріш закордонний ринок освоїти, аніж наш.

Так що, замовлення є, але проплат ще не було – Європа й Америка теж на карантині.

Сонячна черепиця: для приватних будинків, але перше замовлення було державним

До нас часто звертаються власники приватних будинків. Їм, зазвичай, за 30, вони прогресивні й у них вже є або в планах електромобіль. Звертаються до нас, зазвичай, на етапі будівництва будинку або вибору покрівельного матеріалу.

Але найпершим нашим клієнтом став благодійний фонд: який виділив кошти для реконструкції даху сільської амбулаторії на Харківщині.

Там, в селі Руські Тішки, ми з компаньйоном за кілька днів змонтували сонячний дах площею в 54 квадратних метри.

Загальна потужність площі 6 кВт, її вистачає для компенсації роботи обладнання в медзакладі вдень, а ввечері амбулаторія використовує електроенергію з центральної мережі. 

Читайте також: Причина №24, чому варто підтримати #ШоТам: ми про тих, чия хата не скраю

Ми стежимо за цим проєктом: чи стабільно він працює, чи не виникає жодних проблем. Інвертор амбулаторії підключений до інтернету, і я буквально кожен день заходжу й перевіряю показники його роботи та статистику. Поки наша сонячна черепиця працює, як очікувалося.

Це фото з монтажу першого “сонячного даху” на амбулаторії села Руські Тішки, що на Харківщині

В місяць амбулаторія споживає 300 кіловат, які на 60-70% компенсує сонячна черепиця. Якби це була комерційна, а не державна установа, їй можна було б продавати надлишок енергії.

А оскільки це держустанова, і договір про продаж зеленої енергії там підписати неможливо, ми штучно гасимо надлишок енергії за допомогою обмежувача.

Тому історія з зеленим тарифом, щоб економити на використанні електроенергії і паралельно продавати надлишок державі, зручніша для приватних будинків.

Як швидко окупиться сонячний дах?

З одного боку не зовсім коректно говорити про окупність, адже це все-таки покрівельний матеріал. З іншого – це ще і сонячна електростанція, тому ми надаємо розрахунки всім клієнтам, які до нас звертаються.

Візьмемо станцію середньої потужності в 10-15 кВт на приватному будинку. Вона повинна окупитися за 6-7 років.

Така потужність вже генерує достатньо надлишкової енергії, щоби продавати її в мережу.

 За умови, що у домоволодіння підписаний договір про продаж “зеленої енергії” державі, і частину клієнт споживає, а частину – “зливає” в мережу.

У цьому плані у промислових сонячних станцій окупність трохи швидше – в районі 5 років.

Одна потужність – для забезпечення потреб дому, інша – для заробляння грошей

Все залежить від запиту клієнта. Якщо він хоче тільки економити електроенергію вдень, то досить буде станції в 5 кВт по інвектору і 6 кВт по панелях – такої, як у сільській амбулаторії. Цієї потужності досить для задоволення потреб будинку.

Якусь частину електроенергії система буде заміщати вдень, а ввечері, коли сонце сяде, доведеться брати енергію з мережі.

Якщо у клієнта запит, щоб сонячна черепиця швидше окупилася і через років шість-сім він вийшов в плюс, то комерційний інтерес починається від 10 кВт потужності.

Як це буде працювати: частину виробленої енергії клієнт буде вживати їх на власні потреби, а частину – “виллє” в мережу, отримавши за це кошти від держави.

Сонячна черепиця VS град з куряче яйце

Ми перевіряли ударостійкість сонячної черепиці у будівельній лабораторії: протестували її на стійкість граду, на предмет руйнування самої черепиці під сніговим навантаженням.

Якщо вам здається, що ось глиняна черепиця – вона на віки, а наша сонячна – надто акуратна, щоб бути ударостійкою, то це не так.

Я як інженер результатом залишився задоволений. Вона витримає град, в тому числі досить великий – близько 25-30 мм в діаметрі. По снігових навантаженнях черепиця витримує до 4 метрів снігу.

Як доглядати за “сонячним” дахом?

Якщо говорити про якісь забруднення природні на кшталт пилу, це впливає на генерацію енергії – точно як у ситуації зі звичайними панелями. Але клієнти не кожен день їх миють: якщо “сонячний” дах припав пилом, з цією проблемою прекрасно впорається дощ. 

Терміни придатності для сонячних батарей на даху

У якості сонячної батареї наша фотоелектрична черепиця на повну потужність прослужить вам 25-30 років. Але навіть через 40 років наша черепиця не перетвориться на звичайну й не припинить генерувати енергію – просто ефективність її роботи потроху почне знижуватись. 

Так, на 25-й рік роботи від початку встановленої потужності залишиться близько 80%, на 40-й рік – близько 70%. 

У нас дешевше й ефективніше, ніж у Tesla Solar

З приводу ефективності: візьмемо ціну за 1 Вт потужності. Якщо у нас ви витратите 1,1 долара на 1 Ватт, то в разі Tesla Solar вам доведеться заплатити 2,1 долара на 1 Ватт потужності.

У Tesla Solar є маленька хитрість: вони озвучують ціну 42 долари за квадратний метр, але на цей квадратний метр у них йде активних сонячних плиток менше.

Для клієнта виглядає привабливо, але коли починаєш рахувати, виявляється що їх сонячний дах з такою ж ефективністю, як в нас, у кілька разів дорожчий.

Читайте також: Як викладач філософії став Карпатським волоцюгою, Або як заробляти 1000$ на походах в гори

Європейські аналоги теж дорожчі – за тієї ж ефективності продукту: найближчі наші конкуренти Solteq продають квадрат даху за 380 євро. При тих же показниках у нас за квадрат потрібно заплатити 250 доларів.

250 доларів проти 380 євро – думаю, це відчутна економія. І це ще враховуючи, що у River Solar – дрібносерійне виробництво. Коли фінанси дозволять, запустимо масштабне серійне виробництво, і ціна нашої сонячної черепиці буде ще на порядок нижче.

Читати далі

Суспільство

Гідна зарплата і достойні умови праці: як працює медреформа в Червонограді (ВІДЕО)

Опубліковано

Червоноград один з перших долучився до медичної реформи та переобладнав стару радянську лікарню у сучасний медичний центр. Про це йдеться у матеріалі Як медреформа збагатила лікарню в Червонограді на ШоТам.

Червоноградський Центр первинної медико-санітарної допомоги – один з 10 медзакладів України, які отримали найбільше коштів під час першої хвилі медреформи. Заклад й досі вважається лідером та протягом минулого року отримав понад 43 млн гривень.

У кожному лікарському кабінеті є все необхідне, щоб пройти обстеження, встановити діагноз та отримати рецепт для лікування. А пацієнти більше не бігають між кабінетами та поверхами. А сімейні лікарі тут заробляють 18 тис. гривень щомісяця.

“Іноді дехто з колег дозволяв собі смішки під час зборів, коли я розповідала про зміни та реформу у 2018-му році. Проте зараз вони дякують й задоволені роботою в Центрі, адже розуміють, що помилялись. І хоча це було нелегко, а ліцензію нам видали лише за третім разом — воно того варте”, – розповіла Анна Ярмола, керівниця КП ЦПМСД міста Червоноград.

Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад. Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

Читати далі

Суспільство

Українська стрічка здобула нагороду на кінофестивалі у США

Опубліковано

Українська стрічка режисера Володимира Лерта «Мир вашому дому» здобула нагороду на The Treasure Coast International Film Festival (Флорида, США) у номінації «Найкраща операторська робота у повнометражному фільмі».

Про це повідомили у пресслужбі Держкіно.

За їхньою інформацією, був відзначений оператор-постановник картини Дмитро Яшенков.

Кінопроєкт цього фільму став одним із переможців 2-го конкурсного відбору Держкіно. Сценарій стрічки створено за п’єсою драматурга Григорія Горіна «Поминальна молитва», заснованою на збірці творів Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар». Режисер фільму — Володимир Лерт, продюсери — Юрій Карновський, Марія Каель та Володимир Лерт.

Читайте також: Як викладач філософії став Карпатським волоцюгою, Або як заробляти 1000$ на походах в гори

Дія картини відбувається на початку ХХ століття. Тев’є-молочар живе в маленькому селі. Він бідний і вірить, що у його доньок є єдиний шанс уникнути бідності — вдале заміжжя. Тев’є приймає вигідну пропозицію від свата, але у доньок є інший план.

Прем’єра фільму в Україні відбулась у рамках відкриття 47-го КМКФ «Молодість». У широкий прокат стрічка «Мир вашому дому» вийшла у 2017 році.

Читайте також: Зроблено в Україні: як український бренд створює унікальні ремені і відновлює традиції гуцулів

Нагадаємо, на Житомирщині знімають кіно про бригаду Князя Острозького.

Як ми писали раніше, голлівудська компанія купила фільм українського режисера.

Головне фото: kinoafisha.ua.

Читати далі

Суспільство

На Київщині ремонтують дорогу за новою технологією (ВІДЕО)

Опубліковано

На Київщині розпочали відновлювати дорожнє покриття за технологією ЛЕМС. Роботи  стартували роботи на 27 км траси М-05 Київ — Одеса “Васильківська розв’язка”.Такий вид ремонту суттєво збільшить строк експлуатації існуючого дорожнього покриття та підвищить безпеку руху на дорозі, повідомили в Укравтодорі.

Що таке ЛЕМС?

Технологія тонкошарового покриття із литих емульсійно-мінеральних сумішей (ЛЕМС) дозволяє швидко відновити транспортно-експлуатаційні показники та захистити верхні шари асфальтобетону.

У результаті ремонту за такою технологією маємо:

– герметизацію волосяних тріщин і невеликих вибоїн;

– підвищення шорсткості та зчіпних властивостей;

– рівність покриття;

– попередження тріщиноутворення;

– захист від водонасичення.

На Київщині розпочали відновлювати дорожнє покриття за технологією ЛЕМС (EASS)

🛣На Київщині розпочали відновлювати дорожнє покриття за технологією ЛЕМС (EASS)🚧 Сьогодні стартували роботи на 27 км траси М-05 Київ — Одеса “Васильківська розв'язка”.Такий вид ремонту суттєво збільшить строк експлуатації існуючого дорожнього покриття та підвищить безпеку руху на дорозі.🔸Що таке ЛЕМС Технологія тонкошарового покриття із литих емульсійно-мінеральних сумішей (ЛЕМС) дозволяє швидко відновити транспортно-експлуатаційні показники та захистити верхні шари асфальтобетону. 🔸У результаті ремонту за такою технологією маємо: – герметизацію волосяних тріщин і невеликих вибоїн;- підвищення шорсткості та зчіпних властивостей; – рівність покриття; – попередження тріщиноутворення; – захист від водонасичення. 👷Роботи тривають у рамках експлуатаційного утримання підрядною організацією “Автомагістраль Південь”.Минулого тижня аналогічний вид ремонтних робіт було проведено на км 44 траси М-05 “Митницька розв'язка”.

Geplaatst door Укравтодор op Donderdag 2 juli 2020

Роботи тривають у рамках експлуатаційного утримання підрядною організацією “Автомагістраль Південь”.

Читати далі
Реклама
Суспільство35 хв. тому

У сховищі «Судного дня» зберігається понад 2000 насіння з України

Суспільство2 години тому

Як десантники проходять спеціальні навчання (ФОТО)

Суспільство2 години тому

Сонячна черепиця замість звичайної. Як український винахідник конкурує з Tesla

Суспільство2 години тому

Гідна зарплата і достойні умови праці: як працює медреформа в Червонограді (ВІДЕО)

Суспільство3 години тому

Українська стрічка здобула нагороду на кінофестивалі у США

Суспільство3 години тому

На Київщині ремонтують дорогу за новою технологією (ВІДЕО)

Економіка4 години тому

Індустріальний парк «Біла Церква» виділить 15 га землі під вирощування часнику

Економіка4 години тому

Європейський автобусний лоукостер запустить внутрішні рейси в Україні

Суспільство5 години тому

На Дніпропетровщині будують з нуля двоповерхову амбулаторію сімейної медицини

Суспільство6 години тому

Причина №24, чому варто підтримати #ШоТам: ми про тих, чия хата не скраю

Суспільство6 години тому

Ботсад імені Гришка в Києві змінив імідж: що там новенького (ФОТО)

Суспільство7 години тому

В одному з найбільших музеїв Латвії впроваджують український аудіогід

Суспільство7 години тому

У Хмельницькому з’явився велетенський мурал з подякою лікарям (ФОТО)

Економіка8 години тому

В Україні збудували потужний біогазовий комплекс з інвестиціями в 23 млн євро

Економіка8 години тому

Україна займає друге місце в світі за обсягами виробництва черешні

Суспільство2 години тому

Гідна зарплата і достойні умови праці: як працює медреформа в Червонограді (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Як українські медики перетворюють захисні костюми на вишиванки (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Мистецтво з брухту: як на Запоріжжі механік робить звірів із запчастин (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Як у Кропивницькому відкрили школу лицарів і вчать середньовічному бою (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

Волинянин заснував першу в Україні оленячу ферму (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

Як в Україні створюють гуцульський Гобітхіл для туристів (ВІДЕО)

Економіка2 тижні тому

На Луганщині навчатимуть професії бджоляра

Суспільство2 тижні тому

Як у 20 років українка стала першою жінкою-водолазом у ЗСУ (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як на Закарпатті форелева ферма приваблює туристів (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Українка із синдромом Дауна створює унікальні хустини (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як українка відкрила спортзал і стала успішною в карантин (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

У Тернополі бігуни розчистили від сміття парк і створили трасу (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як 18-річний хлопець у Кропивницькому став “суперменом” для безхатьків (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як заробити на бататі 600 тисяч гривень (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Тернопільський художник перетворив на галерею свій балкон і зачарував усе місто (ВІДЕО)

Реклама

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.