Українець виготовляє з відходів унікальні речі

В Україні започаткували нову премію Drahoman Prize на підтримку та відзначення роботи перекладачів, які відкривають українську літературу світові.

Про це пише Укрінформ.

«Drahoman Prize вручатиметься раз на рік за високу перекладацьку майстерність і внесок у промоцію української літератури за кордоном», – зазначив письменник, президент Українського ПЕН Андрій Курков.

Він зауважив, що вже відсьогодні можна подавати заявку на премію Drahoman для перекладачів з української мови, незалежно від того, де вони живуть, на які мови перекладають.

Читайте також: Запускаєте стартап? Чотири простих запитання, відповіді на які допоможуть проєкту злетіти

Як зазначалося, претендувати на премію зможуть перекладачі незалежно від країни проживання, у доробку яких щонайменше один перекладений і опублікований художній або документальний твір. Книжка, з якою номінується перекладач, має бути опублікована в закордонному видавництві протягом трьох останніх років.

Прийом заявок триватиме від 24 вересня до 30 листопада.

Читайте також: Худі, мило та шкарпетки. Як діти-сироти заробляють прямо в стінах дитбудинків

Нагадаємо, українські науковці отримали Шнобелівську премію за дослідження черв’яків.

Як ми повідомляли раніше, українську реперку номінували на музичну премію Європейського Союзу.

Головне фото: ukrinform.com.

В Одесі на провулку Каркашадзе на розі з Французьким бульваром розцвіли дерева.

Про це пише Культурометр.

Зазначається, що ніжні білі і рожеві квітки засипали гілки.

Читайте також: Команда моєї мрії. 6 ефективних порад, як знайти людей для свого бізнесу

На думку екологів, цвітіння викликало незвичайно тепла осінь.

Читайте також: У Кривому Розі подружжя перетворило пустир на квітучий парк (ВІДЕО)

Нагадаємо, у Києві з’явилися клумби у формі ступні.

Також, у Києві квітнуть улюблені осінні айстри.

Як ми повідомляли раніше, у Києві знайшли рідкісні квіти незвичайного забарвлення.

Усі фото: culturemeter.od.ua.

У Полтаві на вулиці Соборності завершили будівництво нового Центру надання адміністративних послуг. Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

Зазначається, що почали будувати ЦНАП у Полтаві ще в 2018 році, але через затримки фінансування, зміну підрядної організації та корегування проєкту роботи були зупинені. Відновилося будівництво наприкінці листопада 2019 року.

Унікальний вигляд

Будівля має три поверхи загальною площею 2000 квадратних метрів. Споруда прозора у форматі «open space».

В області полтавському ЦНАПу немає аналогів за зовнішнім виглядом. Проєкт – строге поєднання скла і металу, адаптований під інфраструктурний ансамбль Полтави.

«Зараз розпочинаємо процес введення ЦНАПу в експлуатацію. Це – один із наймасштабніших проєктів національної програми «Велике будівництво» в області. Вже зовсім скоро полтавці зможуть отримати будь-які адміністративні послуги в одному місці», – заявив голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов.

Читайте також: У Полтаві планують будувати транспортний хаб

Що в середині будівлі?

У ЦНАПі працюватимуть близько 90 осіб. На першому поверсі в перспективі будуть рецепція, вестибюль для відвідувачів, зона самообслуговування, фотокабіни, місце для сканування та копіювання документів, приміщення громадського призначення з обслуговування населення (прийняття та реєстрація запитів, видача довідок та документів, надання консультацій), банк.

Локація другого поверху передбачає приміщення громадського призначення з обслуговування, кафе швидкого харчування, зону рекреації, медичний кабінет. На третьому поверсі – кабінети, приміщення персоналу, кімнати для переговорів.

Також будівля буде доступною і безбар’єрною для людей з інвалідністю: це забезпечення пандусами, спрямовуючими тактильними плитками, наліпками на всіх скляних поверхнях, поручнями.

Фото: adm-pl.gov.ua

Історичний фільм «Тарас. Повернення», який розповідає про заслання Тараса Шевченка у Казахстані, вийшов у прокат. Про це повідомляє zaxid.net.

Автором сценарію та режисером картини є український письменник, актор, сценарист та режисер Олександр Денисенко.

«Тарас Шевченко у фільмі – не герой і не пророк. Тарас Григорович був інтелектуальний чоловік, і мені потрібна була його душа. Я знайшов актора – це Борис Орлов, в очах якого є думка. Борис програє дуже багато речей в собі. Це видно. І мені таке кіно імпонує. Я проти українського плакатного кіно», – розповів про свій фільм та трактування образу Шевченка сценарист та режисер Олександр Денисенко під час пресконференції, присвяченій виходу картини у прокат.

Що відомо про зйомки?

Сценарій до фільму був написаний ще у 2012 році. Тоді проект став переможцем конкурсного відбору Держкіно і 50% фінансування отримав із державного бюджету (загальний бюджет – 44.8 млн грн.) Знімати картину почали лише у 2016 році.

Зйомки відбувались у Одеській області та Казахстані. Наприкінці 2017 року стрічка була повністю готова та представлена у Держкіно. Допрем’єрний показ фільму відбувся у день народження Шевченка у його музеї в Києві. Проте у широкий прокат вона виходить тільки тепер.

Читайте також: Хто поїде на Оскар? Обрали фільм, який представить Україну

Який сюжет?

Події фільму розгортаються 1857 року у Новопетрівській фортеці на Мангистау, Казахстан. Тут відбуває своє заслання Тарас Шевченко (Борис Орлов). Усім відомо, що до закінчення цього терміну лишилися лічені дні. Та й те, що самобутній талант не заслуговує такого відношення, також очевидно. Проте, на жаль, не для всіх. Представники так званої «охранки», агенти царської поліції, намагалися зробити усе, аби повертатися з заслання було вже нікому.

Зазначається, що фільм виходить на 145-ти екранах.