Суспільство
Українець виготовляє з відходів унікальні речі
Киянин Богдан Тодчук виготовляє гітари, скрипки та інші музичні інструменти зі старих меблів, дерев’яного сміття, що знаходить на звалищах.
Богдан працює ІТ-спеціалістом в “Укроборонпромі”. Однак із раннього дитинства захоплюється музикою.
Таким чином українець піклується про навколишнє середовище.
Читайте також: Український бренд речей-трансформерів потрапив у список найкращих у світі
Для виготовлення меблів дерево обробляють лаком, тому воно погано розкладається і шкодить природі.
“Меблі, які я беру на смітнику, висохли природним шляхом. Особливо цінуються чеські стільці часів СРСР. Таке дерево надає звуку власного характеру”, – розповідає Тодчук.
Виготовленням музичних інструментів чоловік захопився в підлітковому віці. Почав грати на гітарі слідом за старшим братом.
Читайте також: Український бренд випустив купальники із пластику й забутих рибальських сіток
У 15-ти річному віці зробив першу восьмиструнну електрогітару. Ідея створення інструментів зі сміття у нього виникла випадково.
“Просто йшов додому повз смітники і побачив там чотири ніжки від стола. В той момент я вже багато читав про дерево і зрозумів, що ніжки ідеально підійдуть. Забрав додому з думкою зробити чудовий інструмент”, – згадує Богдан.
Нагадаємо, український бренд створив сукню з переробленого сміття
Суспільство
Міністерство культури та інформаційної політики України оголошує конкурс на здобуття премії імені Григорія Кочура.
Зазначається, що премія імені Григорія Кочура присуджується щорічно 17 листопада до дня народження Григорія Порфировича Кочура на конкурсних засадах письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам, які є громадянами України, за кращі переклади українською мовою визначних творів світової поезії та вагомі перекладознавчі праці в царині українського художнього перекладу.
Читайте також: Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart
Грошова винагорода до Премії виплачується розміром 20 тисяч гривень.
На здобуття Премії висуваються нові оригінальні твори авторів або колективу авторів, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх п’яти років, але не пізніше ніж за півроку до їх висунення на здобуття Премії.
На здобуття Премії не висуваються твори, які вже були відзначені іншими преміями або державними нагородами.
Документи на здобуття Премії подаються до 1 червня 2021 року.
Детальна інформація – за посиланням.
Нагадаємо, у Дніпрі створюють сучасний осередок кобзарства.
Як ми повідомляли раніше, франківець підкорив світ глиняними мініатюрами.
Головне фото: dojo.ua.
Суспільство
У середу, 20 грудня, відбулася прем’єра четвертого епізоду документального проєкту СПАЛАХ: темою серії стала українська ресторанна культура.
Про це пише БЖ.
Зазначається, що фільм досліджує Україну як важливу точку на гастрономічній карті Європи, розповідає про бум нових закладів і пояснює, чому український сервіс є одним з найкращих у світі.
Читайте також: Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart
Як експертів виступили українські ресторатори:
- Дмитро Борисов (сім’я ресторанів Борисова),
- Евген Клопотенко (“100 років тому вперед”),
- Міша Кацурін (Китайський і Тайський Привіти),
- Дмитро Заходякін (“Хлібний”, Holy Burger) та інші.
Про проєкт
СПАЛАХ – це документальний серіал про нову українську культуру та її сучасних героїв. Кожен епізод розкриває важливу тему: від феномену української поп-музики до стріт-арту і локальних брендів одягу. Проєкт складається з десяти епізодів. Серіал створено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Нагадаємо, стрічка «Номери» Сенцова й Сеітаблаєва вийшла в онлайн-прокат.
Головне фото: bzh.life.
Суспільство
На Полтавщині вертолітники літали вдень і вночі у складних метеоумовах, пише АрміяІнформ.
За інформацією, завдання чергової льотної зміни, що відбулася в окремій бригаді армійської авіації імені Ігоря Сікорського, передбачали вильоти екіпажів на маршрут за визначеною системою та тренування передових авіаційних навідників. Окрім цього, пілоти виконували перелік вправ на класну кваліфікацію.
Одними з головних чинників, що визначили особливість польотів, стали складні погодні умови, зумовлені низькими температурними показниками та мінливою хмарністю. Тому командуванням частини та групою керівництва польотами безпекова складова була визначена як пріоритетна. При цьому особливу увагу приділили запобіганню обмороженням і застудам особового складу.
Виліт на розвідку погоди й подальше ухвалення рішення на польоти, врахували і можливі подальші зміни метеорологічної ситуації. Але і льотний, і наземний склад примхам зимової негоди протиставив високу фахову виучку та морально-психологічну налаштованість. При цьому молоді льотчики відпрацювали визначені вправи нарівні з досвідченими товаришами.
Читайте також: Збройні Сили використали технологію «Віраж-планшет» для виявлення авіації (ВІДЕО)
Особливе навантаження лягло на плечі інженерно-технічного складу, який у складних погодних умовах забезпечив безаварійну роботу авіаційної техніки та озброєння.
Усі завдання планової таблиці були виконані в повному обсязі також і завдяки чіткій взаємодії усіх ланок наземного забезпечення льотної зміни, що і було підкреслено упродовж післяпольотного розбору командуванням авіаційної бригади.
Читайте також: Як випробовували гелікоптери з українськими лопатями (ВІДЕО)
Нагадаємо, українські Мі-8 у Конго забезпечили ротацію техніки.
Як ми повідомляли раніше, українські миротворці в Конго провели тренування авіанавідників.
Усі фото: armyinform.com.ua.