Технології
Україна зайняла високу позицію в європейському рейтингу відкритих даних
Україна посіла 17 місце серед країн Європи у рейтингу зрілості сфери відкритих даних із середнім показником у 84%, що на 6% вище за середній показник країн ЄС.
Про це повідомляється на сайті Мінцифри, пише mind.ua.
«В Україні сфера відкритих даних стрімко розвивається від 2015 року та підтримується міжнародними донорами, адже відкриті дані допомагають боротися з корупцією завдяки відкритості та прозорості інформації для всіх», – йдеться у повідомленні.
17 грудня ЄПД опублікував щорічний звіт щодо розвитку відкритих даних (Open Data Maturity Report 2020) у країнах ЄС та Європейської асоціації вільної торгівлі. Цьогоріч до звіту також увійшли країни Східного партнерства.
Читайте також: В Україні запустили безкоштовну бізнес-школу
Як оцінили Україну?
Звіт визначає ступінь зрілості сфери відкритих даних за 4 основними параметрами: державна політика, функціонал національного порталу відкритих даних, якість та вплив відкритих даних. За усіма Україну оцінили вище або на рівні з середніми показниками 27 країн-членів Євросоюзу.
У категорії державної політики Україна отримала 554 бали, або 85% – це є середнім показником у ЄС. З параметрів категорії найкраще оцінили державну стратегію щодо розвитку сфери відкритих даних – 98%.
Єдиний державний вебпортал відкритих даних оцінили у 569 балів, або 88%, середній показник у ЄС – 79%. У 100% оцінили використання порталу.
Читайте також: Україна піднялася на 14 позицій в Індексі людського розвитку
Щодо впливу відкритих даних у різних сферах Україну, його оцінили у 550 балів, або 85%, проти 72% в середньому по ЄС. Найвище оцінили соціальний та екологічний вплив.
Якість даних, що публікуються на порталі та їхня відповідність до міжнародного стандарту отримала 492 бали, або 78%. У країнах ЄС показник становить 76%.
Читайте також: 63 українські компанії потрапили в рейтинг найкращих IT-аутсорсерів світу
Україну віднесли до категорії швидкого розвитку, разом із Болгарією, Грецією, Італією, Кіпром, Латвією, Литвою, Нідерландами, Німеччиною, Словенією, Фінляндією, Хорватією і Швецією.
Фото: prostir.ua
Швеція та Україна співпрацюватимуть у розвитку космічних технологій для оборонних потреб. Українська сторона планує сфокусуватися на збиранні даних із супутників для розвідки.
Про це повідомили в Міноборони.
Дані з космосу, які можуть вберегти життя
Під час зустрічі українська сторона презентувала шведам основні досягнення з цифровізації, серед яких є впровадження та реалізація космічної політики та стратегії у сфері оборони. Також на переговорах іноземним пертнерам озвучили ключові потреби Сил оборони у сфері військового космосу.
Як зазначив начальник управління космічної політики у сфері оборони майор Олександр Гаврутенко, Україна готова поділитися й власними напрацюваннями, які вона отримала під час бойових дій. Він уточнив, що у секторі військового космосу основним фокусом буде обробка масивів даних, а не масштабування власного обладнання.
Читайте також: Відповідь «Ланцетам»: Україна створила ударний дрон, що перевершує російські аналоги (ВІДЕО)
«Космос — це важливий простір для наших Сил оборони. Супутники дадуть нам сталий звʼязок для військових, власні спроможності для розвідувальних даних і можливість зберегти життя наших людей завдяки раннім оповіщенням про загрози. Тому ця сфера зараз — пріоритетна для Міністерства оборони», — прокоментувала заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко.
Голова шведської делегації Ларс Гельмріх сказав, що вони зацівлений у такій співпраці, особливо з урахуванням українського досвіду ведення війни. Він додав, що ця країна може допомогти у взаємодії з іншими партнерами, зокрема, з нордичними державами, серед яких — Данія, Фінляндія, Норвегія та Ісландія.
Нагадуємо, що Сили оборони атакували важливий завод росіян за 40 кілометрів від Москви.
Фото обкладинки: АрміяInform
Міністерство оборони України допустило до експлуатації у Збройних силах вітчизняний безпілотний авіаційний комплекс «Волиняка». Це багаторазовий гексакоптер, який здатен уражати навіть важкоброньовану техніку ворога.
Про це повідомили у Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння і військової техніки.
Особливості «Волиняки»
«Волиняка» працює на фронті ще з перших місяців повномасштабного вторгнення. За цей час його бойові модифікації знищили сотні одиниць російської техніки, бліндажів та живої сили. Дрон може діяти в складних погодних умовах, при вітрі, у темну пору доби.
Читайте також: Завдяки «Дронопаду» від «Повернись живим» військові збили нові ворожі дрони з ШІ (ВІДЕО)
Комплекс складається з пульта управління, окулярів пілота, ретранслятора і самого гексакоптера, обладнаного шістьма безколекторними двигунами. Апарат розробили для скидання боєприпасів на позиції ворога. Також він може виконувати логістичні завдання, наприклад, доставляти спорядження на передову.
У Міноборони також додали, що нові версії «Волиняки» мають значно покращені характеристики.
Нагадаємо, що Україна створила ударний дрон, що перевершує російські аналоги, зокрема «Ланцети» (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Міноборони
Технології
Після початку повномасштабного вторгнення в повітрі домінували російські баражуючі боєприпаси «Ланцет». Україна не мала ефективної зброї в цій категорії, однак зараз учасники платформи Brave1 створили низку рішень, які перевершують за характеристиками російські аналоги.
Про це повідомили у Brave1.
Особливості комплексу Bulava
Серед розробок учасників Brave1 є зокрема й ударно-розвідувальний комплекс Bulava, створений компанією DEVIRO. Цей дрон уже активно застосовують на фронті.
Bulava здатен:
- знищувати засоби РЕБ, системи ППО та інші високопріоритетні цілі;
- вражати як стаціонарні, так і рухомі об’єкти;
- передавати відеопідтвердження у реальному часі.
Читайте також: Завдяки «Дронопаду» від «Повернись живим» військові збили нові ворожі дрони з ШІ (ВІДЕО)
БпЛА має низку особливостей, які наразі тримають у таємниці з міркувань безпеки. За даними Brave1, нині в Україні виробляють декілька типів баражуючих боєприпасів, які не лише зрівнялися з «Ланцетом», а й значно перевершують його.
Нагадаємо, що в Україні розробили систему навігації для БпЛА, що може працювати без GPS (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Brave1
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...