Економіка і бізнес
Україна стала другим у світі експортером зерна
Україна за результатами 2019-2020 маркетингового року в сукупності за обсягом експорту всіх зернових культур стала другим експортером в світі після США.
Про це пише Діло з посиланням на заступника міністра розвитку економіки торгівлі та сільського господарства Тараса Качку під час 52-ї сесії Міжнародної ради по зерну.
«Україна є важливим гравцем на міжнародному ринку зерна, одним з гарантів продовольчої безпеки в світі, та має потенціал у нарощенні виробництва і експорту зернових. За результатами 2019/2020 маркетингового року в сукупності за обсягом експорту всіх зернових культур Україна стала «срібними призерами», пропустивши вперед лише США», – сказав Качка.
Зокрема, він зазначив, що за даними Міністерства сільського господарства США в 2019-2020 МР в рейтингу найбільших експортерів зернових Україна посіла 2 місце за обсягом поставок ячменя, 4 – по кукурудзі, 5 – по пшениці.
Читайте також: В Україні з’явиться нове зерносховище місткістю 140 тис. тонн
Зазначається, що було розглянуто багаторічний прогноз та можливий сценарій для попиту та пропозиції на основні зернові та олійні культури, національні торговельні політики з акцентом на запровадженні країнами додаткових торговельних обмежень. Крім того, на засіданні було внесено пропозицію щодо посилення міжнародного торговельного співробітництва.
Довідка
Міжнародна рада по зерну (International Grains Council – IGC) була заснована в рамках Конвенції про торгівлю зерном 1995 року. МРЗ є міжурядовою організацією, яка з 1949 року адмініструє питання світової торгівлі зерновими та продовольчої допомоги. Україна є членом ради як країна-експортер. МРЗ регулярно публікує прогнози світового виробництва, баланси попиту та пропозиції зернових, а також експортні ціни на зернові, ставки фрахту та інше.
Мінекономіки 1 липня 2020 року підписало Меморандум про узгодження позицій з учасниками зернового ринку України на новий маркетинговий рік (МР). За результатами підписання Додатка до зернового меморандуму про граничний обсяг експорту у 2020/2021 МР, Україна експортує 17,5 млн тонн пшениці та 1 тис. тонн жита.
В Україні у 2020 році було зібрано 65,4 млн тонн зернових та зернобобових із площі 15,3 млн га. За даними Держстату, у 2019 році врожай зернових та зернобобових в Україні становив 75,1 млн тонн, у 2018 році – 70,1 млн тонн.
З початку 2020/2021 маркетингового року (МР почався 1 липня) по 18 січня 2021 року Україна експортувала близько 27,57 млн тонн зернових та зернобобових культур, що на 6,3 млн тонн менше, ніж за аналогічний період минулого МР. У тому числі: 12,75 млн тонн пшениці; 3,89 млн тонн ячменю; 10,52 млн тонн кукурудзи та 81,2 тис. тонн пшеничного борошна.
Читайте також: Китайська компанія планує звести зерноперевантажувальний комплекс на Одещині
Нагадаємо, Йорданія закупила у «Нібулона» 120 тис. тонн української пшениці.
Як ми повідомляли раніше, «Нібулон» будує зерносховища з галереями й естакадами.
Головне фото: dilo.net.ua.
Міралі — кухар з Азербайджану, якого кликали працювати до себе ресторани з зірками Мішлена, та він обрав створювати нову українську кухню. Уклав душу та весь ресурс у власний ресторан Mirali, а продукти принципово закуповує лише в українських господарств, щоб розвивати своє.
Азійські місо-пасту чи соєвий соус він готує з локальних інгредієнтів, та знайшов заміну навіть італійським трюфелям — замовляє їх з ферми на Вінниччині, яку 10 років тому заснував аграрій Олександр Джига.
Цей підприємець веде YouTube-канал, де розказує про технологію вирощування грибів, ділиться досвідом в агробізнесі, показує життя в селі та локальні виробництва. Дивіться більше в нашому проєкті про українських підприємців «Куркулятор».
Фото обкладинки: скриншот відео ШоТам
Економіка і бізнес
У Миколаєві запрацювала кав’ярня, створена на згадку про загиблого військовослужбовця з позивним «Микита». Її відкрила його дружина Марина Музика, втіливши мрію, яку подружжя плекало ще з 2023 року.
Про це повідомили в «Суспільне Миколаїв».
Назва «Кіт Микита» символічна — саме так Марина називала чоловіка. Вона розповідає, що він був спритним, уважним, добре бачив у темряві й міг тихо пересуватися. Саме такі асоціації і стали основою концепції закладу, інтер’єр якого оформлено у стилі «бойових котиків». Атмосфера кав’ярні — тепла, патріотична, з особистими фото, шевронами та прапорами.
«Я подумала, що він вже не зможе сам втілити мрію, тому я маю зробити це за двох і розповісти людям, хто такий “Микита”», — каже Марина.
Читайте також: Три історії війни: як фонд savED повертає безпечне дитинство
Допомогли реалізувати ідею друзі та рідні. Вони допомагали з ремонтом, розстановкою меблів і навіть дизайном стаканчиків. Саму кав’ярню відкрили менш ніж за два місяці.
Відвідувачі кажуть, що в кав’ярні панує родинна атмосфера, а її головна мета — не тільки нагадати про Микиту, а й підтримати українських військових і зберегти пам’ять про всіх полеглих захисників.
Нагадаємо, що рідні загиблого військового піднялися на Говерлу та втілили його мрію військового.
Фото: сайт «Суспільне Миколаїв», Богдана Будулуца
За підтримки Швеції в Ірпені стартує проєкт, у якому громада навчиться екологічно переробляти уламки зруйнованих споруд. Під час будівельних робіт планують навчати жінок-водійок працювати з технікою та впроваджувати сталі технології утилізації відходів.
Про це повідомили в пресслужбі Північної екологічної фінансової корпорації НЕФКО.
Вісім жінок із Ірпеня пройдуть навчання з керування вантажівками та екскаваторами — їх готуватимуть за шведською програмою Beredskapslyftet. До цього учасниці вже здобували перші навички керування транспортом.
За словами виконувачки обов’язків міського голови Ірпеня Анжели Макеєвої, ця підтримка допомагає не лише фізично відновлювати громаду, а й інтегрувати європейські екостандарти у відбудову: «Ми дуже цінуємо цю допомогу. Вона критично важлива для нашого майбутнього».
Читайте також: «Відчуй Антарктиду»: у Львові стартувала кампанія на підтримку полярників-військових
Проєкт реалізує НЕФКО, Північний зелений банк, за фінансування Міністерства закордонних справ Швеції та Шведського агентства Sida. Загальна сума підтримки — 5,9 мільйона євро. Участь беруть і шведські компанії Scania та Volvo CE, які передадуть Ірпеню спецтехніку.
Розпочнуть роботи восени 2025 року, а завершити будівництво планують навесні 2026-го. Організатори прагнуть зробити проєкт зразком для сотень подібних ініціатив по всій країні — із фокусом на стійке відновлення, екологічність і гендерну інклюзію.
Нагадуємо, що майстерня Balbek Bureau розробила проєкт оновлення Будинку кіно (ФОТО).
Фото: пресслужба НЕФКО
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...