Економіка
Україна стала другим у світі експортером зерна
Підтримай ШоТам
Україна за результатами 2019-2020 маркетингового року в сукупності за обсягом експорту всіх зернових культур стала другим експортером в світі після США.
Про це пише Діло з посиланням на заступника міністра розвитку економіки торгівлі та сільського господарства Тараса Качку під час 52-ї сесії Міжнародної ради по зерну.
«Україна є важливим гравцем на міжнародному ринку зерна, одним з гарантів продовольчої безпеки в світі, та має потенціал у нарощенні виробництва і експорту зернових. За результатами 2019/2020 маркетингового року в сукупності за обсягом експорту всіх зернових культур Україна стала «срібними призерами», пропустивши вперед лише США», – сказав Качка.
Зокрема, він зазначив, що за даними Міністерства сільського господарства США в 2019-2020 МР в рейтингу найбільших експортерів зернових Україна посіла 2 місце за обсягом поставок ячменя, 4 – по кукурудзі, 5 – по пшениці.
Читайте також: В Україні з’явиться нове зерносховище місткістю 140 тис. тонн
Зазначається, що було розглянуто багаторічний прогноз та можливий сценарій для попиту та пропозиції на основні зернові та олійні культури, національні торговельні політики з акцентом на запровадженні країнами додаткових торговельних обмежень. Крім того, на засіданні було внесено пропозицію щодо посилення міжнародного торговельного співробітництва.
Довідка
Міжнародна рада по зерну (International Grains Council – IGC) була заснована в рамках Конвенції про торгівлю зерном 1995 року. МРЗ є міжурядовою організацією, яка з 1949 року адмініструє питання світової торгівлі зерновими та продовольчої допомоги. Україна є членом ради як країна-експортер. МРЗ регулярно публікує прогнози світового виробництва, баланси попиту та пропозиції зернових, а також експортні ціни на зернові, ставки фрахту та інше.
Мінекономіки 1 липня 2020 року підписало Меморандум про узгодження позицій з учасниками зернового ринку України на новий маркетинговий рік (МР). За результатами підписання Додатка до зернового меморандуму про граничний обсяг експорту у 2020/2021 МР, Україна експортує 17,5 млн тонн пшениці та 1 тис. тонн жита.
В Україні у 2020 році було зібрано 65,4 млн тонн зернових та зернобобових із площі 15,3 млн га. За даними Держстату, у 2019 році врожай зернових та зернобобових в Україні становив 75,1 млн тонн, у 2018 році – 70,1 млн тонн.
З початку 2020/2021 маркетингового року (МР почався 1 липня) по 18 січня 2021 року Україна експортувала близько 27,57 млн тонн зернових та зернобобових культур, що на 6,3 млн тонн менше, ніж за аналогічний період минулого МР. У тому числі: 12,75 млн тонн пшениці; 3,89 млн тонн ячменю; 10,52 млн тонн кукурудзи та 81,2 тис. тонн пшеничного борошна.
Читайте також: Китайська компанія планує звести зерноперевантажувальний комплекс на Одещині
Нагадаємо, Йорданія закупила у «Нібулона» 120 тис. тонн української пшениці.
Як ми повідомляли раніше, «Нібулон» будує зерносховища з галереями й естакадами.
Головне фото: dilo.net.ua.
Підтримай ШоТам
Економіка
Підтримай ШоТам
У Маріуполі завершили капітальний ремонт дороги по вулиці Набережній, що зв’язує Лівобережний та Центральний райони.
Про це повідомили у пресслужбі міської ради.
Уздовж магістралі встановили огорожу. Зазначається, що оновили близько трьох кілометрів дороги. Був повністю знятий старий шар асфальту і покладений новий. Також замінені бордюри. Встановлено нові знаки і нанесена пластикова розмітка.
Гарантія дорожнього полотна – 10 років. На ділянці повністю відновлена зливова система. Покладені додаткові труби та встановлені решітки. У планах – облаштування пішохідного тротуару і велодоріжки.
Читайте також: Дати перцю. Як у Великій Доброні на Закарпатті всім селом виготовляють паприку
Огорожу, встановлену уздовж дороги, дозволить скоротити швидкість їзди автомобілів і мінімізувати аварійність.
До облаштування Набережної підійшли комплексно. Це не тільки капітальний ремонт, але і вся необхідна дорожня інфраструктура. Наголошується, що ділянка стала більш комфортною і безпечною, як для водіїв, так і для пішоходів.
Нагадаємо, світовий банк надасть $39 млн на будівництво лінії швидкісного трамваю у центрі Києва.
Усі фото: mariupolrada.gov.ua.
Підтримай ШоТам
Економіка
Підтримай ШоТам
На території Дар’ївської територіальної громади Херсонської області сербська компанія CWP Global має намір інвестувати у будівництво вітропарку потужністю 73 МВт. Компанія вже почала роботу над впровадженням проєкту.
Про це повідомили у пресслужбі Херсонської облдержадаміністрації.
Віцепрезидент CWP Global Мая Туркович наголосила, що Херсонська область має значні перспективи для розвитку альтернативної енергетики, зокрема вітрової. Саме тому компанія вже розпочала роботу над впровадженням проєкту з будівництва вітропарку.
Читайте також: Дати перцю. Як у Великій Доброні на Закарпатті всім селом виготовляють паприку
За результатами обговорень погоджено подальші кроки спільної взаємодії інвестора та місцевої влади.
Про інвестора
Міжнародна компанія CWP Global розробила, профінансувала та реалізувала проєкти об’єктів у сфері відновлювальної енергетики загальною потужністю 1525 МВт на 3 млрд євро. Нині розробляє проєкти загальною потужністю 1400 МВт в Європі через CWP Europe і 2000 МВт у Австралії через CWP Renewables. Компанія діє у Сербії, Болгарії, Монако, Румунії та Австралії (Сідней).
Нагадаємо, американська VR Capital інвестує €75 млн у вітропарки Одещини.
Як ми повідомляли раніше, за Дністровським лиманом збудували вітроелектростанцію.
Головне фото: enext.ua.
Підтримай ШоТам
Економіка
Підтримай ШоТам
Уряд схвалив залучення позики від Світового банку у розмірі $39 млн на будівництво нової трамвайної лінії у Києві від вул. Старовокзальної до станції метро «Палац спорту» із заїздом на Вокзальну площу.
Про це повідомили у пресслужбі Мінінфраструктури
Зазначається, що це один із ключових проєктів розвитку пасажирського електротранспорту у столиці. Він дозволить продовжити лінію швидкісного трамвая до центру міста та розвантажити червону гілку метро, зокрема і станцію метро «Вокзальна», яка нині виконує функцію великого транзитного вузла.
Наголошується, що до реалізації цього рішення Київ рухався роками.
Серед головних переваг реалізації проєкту:
- поява альтернативного маршруту, який покращить сполучення між мікрорайонами Правого берега Києва, Центральним залізничним вокзалом та центром столиці;
- зменшення навантаження на Святошинсько-Броварську гілку метрополітену;
- зменшення кількості приватного транспорту в центральних районах міста і, як наслідок, зниження рівня заторів;
- проведення реконструкції вулиць, якими пролягатиме новий трамвайний маршрут;
- поява нового екологічного транспорту знизить рівень забруднення повітря у центрі Києва.
Читайте також: «Це як термометр для добробуту». Як у Кременчуці почали визначати Індекс благополуччя молоді
Позика буде надана в рамках Угоди між Україною та Світовим банком щодо розвитку міського громадського транспорту. Наразі Київська міська державна адміністрація завершує підготовку техніко-економічного обґрунтування проєкту.
Нагадаємо, Україна створить кліматичний фонд за підтримки Світового банку.
Як ми повідомляли раніше, Україна отримала $350 млн від Світового банку.
Головне фото: epravda.com.ua.
Підтримай ШоТам