Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Україна отримає €1 млрд фінансової допомоги від Німеччини

Опубліковано

Міністерства фінансів України та Німеччини підписали угоду про надання Україні 1 мільярда євро грантового фінансування.

Про це повідомили в українському Мінфіні.

Кошти надійдуть до держбюджету України для фінансування першочергових соціальних та гуманітарних витрат під час воєнного стану.

Міністр фінансів Сергій Марченко сказав, що сподівається отримати кошти вже найближчим часом.

З початку повномасштабної збройної агресії РФ, Україна отримала від уряду Німеччини довгострокове пільгове кредитування загальним обсягом 300 млн євро для фінансування державного бюджету.

Читайте також: Мільйон на ровері. Як львів’янин проїхав 1500 км прифронтовими містами, аби зібрати кошти на ЗСУ

Нагадаємо, ЄС надасть Україні 9 млрд євро фінансової допомоги.

Як ми повідомляли раніше, США виділили Україні новий транш військової допомоги на $450 млн.

Фото: hvylya.net.

Економіка

Історія українки, яка відкрила першу вітчизняну фабрику солодощів (ВІДЕО)

Опубліковано

Удова з двома дітьми без зв’язків і грошей створила першу українську фабрику солодощів. На обгортках цукерок вона зображала українських діячів і стала однією з перших українських бізнесвумен.

Про підприємицю розповідає ШоТам.

«Це був дуже потужний меседж, що в міжвоєнних умовах українці — тим паче жінка — можуть мати свій бізнес», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Климентина Авдикович з Тернопільщини

Климентина Авдикович народилася в 1884 році на Тернопільщині. В родині священника та політика Миколи Січинського.

У 18 років вийшла заміж за професора гімназії Ореста Авдиковича та народила двох дітей. За 16 років чоловік помер від іспанського грипу, а Климентина з дітьми лишилася без засобів до існування.

Жінка подумала: чому б не заробляти на солодощах? Адже тоді це якраз набувало популярності.

«Наприкінці 19 і на початку 20-го століття загалом розпочалася мода на все солодке: шоколад, мармелад, желе, печиво, цукерки», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Продала швейну машинку, щоб купити мішок цукру

Щоб купити перший мішок цукру, Климентині довелося продати швейну машинку. Цукерки готувала вдома на кухні, а потім віддавала на продаж до місцевої крамниці. Солодощі мали попит, тож Климентина збільшила виробництво — придбала обладнання й орендувала приміщення.

Для цього довелося продати пальто чоловіка та його книжки й відчути осуд оточення.

Дивіться відео: Іван Тиктор. Історія першого українського газетного магната

«Авдикович дуже критикували навіть в українських колах: «Як так — дружина професора продає його хутра, книги, аби розпочати якийсь сумнівний бізнес!?», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Але справи йшли добре, і в 1922 році Климентина відкрила в Перемишлі підприємство «Фортуна». Це була перша українська фабрика солодощів, яка склала конкуренцію польським і єврейським цукеркам.

«На Галичині, щоб розуміти масштаби, на той момент існувало сім кондитерських фабрик: шість — це були польські або єврейські, і одна належала українці — Авдикович», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Допоміг Андрей Шептицький

Згодом Климентині стало тісно в Перемишлі й вона переїхала до Львова. Орендувала та привела до ладу закинуте приміщення, але не підписала жодних угод з власниками. І це ледь не коштувало їй бізнесу, адже після ремонту в будівлі власники вирішили її вигнати. Допоміг церковний діяч Андрей Шептицький, який підтримував українських стартаперів того часу.

«І ось Авдикович звернулася з проханням, щоб Андрей Шептицький посприяв і фінансово, і, можливо, надав якесь приміщення для того, щоб цей бізнес надалі функціонував», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Дивіться відео: Як жив найбільший меценат України Євген Чикаленко

Шептицький допоміг Климентині знайти нові приміщення та підтримав бізнес грошима. Завдяки цьому вона закупила нове обладнання і в 1924 році відкрила фабрику цукерок «Фортуна Нова».

У 30-х роках фабрика виготовляла 5 тонн солодощів щодня: шоколад, желе, зефір, вафлі.

«Були невеличкі легкомоторні літаки, — ми б зараз їх назвали «міськими» — якими доставляли продукти в Дрогобич і Стрий, щоб продукція швиденько свіженькою прибула до своїх споживачів», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Створила серію цукерок «Солодка історія України»

Над етикетками працювали відомі галицькі художники, наприклад, Микола Бутович чи Святослав Гординський. Климентина створила серію цукерок «Солодка історія України», на яких були зображені українські діячі.

Як-от Володимир Великий чи Павло Скоропадський.

«Це теж була потужна ініціатива, щоб українці не забували, що вони — державний народ, який мав свою державу, своїх правителів, просто через ті чи інші обставини втрачав їх, але не зникав як нація», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Щоб краще просувати товар, вигадала 10 заповідей від «Фортуни Нової», які публікували в галицькій пресі.

Читайте також«Це глибше, ніж просто ремонт». Як відбудувати українські міста? На прикладі Миколаєва та Харкова пояснює урбаністка Євгенія Дулько

«Не купуй цукерки «Фортуни Нової» на кредит», «Не йди ніколи до панночки без цукерок «Фортуни Нової», якщо не хочеш її втратити», «Дітям, внукам, правнукам напиши в заповіті, щоб вони не забували ніколи про «Фортуну Нову» і радили її всім і вся». Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

У вересні 1939 року з приходом більшовиків до Львова фабрику націоналізували. А після Другої світової війни разом з іншими вона увійшла до складу підприємства «Світоч». Климентині довелося виїхати до Австрії, де вона померла в 1965 році, коли їй було 82. Її історія вкотре розвінчує міф про неграмотних українців-селюків і доводить, що ми — нація підприємців.

Нагадаємо, МЗС створило «Резиденцію Орлика», щоб відшукати невідому історію України в іноземних архівах.

Читати далі

Економіка

Крюківський завод відремонтував поїзд Укрзалізниці

Опубліковано

Крюківський вагонобудівний завод передав Укрзалізниці після планового капітального ремонту 5-вагонний міжрегіональний поїзд локомотивної тяги КР-1.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці заводу.

Що зробили

Під час ремонту оновили екстер’єр вагонів, найважливіші вузли і деталі відремонтували чи замінили на нові згідно із регламентом.

У складі поїзда два вагони першого класу з розміщенням сидінь за схемою 2х2, та три вагони другого класу – 3х2. У одному з вагонів другого класу раніше на замовлення Укрзалізниці обладнали буфет. А тепер там з’явився ще й дитячий кінотеатр.

Зазначається, що ці вагони працюють на залізниці вже 12 років – з 2 квітня 2012 року, коли відбувся перший рейс за маршрутом Харків-Київ-Харків напередодні Євро-2012.

Читайте такожПершою в Бродах отримала грант для ветеранів на пів мільйона гривень. Дружина військового відкрила тренажерку з реабілітацією

Всього було побудовано 10 вагонів, з яких утворено два міжрегіональні поїзди локомотивної тяги.

Про Крюківський вагонобудівний завод

Крю́ківський вагонобудівни́й завод (КВБЗ) – одне з найбільших і найстаріших машинобудівних підприємств в Україні, що спеціалізується на виробництві транспортних засобів, насамперед – залізничного рухомого складу. Розташований у місті Кременчук Полтавської області.

На КВБЗ створюють лінійку пасажирських вагонів усіх типів: плацкартні, купейні, спальні, вагони з місцями для перевезення людей з інвалідністю, вагони-ресторани, вагони для міжнародних перевезень габариту RIC, вагони відкритого типу для швидкісних міжрегіональних перевезень класу «Інтерсіті» та «Інтерсіті+».

Нагадаємо, Крюківський вагонобудівний завод почав випуск вагонів-платформ для євроколії.

Раніше ми повідомляли, що Крюківський завод отримав замовлення на виготовлення 44 вагонів для Укрзалізниці.

Фото: ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод»/фейсбук.

Читати далі

Економіка

На Хмельниччині ввели в експлуатацію другу лінію насіннєвого заводу

Опубліковано

У місті Кам’янець-Подільський компанія «КВС-УКРАЇНА» запустила другу лінію насіннєвого заводу та отримала відповідний сертифікат від Державної Інспекції Архітектури та Містобудування України.

Про це повідомили на сайті компанії.

Будівельні роботи, які тривали протягом кількох місяців, завершилися у грудні 2023 року, розширивши виробничі потужності компанії до 700 тисяч посівних одиниць кукурудзи за сезон. Загальна вартість проєкту становила близько 35 мільйонів євро, і цей процес розширення почався ще у 2015 році.

Читайте також«Кожна пара шкарпеток – окрема історія». Ми об’єднали десятки майстринь, які втратили все. Як проєкт Vilni працевлаштовує жінок-переселенок

Друга лінія має передові технології від PETKUS та є результатом плідної співпраці з KESZ UA Holding, яка виступала Генеральним Підрядником, та DELTA Ukraine, відповідальною за супровідний контроль та технічний нагляд за будівництвом.

Рішення щодо розширення було прийнято відповідно до вимог Європейського Союзу щодо еквівалентності для насіння, вирощеного в Україні, і з метою подальшого розвитку ТОВ «КВС-УКРАЇНА». З осені 2021 року компанія успішно експортує своє насіння на ринки ЄС, що закріплює її позицію у Європейській насіннєвій мережі KWS.

Про компанію KWS

Компанія KWS є однією з провідних світових селекційних компаній. Понад 5 000 співробітників* у понад 70 країнах сформували чистий прибуток у розмірі близько 1,8 мільярда євро у 2022/2023 фінансовому році. Компанія з традиціями сімейної власності, KWS працює незалежно вже понад 165 років і спеціалізується на селекції рослин, виробництві та продажу насіння кукурудзи, цукрових буряків, зернових, овочів, ріпаку та соняшнику. Компанія KWS використовує передові методи селекції рослин для постійного підвищення врожайності аграріїв та стійкості рослин до хвороб, шкідників та абіотичного стресу. З цією метою минулого фінансового року компанія інвестувала понад 300 мільйонів євро у дослідження та розробки.

Нагадаємо, на Рівненщині працює унікальне підприємство з виготовлення полотен.

Окрім того, українська компанія Ajax відкрила нову виробничу лінію у Києві.

Фото: kws.com.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

Як отримати психологічну допомогу в сімейного лікаря

Аби отримати психологічну допомогу, українці можуть звернутися до своїх сімейних лікарів, терапевтів або педіатрів. Так,...

Суспільство2 дні тому

Як у громаді організувати тренінги з домедичної допомоги

Територія прифронтових областей України все ще забруднена вибухонебезпечними предметами. Наприклад, згідно з даними ДСНС, близько...

Суспільство2 дні тому

Між втраченим життям і майбутнім: «Безпечний табір» приймає у Львові підлітків з прифронтових територій

14-річний Віктор стоїть у вітальні й розказує кільком десяткам дітей і дорослих, що вміє складати...

Суспільство3 дні тому

Асистенти вчителя та ресурсна кімната: як в Україні працює інклюзивна освіта під час війни

«Ми були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів», –...

РЕКЛАМА: