Учитель і краєзнавець із Козятина Юрій Коломієць передав до київського музею давньоримський бронзовий глек — ойнохоя. Чоловік вже близько дванадцяти років допомагає знаходити цінні артефакти серед копачів нелегального ринку археологічних знахідок.
Про це повідомили в Національному музеї історії України.
Юрій Коломієць розшукує копачів та переконує їх віддавати знахідки до музею. За останні дванадцять років він передав десятки рідкісних і навіть унікальних предметів у фонд Національного музею історії України.
«Ми прагнемо не тільки поповнювати музейну колекцію, наше основне завдання — змінити свідомість людей, навіть далеких від музейної справи та історії. Без розуміння того, що історія України це не товар, ми ніколи не здолаємо ворогів»,
— говорить генеральна директорка Національного музею історії України Олена Земляна.
Читайте також: На Сумщині військовий знайшов рідкісну візантійську монету та передав її до музею
Глек із Римської імперії, який користувалися германці
Цього разу Юрій Коломієць передав давньоримський бронзовий глек — ойнохоя. Таку посудину характерної форми використовували виключно для вина. Ойнохоя виникла ще в Стародавній Греції і була дуже популярною на бенкетах і застіллях. Із вінчика з трьома зливами розливали вино по келихах.
У музеї пояснюють, що знахідка римська, проте походить вона з Вінниччини, що доволі далеко від кордонів Римської імперії. Глек на місце розкопок занесли войовничі варвари-германці, які в ті часи опанували Північне Причорномор’я.
За словами істориків, германці дуже цінували металевий посуд, бо самі його виготовляти не вміли. Бути власником якоїсь металевої посудини вважалося надзвичайно престижним та показувало високий статус власника. Германці настільки цінували ці предмети, що не могли з ними розлучитися навіть і після смерті. Ось і в цьому випадку ойнохою використали як поховальну урну, куди зсипали прах після кремації небіжчика.
«За останні роки в Україні зафіксовано цілу серію подібних кремацій з бронзовим посудом. Але Ойнохоя нам ще не траплялась. Це взагалі перша знахідка на варварських територіях пізнього римського часу в Північному Причорномор’ї»,
— пояснює завідувач сектору археології доби раннього заліза Сергія Діденка.
Нагадуємо, що військові на Київщині знайшли кістку мамонта віком 25 000 років.
Фото: Національний музей історії України
Твоя підтримка допомагає цим історіям надихати інших та показувати Україну світу.
Підтримати #ШОТАМ
