У Вінниці доброволець відкриває пекарню пончиків за мотивами Коцюбинського

Українські полярники з антарктичної станції «Академік Вернадський» дали ім’я великому айсбергу, що нещодавно з’явився поблизу. Тепер він матиме назву Маґура.

Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.

Назву запропонувала користувачка Інна Фільтанович в інстаграмі. Вона пояснила, що Маґура — це і гора на Львівщині, і міфічна крилата донька бога Перуна, покровителька воїнів. Разом із цим назва українського морського безпілотника, який вже успішно атакував кілька російських кораблів, гелікоптерів та винищувачів.

Читайте також: Ветерани з ампутаціями у День Незалежності України перепливуть Босфор (ВІДЕО)

Це вже не перший об’єкт біля «Вернадського», названий на честь українських дронів або військових технологій. У 2024 році тюленятко Ведделла назвали SeaBaby, а у 2022 році один із дизель-генераторів отримав ім’я Марічка. Тож Маґура, як пишуть в НАНЦ, доповнює умовне «антарктичне тріо» сучасних українських символів спротиву.

Такі символічні назви, за словами полярників, підтримують зв’язок з Україною та відображають дух часу навіть у найвіддаленіших куточках планети.

Нагадаємо, що українські науковці в Антарктиді зафіксували рідкісне атмосферне гало (ВІДЕО).

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка НАНЦ

Групу українських дітей повернули додому з тимчасово окупованих територій та росії. Операція з порятунку відбулася в межах державної ініціативи Bring Kids Back UA за участі команди Save Ukraine.

Про це повідомили в Bring Kids Back UA.

Серед врятованих — діти, які пережили тиск, примусову русифікацію та залякування. Аліна, 9 років, щодня була змушена ходити до російської школи, де співала гімн рф і малювала триколор. За українське «будь ласка» їй погрожували обліком у поліції.

Костю, 10 років, у школі били за українське походження. Його змушували виступати з портретами російських військових і співати пісні на 9 травня. Максим тричі пережив нічні обшуки від ФСБ через відмову родини отримувати російські паспорти. Його мама рятувала родину, ховаючи телефон з українськими матеріалами.

Читайте також: Юна волонтерка на концерті гурту «Жадан і Собаки» передала FPV-дрон для «Хартії» (ФОТО)

Олена побувала в так званому «таборі перевиховання». Там її вчили копати окопи, ставити розтяжки й погрожували за вподобання фото з українським прапором. Євген, 17 років, три роки жив під постійною загрозою обшуків. Не відвідував російську школу, ховався та навчався дистанційно в українській. Після повернення зміг обійняти старшого брата-військового, який раніше був у полоні.

Повернення стало можливим завдяки співпраці з WeAreAllUkrainians, БФ «Хуманіті», Reload Love та Обʼєднаним центром з координації звільнення незаконно утримуваних осіб.

Нагадаємо, що українці по всьому світу вийшли на акції заради дітей, яких викрала росія (ФОТО)

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Офісу омбудсмена України

Киян запрошують до громадської робочої групи, яка розробить проєкт відновлення Житнього ринку. В ініціативі «Житній буде жити» прагнуть об’єднати містян навколо ідеї відродження пам’ятки Подолу.

Про це редакції повідомили ораганізатори громадської ініціативи.

Громада вирішує, як виглядатиме ринок

Ідеологом ініціативи виступив архітектор Павло Пекер. Він запропонував використати принцип гіпер-демократичної архітектури, у якому громада стає повноцінним замовником проєкту, а архітектор — експертом та фасилітатором процесу.

«У світі вже існує досить багато кейсів, коли громада, а не девелопери, мала вирішальний голос у питанні, та яким має бути той чи інший простір, фактично створюючи ТЗ для архітектурного проєкту. Такі приклади є у Копенгагені, Берліні, Едінбурзі та, навіть, у Івано-Франківську», — розповідає Павло Пекер.

Читайте також: Клопотенко взявся за відновлення Житнього ринку: створює гастрономічний центр Києва. Що з цього вийде? Інтерв’ю з ресторатором

До громадської робочої групи вже долучилися архітектори, урбаністи, історики, фудексперти та жителі Подолу. Також ідею Павла підтримав і Євген Клопотенко, який виступає за збереження Житнього ринку, а фірма цифрових продуктів Formworks на партнерських засадах розробила лендінг проєкту.

За словами Павла, глобальна мета громадської робочої групи — сформувати спільне бачення розвитку Житнього ринку у відкритому діалозі з громадою — на основі реальних потреб мешканців, цінностей простору та майбутнього району.

Зустрічі громадської робочої групи проводитимуть у Києві. У проєкті запланували 4 обговорення. Перша із зустрічей відбудеться 21 червня. Реєструйтеся на зустріч за посиланням.

Раніше ми писали, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).

Фото надали орагнізатори ініціативи «Житній буде жити»