Вулицю Білгородську у Солом’янському районі Києва перейменували на честь українського громадського діяча та дисидента Василя Овсієнка.
Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці журналіст та історик Вахтанг Кіпіані.
«Гарна новина. У Києві відтепер є вулиця Василя Овсієнка. Найскромнішої і найпрацездатнішої людини з усіх, кого я знаю. Це була людина з тієї невеликої Стусової щопти, який віддав себе Україні, був тричі покараний за своє українство і гідність таборами, тюрмами і засланням. Це була людина найвищої проби. Щасливий, що з весни 1991 року мав можливість співпрацювати, а згодом і товаришувати з паном Василем», — написав Вахтанг Кіпіані.
Читайте також: Ілля Рєпін насправді Ріпин? Це тільки початок. Дізнайтесь, чому митець ніколи не був «російським художником» (ТЕСТ)
Хто такий Василь Овсієнко
Василь Овсієнко (8 квітня 1949, село Ставки Радомишльського району Житомирської області, Українська РСР, СРСР — 19 липня 2023, м. Київ) — український громадський діяч, розповсюджувач самвидаву, член Української Гельсінської Групи, політв’язень радянських концтаборів, філософ, публіцист, історик дисидентського руху, співробітник Харківської правозахисної групи.
Після закінчення 1966 року школи працював у колгоспі, в 1967 р. — літературним працівником районної газети в сел. Народичі Житомирської області. У 1967—1972 рр. навчався на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
Навесні 1968 р. виготовив декілька фотовідбитків трактату Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», інтенсивно розповсюджував самвидав у середовищі студентів. 1972 допомагав Василеві Лісовому та Євгенові Пронюку видати VI («київський») випуск журналу «Український вісник», і «Відкритий лист членам ЦК КПРС і ЦК КП України» Лісового.
З серпня 1972 р. працював учителем української мови та літератури в с. Ташань Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл., де написав статтю «Добош і опришки, або Кінець шістдесятників», робив записи літературного характеру, які пізніше були використані слідством для шантажу психіатричною експертизою.
Заарештований 5 березня 1973 р. за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди.
Нагадаємо, Київська міська рада на засіданні 8 лютого дерусифікувала ще 10 міських об’єктів.
Раніше ми повідомляли, що український ін-т нацпамʼяті підготував перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики.
Фото: з відкритих джерел.
