Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Ілля Рєпін насправді Ріпин? Це тільки початок. Дізнайтесь, чому митець ніколи не був «російським художником» (ТЕСТ)

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Вам досі здається, що Ілля Рєпін (чи все ж Ріпин?) – це якийсь російський художник? А якщо ми скажемо, що він народився на Харківщині, усе життя захоплювався Україною та тяжів до рідної Слобожанщини? Чому ж тоді росіяни так віддано називають його своїм? Усе просто: митця нахабно привласнили. У новому тесті спецпроєкту #Вкрадене пояснюємо, чому Ілля Юхимович ніколи не був «російським художником».

Російська пропаганда невтомно називає митця «своїм», уникаючи згадок про місце його народження. Але ж ми знаємо, яке місто на Харківщині стало малою батьківщиною живописця, правда?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, художник народився в Чугуєві, що на Харківщині. Він називав себе «працелюбною посередністю» та обожнював все українське. Але це не заважає колоніальні машині маніпулятивно називати українця «російським художником, народженим в Російській імперії».

Розберемося із прізвищем? Ілля все ж Рєпін чи Ріпин? А може, Ріпін?

Правильно! Неправильно!

Правильна відповідь тут лише одна – Ріпин, саме так підписував свої роботи сам художник. Ще один аргумент на користь саме такого варіанту написання – митець був нащадком козацького роду на прізвисько Ріпа. А звідси – й Ріпин.

Заробляти творчістю Ріпин почав ще в дитинстві. А як саме?

«Українська хата», 1880
Правильно! Неправильно!

Саме писанки стали першим джерелом заробітки юного митця. Він здавав їх до місцевого магазину, а в обмін отримував перші зароблені власноруч кошти. Дослідники вважають, що у Ріпина навіть була власна колекція писанок. Не дуже схоже на «російського митця», правда ж?

Першу художню освіту українець здобув у Чугуївському топографічному корпусі, а після закриття закладу навчався у місцевих іконописців та навіть розписував храми. У 19 років, зібравши всі зароблені кошти, Ілля вступає до…

Правильно! Неправильно!

Дійсно, Рєпін навчався у Петербурзькій академії мистецтв. Власне, так само, як і Архип Куїнджі. Однак це не зробило його «російським художником» чи «росіянином». Митець залишався українцем та підтримував тісні зв’язки з Україною. Його не цікавило оспівування імперської Росії, Ріпин жив завданнями мистецтва і ностальгією за рідною Слобожанщиною та Україною загалом.

Отже, становлення Іллі Ріпина як митця відбулося вже безпосередньо в Петербурзі?

«Пахар. Лев Толстой на пашні». 1887
Правильно! Неправильно!

А от і ні, до Петербурга Ріпин приїхав вже підготовленим та талановитим митцем. Ось, як згадує українця його учень та мистецтвознавець Ігор Грабар: «Він був не просто провінціалом, юнаком сталевого гарту, казкової енергії та виняткового обдарування, але й високого мистецького вишколу». Що це означає? Ріпин як митець формувався не у російському Петербурзі, а на рідній Слобожанщині. Академія мистецтв лише допомогла митцю розвинути власні вміння, а не «подарувала їх».

А хто з художників справив на Ріпина найбільший вплив під час навчання в Петербурзі?

Правильно! Неправильно!

Так, саме Крамський. Той самий, якому належить один із найвідоміших портретів Тараса Шевченка. І той самий Крамський, якого росіяни зневажливо називають «Крамской», ніби вкотре заперечуючи українське походження митця.

Добре, а якщо так: Євген Чикаленко, Марко Кропивницький, Микола Мурашко та Дмитро Яворницький. Що об’єднує всіх цих українських діячів?

«Автопортрет за роботою», 1915
Правильно! Неправильно!

Усі ці українські діячі й справді були близькими друзями Іллі Ріпина. Погодьтеся, якось дивно, що «російський художник» товаришував із українськими істориками, митцями та націоналістами.

1863 рік – Валуєвський циркуляр, 1876 – Емський указ. Невдовзі після цього Ріпин пише картину «Вечорниці». Сучасні дослідники запевняють, що це був своєрідний протест. Чому?

«Автопортрет з Наталією Нордман», 1903
Правильно! Неправильно!

Уявіть! Попри всі утиски та заборони української мови Ріпин бере й підписує картину українською – «Вечорниці»! Ще цікавіше далі – «Вечорниці» купує Третьяков і вивішує у своїй знаменитій галереї під фактично забороненою назвою, і вся російська преса подає цю назву українською мовою. І це не остання робота на українську тематику, яку створив «перший художник росії». Чого варті лише картини «Запорожці» (1880–1891), «Чорноморська вольниця» (1908) та «Гайдамаки» (1898–1917).

Дослідники також впевнені, що Ілля Ріпин щиро захоплювався українською культурою. Але що найбільше вражало митця?

«Вечорниці», 1881
Правильно! Неправильно!

Ріпин захоплювався всією українською культурою, але найбільше – народними піснями. Ось, як це описує українська мистецтвознавиця та музична критикиня Галина Тюменєва: «Найглибший слід у душі художника залишила українська народна пісня. Рєпін гаряче любив свою батьківщину – Україну, і де б він не був, – у сяючому і гамірливому Петербурзі чи в усамітненні на своїй фінській дачі, – серцем він був міцно пов’язаний з рідною південною природою, з побутом, звичаями і піснями своєї милої батьківщини. Його любов до рідного краю знаходила своє активне вираження, якщо не у творчості, то в дружбі з земляками, у висловлюваннях чи просто у виконанні українських пісень».

Яка з цих картин стала останньою роботою Іллі Ріпина?

Правильно! Неправильно!

Останньою роботою Іллі Ріпина став «Гопак». Ось, як сам митець розповідам про це у листі до свого найближчого друга Дмитра Яворницького: «Дорогий Дмитре Івановичу!.. під великим секретом признаюсь Вам, що я знову взявся за Запорожжя! Ну, зрозуміло, знов пішла в хід уся Україна. З якою радістю і якимсь родинним трепетом серця, з жадібністю я перечитую все, що знайшлось… Ну, зрозуміло, починаючи з Вас: «Эварницкий – Запорожье»… Незважаючи на старість, я натрапив на хороший сюжет: Січ, вся Січ у веселощах… Гопак… Знову Запорожжя, і знову Ви, мій ментор Вергілій… Я стою перед Вами на колінах, приймаючи благословення… Огонь Запорожжя (як хороше сказано) ще не погас переді мною».

Ріпин помер у невеличкому фінському селищі, за заповітом тіло митця мали поховати у рідному Чугуєві. Проте через більшовиків вдова художника вирішила поховати чоловіка неподалік будинку й пагорба, який сам Ріпин називав…

«Автопортрет». Лінолеум, масло, 1920. Музей-садиба «Пенати»
Правильно! Неправильно!

Поблизу вілли Ріпина у фінському селищі Куоккала був пагорб, який митець прозвав Чугуєвою гіркою. Це вкотре доводить, що художнику ніколи не було байдуже на рідну Слобожанщину та Україну. Він завжди пам’ятав про неї. Навіть коли думав про смерть.

Нещодавно Музей Метрополітен визнав Архипа Куїнджі, Івана Айвазовського та Іллю Ріпина українцями. А як їх підписували до цього?

Правильно! Неправильно!

Так, донедавна і Ріпин, і не менш геніальні Айвазовський та Куїнджі були для світу «росіянами». Але справедливість відновлюється, а російська колоніальна машина зазначає поразки за поразкою.

Тобто Ілля Ріпин народився на Харківщині, був нащадком козацького роду, товаришував з українськими істориками та митцями й присвятив Україні низку робіт, а росіяни все одно вважають його своїм? Невже вони просто взяли і вкрали митця?

Гопак, 1927
Правильно! Неправильно!

Саме так. Ілля Ріпин був українцем, і заперечувати це було б очевидною помилкою. Можливо, його складно назвати націоналістом чи відкритим бунтарем, який відкрито виступав проти імперії. Проте Україна завжди посідала особливе місце в житті та творчості митця. Але російській колоніальній машині байдуже на це. Художника привласнили так само, як і Давида Бурлюка, Казимира Малевича, Архипа Куїнджі та ще сотні інших наших людей.

Ілля Рєпін насправді Ріпин? Що ви знаєте про видатного українського художника?
Схоже, щойно ви відкрили для себе нового Іллю Ріпина. А можливо, донедавна він і взагалі був для вас Рєпіним. Чи варто засмучуватись такому результату? Звісно ж, ні. Щойно ви зруйнували один великий міф, який намагалася нав’язати нам російська пропаганда. Поділіться цим тестом із друзями, аби ще більше людей зрозуміли, ким насправді був і мислив себе Ріпин.
Непоганий результат! Схоже, вас не здивувало слобожанське коріння Іллі Ріпина та його любив до українських пісень. Однак деякі питання виявилися надто складними. Але не зважайте на результат! Ви чудово попрацювали над тим, аби російська колоніальна машина вже ніколи не змогла переконати вас, що Ріпин – «російський художник».
Вау, скільки правильних відповідей! Неймовірний результат. Можливо, це завдяки вашим старанням Музей Метрополітен нарешті визнав Ріпина українцем? Поділіться цим тестом із друзями, аби ще більше людей остаточно переконалися, що Ілля Юхимович ніколи не мислив себе «російським художником».

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

Олександр Усік зіграє у спортивній драмі разом з Двейном Джонсоном

Опубліковано

Український боксер, абсолютний чемпіон світу у надважкій вазі, Олександр Усик, готується зіграти українського бійця ММА Ігоря Вовчанчина у фільмі “Машина для розгрому” режисера Бенні Сафді.

Про це повідомляється у профілі майбутньої стрічки на IMBb.

Про стрічку

Фільм “The Smashing Machine” розповість історію американського бійця ММА Марка Керра та покаже зліт його кар’єри, її пік у 1999-2000 роках та падіння на фоні опіоїдної залежності.

Читати також: Випустили безоплатну гру-шутер з українською локалізацією (ВІДЕО)

Головну роль у стрічці виконує Двейн “Скеля” Джонсон. У “The Smashing Machine” також знялися Емілі Блант, Ліндсі Гевін, американський боєць Раян Бейдер та Зоя Косович. Режисером та сценаристом проєкту виступив Бенні Сафді, а виробництвом стрічки займатиметься студія A24.

Усик виконає роль українського спортсмена Ігоря Вовчанчина, чемпіона світу з кікбоксингу за версією IAKSA.

Нагадаємо, що до Києва прибули астронавт Скотт Келлі та режисер Даг Лайман.

Читати далі

Суспільство

На Вокзальній площі Києва змінять рух: що оновлять

Опубліковано

Проєкт змін організації руху на Вокзальній площі було вдосконалено з урахуванням пропозицій громадськості та експертів.

Про це повідомляє спільнота “Пасажири Києва”.

Реорганізація руху залучила різних розробників з різних міст України, а за основу взяли концепцію Центру організації дорожнього руху Києва (ЦОДРу). Вона передбачає зменшення конфліктних точок між автомобілями, громадським транспортом та пішоходами, що зменшить затримки транспорту майже на 40%.

На виконання пропозицій “Пасажирів Києва” та U-Cycle вирішили:

  1. Збільшити кількість дерев та озеленення, замість розширення парковки.
  2. Покращити пішохідну доступність зеленої зони або залишити її незмінною.
  3. Облаштувати одно- або двосторонні велосмуги, захищені парковкою.

Читати також: Як підтримати людину, яка перебуває на прифронтових територіях: поради від психолога

Що було враховано:

  • Облаштовані односторонні захищені велосмуги та смуга громадського транспорту вздовж вулиці Петлюри від Жилянської до вокзалу.
  • Деякі паркомісця будуть перетворені на зелені острівці, як у парковці ТЦ “Ретровіль”.

Нагадаємо, що до Києва прибули астронавт Скотт Келлі та режисер Даг Лайман.

Також ми повідомляли, що в “КиївЦифровий” зʼявився новий спосіб оплати проїзду: як скористатися.

Фото: Вікіпедія

Читати далі

Суспільство

У Раді підтримали законопроєкт про публічне обвинувачення: що від передбачає

Опубліковано

22 травня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт №10420 про публічне обвинувачення у випадках домашнього та сексуального насильства.

Про це повідомляє народна депутатка Інна Совсун.

Згідно з документом, передбачено впровадження норм Стамбульської конвенції в українське законодавство.

Читати також: “Це не смішно, це армія”: презентували фільм про військовий гумор

За словами народної депутатки, цей законопроєкт, зокрема:

  • дозволить розпочинати провадження у справах про сексуальне й домашнє насильство за заявою будь-якої особи, а не лише потерпілої чи потерпілого;
  • забезпечить можливість потерпілій особі невідкладно пройти судово-медичну експертизу;
  • надасть можливість зменшити кількість допитів потерпілої чи потерпілого;
  • у деяких випадках заборонить укладати угоду про примирення за ініціативою кривдника чи кривдниці;
  • упровадить додатковий механізм захисту малолітніх і неповнолітніх осіб, які постраждали від насильства.

Документ ще має пройти друге читання.

Нагадаємо, що в Вознесенську на Миколаївщині зʼявився новий Дія.Центр.

Також ми повідомляли, що до Києва прибули астронавт Скотт Келлі та режисер Даг Лайман.

Фото: Getty Images

Читати далі
Продовжити в браузері
Щоб встановити натисни Додати на Початковий екран
Додати на Початковий екран
Встановити
Встановлення майже не використовує пам’ять і забезпечує швидкий спосіб доступу до цієї програми.
Встановити
Update Contents
ШоТам Ми хотіли б показувати вам сповіщення про останні новини та оновлення
Відхилити
Дозволити сповіщення