Суспільство
У столиці відкрили першу «кризову кімнату» для жертв домашнього насильства (ФОТО)
У Києві відкрили першу кімнату кризового реагування для жертв, що постраждали від насильства в родині. Проєкт реалізовано в рамках спільної між КМДА та Фондом народонаселення ООН програми побудови системи протидії та запобігання гендерно зумовленому насильству, інформує пресслужба КМДА.
«Коли ми почали займатися цим процесом, то зрозуміли, що найбільша проблема, яка в нас є, – це коли жінка, часто разом із дитиною, тікає від кривдника, опиняється просто на вулиці, а соціальної послуги, яка мала б надаватися, немає. Для цього, власне, і було створено цю кризову кімнату, яка має стати тимчасовим прихистком для постраждалих від насильства. За час, який постраждалі будуть тут перебувати, вони отримають увесь спектр необхідної допомоги: психологічної, юридичної. Також, у кімнаті кризового реагування забезпечують харчуванням та засобами особистої гігієни», – зазначила заступниця голови КМДА Марина Хонда.
Раніше в столиці запустили цілодобову Службу «Телефон довіри» (044 272-15-00 – з мобільного та 15-00 зі стаціонарного), яка надає психологічну підтримку для постраждалих від домашнього насильства.
Читайте також: Запрацювала гаряча лінія для людей, які пережили домашнє насильство
Як кімната працюватиме?
У «кризових кімнатах» працюватиме 4 соціальні працівники, які перебуватимуть там подобово, відповідно до затверджених графіків. Це дасть можливість поселяти постраждалих осіб у будь-який час доби.
Одночасно перебувати у кімнаті кризового реагування можуть 4 дорослих та двоє дітей. Після закінчення граничного строку перебування у «кризовій кімнаті» постраждалу особу можуть влаштувати до притулку чи інших спеціалізованих служб, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
15-річного хлопця повернули в Україну до тата з тимчасово окупованої території. Батько з сином не бачилися з 2022 року, відколи померла мама підлітка.
Про це повідомив Омбудсман Дмитро Лубінець.
Родина воз’єдналася
Хлопець жив разом із матір’ю на тимчасово окупованій території. У 2022 році мама підлітка померла через хворобу, і дитина лишився жити з тіткою, бабусею та дідусем. Проте, за словами омбудсмана, хлопець мріяв повернутися до тата на підконтрольну Україні територію. Аби знову бачити сина, батько звернувся до Офісу Омбудсмана України.
Читайте також: Військовий випустив пісню, яку написав у полоні для мами (ВІДЕО)
Родині допомогли воз’єднатися із залученням країни-посередника — Держави Катар за затвердженим планом дій Президента України Bring Kids Back UA.
Про програму повернення
Bring Kids Back UA — ініціатива Президента Володимира Зеленського з повернення додому всіх українських дітей, яких депортувала та примусово перемістила росія.
Нагадуємо, що українські військові вийшли на червону доріжку Каннського кінофестивалю.
Фото: телеграм-канал Дмитра Лубінця
15 травня український павільйон Not For Sale на Всесвітній виставці EXPO 2025 в Осаці відвідав король Швеції Карл XVI Густав. Візит відбувся в межах офіційної програми перебування монарха в Японії.
Про це повідомили в Міністерстві економіки України.
Під час візиту король ознайомився з експозицією, яка репрезентує людські цінності — свободу, гідність, вибір, які не мають ціни. Павільйон працює у форматі «магазину», де неможливо нічого придбати, адже кожен «товар» символізує певну цінність.
Павільйон відкрили 13 квітня. За перший місяць його відвідали понад 100 тисяч осіб. Через високий інтерес відвідувачі формували черги, для забезпечення порядку залучили охорону.
Читайте також: «Батьківська хата» в серці Техасу: українці відкрили виставку свого народного вбрання у Сан-Антоні
«Візит короля Карла XVI Густава до українського павільйону на EXPO 2025 — черговий прояв підтримки Швеції, яку ми відчуваємо з перших днів повномасштабної війни. Це і військова, і гуманітарна, і фінансова допомога, а також підтримка розмінування та українців, які у цій країні шукали прихисток від війни. Сьогодні — це ще й підтримка павільйону Not For Sale, де ми говоримо про цінності, які українці захищають ціною власного життя», — зазначила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Україна на EXPO 2025
Участь України у виставці стала можливою завдяки підтримці японського уряду, який надав безоплатний простір на пів року. Цей проєкт також підтримали Програма розвитку ООН в Україні, «Укрзалізниця» та Caparol. EXPO 2025 триватиме до 13 жовтня, у ній взяли участь понад 160 країн.
Нагадаємо, що українські військові вийшли на червону доріжку Каннського кінофестивалю.
Фото обкладинки: сайт Мінекономіки України
Автентичну вишиту сорочку початку 20 століття виявив у 2017 році сталкер Ілля Кротенко в покинутому будинку села Чапаєвка (історична назва — Хоромне). Вишиванку перенесли в сухе приміщення для збереження, однак згодом вона знову опинилася серед руїн.
Про це повідомили на сторінці гри S.T.A.L.K.E.R.
Через кілька років Ілля Кротенко знову повернувся до цієї вишиванки. Тоді її передали майстрам, які за збереженими фрагментами створили точну копію орнаменту та крою. Оригінальну сорочку вдалося реставрувати, але не повністю.
«Історія, яка могла згнити разом із дахом, продовжує жити. Історія, яку не стер навіть Чорнобиль. Вишиванка — не бронежилет. У рейд її не вдягнеш. Але навіть там, де розпадається бетон і пил радіації лежить на підвіконнях, вона нагадує — ми є. Були. І будемо»‚ — написали на сторінці гри.
Читайте також: Музей Івана Гончара зацифрував 100 вишитих сорочок з усієї України: де переглянути (ФОТО)
Нагадаємо, що S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl отримала нагороду Xbox Excellence Award 2025,
Фото: сторінка гри в X
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...