У рейтингу найкращих вишів світу – чотири українських університети

25 квітня Львів прийматиме SUP DAY FORUM LVIV 2025 — платформу для українських підприємців, яка об’єднає понад 200 гостей та 25 провідних спікерів. Учасники обговорюватимуть стратегії розвитку бізнесу, трансформацію клієнтського досвіду, нові ринки та роль «українськості» як унікальної бізнес-цінності.

Про це повідомили організатори зі Спілки українських підприємців.

Програма форуму

Основна частина форуму відбудеться 25 квітня з 10:00 до 19:00. Програма передбачає виступи засновників і керівників провідних компаній, панельні дискусії, бізнес-кейси та інтенсивний нетворкінг.

Під час заходу виступлять такі спікери:

• Володимир Поперешнюк («Нова пошта»);
• Дмитро Ковальчук (Alterra Group);
• Ростислав Вовк (Kormotech);
• Софія Опацька (бізнес-школа УКУ);
• Катерина Глазкова (СУП);
• Дмитро Дубровський;
• Мирослав Маринович;
• Валерія Гузема (Guzema) та інші лідери українського ринку.

Увечері 24 квітня, напередодні форуму, організатори проведуть VIP-вечерю — закриту зустріч із топспікерами. Це можливість для учасників форуму поспілкуватися з лідерами думок у неформальній атмосфері, розширити ділове коло та отримати інсайти з перших вуст. Вартість квитка на вечерю — 4000 гривень.

Реєстрація на подію

Зареєструватися на SUP DAY FORUM LVIV 2025 можна за посиланням.
Контактна особа для реєстрації на VIP-вечерю — менеджерка Марія: +380 67 630 88 32.
Деталі події можна дізнатися у менеджерки Катерини за телефоном +380 95 046 97 40.

Організатором заходу виступає Спілка українських підприємців (СУП). Усі учасники, які дізналися про подію з цього анонсу, можуть скористатися промокодом SDFL25 та отримати знижку 25% на квиток.

Нагадаємо, що на залізничному вокзалі у Києві військовий відкрив пекарню мережі Lviv Croissants (ФОТО).

Фото обкладинки: сайт Спілки українських підприємців

Зараз ви читатимете статтю від редакції ШоТам з проєкту «Куркулятор» про українські бізнеси

Чому ми його робимо? Більше

Українські крафтярі — неймовірні. Ці бізнеси дивують своєю незвичністю і мотивують діяти.

Чому ми його робимо?

Читайте про сучасних підприємців, що впроваджують свої ідеї попри війну.

Інші матеріали проєкту

Вони ще й хрусткі!
Ага, пахнуть сиром!
Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає.
А якщо б нам такі зробити…

Один хрумкий шматочок сиру, і життя братів Гришиних змінилося назавжди. Дев’ять років тому в США вони вперше скуштували сирні снеки й вирішили: такі точно мають бути в Україні. Брати мріяли, щоб їхньою продукцією хрумкотіли й дорослі, і малі — вдома, в офісах, під футбол та навіть у космосі.

Як пройшли шлях від двох тонн зіпсованих партій сиру до успішного бізнесу? Про те, як врятували сирне підприємство під час повномасштабного вторгнення й релокували його в Мукачево, аби їхня продукція таки долетіла аж до космосу, співзасновник SnEco Пилип Гришин розповів ШоТам.

Пилип Гришин

співзасновник компанії SnEco

Ми зробимо ще краще!

У 2016 році ми з братом вже мали успішний бізнес. Ми займалися й продовжуємо займатись товарами для рукоділля — наборами для вишивки бісером і хрестиком. Бізнес розвивався, і в якийсь момент у нас з’явилися час, натхнення та ресурси, щоб спробувати взятися за щось нове.

Ми почали шукати ідеї. Спробували кілька напрямів: їздили до Ізраїлю вивчати гідропоніку й аеропоніку, розглядали переробну галузь. Але якось на одній виставці в США натрапили на цікавий продукт — сушений сир у формі кульок. Ми ніколи не бачили щось подібне ні в Україні, ні навіть у Європі. Зрозуміли, що в цьому продукті точно може бути потенціал, а ми з братом вже точно зробимо його ще кращим. 

Пилип і Вадим Гришини презентують свої товари для рукоділля на німецькій виставці. Фото надав Пилип

Зіпсували дві тонни сиру

Тож почали вивчати технології, як це зробити, — на пошуки витратили аж цілий рік. Виявляється, в агентстві NASA в 70-х роках придумали технологію мікрохвильової вакуумної сушки, щоб дегідратувати продукти в космос, тобто аби те, що дають астронавтам на орбіту, важило мінімально, але було поживним і довго зберігалося. 

Проблема була в тому, що у відкритому продажі обладнання для цього просто не існувало. Ми самі щось конструювали, адаптували, шукали рішення. За рік, 2017 році нарешті вдалося зробити перший зразок продукту, який став основою для всього виробництва. Але до цього зіпсували дві тонни сиру: щось спалювали, щось скочувалося в батони, щось не висушувалося. Було дуже багато моментів, коли хотілося все покинути, особливо після чергових підрахунків збитків. 

Та тепер у нас є патенти на сушений сир у формі кульок і стіків — тільки ми маємо право виробляти такий продукт в Україні.

Зіпсований сир на виробництві. Фото надав Пилип

Ми точно будемо лупати цю скелю далі

Зайти в український ритейл було складно: полички забиті, і щоб тебе взяли, хтось має звільнити місце. Це шалена конкуренція, великі інвестиції — вихід однієї позиції на полицю національної мережі може коштувати сотні тисяч доларів. Тільки у 2019 році нам вдалося вийти на великі мережі супермаркетів, заправки. 

Коли ми тільки починали, ринок ще не був готовий до нашого продукту. Більшість людей не уявляли, що сир можна висушити так, щоб він залишався натуральним і зберігався роками. І досі ми часто зіштовхуємося з нерозумінням — люди думають, що це якісь чипси або сухарики зі смаком сиру. Але наш продукт — це 100% натуральний висушений сир, який зберігає смак, поживність і має термін придатності до двох років без холодильника. Спеціальна сушка без перегріву зневоднює сирні шматочки, і зі 100 г сиру виходить 40 г хрумких кульок.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений snEco.ua | ХРУСТКІ СИРНІ КУЛЬКИ | СНЕКИ (@sneco.ua)

Так, з нашими снеками космонавти точно не зголодніють на орбіті. У нас є амбітна мрія — щоб українські снеки колись справді полетіли в космос. І я впевнений, що ми цього досягнемо.

Сировину беремо з великих заводів — як українських, так і європейських. Наприклад, якщо це традиційні сири типу гауди, чеддеру чи пармезану, то часто використовуємо європейський сир. Але є в нас і лінійка з українських, наприклад, дитячий сир «Космічний». Додатково ми запустили виробництво смаколиків для тварин. 

Продукція компанії. Фото надав Пилип

Ведемо з братом бізнес 50 на 50 

Із самого початку ми з братом чітко розділили обов’язки: я повністю займаюся виробництвом — від технологій та обладнання до логістики та закупівель, а брат Вадим веде маркетинг, продажі, фінанси й бухгалтерію. Ми один одному довіряємо — він не втручається у виробництво, я — в продажі. Відверто кажучи, навіть не знаю, за якою ціною ми продаємо нашу продукцію в «Сільпо».

У нас рівні частки — 50 на 50, — і всі рішення ми ухвалюємо тільки разом. Якщо не можемо дійти згоди, то не ухвалюємо. Така система зберегла наші стосунки й дозволила бізнесу рости. 

Перші інвестиції в снековий бізнес склали близько 150 тисяч доларів, які пішли на обладнання й сировину. Загальний обсяг інвестицій і реінвестицій вже точно перевищив мільйон, а можливо, й наблизився до двох. Лише за 5 років ми вперше вийшли в нуль — до того працювали в мінус.

Чому не здались? Тому що щиро віримо в наш продукт. Ми вже експортуємо снеки в Польщу, Німеччину, Чехію, Словаччину, Ірландію, Японію та США. Це ще невеликі обсяги, але українські снеки вже там. 

Пилип на виробництві сирних снеків. Фото надав Пилип

Представляємо наш продукт на міжнародних виставках

Вийти на міжнародний ринок дуже допоміг Офіс зі сприяння експорту України від Міністерства економіки — вони організовують стенди, допомагають з логістикою. Без цієї підтримки ми б не змогли дозволити собі участь у таких масштабних заходах. Саме завдяки ним також змогли підписати перші контракти за кордоном.

Ми вже презентували наш продукт на понад 15 міжнародних виставках: ANUGA (Німеччина), SANA (Італія), SALON GOURMET (Іспанія), GASTRO NORD (Швеція) та інших. У листопаді 2024 року були на виставці SIAL Paris і виграли гран-прі як інноваційний продукт року. Пишаємося, що стали першими з України, кому вдалося отримати таку нагороду. 

Це не особисте досягнення — для нас це спосіб показати світові, що Україна здатна виробляти інноваційний, сучасний продукт з високою доданою вартістю, а не лише бути постачальником сировини.

Брати Гришини на виставці SIAL Paris. Фото надав Пилип

Через війну втратили більшу половину підприємства

Через бойові дії ми втратили наше підприємство в Харкові. На початку повномасштабної війни зібрали все, що могли, сіли в машини й поїхали на Захід України. Чотири доби добиралися до Мукачева — там у нас були родичі. Їхали великою родиною: я, вагітна дружина, двоє дітей, брат із сім’єю, батьки.

Наше виробництво на той момент було в орендованому приміщенні на території підприємства, яке одразу після початку вторгнення передали військовим. Туди зовсім не було доступу — майже три місяці ми не могли навіть підійти до офісу чи складу. У квітні нам дали три дні на те, щоб вивезти все, що встигнемо. Ми змогли врятувати лише частину обладнання та трохи супутніх матеріалів: документи, статути компаній. Решта — усе, що залишилось, — було знищене під час ракетного удару за два тижні.

Ми втратили більше половини всього, що мали. Вивезене обладнання тимчасово розмістили в ангарі в Мукачеві, і тоді ще не уявляли, як з цього можна буде відновити бізнес. Мали багато пропозицій переїхати — нас кликали з технологією в Польщу, Словаччину, — але ми ухвалили рішення відбудовувати все в Україні.

Зруйноване підприємство компанії Прайм Снек. Фото надав Пилип

Тільки за рік вдалось відновитися

У вересні 2022 року ми знайшли перше невеличке приміщення в Мукачеві й поступово почали відновлювати бізнес. З часом орендували більше площі, нарощували обсяги. Спочатку працювали буквально на 10% від наших потужностей. Замовлень не було — усі контракти зірвалися, бо ми понад пів року не могли постачати продукцію. Але ми вже знали, як будувати процес, тож відновлення йшло швидше, ніж початок нашого бізнесу.  

Тільки за рік нам вдалося вийти на довоєнні показники, а в минулому році подвоїли ці результати. Загальні втрати через знищене обладнання, сировину — приблизно 1 200 000 доларів.

На жаль, майже всі люди, які працювали з нами в Харкові, втратили роботу. Лише четверо переїхали разом з нами на Закарпаття — з них зараз лишився один. Зараз на підприємстві разом з виробництвом та офісом працюють близько 35 людей.

Виробництво сирних снеків у Мукачево. Фото надав Пилип

Наші снеки додають у військові пайки

З перших днів повномасштабної війни всі кошти, що були на рахунках підприємств, ми переказали у фонд «Повернись живим» — це понад пів мільйона гривень. А коли змогли знову запуститися, почали передавати продукцію військовим: сушені снеки, сир, інші речі. Волонтери з нашої продукції формують пайки швидкого харчування. 

Ми поки що не такі великі, але, звісно, мріємо бути частиною чогось більшого, а поки підтримуємо ті ініціативи, які нам під силу. Наприклад, за два тижні на Закарпатті відбудеться трейловий забіг у горах, і ми є одними з партнерів цього заходу. Всі зібрані кошти підуть на підтримку ЗСУ. 

Передача військовим снеків. Фото надав Пилип

Ми змогли почати все з нуля, і ви зможете

Я знаю, що багато людей під час війни опинилися на межі: хтось втратив усе, хтось тільки мріє почати спочатку. Моя головна порада — краще спробувати й шкодувати, ніж не спробувати й докоряти собі, що не наважилися. Якщо у вас є ідея, в яку ви вірите, — обов’язково дійте. Це не гарантія легкого шляху, але точно шанс.

Починати з нуля боляче, але в цьому є сила. Треба вірити у свій продукт. Ми втратили майже все, і це стало поштовхом працювати втричі більше й упʼятеро ефективніше. Зараз я точно можу сказати — воно того варте. Віра, команда і невпинна праця можуть витягнути навіть з найбільшої кризи. 

11 квітня в Києві відбувся Business Wisdom Summit 2025 — масштабна бізнес-подія, яка зібрала понад 600 учасників і 40 провідних українських та міжнародних спікерів. Учасники обговорювали трансформацію економіки під час війни, інвестиції в інфраструктуру, розвиток технологій і роль бізнесу у відновленні країни.

Про це повідомили організатори з бізнес/медіа бюро Ekonomika+ та онлайн-медіа Delo.ua.

Як відбувся саміт

Першим спікером саміту став голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Він наголосив: нові митні ініціативи США створюють загрозу для глобальної економіки та можуть вдарити по українському експорту — не лише через прямі тарифи, а й унаслідок відповіді інших країн.

На панелі «Будуймо українське» президент корпорації TERWIN і засновник мереж EVA та VARUS Руслан Шостак вказав, що масштаб інвестицій напряму впливає на економічне зростання. За його словами, кожен мільярд доларів інвестицій може збільшити ВВП України на 0,5-1%, а великі інфраструктурні проєкти створюють ланцюгові ефекти для економіки.

Читайте також: Енергетична компанія «Нової пошти» вийшла на відкритий ринок електроенергії

Учасники дискусії, зокрема Євген Куліков («ПриватБанк») та Ігор Ліскі (EFI Group), зазначили, що майбутнє економіки України — у створенні самодостатньої індустрії з високим рівнем локалізації.

На панелі про відновлення України директор з розвитку бізнесу «Київстар» Ілля Польшаков розповів, як компанія підтримує інноваційні трансформації, зокрема через інвестування у Starlink.

Фінансові інституції дедалі активніше трансформуються не лише як кредитори, а як партнери змін. Лариса Бондарєва (Райффайзен Банк), Сергій Магдич (ПУМБ), Первін Дадашова (НБУ), Андрій Семченко (СК ІНГО) та Юлія Пономаренко (AbInBev Efes Україна) обговорили нову архітектуру фінансування в умовах нестабільності.

Відповідальний бізнес в Україні

Марк Петкевич (гендиректор NOVUS) наголосив, що бізнесу доводиться брати на себе відповідальність за стабільність економіки. Однак для розвитку необхідна і прогнозованість з боку держави.

СЕО медіакомпанії Starlight Mediа Олександр Богуцький говорив про важливість підтримки ветеранів:

«Інвестуючи у продукти й сервіси для ветеранів та їхніх родин, ми виконуємо негласний контракт із суспільством, совістю і цінностями країни. Є речі, які не можна делегувати: повага, підтримка, визнання. І є рішення, у яких бізнес опиняється перед вибором — ефективність або цінності. Але наше завдання — зробити так, щоб ефективність ніколи не перекреслювала людяність».

На панелі «Зброярі» Ярослав Філімонов (СЕО KVERTUS) презентував екосистему засобів РЕБ і РЕР, якими можна керувати віддалено навіть зі смартфона.

Сергій Мироненко («Метінвест») і Денис Морозов («Інтерпайп») обговорили ризики торговельної напруги через можливі американські тарифи. А Василь Яцишин (Kormotech) поділився досвідом виходу на нові ринки, зокрема успіхом бренду Club 4 Paws, який досягнув 31% впізнаваності в Європі.

Також під час Business Wisdom Summit відбулося нагородження топ-50 керівників великих компаній за версією журналу «ТОП-100. РЕЙТИНГИ НАЙБІЛЬШИХ».

Раніше ми писали, що в Україні оголосили лідерів фінансового сектору за рейтингом «Топ Фінанс 2025».

Фото: організатори саміту