Суспільство
У МОЗ розповіли, як працюватимуть мобільні аптеки на прифронтових територіях
Мобільні аптеки зможуть функціонувати виключно у сільській місцевості, де відсутні стаціонарні аптечні пункти. На період воєнного стану, мобільні аптеки зможуть працювати на прифронтових територіях та у зонах надзвичайних ситуацій. Вони функціонуватимуть як транспортний засіб ліцензіата.
Про це повідомили на сайті Міністерства охорони здоров’я.
Зазначається, що наразі лише в 11% сіл України працюють аптечні пункти. Загалом мова про 5 700 аптек, які працюють у селах та селищах. Натомість залишається понад 20 000 сіл та селищ, які досі не мають аптечних пунктів. Такі умови суттєво ускладнюють доступ населення до лікарських засобів.
Які ліки можна буде купити у мобільних аптеках?
Мобільні аптеки можуть відпускати лікарські засоби за рецептом та без нього, а асортимент визначатиме ліцензіат. Всі рецептурні препарати відпускатимуться виключно за рецептом як паперовим, так і електронним.
Такі мобільні аптеки також відпускатимуть лікарські засоби, які підлягають реімбурсації за програмою «Доступні ліки».
У мобільних аптеках заборонено продаж наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Скільки планується створити таких аптек, хто визначатиме потребу в них?
МОЗ не визначає кількість та потребу у мобільних аптечних пунктах. Ліцензіати з роздрібної торгівлі лікарськими засобами самостійно визначатимуть потребу та відповідно розподілятимуть потужності.
Міністерство лише надає механізм для здійснення такої торгівлі та закликає аптечні мережі долучитися до ініціативи спрощення доступу населення до лікарських засобів.
Які вимоги до мобільних аптечних пунктів?
У ліцензійних умовах прописані чіткі вимоги до створення мобільних аптек. У мобільній аптеці має бути водій та не менше одного фармацевтичного працівника, який безпосередньо відпускатиме лікарські засоби. Наявність завідувача не є обов’язковою, на відміну від стаціонарного аптечного пункту.
Автомобіль повинен містити на зовнішніх поверхнях напис «мобільний аптечний пункт» та інформацію про приналежність до певного ліцензіата.
Читайте також: «Влітку на вулиці так гаряче». Припікає? Час купити панаму чи кепку. Це 13 українських брендів головних уборів
Транспортний засіб повинен містити достатню кількість площ для належного зберігання та реалізації лікарських засобів, медичних виробів, розміщення касового апарата, холодильного обладнання. Також обов’язковою вимогою є наявність холодильного обладнання та пристроїв реєстрації і здійснення контролю за температурою і відносною вологістю повітря.
Також авто має бути обладнане місцем для санітарної обробки рук.
Хто контролюватиме роботу пересувних аптек?
Контроль за діяльністю мобільних аптек покладається на Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Відомості про автомобільні транспортні засоби, що використовуються ліцензіатом, повинні бути внесені до ліцензійного реєстру. Також ліцензіат зобов’язаний подати до Держлікслужби та органу місцевого самоврядування повідомлення про маршрут мобільного аптечного пункту. Маршрут повинен містити інформацію про пункт відправлення та кінцевий пункт призначення, в тому числі пункти завантаження/розвантаження та місце стоянки транспортного засобу.
Забороняється використання одного й того ж мобільного аптечного пункту одночасно двома і більше ліцензіатами.
Нагадаємо, 4 серпня уряд ухвалив постанову, якою дозволив створювати мобільні аптечні пункти. Це можуть робити суб’єкти господарювання, які мають ліцензії з роздрібної торгівлі лікарськими засобами.
Фото: Pinterest.
Суспільство
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
Щоб допомагати дітям і дорослим з інвалідністю, Юлія Шевченко здобула фахерготерапевтки. Для обстеження пацієнтів вона мусила просити допомоги в колег, адже має порушення зору. Та завдяки державній програмі компенсації лікарня облаштувала для Юлії зручне робоче місце, і тепер вона може самостійно заповнювати документацію та проводити огляди.
Прагнула допомагати й дітям, і дорослим
Юлія Шевченко працювала вчителькою української мови у школі для дітей з порушеннями зору. Прагнула допомагати вихованцям, бо сама з дитинства мала діагноз «катаракта», тож її очі розрізняли лише світло. Згодом Юлія вирішила змінити свій фах і пішла навчатися на ерготерапевтку, аби працювати ще й із дорослими. Втім, впоратися без допомоги колег Юлія не могла — вони заповнювали документацію та читали довідки, які приносили пацієнти.
Згодом фахівчині запропонували роботу в реабілітаційному центрі обласної психоневрологічної лікарні — його відкрили у 2023 році, адже все більше людей потребували відновлення в зв’язку з повномасштабною війною. Пошук реабілітологів, які взялися б за «тяжких» пацієнтів, став для директорки закладу Софії Кучерук непростим завданням:
«Дефіцит кадрів фахівців з реабілітації був і є по всій Україні, тому що таких фахівців дуже мало хто раніше готував. А Юля — фахівчиня з ерготерапії. Ми з нею поспілкувалися, побачили її в роботі й зрозуміли, що це саме та фахівчиня, яка нам потрібна. Тож до нас звернувся з пропозицією Центр зайнятості, який розповів нам про державну програму для оснащення робочого місця».
Від робочого місця залежить, як працівники можуть надавати допомогу пацієнтам
Так Софія вирішила купити для Юлії світлодіодну панель, обладнання для оцінки рухливості рук, комп’ютер і тактильну тростину. Ерготерапевтка пояснює:
«Тростина допомагає мені виходити з пацієнтами за межі відділення. Комп’ютер дозволяє самостійно вести документацію. Також адаптували світло, оскільки в мене є світловідчуття, а тут дуже багато пацієнтів, які погано рухаються, щоб я їх не збила — при яскравому освітленні я їх бачу, як тіні. Ще для мене придбали тест ARAT, і це дозволяє мені самостійно оцінювати функціональність пацієнтів, зокрема їхніх верхніх кінцівок».
У лікарню також нещодавно взяли на роботу працівника на кріслі колісному, тож додатково встановили для нього підйомник. Загалом облаштування робочих місць для двох співробітників коштувало медзакладу 200 000 грн. Та директорка оформила компенсацію через Службу зайнятості, й закладу повернули ці гроші.
«Ми думаємо про те, як облаштувати працівникам комфортне робоче місце, адже від цього залежить, яку допомогу та як вони зможуть надавати пацієнтам. Тим, що ми закупили, користуються не лише наші співробітники, а й пацієнти. За допомогою тростини Юля навчає тих, хто має проблеми з зором, як необхідно рухатися», — розповідає Софія Кучерук.
Тож тепер Юлія допомагає пацієнтам відновити рухливість, аби ті самі могли взутися чи приготувати їжу:
«Нове обладнання дозволяє мені самостійно оцінити пацієнта й менше смикати колег із проханнями про допомогу. Я є мотиваторкою для своїх пацієнтів, оскільки вони бачать, що я працюю, і в них є можливості для полегшення та покращення свого стану».
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Менторка реабілітаційного центру UNBROKEN Вікторія Хемич і протезистка Оксана Лехняк прибули до Канн, щоб підтримати українську команду творчого об’єднання TABOR під час прем’єри документальної стрічки «Мілітантропос».
Про це повідомляють UNBROKEN і Hromadske.
Стрічка розповідає про вплив війни на повсякденне життя українців, трансформацію суспільства та адаптацію до нової реальності.
Під час премʼєри Вікторія Хемич — колишня пацієнтка UNBROKEN, яка втратила ногу внаслідок російського обстрілу і нині працює менторкою, — зʼявилася на червоній доріжці фестивалю.
Читайте також: Анджеліна Джолі на гала-вечорі в Каннах згадала українську письменницю Вікторію Амеліну
«Коли ми дивилися фільм, то, хоч і були в Каннах, а відчували себе неначе вдома — в Україні. Адже у “Мілітантропосі” передано все те, чим ми живемо вже понад три останні роки. Фільм надзвичайно гарно знятий. Це біль і краса водночас. Стрічка викликає сильні емоції, сльози та мурахи. Все, що показано на екрані — до болю знайоме. Це чесно, пронизливо і максимально правдиво», — поділилася Вікторія.
Фото: інстаграм UNBROKEN
Нагадуємо, що Ахтем Сеітаблаєв презентував у Каннах тизер шпигунської драми «ГУР: Код «Сікора».
Фото обкладинки: Hromadske
Сьогодні додому повернулися ще 307 українських захисників у межах масштабного обміну полоненими у форматі 1000 на 1000, про який домовилися в Туреччині.
Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський.
Так за два дні обміняли вже 697 наших воїнів. Обмін продовжиться і завтра.
Серед звільнених — військові ДШВ, СБС, Військово-Морських Сил, Сил ТрО, а також Державної прикордонної служби та Національної гвардії України. З окремих підрозділів і військових частин полонених вдалося визволити вперше.
В Головному управлінні розвідки також зазначили, що додому зокрема повернулися 27 захисників Маріуполя.
Читайте також: «Не зрозумів, чому я плачу»: жінка з Павлограда вперше побачила чоловіка після трьох років полону
«Дякую всім, хто залучений до процесу обміну, хто цілодобово працює. Наша мета – повернути кожного й кожну з російської неволі. Продовжуємо нашу взаємодію з партнерами, щоб це стало можливим», — наголосив Президент.
Нагадуємо, що перші 390 українців вдома в межах обміну 1000 на 1000 (ФОТО)
Фото: Володимир Зеленський
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...