Суспільство
У Львові відновили фасади храму Покрови Пресвятої Богородиці (ФОТО)
Підтримай ШоТам
Львів інвестував 2,7 млн грн у відновлення фасаду храму Покрову Пресвятої Богородиці (колишній костел св. Миколая), що на вул. Грушевського, 2.
Про це повідомляє пресслужба міської ради.
У 2000-х роках храм реставрували, але ця реставрація не була такою глибинною. Натомість зараз були виділені кошти з міського бюджету і проведено повністю реставрацію усіх фасадів храму.
«Наш храм — це дуже давня пам’ятка архітектури національного значення. На місці цього храму колись стояв дерев’яний костел. Збудували його отці тринітарії. Це був орден, який займався викупом бранців з турецької неволі. Був час, за Австро-Угорщини, коли цей храм був закритий. Потім це був храм при львівському університеті. У 1990 році православна громада його отримала як кафедральний собор. Спочатку це був кафедральний собор української православної церкви Київського патріархату, а після об’єднання — Православної церкви України”, — розповів митрополит Димитрій.
Читайте також: На Львівщині реставрують унікальну дзвіницю однієї з найстаріших дерев’яних церков (ФОТО)
Реставровані храми
Загалом цього року за кошти міста реставраційні роботи відбувалися у 5 храмах, загальна вартість робіт на яких становить 26,8 млн грн.
Зокрема у 2020 р завершили реставрацію в костелі Домініканців з келіями, що на пл. Музейній, 3; ремонтно-реставраційні роботи у костелі св. Казимира, що на вул. М. Кривоноса, 1, і у приміщеннях пам’ятки архітектури місцевого значення — колишніх келіях костелу Казимира. Тривають реставраційно-ремонтні роботи даху колишніх келій костелу Францисканок, що на вул. М. Лисенка, 45 (43) та розпочато реставрацію головного фасаду храму св. Петра і Павла, що на вул. Театральній, 11.
Читайте також: Показали унікальну пам’ятку козацької архітектури XVIII ст. (ВІДЕО)
Довідка
Храм Покрову Пресвятої Богородиці (ПЦУ), це колишній костел св. Миколая. Будувався за межами центральної частини міста, в районі колишнього південного передмістя, на місці давнішого дерев’яного храму, кінця XVII ст. Основні періоди будівництва — 1739−1745 рр. (архітектор Ф. Плачиді, або К. Гранацький?); 1924−1926 (часткова перебудова келій, архітектор Тадей Врубель).
Костел є тринавною базилікою. Будівля — мурована з каменю, має двосхилий дах з сигнатуркою на осі, видовжену прямокутну апсиду, хрещаті склепіння. Вівтар орієнтований на захід. Фасад — триярусний, членований профілями карнизів та пілястрами, оформлений арковими нішами. В композиції головного фасаду домінує високий фронтон, експресивний абрис якого є типовим для бароко. Портал та вікна прямокутної форми.
Скульптурно-орнаментальне опорядження інтер’єру, авторства Себастьяна Фесінгера та Л. Печицького, оперує мотивами стилю рококо. В інтер’єрі костелу увагу привертає також барельєфний триптих, виконаний з мармуру та алебастру (1595 р., майстерня Г. ван Гутте), та живопис Алоїза Райхана (після 1861).
З заходу та півночі до храму прибудовано корпус келій. Фасад монастирських будівель наслідує барокові форми костелу.
Храм є пам’яткою архітектури національного значення (охоронний № 349).
Фото: city-adm.lviv.ua
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
Учень 9 класу Житомирського міського ліцею №1 Михайло Шубін вигадав для своєї бабусі «сонячну кухню» та пропогує енергоощадне освітлення фонтану.
Про це повідомили у пресслужбі Житомирської міської ради.
Тема енергозбереження зацікавила Михайла, коли він перебував влітку у бабусі в селі. У бабусі немає газового постачання і хлопець розмірковував, як нагріти воду та їжу за допомогою сонячної енергії. Коли промені сонця летять, їх можна направити у такий спосіб, щоб всі вони відбивалися в одну точку, яку Михайло називає «точкою фокусу». Сюди ставиться посудина з водою чи їжею. Михайло каже, що перевірив ефективність кухонь різних форм: параболічної, коробкової та комбінованої. Кращою виявилася остання.
Енергоощадне освітлення фонтану
Дослідник також пропонує спосіб автономного енергоощадливого освітлення фонтану. Ідея у хлопця виникла під час реконструкції фонтану на вулиці Польовій у Житомирі. 14-річний дослідник критично розмірковує: світлодіодні фонарі, які надають гарний вигляд фонтану у вечірній час, використовують електроенергію від централізованого постачання. А це, на його думку, є недоліком. На дні фонтану знаходиться зливна труба, через яку проходить велика кількість води.
Читайте також: Підриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію
Хлопець пропонує свою ідею для підтримки однакового рівня води у фонтані, її надходження та відводу. На дні фонтану треба встановити генератор, через який проходитиме вода. Вода розкручуватиме його лопасті, при цьому вироблятиметься електричний струм, який надходитиме в акумулятор. У вечірній час енергія з акумулятора надходитиме до світлодіодних ламп, і фонтан матиме гарний вид. Важливо, що при цьому електроенергія з централізованого постачання не витрачатиметься.
Михайло підтвердив свою ідею кількома дослідами. Водопровідну трубу він помістив у генератор. За індикатор використав простий світлодіод. Під час протікання води світлодіод загорався, що свідчить про те, що вироблялася електроенергія. Інший дослід: до старої помпи від пральної машини прикріпив лопасть, а індикатором слугувала вже більша система світлодіодів. Під час пропускання води через світлодіоди, вони загорялися.
Читайте також: Лижі-водоходи та кепка для незрячих. Шість найцікавіших винаходів українців цього року
Свою ідею Михайло пропонує поєднати з фонтаном Герона, у якому підйом води відбувається без насосів. Якщо це зробити, переконаний дослідник, вийде незалежна функціональна система фонтанів з дуже добрим освітленням.
«Енергозберігаючі дитячі майданчики»
Рік тому Михайло створив ще один не менш цікавий проєкт – «Енергозберігаючі дитячі майданчики». Хлопця зацікавила ідея перетворення механічної енергії в електричну на реальних об’єктах. Такими об’єктами Михайло обрав дитячі майданчики, оскільки вони є гарним джерелом альтернативної енергетики. До того ж активність самих дітей можна використовувати з користю. Під основу каруселей Михайло пропонує закріпити магніти, а під них – кілька мотків мідних котушок. Під час катання на каруселі на основі електромагнітної індукції вироблятиметься електричний струм, який далі буде накопичуватися в акумуляторах. Його можна використовувати, наприклад, для освітлення вулиць.
Теж саме можна зробити з гойдалками.
«Під сидіння гойдалки закріпити магніт, а в упор гойдалки – котушки. Під час гойдання теж вироблятиметься електричний струм на основі явища електромагнітної індукції. Для цього типу підійде маятниковий генератор, який розрахований працювати при коливальних рухах», – пояснює дослідник. Каже, якщо такий проєкт реалізувати, то можна виробляти електроенергію у великій кількості.
Читайте також: Не можеш — не плати. Чим особлива школа шиття Tailors School, яку відзначили в ООН
Найближчим часом Михайло візьметься за нове дослідження: хоче вивчити можливості переробки листя для отримання гумусу, який можна використовувати як добриво для рослин.
Нагадаємо, на Рівненщині винахідники сконструювали саморобний вертоліт.
Усі фото: zt-rada.gov.ua.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
У Львові небайдужі містяни за адресою вул. Кульпарківська, 158 заклали основу для формування «зеленого» простору із дощовим садком, водопроникною поверхнею, вертикальним і контейнерним озелененням.
Про це повідомили у пресслужбі міської ради.
Активісти розробили проєкт і перемогли у програмі «Сафарі для громад у Львові» у 2020 році. Реалізацію проєкту розпочали громадські організація «Плато» та «Тарілка» наприкінці вересня цього року.
Наразі спільними зусиллями волонтерів вдалося облаштувати дощовий садок поруч із місцем, де після дощів утворювалася велика калюжа, замінити асфальтоване покриття у внутрішній частині простору водопроникною поверхнею, перефарбувати стіни у білий колір, а також із зовнішнього боку висадити в’юнкі рослини для формування вертикального озеленення та зменшення нагрівання простору.
Читайте також: Підриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію
«Ми прагнемо показати мешканцям, що за допомогою простих і відносно дешевих природоорієнтованих рішень можна водночас пристосувати громадський простір до тривалих періодів спеки та інтенсивних опадів, які щороку стають помітнішими, і таким чином зробити його більш комфортнішим для користувачів», – стверджує виконавчий директор громадської організації «Плато» Микола Рябика.
Роботи відбуваються за підтримки Програми розвитку ООН в Україні, Фонду захисту біорізноманіття України, Фундації стратегічних змін і Залізничної районної адміністрації. Ініціатори зазначають, що роботи на цьому не завершуються: надалі заплановано облаштування контейнерного озеленення із місцями для відпочинку у внутрішній частині простору.
Нагадаємо, прикордонники висадили дерева у межах акції «Створюємо ліси разом».
Усі фото: city-adm.lviv.ua.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
Апеляційний суд Амстердама 26 жовтня ухвалив передати Україні «скіфське золото» – експонат із кримського музею, що був вивезений на виставку перед окупацією півострова Росією і досі не повернувся в Україну. Рішення є остаточним.
Про це пише Радіо Свобода з посиланням на агенцію Reuters.
У справі йшлося про понад 565 предметів з музейного фонду України, які перебувають на території Королівства Нідерландів. Здебільшого це археологічні знахідки. Вартість колекції становить близько 10 мільйонів євро.
У квітні Україна під час засідання апеляційного суду закликала не допустити порушення Конвенції ЮНЕСКО 1970 року шляхом передачі культурної спадщини України державі-агресору.
Читайте також: Підриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію
У грудні 2016 року Окружний суд Амстердама ухвалив рішення про повернення експонатів кримських музеїв в Україну. Навесні 2017 року Росія оскаржила це рішення.
11 березня 2019 року слухання цієї справи розпочалося в Апеляційному суді Амстердама.
Про виставку «Крим: золото і таємниці Чорного моря»
Суто бюрократична, на перший погляд, суперечка між музеями та міністерствами різних країн за ці роки перетворилася на запеклу політичну баталію за участі найвищих державних посадовців України та Росії.
Читайте також: «Кримськотарські чебуреки» та «Українська ковбаса»: Укрпошта презентувала нові марки
Експонати прибули до Амстердама з Києва, Сімферополя, Севастополя, Керчі та Бахчисарая. Колекція складається з унікальних історичних артефактів. Скіфи створювали з металів справжні витвори мистецтва, поєднуючи техніки лиття, кування та інкрустації.
Наприклад, на цьому золотом скіфському шоломі IV століття до нашої ери зображені сцени битви, а також зняття скальпа з убитого. Шолом знайшли у 1988 році в одному з курганів в Донецькій області.
Нагадаємо, у Києві презентували онлайн-курс про Крим і кримських татар.
Усі фото: radiosvoboda.org.
Підтримай ШоТам