Львів інвестував 2,7 млн грн у відновлення фасаду храму Покрову Пресвятої Богородиці (колишній костел св. Миколая), що на вул. Грушевського, 2.
Про це повідомляє пресслужба міської ради.
У 2000-х роках храм реставрували, але ця реставрація не була такою глибинною. Натомість зараз були виділені кошти з міського бюджету і проведено повністю реставрацію усіх фасадів храму.
«Наш храм — це дуже давня пам’ятка архітектури національного значення. На місці цього храму колись стояв дерев’яний костел. Збудували його отці тринітарії. Це був орден, який займався викупом бранців з турецької неволі. Був час, за Австро-Угорщини, коли цей храм був закритий. Потім це був храм при львівському університеті. У 1990 році православна громада його отримала як кафедральний собор. Спочатку це був кафедральний собор української православної церкви Київського патріархату, а після об’єднання — Православної церкви України”, — розповів митрополит Димитрій.
Читайте також: На Львівщині реставрують унікальну дзвіницю однієї з найстаріших дерев’яних церков (ФОТО)
Реставровані храми
Загалом цього року за кошти міста реставраційні роботи відбувалися у 5 храмах, загальна вартість робіт на яких становить 26,8 млн грн.
Зокрема у 2020 р завершили реставрацію в костелі Домініканців з келіями, що на пл. Музейній, 3; ремонтно-реставраційні роботи у костелі св. Казимира, що на вул. М. Кривоноса, 1, і у приміщеннях пам’ятки архітектури місцевого значення — колишніх келіях костелу Казимира. Тривають реставраційно-ремонтні роботи даху колишніх келій костелу Францисканок, що на вул. М. Лисенка, 45 (43) та розпочато реставрацію головного фасаду храму св. Петра і Павла, що на вул. Театральній, 11.
Читайте також: Показали унікальну пам’ятку козацької архітектури XVIII ст. (ВІДЕО)
Довідка
Храм Покрову Пресвятої Богородиці (ПЦУ), це колишній костел св. Миколая. Будувався за межами центральної частини міста, в районі колишнього південного передмістя, на місці давнішого дерев’яного храму, кінця XVII ст. Основні періоди будівництва — 1739−1745 рр. (архітектор Ф. Плачиді, або К. Гранацький?); 1924−1926 (часткова перебудова келій, архітектор Тадей Врубель).
Костел є тринавною базилікою. Будівля — мурована з каменю, має двосхилий дах з сигнатуркою на осі, видовжену прямокутну апсиду, хрещаті склепіння. Вівтар орієнтований на захід. Фасад — триярусний, членований профілями карнизів та пілястрами, оформлений арковими нішами. В композиції головного фасаду домінує високий фронтон, експресивний абрис якого є типовим для бароко. Портал та вікна прямокутної форми.
Скульптурно-орнаментальне опорядження інтер’єру, авторства Себастьяна Фесінгера та Л. Печицького, оперує мотивами стилю рококо. В інтер’єрі костелу увагу привертає також барельєфний триптих, виконаний з мармуру та алебастру (1595 р., майстерня Г. ван Гутте), та живопис Алоїза Райхана (після 1861).
З заходу та півночі до храму прибудовано корпус келій. Фасад монастирських будівель наслідує барокові форми костелу.
Храм є пам’яткою архітектури національного значення (охоронний № 349).
Фото: city-adm.lviv.ua
Твоя підтримка допомагає цим історіям надихати інших та показувати Україну світу.
Підтримати #ШОТАМ
