Технології
У Львові відкрили лабораторію технології штучного інтелекту
У Львівському національному університеті імені Івана Франка відкрили освітньо-наукову лабораторію Технологій штучного інтелекту (АІ).
Про це повідомили у пресслужбі Мінцифри.
За інформацією, найближчим часом такі лабораторії з’являться й в інших університетах України — у Запоріжжі, Харкові та Одесі.
Серед основних завдань лабораторії — аналіз та впровадження нових технологій штучного інтелекту. Лабораторія буде використовувати результати досліджень у сферах медицини, охорони довкілля та розумних технологій.
Читайте також: Аlyona alyona заспівала хіп-хоп і оголосила тест на цифрову грамотність
Загалом тут проводитимуть дослідження в галузі АІ — машинного навчання, глибокого навчання, комп’ютерного зору, опрацювання природної мови, розумних роботів, віртуальної реальності тощо.
Лабораторія сприятиме розвитку нових освітніх програм у галузі ІТ, зокрема High Performance Computing, Software Engineering (напрямок “Інженерія програмного забезпечення систем наук про дані та штучного інтелекту”). У планах також відкриття нової освітньої програми з технологій штучного інтелекту.
Крім того, Мінцифра розробила каталог освітніх програм для вступників університетів з інформацією про підготовку фахівців у галузі штучного інтелекту. У каталозі — аналіз даних, машинне навчання, комп’ютерний зір, розпізнавання образів, обробка природної мови. Заклади вищої освіти можуть знайти аналогічні програми, партнерів-роботодавців, меценатів та студентів.
Лабораторія також налагоджує співпрацю з міжнародними компаніями, такими як GlobalLogic та EPAM.
Читайте також: Печиво замість знижок та інтер’єр із відходів. Як працює вінницька екокав’ярня PicNic
Нагадаємо, Мінцифри запустить тестування 5G-інтернету на базі UNIT.City.
Як ми повідомляли раніше, Мінцифри і ЮНІСЕФ презентували серіал «Медіаграмотність у часи пандемії».
Головне фото: thedigital.gov.ua.
Технології
Міжнародний холдинг «Модерн-Експо», головний офіс якого розташований у Луцьку, створив концепт робота Mebius для ефективної доставки замовлень до споживача.
Про це пише newfood.media.
Зазначається, що Mebius – це нова розробка української компанії. Це робот-постачальник з автоматизованим керуванням, створений для забезпечення швидкої та зручної доставки товару клієнту.
Читайте також: Мікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові
Система представлена інноваційним електричним терміналом на автокеруванні з ємністю для товарів та двома дронами-помічниками.
Розробка дозволяє одержувачам вибирати зручний час і місце доставки, а також відстежувати відправлення у режимі реального часу.
Концепт складається із платформи з усіма необхідними датчиками, системи управління та змінного модуля для товарів (з батарейками).
«Попит на автоматизовану доставку товарів постійно зростає, а сама галузь розвивається надто стрімко. Очевидно, автономні роботизовані системи на автоуправлінні швидко витіснять фізичних кур’єрів», — зазначили у компанії.
Довідка
Міжнародний холдинг «Модерн-Експо» – провідний виробник і постачальник торговельного обладнання в Центральній та Східній Європі.
Головний офіс компанії розміщений у Луцьку. 2016 року налічував 2500 працівників у 7 країнах. Група компаній представлена офіційними дистриб’юторами в Латвії, Литві, Білорусі, Росії, Молдові, Казахстані, Румунії, Грузії, Азербайджані, Вірменії, Киргизії, Іспанії, Хорватії, Франції, Словенії, Австрії, на Балканах в інших регіонах.
Читайте також: «Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні
Нагадаємо, компанія Lozova Machinery і Сумський університет запустили цифровий освітній проект.
Як ми повідомляли раніше, українським полярникам ІТ-компанія MacPaw подарувала Інтернет-антену.
Головне фото: newfood.media.
Технології
Студент першого курсу Київського університету політехніки Арсен Піскор виготовив шахи з шоколаду, щоб здивувати дівчину і зацікавити її грою в шахи.
Про це повідомили у пресслужбі університету у фейсбуці.
Хлопець використав технології лиття, матеріалом для яких можуть бути метали, сплави, полімери. А Арсен використав шоколад!
Під час роботи йому довелося стикнутися з професійними нюансами дисциплін, які вивчають на старших курсах.
Читайте також: З чілі, полуницею чи вином: сім локальних виробників цікавих соусів
Відомо, що Арсен почав готувати моделі та форми ще в січні. Працював іноді по 20 годин на добу.
Читайте також: Як один забіг країнами Європи перетворився на спортивний проєкт для «діток дощу»
У середньому з однієї стандартної плитки шоколаду виходить дві фігурки. Щоб заставити дошку потрібно 32 фігурки, а це майже 1,5 кілограми шоколаду.
Нагадаємо, школяр із Сум виготовляє унікальні скульптури з пластиліну.
Як ми повідомляли раніше, одеситка з морського скла виготовляє вітражні скульптури.
Усі фото: facebook.com/ntuu.kpi.
Технології
Дизель-поїзд ДПКр-3-002, складений на Крюківському вагонобудівному заводі, проходить пробігові випробування на Південній залізниці за маршрутом Кременчук-Люботин на Харківщині.
Про це повідомили у пресслужбі заводу.
Мета пробігу – перевірити роботу всіх систем у русі після проведення пуско-налагоджувальних та приймально-здавальних випробувань.
У першому рейсі нового крюківського дизеля беруть участь спеціалісти проєктно-конструкторського управління, корпусу пасажирського вагонобудування, технічного контролю підприємства, старший інспектор-приймальник Укрзалізниці.
Потяг ДПКр-3-002 подолав 250 кілометрів шляху і прибув до Люботина. Далі – шлях у зворотному напрямку. Усього за пробіг планується подолати 500 км.
Читайте також: З чілі, полуницею чи вином: сім локальних виробників цікавих соусів
Усі системи – управління, опалення, тяга та інші – працюють нормально, без зауважень.
Це другий дизель-поїзд із контракту 2018 року на складання 6 дизель-поїздів для Укрзалізниці. Перший був переданий УЗ 27 грудня 2019 року.
Читайте також: Крюківський завод готовий до серійного виробництва вагонів-платформ
Нагадаємо, Крюківський завод поставив 50 цементовозів компанії «Кривий Ріг Цемент».
Як ми повідомляли раніше, Крюківський завод готовий до серійного виробництва вагонів-платформ.
Усі фото: kvsz.com.