У Львові розпочинають роздільний збір скла

У селі Скнилів на Львівщині у Краєзнавчій бібліотеці Анатолія Недільського відкрився Музей любові. Про це повідомляє Еспресо.

У Скнилові є Музей галицької родини, Музей стародруків, виставкові зали і навіть імпровізована театральна сцена, а днями було урочисто відкрито Музей любові.  Як утримування музею, так і підбір колекцій лежать на плечах львівського краєзнавця, котрий впродовж десятків років займався торгівлею антикварними книгами. Початковий задум книгозбірні у 20 тисяч примірників розгорнувся у масштабніший музейний комплекс.  

Читайте також: Понад 120 інтерактивних експонатів та інсталяцій: коли відкриють і яким буде перший Музей науки в Києві

“Можна було наставити возів, вишиваних рушників, глечиків, написати великі таблички “сідати заборонено”, “не торкатись”, “не фотографувати”. Я вирішив зробити все з точністю до навпаки, – розповідає Анатолій Недільський, – ці ж традиційні заборони є інерцією радянського краєзнавства, котре намагалось зробити все, аби стало нудно і відвідувач якнайшвидше втік. Я дозволяю брати експонати до рук, можна вбирати старий одяг, діти можуть взяти ляльку, погортати книжку. Зрештою, замість зіпсутого одягу повішаю інший, чи поставлю іншу книжку. Головне, аби минуле промовляло до відвідувачів”. 

Чим особливий музей

Задум Музею Любові виник завдяки функціонуванню Музею галицької родини, в якому крім літератури експонувались предмети “побутових галицьких радостей” 1920-30 років, включно із ліжком чи старовинними рейтузами. “Президенти змінюються, політики приходять інші, війни теж закінчуються рано чи пізно, а любов – вічна. Доки існує людство, доти є любов до батька, до мами, до дружини, до жінки, до чоловіка, до всього сущого”, – розповідає музейник.  Сама ж експозиція Музею любові складається як з ужиткових предметів, так і з витворів мистецтва. За словами музейника, серед раритетних експонатів й є такі, що немовби багато і не коштують, натомість вони цінні і цікаві в історичному, етнографічному й патріотичному плані.  

“Звісно, можна було відкрити будку з біляшами чи шаурмою, чи поставити мережу таких будок, відкрити ресторанчик чи барчик. Але це мені нецікаво, – пояснює Анатолій Недільський, – я вже немолода людина, тож хочу зробити щось в радість іншим. І знаєте, за 2 останні роки жодна людина ні в очі, ні поза очі не сказала, що це щось непотрібне, що це пуста трата енергії чи грошей”. 

Під час карантину Краєзнавча бібліотека Анатолія Недільського працюватиме лише на вихідних, для відвідин слід попередньо записатись, зокрема через  сайт https://nedilskiy-library.com.ua/

Фото: espreso.tv

Київський академічний театр ляльок «Замок на горі» 15, 16 та 30 серпня покаже новий спектакль «Зубата втрата». Востаннє до «санітарних тем» театр звертався у 1930-х роках, коли на замовлення радянського Народного комісаріату охорони здоров’я було створено низку вистав, присвячених правилам гігієни та запобіганню поширення хвороб. 

Через 90 років обставини коригуються, у зв’язку з пандемією попит на санітарний театр поновлюється, однак, мотивація змінюється – тепер така вистава не примусове виконання директив державних установ, а особиста творча ініціатива митців. 

У новій виставі «Зубата втрата» актори – це лялькарі-лікарі, костюми – це захисний медичний спецодяг. Наразі це єдина «санітарна» вистава у театрах Києва.

Чим особлива п’єса?

П’єсу було написано спеціально для Київського академічного театру ляльок. «Зубата втрата» – результат творчої співпраці авторки та режисерки Катерини Лук’яненко з Національною спілкою театральних діячів України. Пані Катерина брала участь у роботі першої Лабораторії драматургії та працювала під творчим наглядом куратора лабораторії Павла Ар’є.

В основі сюжету лежить не шаблонна історія відомої народної або літературної казки. Ніхто з глядачів навіть не уявляє, що за дійство розгорнеться у прем’єрі, ніхто не знає фіналу, але всі сподіваються на гепі-енд. Але щоб його досягти, глядачам треба буде пройти цілий квест разом з головними героями – дівчинкою Лізою та її другом зубчиком Різцем -, здійснити подорож до країни молочних зубів, перемогти карієс, зустрітися із золотим зубом, сподобатися щіткам-контролерам, підкорити зубну пасту-літак, справити гарне враження на Зубну фею.

Зубна комедія жахів

За жанром це «зубна комедія жахів для дітей від 4 років». Постановники стверджуюсь, що глядачам боятися нічого, що цікаво буде і дітям, і дорослим. Адже недаремно побутує думка, що всі бояться візиту до стоматолога. Різниця лиш у тому, що діти – через біль, а дорослі – через вартість послуг.

«Це фантазія, гра, в якій стоматологи щирі, кумедні, нестрашні союзники, а не вороги, до речі, дуже засмучені через те, що діти їх бояться. Спектакль дозволить дитині (а може і дорослим) подивитися на роботу дантиста зовсім з іншого боку. Актори розраховують навіть викликати співчуття у юних театралів до цієї «невдячної» професії. Ми переконані, що після перегляду вистави стоматологічна ситуація глядачів значно поліпшиться», каже режисерка Катерина  Лук’яненко.

«Ми намагалися максимально гіперболізувати найстрашніші «зубні жахи». В жодному іншому театрі глядачі не побачать метрових гамбургерів та чизбургерів, що витанцьовують та чешуть язиками з шинки та салату латук, не почують арію чупа-чупсів заввишки з людський зріст, не спостерігатимуть за лицарським двобоєм на зубочистках-мечах, не сплетуть сітку з зубної нитки», – зазначає художниця Дар’я Волокушина.

Представники української громади планують відкрити у центрі Кракова  кав’ярню, де можна буде придбати українські книжки. 

Про це виданню «Наше слово» розповіла Надія Мороз-Ольшанська, яка щороку організовує театральний фестиваль «Схід-Захід», а зараз долучилася до ініціативи створення літературного місця на мапі Кракова, передає Укрінформ.

Чим особливий заклад?

Як зазначається, очікується, що заклад відкриється наприкінці серпня – початку вересня на вулиці Славковській (Sławkowska 28). Зараз у приміщенні закінчується ремонт.

Кав’ярня-книгарня «Nić» («Нитка») буде діяти в кам’яниці «Цеху кравців Кракова», яка на час підготовки приміщення не бере гроші за оренду. Проєкт буде працювати як соціальне підприємство при фонді «Активна інтеграція». Також проєкт кав’ярні-книгарні буде намагатися отримати фінансову підтримку від Малопольського осередку підтримки соціальної економіки (MOWES). В закладі працюватимуть особи, які мають загрозу бути виключеними з суспільства, – люди віком до 30 років, які шукають роботу, але не мають досвіду, йдеться у повідомленні.

Читайте також: У селі на Сумщині облаштували цикорну бібліотеку-кав’ярню

Місце соціально-культурних проєктів

Приміщення кав’ярні невелике – на 6-8 столиків, але поруч – велике подвір’я. На зиму з нього планують зробити зимовий садок.

«Ми співпрацюємо з осередком соціальної економіки. Плануємо в цьому місці організовувати якнайбільше соціально-культурних, інтеграційних проєктів. Вже невдовзі, з 17 по 23 серпня, пройде 7-й Міжнародний фестиваль українського театру «Схід-Захід». Частина подій поза основною програмою в вересні відбудеться у цій кав’ярні-книгарні. Цього року фестиваль в основному буде в онлайн-форматі, в кінотеатрах можна буде подивитись вистави. Але тут, в кав’ярні, у нас буде кілька читок п’єс українських авторів у виконанні польських акторів – реальні, живі, на які можна прийти, послухати і подивитись», – розповіла українка.

Ініціатори фонду «Активна інтеграція» закінчують офіційну реєстрацію організації та решту завдань, пов’язаних з відкриттям кав’ярні-книгарні. Діяльність фонду буде направлена на інтеграційні проєкти для різних людей, не тільки для українців. Але українська тема буде присутня, тому що один із засновників – українець Микола Ганюшкін. Його напарник – поляк Якуб Матушевський, філософ-культуролог, а також хореограф аргентинського танго. В команді фонду також брат Миколи – Олександр, за освітою художник-кераміст, та Надія Мороз-Ольшанська, режисерка, директорка Міжнародного фестивалю українського театру «Схід-Захід», президентка Фонду масових видовищ.

Фото: nasze-slowo.pl

У Львові працюють над створенням сучасного артцентру «Фабрика Повидла». Як розповіли у міськраді, візія мистецького центру — сформувати платформу міжнародної професійної співпраці, творення сучасного мистецтва та культури, інноваційних і міждисциплінарних мистецьких та освітніх програм.

Коли відкриють арт-центр

«Фабрику Повидла» планують відкрити наприкінці 2021 року. Наразі власники досі очікують дозвіл на будівництво та реконструкцію від ДАБІ України.

Проєктом передбачені площі для виставок, виставковий простір, приміщення для роботи театру. Конструкції у просторі будуть мобільними, що дозволить працювати з різними виставками. Також тут будуть відпочинкові зони, кафе та простір для вуличних подій у дворику. З 25 серпня тут планують відкривати перші міжнародні резиденції.

Додамо, що тут також організовуватимуть різні мистецькі практики для підлітків. Відтак, частину приміщень будуть залучати до роботи ще цього року.

З виставковим простором і рестораном

Додамо, зі сторони вулиці Механічної планують добудувати мінімалістичний куб, який стане театральним простором. Виставковий простір матиме рухомі стіни, а у блоці для театральних та музичних виступів передбачили репетиційні зали та повністю оснащені гримерки, приміщення для зберігання техніки та елементів сценографії. На території працюватиме кав’ярня та ресторан, крамниця та відпочинкові зони.

В грудні 2018 року у місті погодили містобудівні умови та обмеження на реконструкцію Фабрики Повидла, що на вулиці Богдана Хмельницького, 124. Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення, тож приміщення вежі планують реконструювати.

Читайте також: У Києві гумову фабрику перетворили на бізнес-центр (ФОТО)

Довідка

Будівля Артцентру — унікальний приклад фабрики, збудованої у модерністському неоготичному стилі наприкінці ХІХ століття. Перехожим споруда нагадує більше замок, ніж підприємство із виготовлення горілчаних напоїв, яке назвали на честь її засновника «Йозеф Кронік і син» (1872). Під час пізнього радянського періоду цей об’єкт перетворили на підприємство з виготовлення консервованих овочів та повидла. Назву «Фабрика Повидла» придумали митці, які почали використовувати ці приміщення у 2009−2010 роках. У 2015 р. комплекс придбала організація Harald Binder Cultural Enterprises, щоб створити міждисциплінарний артцентр.

Фото: city-adm.lviv.ua

У Харкові станція метро «Московський проспект» отримала нову назву. Про це повідомили у метрополітені, передає The Village Україна.

Як зазначається, станцію «Московський проспект» перейменували на «Турбоатом».

Рішення про зміну назви Харківська міськрада ухвалила ще в жовтні 2019 року, але основний процес перейменування завершився лише 12 серпня.

«Інформуємо, що на виконання рішення від 16.10.2019 року «Про перейменування станції метрополітену» 30-ї сесії 7-го скликання Харківської міської ради та з урахуванням рекомендації міської комісії з питань топоніміки й історико-культурного середовища завершено основні роботи з перейменування станції метрополітену «Московський проспект» у станцію «Турбоатом», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Як виглядають нові вагони з Китаю, які з’являться в Харківському метро (ФОТО)

Довідка

Станцію відкрили в 1975 році однією з найперших у Харкові. Її проєктували під назвою «Турбінний завод», але почала працювати вона як «Московський проспект».

Зазначимо, що раніше Київрада перейменувала станцію метро «Петрівка» на «Почайна».

Фото:radiosvoboda.org

Укравтодор презентував проєкт будівництва нової обхідної дороги навколо Києва. Він передбачає будівництво «напівкільця» загальною протяжністю майже 150 км, яке з’єднає основні міжнародні траси, які зараз проходять через місто. Про це повідомляє пресслужба Укравтодору.

Загальна вартість обхідної становить 85 млрд грн. Будівництво планують розпочати вже цього року.

Навіщо потрібна нова обхідна

Як кажуть у відомстві, нині транспортний потік в столиці України становить близько 900 тис. автомобілів на добу. До 40% з них – транзитні автомобілі, що рухаються в різні куточки України через Київ. Велика кількість легкового та вантажного транзитного транспорту руйнує міські дороги, значно ускладнює трафік та погіршує якість повітря.

Існуючий обхід по недобудованій Кільцевій дорозі давно перетворився на звичайну міську вулицю, оточену спальними районами столиці та міст-сателітів. Щодня, крім транзитного транспорту, цією дорогою їздять десятки тисяч легкових автомобілів мешканців Києва, агломерації та громадський транспорт. До цього часу, існувало декілька концепцій розробки нового обходу м. Києва, але жодних практичних кроків для втілення цього проєкту так і не здійснено.

Якою буде нова дорога

Дорога складатиметься з 6 ділянок та сполучить автодороги М-07 Київ – Ковель,  М-06 Київ – Чоп,  М-05 Київ – Одеса, Н-01 Київ – Знам’янка,  Н-08 Бориспіль – Маріуполь,  М-03 Київ – Харків та  М-01 Київ – Чернігів. За розрахунками, піковий трафік на окремих ділянках складтиме понад 70 тис автомобілів на добу, сумарний трафік – понад 300 тис авто на добу. Проєкт також передбачає будівництво мостового переходу з підходами через р. Дніпро протяжністю понад 25 км, з них – 5,9 км – сам міст.

Читайте також: У Києві проїзд транспорту Борщагівським мостом відновлять до кінця літа (ФОТО, ВІДЕО)

Нова обхідна дозволить скоротити час сполучення в середньому на 40-60 хвилин, розвантажити Київ та зшити Україну.

Це – один з ключових перспективних об’єктів програми “Велике будівництво”, яке 

Коли будуватимуть?

Уже оголосили тендер на проєктні роботи першої ділянки окружної дороги протяжністю 35,2 км, яка з’єднає дороги  М-06 Київ – Чоп та  М-05 Київ – Одеса. 

За попередніми розрахунками, вартість будівництва цієї ділянки складе 12 млрд грн. Повністю завершити роботи з будівництва Київської обхідної дороги планується за 5-6 років за умов стабільного фінансування.

Фото, відео: facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua