У Києво-Печерській лаврі незабаром з’явиться пам’ятник Івану Мазепі, виконаний за проєктом скульпторів Олеся Сидорука та Бориса Крилова.
Про це повідомив колишній нардеп та ініціатор історичних проєктів Микола Томенко.
Пам’ятник у вигляді погруддя гетьмана буде встановлено на колоні, прикрашеній гербом Мазепи — так званим «Курчем», знаком волинських князів Курцевичів-Гедиміновичів.
Що зробив Іван Мазепа для Києво-Печерської лаври
За часів гетьманства Мазепи Лавра стала процвітати і набула нинішнього вигляду. Зокрема, гетьман сприяв:
Будівництву Церкви Всіх Святих над Економічною брамою (намальованої Тарасом Шевченком у 1846 році);
Зведенню майже кілометрових мурів Лаври;
Спорудженню Онуфріївської (Палатної) вежі;
Побудові Церкви Різдва Пресвятої Богородиці на Дальніх печерах;
Спорудженню Церкви Святого Миколи (Микільської шпитальної церкви);
Проєкт пам’ятника, розроблений скульпторами Сидоруком та Криловим у Ливарні Ігоря Давидова, передбачає бронзове погруддя Мазепи, встановлене на гранітній колоні. Наразі монумент виготовлений з гіпсу, але згодом його буде відлито з бронзи.
На погрудді Іван Мазепа зображений у латах і з Андріївською стрічкою, що відповідає історично достовірному портрету гетьмана, який нині зберігається в художньому музеї Дніпра. Колона прикрашена гербом Мазепи — «Курчем», що символізує зв’язок з волинськими князями Курцевичами-Гедиміновичами.
Нагадаємо, що у Музеї війни відкриють виставку про Курщину та операцію ЗСУ.
Занесення садиби до реєстру культурної спадщини означає, що її більше не можна зносити або замінювати сучасними житловими комплексами.
Активісти розповіли, що шлях до збереження будівлі був довгим і складним. Протягом трьох з половиною років небайдужі громадяни виходили на протести, перекривали рух транспорту, писали петиції, зверталися до прокуратури та навіть до президента України.
Ця безперервна боротьба завершилася перемогою – садибу було врятовано від знищення.
Організація «Цегла» нагадала, що влітку 2023 року активісти встановили меморіальну табличку на честь письменника Джона Стейнбека, який свого часу відвідував садибу Барбана. Окрім цього, над входом до будівлі було вивішено український та американський прапори.
Важливим етапом у цій боротьбі стало оприлюднення наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, згідно з яким садибу Барбана офіційно внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це рішення дозволить зберегти історичну будівлю для майбутніх поколінь.
Активіст Дмитро Перов розповів, що забудовник ще з 2021 року намагався знести садибу, аби побудувати на її місці новий житловий комплекс. Проте активісти не дали цього зробити. Для того, щоб захистити будівлю, довелося провести 23 акції протесту, організувати 6 громадських толок та залучити Раду національної безпеки і оборони.
Про садибу
Садиба Барбана, зведена у 1891 році, є зразком одноповерхового житла середнього класу кінця XIX століття з характерним цегляним декором. Хоча будівля була частково зруйнована у 2021 році, завдяки спільним зусиллям активістів її історичну цінність вдалося зберегти.
Ця перемога – черговий крок у боротьбі за збереження архітектурної спадщини Києва та нагадування про важливість активної громадської позиції.
Нагадаємо, що на Чернігівщині молодь відбудувала власний простір.
Локація марафону облаштована пандусами, адаптованими інформаційними вказівниками, місцями для дітей та тварин. Для учасників з порушенням слуху та зору передбачені альтернативні сигнали старту та жестова підтримка.
Учасники можуть обрати дистанції від 5 км до 42 км, а також забіги для дітей. Реєстрація здійснюється через застосунок RaceNext. Мета марафону — зробити біг доступним для кожного, без бар’єрів.
«Мрія не має бар’єрів», — каже співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Коментарі