Культура
У Києві зацифрували плиту з рельєфом вершника, якій близько тисячі років (ВІДЕО)
У Михайлівському Золотоверхому монастирі створили цифрову копію середньовічної пірофілітової плити з рельєфом вершника. Цей об’єкт також можна побачити наживо — він зберігається у музейному приміщенні під дзвіницею.
Про це повідомили в ГО «Україна Інкогніта».
Що відомо про артефакт
Плиту датують 10-11 століттями. Археологи виявили її у 1997 році неподалік входу до монастирського льоху — камінь пролежав зображенням донизу і використовувався як звичайне мощення.
Фахівці припускають, що рельєф на плиті зображує чудо святого Євстахія. Сам артефакт виготовили з пірофіліту — місцевого каменю, який використовували київські майстри. У ті часи в місті існувала власна традиція кам’яної різьби, близька до візантійської.
Зацифрування пам’ятки стало частиною зусиль зі збереження і популяризації культурної спадщини. Це дозволить ширшому колу дослідників і відвідувачів ознайомитися з унікальним зразком середньовічного мистецтва.
Читайте також: У Туреччині створили нові українськомовні аудіогіди в музеях світового значення
Сенсаційна знахідка! Пірофілітовий вершник у Михайлівському золотоверхому монастирі. Ми його оцифрували для віртуального музею, але ви можете побачити його наживо у Музеї Михайлівського золотоверхого монастиря (вхід під дзвіницею). Дослідники припускають, що у Х-ХІ століттях, у Києві існувала власна школа каменотесів, яка наслідувала мистецтво візантійського рельєфу. На відміну від візантійців, які різьбили переважно по мармуру, у Києві використовували місцеву породу каменю – пірофіліт. Його родовища розташовувались поблизу Овруча. Перед руйнацією Михайлівського собору у 1936 році із його стін зняли дві пірофілітові плити, на кожній із яких було зображено по два святих вершника: на одній Димитрій та Нестор (плиту вкрала собі росія і вона нині зберігається у Третьяковській галереї), а на іншій Георгій та Феодор (нині у Софії Київській). Направду, то неймовірні речі – тисячолітні скарби українського народу. І ось у 1997 році українські археологи знаходять третю плиту – вона лежала зображенням донизу перед входом у монастирський льох, на глибині 0,5 м. Це було неймовірно – по ній століттями ходили, як по звичайній мостовій плиті. Найвірогідніше на плиті зображено чудо святого Євстахія. Розміри плити – 153х113 см. — І трохи про маркетинг і рекламу. В радянській традиції пірофілітові плити називають шиферними. Тому у описах музею ми бачимо власне шиферну плиту. Наше невеличке опитування показало, що людям не цікавий шифер. Власне фраза "шиферна плита" асоціюється із банальним утилітарним хвилястим покрівельним матеріалом, який повсюдно використовувався в часи срср і пізніше… У перекладі із німецької "шифер" – "сланець". Напевне, "сланцева плита" звучало б цікавіше. А от грецькою цей матеріал називається пірофіліт, і саме цю назву використовують українські геологи. Ми маємо поклади пірофіліту, а не поклади шиферу))) — Чому увага акцентується на плиті, а не на тому, що на ній зображено. Древній митець використовував пірофіліт, так як митець новіших часів, наприклад, полотно, а глядачеві, якраз цікаво те, що зображено на тих полотнах. У грецькій традиції такі зображення називають – пірофілітовий вершник, у радянській – шиферна плита. — Отже маємо і цифрову копію унікального витвору, і оригінал. Приходьте, дивіться – це справжній портал у тисячолітню давнину. Музей підпорядкований заповіднику "Стародавній Київ" ДІАЗ Стародавній Київ КНМЦ Департамент охорони культурної спадщини КМДА
Опубліковано Україна Інкогніта Понеділок, 21 квітня 2025 р.
Нагадаємо, що у центрі Києва під час ремонту дороги виявили трамвайну колію початку 20 століття (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «Україна Інкогніта»
Урбаніст з Данії Мікаель Колвілл-Андерсен шукає найкращий дизайн для асфальтної доріжки на Контрактовій площі в Києві. Рт переможця волонтери нанесуть на одну з найбільших фестивальних площ столиці.
Про це повідомили на сторінці проєкту TORV Київ.
Мистецтво оживає на Контрактовій
У проєкті TORV Київ планують перетворити Контрактову площу на один із найбільших тактичних урбаністичних проєктів у світі. Як ми вже писали, данський урбаніст хотів зібрати толоку, аби спільно з киянами розфарбувати креативне місце для простору. Проте, як сказав сам Мікаель, протягом усього тижня дощитиме, тому толоку перенесуть на іншу дату.
Читайте також: Полички від 92-річного винахідника: як допис у Threads допоміг знайти покупців
Тепер автори проєкту мають новий план — знайти сміливий графічний дизайн для урбан-зони на Контрактовій. У оголошенні конкурсу Мікаель озвучив усі деталі участі, зокрема й палітру кольорів, яку варто використовувати дизайнерам-учасникам.
Серед усіх артів оберуть трьох фіналістів, з них переможця визначать голосуванням в інстаграмі.
Дедлайн надсилання ескізів: 21 травня 2025 року, 12:00 за київським часом.
Нагадуємо, що в Києві з’явиться новий безбар’єрний маршрут: деталі.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка данського урбаніста
Культура
Ветеран ЗСУ та кінопродюсер Володимир Яценко здобув Орден Мистецтв та Літератури. Престижну французьку нагороду українцю вручили на Каннському кінофестивалі.
Про це повідомили в Українському інституті.
Володимир Яценко — кінопродюсер, співзасновник українського кінопродакшену ForeFilms, представник української кіноіндустрії в European Film Academy. Роботу Яценка ви могли бачити у фільмах «Ти — космос», «Дике поле», «Додому», «Атлантида», «Люксембург, Люксембург» та іншими. З 2022 року Володимир добровольцем вступив до лав ЗСУ. Цьогоріч кінопродюсера номінував Український інститут, Володимир став запрошеним учасником програми ProducersOnTheMove від організації European Film Promotion (EFP). Нагороду Яценку вручив виконавчий директор CNC Олів’є Анрар, .
Читайте також: Анджеліна Джолі на гала-вечорі в Каннах згадала українську письменницю Вікторію Амеліну
Орден Мистецтв та Літератури – це одна з найвищих культурних відзнак Франції, відомча нагорода, яку засновали в 1957 році Міністерством культури. Її присуджують за особливі досягнення в художній або літературній сфері, внесок у поширення мистецтва та літератури у Франції і у світі.
Нагадуємо, що військовий випустив пісню, яку написав у полоні для мами (ВІДЕО).
Фото: Ерік Бонте
На цьогорічному Каннському кінофестивалі Анджеліна Джолі присвятила свою промову памʼяті митців, загиблих через війну. Серед них вона згадала українську письменницю Вікторію Амеліну, яка стала жертвою російського ракетного удару по Краматорську в червні 2023 року.
Про це повідомило видання Variety.
«Ми знаємо, що багато митців у світі не мають свободи та безпеки, щоб розповісти свої історії. І багато хто втратив життя — як Фатіма Хассона в Газі, Шаден Гарду в Судані та Вікторія Амеліна в Україні. Ми в боргу перед усіма, хто ризикує життям, ділячись своїм досвідом», — сказала Джолі зі сцени.
Читайте також: «Пам’ятаємо»: у Криму активісти вшанували жертв геноциду кримськотатарського народу (ФОТО)
Цей жест став потужним сигналом підтримки українських митців, які продовжують творити, попри небезпеку. Адже Вікторія Амеліна була не лише письменницею, а й дослідницею воєнних злочинів, яка документувала свідчення жертв російської агресії.
Про Вікторію Амеліну
Вікторія Амеліна — українська письменниця, лауреатка та фіналістка численних літературних премій, серед яких «Книга року BBC» та Премія імені Джозефа Конрада. Вона відома своїми романами, зокрема «Домашнє завдання» та «Синдром листопаду», а також дитячими книжками. Окрім літературної творчості, Вікторія активно займалася правозахисною діяльністю — документувала воєнні злочини росії в складі команди Truth Hounds.
У червні 2023 року письменниця загинула внаслідок російського ракетного удару по Краматорську. В момент атаки вона перебувала в місцевому кафе разом з колегами.
Нагадуємо, що українські військові вийшли на червону доріжку Каннського кінофестивалю.
Фото: AP/Scott A Garfitt/Invision
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...