

Суспільство
У Києві в тестовому режимі відкривають Музей науки
У Києві на території ВДНГ 24 вересня у тестовому режимі запрацює Музей науки. Тиждень його відвідуватимуть школярі та родини, а їхні побажання будуть враховані. У жовтні музей планують відкрити для усіх охочих, повідомляє видання Вечірній Київ.
Що відомо про Музей науки?
Зазначається, що мета інтерактивного простору – стати місцем, де тисячі українців зроблять перший крок у знайомстві з наукою та дізнаються, як наукові відкриття, формули, фундаментальні дослідження та нові технології пов’язані з нашим повсякденним життям.
“Ідея створення «Музею науки» не нова, адже Мала академія наук України мріяла про подібний простір вже багато років. Ми почали роздумувати про його створення разом з президентом академії Станіславом Довгим, а згодом до проєкту долучилися команди МАНУ і МОНУ”, – розповідає директор МАНУ та керівник Музею науки Оксен Лісовий.
Читайте також: Понад 120 інтерактивних експонатів та інсталяцій: коли відкриють і яким буде перший Музей науки в Києві
«Музей науки» розмістився у павільйоні № 23 «Наука» на території ВДНГ. Ще у 1965 році простір створили для проведення наукових виставок. Із відкриттям музею павільйон поверне свою основну функцію. Ревіталізацію будівлі проводили з турботою про архітектурну спадщину: зберегли мармур, сходи, лінійний малюнок фасаду, а величезну скляну стелю наділили новою функцією. Тепер вона не лише архітектурна окраса, а й повноцінний експонат площею 400 кв. м. Робота стелі залежить від відвідувачів: правильні відповіді на питання тематичних тестів змінюють її колір, розкриваючи тему спектру.

У Музеї Науки презентують 7 блоків виставки:
1. «Дивна матерія» – виставка канадського Ontario Science Center, одного з найвідоміших наукових і дослідницьких центрів світу. Розповідає про структуру та властивості матеріалів. Тут дозволено робити все, що допоможе їх дослідити: торкатися, рухати, чавити й бити. І навіть перевіряти на міцність скло, жбурляючи в нього кулю для боулінгу!
2. «Великі винаходи». Відвідувачі зможуть власноруч зібрати міст Леонардо Да Вінчі, запустити блискавки в котушці Тесли, дослідити, як із піску створюють мікрочипи. А на прикладі експонату інноваційного партнера «Музею науки», компанії Visa, побачити, який шлях за секунду долають більше шістдесяти тисяч транзакцій по всьому світу.
3. Виставка «Людина» розповідає, як побудований організм людини. Одним з експонатів виставки є інтерактивний стіл з 3D-моделлю людського тіла, привезений зі Швеції.
4. Виставка «Акустика» розповідає про природу створення звуків. Тут навіть можна буде побачити власний голос!
5. Виставка «Оптика»: відвідувачі зможуть спробувати розгадати оптичну ілюзію, яку спеціально для «Музею науки» створив професор Техаського університету Девід Новік. Він часто викладає у себе в Твіттері зображення з оптичними ілюзіями, які широко розходяться соцмережею: людям здається, що об’єкти на них іншого забарвлення, ніж є насправді. А також доторкнутися до 60-кілограмового кристала, створити вулкан в інтерактивній пісочниці.
6. У виставці «Астрономія» можна буде відправитись у космічну подорож з технологією 360.
7. У виставці «Українські вчені» кожен відвідувач зможе дізнатися цікаві факти про відомих українських науковців. Наприклад, фізика Івана Пулюя, який став першопрохідцем у дослідженні рентгенівських променів, та Данила Заболотного, рятівника Індії від холери.

Основне – не експонати
Основним наповненням «Музею науки» організатори називають не експонати, а освітні програми для відвідувачів різного віку: від турів для вчителів та захопливих наукових шоу до відкритих лекцій та навчальних програм для родин. Освітня програма музею оновлюватиметься кожні два місяці.
Також після відвідування простору можна буде записатися до наукових гуртків, секцій і студій, а згодом і до лабораторій, дослідницьких експедицій та навіть проєктів CERN, ANL, NASA, з якими співпрацює МАНУ. Лише упродовж літа 2020 року учні МАНУ вибороли 65 міжнародних нагород на конкурсах винахідників. Відкриваючи «Музей науки», організатори хочуть вибудувати неперервну вертикаль від першого здивування та зацікавлення до самореалізації в науковій галузі й власних відкриттів.
Фото: vechirniy.kyiv.ua
Суспільство

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.

Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.

Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.

Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
Суспільство

«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.
Про це повідомили в компанії.
На зупинці зупинятимуться такі потяги:
- №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
- №793/794 Черкаси – Київ.
Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки
Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:
- станцію метро «Видубичі»;
- приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
- автостанцію «Видубичі».
Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.
Фото обкладинки: RailGallery
Суспільство

Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)




Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»