Суспільство
Понад 120 інтерактивних експонатів та інсталяцій: коли відкриють і яким буде перший Музей науки в Києві
Уже восени Мала академія наук України відкриє в столиці перший інтерактивний простір «Музей науки». Загалом на відвідувачів чекає понад 120 інтерактивних експонатів та інсталяцій.
Що цікавого в експозиції?
Тут можна буде покататися на велосипеді з квадратними колесами, вирушити в космічну подорож, побачити двометрову голограму та 60-кілограмовий кристал, скласти з атомів воду та сіль у доповненій реальності, дізнатися, як побудований організм людини.
Над експозицією, що складається з 7 блоків, працювали команди з України, Канади, США, Польщі та Швеції. Зокрема, тут представлена виставка «Дивна матерія» канадського Ontario Science Center, одного з найвідоміших наукових і дослідних центрів світу. Виставки «Великі винаходи», «Людина», «Акустика» та «Оптика» розроблені спеціально для «Музею науки» польською компанією Strong Interactions, команда якої працювала над створенням знаменитого Центру науки «Коперник» у Варшаві.
А один із ключових експонатів приїхав до Києва з Музею математики в Нью-Йорку. Це трицикл із квадратними колесами, таких у світі всього чотири.
«У Малій академії наук навчаються понад 150 000 дітей з усієї України, — розповідає директор МАНУ Оксен Лісовий. — За останні півтора року наші юні науковці вибороли 80 нагород у найбільших міжнародних наукових олімпіадах і конкурсах. Велика амбіція МАНУ — виховати нову плеяду українських фахівців і повернути Україну на карту провідних наукових країн світу. Інтерактивний простір — ще один наш крок до популяризації науки. Частина експозиції мобільна. В наших планах експонувати її в інших містах і, зрештою, створити такі музеї по всій країні. В «Музеї науки» ми намагаємося, перш за все, зацікавити, оживити беземоційні терміни з підручників, перетворивши їх на об’єкти й інсталяції, показуємо, як формули та закони працюють у повсякденному житті. А всіх юних відвідувачів, які хочуть знати більше, одразу запрошуємо до тематичних гуртків на поглиблене вивчення тієї чи іншої науки».
Читайте також: Яким буде перший інтерактивний музей науки в Україні (ВІДЕО)
Концепція проєкту – “спектр”
Концепцію проєкту організатори описують одним словом — «спектр». Спектр наук, відкриттів і вражень: від запуску блискавки в котушці Тесли та керування роборукою до можливості побачити власний голос, потрапити всередину гігантської мушлі та в дзеркальний тунель з оптичною ілюзією.
Окрема зона простору буде присвячена українським ученим.
Найбільшим інтерактивним експонатом стане скляна стеля, яка змінює колір, коли відвідувачі вводять на планшетах правильні відповіді на питання зі сфери науки.
Де розташується музей
Проєкт відкривається в ревіталізованому павільйоні «Наука» на ВДНГ. Побудований у 1958-му для проведення наукових виставок, сьогодні простір знову відчиняє свої двері всім, кому цікаво, як влаштований світ.
«Музей науки» створений Малою академією наук України в колаборації з агенцією Gres Todorchuk і за підтримки Міністерства освіти і науки України. Над айдентикою проєкту працювала агенція Fedoriv, архітектуру павільйону створювала команда MONO Architects. Партнером проєкту стала компанія “Фармак”.
Під час карантину в просторі передбачено посилені заходи безпеки, рекомендовані МОЗУ, а саме: вхід у масках, обмеження кількості відвідувачів завдяки завчасному придбанню квитків із фіксованим часом, дезінфекція інтерактивних елементів експонатів й інших поверхонь.
Стежте за новинами «Музею науки» на офіційних сторінках у соцмережах:
https://www.facebook.com/sciencemuseum.org.ua/
Що варто знати про МАНУ?
Мала академія наук України (МАНУ) — національний центр, діяльність якого спрямована на виявлення, підтримку та розвиток наукового потенціалу дітей з усієї країни.
Сьогодні МАНУ — це спільнота понад 150 000 учнів, 8600 педагогів і науковців, 1800 кандидатів наук, 500 докторів наук і 146 постійних партнерів у галузі освіти, науки, дипломатії та музейної справи з 35 країн. У 2018 році МАНУ здобула світове визнання — статус Центру наукової освіти II категорії під егідою ЮНЕСКО. В Україні це єдина організація з таким статусом.
Суспільство
На полігоні Ягорлик завершились підсумкові тактичні навчання підрозділів протиповітряної оборони Повітряних Сил та Сухопутних військ.
Про це пише Армія Інформ.
Дивізіони С-300ПС/ПТ, Бук-М1, С-125М1 та Оса-АКМ зі всієї України успішно відстрілялись, знищили повітряні цілі і повернулися до пунктів постійної дислокації.
За легендою навчань, створене угруповання військ ППО обороняло важливі державні об’єкти від ворожих ракетних ударів та авіанальотів.
Так, на початку навчання українські винищувачі Су-27 і МіГ-29 та штурмовики Су-25 «підігравали» підрозділам зенітних ракетних та радіотехнічних військ, виконуючи польоти в ролі контрольних цілей для засобів ППО.
Читайте також: «В крані – іржава вода». Як на Донбасі екоактивісти взялися досліджувати стан водойм
Після тренувальних днів із заліковими імітаційними пусками, розрахунки почали реальні бойові стрільби по повітряних мішенях.
Першими відстрілялися розрахунки зенітних ракетних комплексів малого радіусу ураження С-125 М1 та «Оса-АКМ». Їхніми цілями були малорозмірні літальні апарати – ворожі безпілотники, що виконували розвідувальну місію наших позицій.
Імітували БПЛА противника — ВР-2 «Стриж» та освітлювальні артилерійські снаряди. Далі в протиповітряний бій вступили «Буки» і «С-300».
Цьогоріч їхня робота здебільшого була спрямована на відбиття ракетного удару. Повітряними мішенями, що імітували політ крилатих ракет, виступили БПЛА ВР-3 «Рейс».
Читайте також: Дорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття
Керівники навчань подбали про високу інтенсивність завдань і максимальне наближення до реальних бойових умов.
Оперативна обстановка змінювалась щодесять хвилин. Постійно змінювались і бойові завдання, і підрозділи, які мали їх виконати.
Читайте також: Вистави для малюків та гра одного актора. П’ять незвичних українських театрів
Це сприяло динамічності навчань та тримало в напрузі розрахунки. Ракетникам часто доводилося імпровізувати, знаходити нестандартні рішення, аби відбити повітряний напад ворога.
Загалом розрахунки здійснили понад тридцять пусків зенітних керованих ракет по повітряних цілях.
Під час навчань також показала свою ефективність система мобільних командних пунктів.
Їхня робота була організована відповідно до концепції розподілених пунктів управління за прикладом досвіду держав-членів НАТО.
Нагадаємо, на Херсонщині військові провели імітаційні стрільби з безпілотника «Стриж».
Як ми повідомляли раніше, винищувачі України відпрацювали пуски керованих ракет Р-73.
Усі фото: armyinform.com.ua.
Суспільство
У селищі Любашівка на Одещині встановлено рекорд України в категорії – там виклали найбільшу мапу України з ковбасної нарізки.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці місцевої громади.
Рекорд зафіксували під час фестивалю “Любашівка — столиця української ковбаси”.
За інформацією, гості фестивалю змогли купити не тільки ковбасні вироби, а й сало, хліб, а також різні солодощі.
Увечері в селищі була дискотеки, фаєр-шоу, інші заходи, які тривали до пізньої ночі.
Нагадаємо, на Харківщині встановили рекорд України із пересвисту на свищиках.
Читайте також: «Лавандовий кум» у квітах і «П’яний кум» у вині: на Житомирщині сироварня створює унікальні сири
Як ми повідомляли раніше, на Івано-Франківщині встановили два ягідні рекорди.
Усі фото: фейсбук-сторінка Любашівська селищна територіальна громада.
Суспільство
В Україні презентували електронну версію «Довідника безбар’єрності».
Про це повідомили у пресслужбі глави держави.
Зазначається, що посібник покликаний зафіксувати нові норми безбар’єрної мови та стати гідом з коректного спілкування.
Дружина Президента закликала представників ЗМІ стати амбасадорами проєкту, відзначивши, що завдяки зусиллям та впливу медіа у суспільстві починаються видимі зміни.
Читайте також: Дивовижна історія незрячого масажиста, який не бачить світ, але бачить ціль (ВІДЕО)
«Довідник безбар’єрності» – це проєкт з відкритим кодом, доступний для використання та цитування, який також можна доповнювати. Над ним працювали правозахисники, психологи, батьки, які виховують дітей з інвалідністю, українські та міжнародні експерти. Посібник доступний за посиланням.
Ілюстраторкою виступила художниця Ольга Дегтярьова.
«Мені хотілося, щоб ілюстрації однаково розуміли всі, і щоб вони відгукувалися в серці кожного. У них також присутній незримий заклик: подивіться на те, що нас оточує, по-іншому», – сказала вона.
Упорядниця довідника журналістка Тетяна Касьян наголосила, що він давно є необхідністю для всіх людей, особливо для тих, хто працює в комунікаціях.
Крім того, на заході анонсували вихід друкованої версії «Довідника безбар’єрності» з елементами шрифту Брайля. Він запланований на березень 2022 року.
Читайте також: Вистави для малюків та гра одного актора. П’ять незвичних українських театрів
Нагадаємо, у Миколаєві запрацював перший бібліотечний інклюзивний центр.
Як ми повідомляли раніше, на Донеччині відкрили оновлений інклюзивно-ресурсний центр.
Головне фото: president.gov.ua.