Суспільство
У Києві в парку встановили акустичні панелі для спілкування пошепки: як це працює
Опубліковано
1 місяць тому
Колишній сквер Зої Космодем’янської на розі вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького оновили, встановивши там акустичні панелі.
Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА Олександр Возний.
Як це працює?
Для спілкування потрібно стати обличчям до однієї з панелей та пошепки промовити щось до співрозмовника, який стоїть біля іншої панелі.
«Попри дистанцію між вами у 15 метрів, ви чудово почуєте один одного, хоча й говорите пошепки», – пояснив Возний.
Читати також: Українське архітектурне бюро запускає проєкт з відновлення міст: як долучитися
Наразі панелі встановлені в тестовому форматі та виготовлені з фанери за ідеєю київської архітектурної студії Aranchii Architects у рамках концепції «Акустичного парку». Якщо киянам сподобається ця ідея, архітектори планують створити стаціонарну версію панелей з арт-бетону за підтримки меценатів.
Нагадаємо, що стало відомо, скільки укриттів у школах Київщини планують відкрити до 1 вересня.
Фото: Олександр Возний.
Вам може сподобатися
-
Садибу Барбана у Києві визнали об’єктом культурної спадщини: історія врятованої архітектурної памʼятки
-
«Нова пошта» анонсувала перший безбарʼєрний марафон: як взяти участь
-
У Києві перейменували вулицю на честь Героя України, який обороняв Азовсталь
-
У Києві повноцінно запрацювала синя гілка метро
-
У пологовому будинку Києва встановили сонячну електростанцію: як працюють альтернативні джерела живлення
-
Greenpeace відкриває офіс у Києві для підтримки зеленої відбудови та моніторингу ядерної безпеки
Суспільство
Опубліковано
4 години тому16.09.2024
Садибі Барбана, що знаходиться на вулиці Обсерваторній, 6 у Києві, офіційно надали статус об’єкта культурної спадщини.
Про це повідомляє громадська організація «Цегла».
Занесення садиби до реєстру культурної спадщини означає, що її більше не можна зносити або замінювати сучасними житловими комплексами.
Активісти розповіли, що шлях до збереження будівлі був довгим і складним. Протягом трьох з половиною років небайдужі громадяни виходили на протести, перекривали рух транспорту, писали петиції, зверталися до прокуратури та навіть до президента України.
Ця безперервна боротьба завершилася перемогою – садибу було врятовано від знищення.
Читати також: На Вінниччині відкрили дві відремонтовані школи: там навчатимуться 700 учнів
Організація «Цегла» нагадала, що влітку 2023 року активісти встановили меморіальну табличку на честь письменника Джона Стейнбека, який свого часу відвідував садибу Барбана. Окрім цього, над входом до будівлі було вивішено український та американський прапори.
Важливим етапом у цій боротьбі стало оприлюднення наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, згідно з яким садибу Барбана офіційно внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це рішення дозволить зберегти історичну будівлю для майбутніх поколінь.
Активіст Дмитро Перов розповів, що забудовник ще з 2021 року намагався знести садибу, аби побудувати на її місці новий житловий комплекс. Проте активісти не дали цього зробити. Для того, щоб захистити будівлю, довелося провести 23 акції протесту, організувати 6 громадських толок та залучити Раду національної безпеки і оборони.
Про садибу
Садиба Барбана, зведена у 1891 році, є зразком одноповерхового житла середнього класу кінця XIX століття з характерним цегляним декором. Хоча будівля була частково зруйнована у 2021 році, завдяки спільним зусиллям активістів її історичну цінність вдалося зберегти.
Ця перемога – черговий крок у боротьбі за збереження архітектурної спадщини Києва та нагадування про важливість активної громадської позиції.
Нагадаємо, що на Чернігівщині молодь відбудувала власний простір.
Фото: https://www.facebook.com/groups/sadyba.barbana/
Коментарі
Суспільство
Опубліковано
4 години тому16.09.2024
21-22 вересня в Києві на ВДНГ пройде «Перший безбар’єрний марафон Нової пошти», доступний для людей з інвалідністю та маломобільних груп.
Про це повідомляє «Нова пошта».
Локація марафону облаштована пандусами, адаптованими інформаційними вказівниками, місцями для дітей та тварин. Для учасників з порушенням слуху та зору передбачені альтернативні сигнали старту та жестова підтримка.
Читати також: «Нова пошта» встановила понад 600 «капсул безпеки» у відділеннях
Учасники можуть обрати дистанції від 5 км до 42 км, а також забіги для дітей. Реєстрація здійснюється через застосунок RaceNext. Мета марафону — зробити біг доступним для кожного, без бар’єрів.
«Мрія не має бар’єрів», — каже співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Зареєструватися на забіг можна тут.
Нагадаємо, що «Нова пошта» розвиватиме логістичний хаб на заході України.
Фото: «Нова пошта».
Коментарі
Суспільство
Опубліковано
5 години тому16.09.2024
На фестивалі «Книжкова країна», який проходитиме у Києві з 26 по 29 вересня, з’явиться особливий павільйон «#ФРОНТМЕНИ».
Про це повідомляє «Книжкова країна».
Тут відбудуться 33 події, буде представлено понад 100 експонатів, кіно, презентації, майстер-класи та тематична вітрина воєнліту від «book.ua».
Читати також: У Києві пройде всеукраїнський фестиваль ветеранської культури
Захід включатиме «Кураторський publictalk: Combat art — культура наближення контекстів буття» та презентацію антології мілітарної поезії.
Детальніше з програмою можна ознайомитися на сайті фестивалю.
Нагадаємо, що в Україні запустять ветеранські простори з юристами та психологами: подробиці.
Фото: «Книжкова країна».
Коментарі
РЕКЛАМА:
Шопочитати
Не чекали на зміни, а пропонували їх самі. Жителі цих громад взяли розвиток до своїх рук
Ці українці вміють перетворювати сміття на сакури та донати для ЗСУ. Вони не чекають рішень...
Ровесники незалежності: що про українську свободу говорять ті, хто виборює її просто зараз
Що таке «незалежність», водночас просто і складно пояснити. У цьому слові криються мільйони думок, людських...
«Ми виходимо за своїх». Ці люди організовують мирні акції на підтримку військовополонених у своїх містах
Станом на травень 2024 року в Україні зареєстровано 38 тисяч зниклих безвісти — і військових,...
Люди не вірять, що вони справді там працюють: це жінки у «чоловічих» професіях
Оксана за фахом перукарка, Анеліна — фельдшерка, а Марія має історичну освіту та до декрету...
Коментарі