

Культура
У Києві проведуть ATLAS FESTIVAL 2025, де збиратимуть 100 млн гривень для війська
ATLAS FESTIVAL 2025 відбудеться 18, 19 та 20 липня у Києві на території ТРЦ Blockbuster Mall. Цьогоріч фестиваль проходить під гаслом «Надихає. Обʼєднує. Допомагає».
Про це повідомили у пресслужбі фестивалю.
«Зірки міжнародної та української музики зберуться на сцені, аби продемонструвати справжню силу єднання заради спільної мети — рекордної суми збору на потреби українським військовим»‚ — написали у пресслужбі.
Під час події відвідувачам забезпечать доступ до укриття. Якщо оголосять повітряну тривогу, на території ТРЦ працюватиме укриття на понад 50 тисяч квадратних метрів. Одночасно воно зможе вмістити десятки тисяч людей.
Читайте також: Миколай Сєрга випустив пісню «Я буду кохати тебе». Кліп зняли в аеропорту «Бориспіль» (ВІДЕО)
Імена перших гуртів, артистів та гедлайнерів оголосять на початку березня. Айдентику для ювілейного десятого фестивалю створить мисткиня Маша Рева.
Нагадаємо, що на Atlas Festival, який провели тогоріч улітку, разом із UNITED24 та Monobank зібрали 100 мільйонів гривень. За половину коштів придбали роботизовані платформи, а за іншу — дрони для війська.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Atlas Festival
Культура

Український інститут презентував проєкт «60-ті. Втрачені скарби», який виклали на платформу Google Arts&Culture. Нова колекція містить роботи та історію життєвого шляху Алли Горської, Галини Зубченко, Любові Панченко та інших представниць шістдесятництва.
Про це повідомили в Українському інституті.
Що відомо про проєкт
Новий проєкт створили у межах колекції «Українські митці крізь віки». У ньому розповіли про мисткинь-шістдесятниць, роботи яких частково або повністю втратили через політичні репресії та цезуру в СРСР.
У колекції розповіли про таких мисткинь:

«Художниці не лише підтримували дисидентський рух в Україні, за що зазнали репресій з боку радянської влади, але також своїм прикладом відстоювали феміністичні ідеали та кожна у свій спосіб боролися за права жінок»‚ — написали в установі.
Читайте також: Видавництво «Основи» започатковує нові серії з книгами про літературу
В Українському інституті нагадали, що шістдесятництво — літературно-мистецька та суспільно-політична течія серед української інтелектуальної еліти наприкінці 50-х – на початку 70-х років 20 століття. Вона сформувалася у період тимчасової «відлиги» радянського режиму.
«Українські митці крізь віки» є частиною проєкту «Україна поруч» (Ukraine is Here) на платформі Google Arts & Culture. Проєкт створили у співпраці з Міністерством культури та інформаційної політики.
Нагадаємо, що Starbucks випустив дизайнерські чашки від художника українського походження (ФОТО).
Фото обкладинки: робота Алли Горської «Козак Мамай» на Google Arts&Culture
Культура

Художник, ілюстратор та мураліст Міша Тютюнник народився в Україні, а у сім років разом із родиною переїхав у США. У березні 2025 року Starbucks випустив колекцію чашок із дизайнами Тютюнника у межах проєкту Starbucks Artist Collaboration.
Про це повідомили у Starbucks.
Про Тютюнника та його творчість
У межах проєкту Starbucks Artist Collaboration мережа кав’ярень відкриває та популяризує митців з усього світу. Тютюнник розповів, що з дитинства займався мистецтвом та відвідував музеї. Коли його родина переїхала до США, він відкрив для себе попкультуру та сучасне мистецтво.
У колекції художник використав переплетені форми, яскраві кольори та фігурні абстракції — нагадування про зв’язок між усіма живими істотами. Мережа випустила три чашки, кожна з яких представляє різні аспекти людського досвіду:
- «Міське життя»;
- «Природний ліс»;
- «Небо».

Читайте також: Українська гра про Гуцульщину зібрала понад 45 000 доларів на Kickstarter
Зараз він живе у Нью-Йорку та використовує свою творчість для досліджень соціальних та екологічних проблем. Його нова колекція чашок заснована на переконанні про взаємопов’язаність людей та природи.
«Все єдине. Ми є частиною цього. Природа — це частина цього. Місяць, зірки, небо — все це частина життя, яке ми знаємо», — розказав митець.

Нагадаємо, що Skvot запустив безплатний курс із графічного дизайну жестовою мовою.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Міші Тютюнника
Культура

Видавництво «Основи» оголосило про створення книжкових серій про літературу та літературознавство. Серії отримали назви «Літературний архів» та «Українські літературні студії» («УЛіС»).
Про це повідомили у видавництві.
«Серії об’єднують філологію, історію літератури і культури та археографію. Спільними рисами видань стануть наукова ретельність, якісний сучасний дизайн і традиційна для «Основ» увага до деталей»‚ — написали у видавництві.
Кураторкою обох серій стала літературознавиця Ярина Цимбал.

Книги серії «УЛіС»
У межах серії «УЛіС» видаватимуть і перевидаватимуть знакові літературознавчі дослідження.
Наразі видавництво розповіло про перші дві книги.
- «Приватний Шевченко». Упорядником видання став Олександр Боронь. У книзі зібрали статті про Тараса Шевченка у його приватному житті. У роботі можна дізнати про Шевченкове ставлення до жінок, дітей, здоров’я, у яких готелях він зупинявся, де і чим харчувався.
- «Антологія українського формалізму». Книгу впорядкувала Галина Бабак. Це збірка статей, які надають цілісне уявлення про зародження й еволюцію формалізму як одного з плідних літературознавчих методів в українській науці про літературу.
Читайте також: На їхню честь названі вулиці в Україні. Маловідомі діячі: Чмола, Старицька-Черняхівська, Гаспринський
Що видаватимуть в «Літературному архіві»
Натомість у «Літературному архіві» видаватимуть спогади, щоденники і листування.
Першими трьома книгами стали:
- Іван Дніпровський — «Літературні стрічі». Це щоденник і спогад про Хвильового «Портрет м’ятежника». Упорядницею стала Тетяна Трофименко. У видавництві вказують, що щоденник Івана Дніпровського — поодинокий уцілілий документ 20-х років 20 століття.
- Юрій Смолич — «Розповідь про неспокій». У книзі розкривають спогади про українські 1920-ті. Упорядницею стала Ярина Цимбал.
- Вероніка Черняхівська — «Записки червоної куропатки». Упорядниця — Ольга Гураль. У виданні зібрали щоденники перекладачки, поетки та учасниці гурту «Гроно», які охоплюють 1917–1924 роки.
Нагадаємо, що в Індії вперше переклали збірку Тараса Шевченка бенгальською мовою.
Фото обкладинки: Freepik