

Суспільство
У Києві із 4 січня запрацюють пункти прийому ялинок для екологічної утилізації
З 4 січня і до кінця місяця в Києві працюватимуть 44 пункти прийому новорічних дерев – по кілька в кожному районі столиці. Усі зібрані ялинки та сосни підуть на екологічну утилізацію для подальшого використання в зеленому господарстві.
Про це повідомили в КМДА.
«Після новорічний свят закликаємо всіх, хто встановлював вдома живу ялинку, здати її на екологічну утилізацію. Для зручності киян цього року прийнято рішення збільшити кількість пунктів прийому хвойних до 44. Такі пункти розташовуватимуться в парках і скверах столиці, а також традиційно – на території наших комунальних підприємств з утримання зелених насаджень та лісопаркових господарств», – сказав Володимир Прокопів.
Наголошується, що віддаючи дерева на екологічну утилізацію, кияни можуть забезпечити їм «друге життя» і допомогти навколишньому середовищу.
«Із пунктів збору ялинки та сосни потрапляють на екологічну утилізацію. Там їх подрібнюють на щепу і потім використовують для мульчування лунок молодих дерев. Це робиться для збереження вологи влітку і захисту від перемерзання коренів рослин у холодну пору року», – зазначив Олександр Возний.
Як правильно здати ялинку на утилізацію
КО «Київзеленбуд» нагадує, що до утилізації приймають лише живі дерева без декоративних прикрас. З картою пунктів прийому новорічних дерев можна ознайомитися на сайті комунального об’єднання. Зверніть увагу – в пункти, навпроти яких не вказаний графік роботи, можна здати дерева в будь-який час, окрім комендантської години.
Цього року здати ялинку на утилізацію можна за наступними адресами:
Голосіївський район
- сквер на вул. Героїв Маріуполя;
- сквер Небесної сотні на вул. Заболотного;
- КП УЗН Голосіївського району – просп. Голосіївський, 87-Г (пн-нд 08:00-20:00).
Дарницький район
- парк біля озера Лебедине;
- парк імені воїнів-інтернаціоналістів;
- парк «Позняки»;
- КП УЗН Дарницького району – вул. Тростянецька, 58-А.
Деснянський район
- парк «Молодіжний»;
- парк із водними об’єктами вздовж просп. Шухевича;
- парк «Кіото»;
- КП УЗН Деснянського району – вул. Електротехнічна, 26 (пн-нд 08:00-20:00).
Дніпровський район
- перетин бульв. Русанівського і бульв. Ігоря Шамо;
- парк біля озера Тельбін;
- парк біля кінотеатру «Аврора»;
- КП УЗН Дніпровського району – просп. Георгія Нарбута, 6 (пн-нд 08:00-20:00).
Оболонський район
- парк на вул. Бережанській, 10-20;
- парк біля озера Йорданське;
- КП УЗН Оболонського району – просп. Степана Бандери, 26-А (пн-нд 07:00-20:00).
Печерський район
- КП УЗН Печерського району – вул. Залізничне шосе, 61 (пн-чт 08:00-17:00; пт 08:00-16:00).
- Подільський район
- сквер на просп. Правди;
- сквер на пл. Щекавицькій;
- КП УЗН Подільського району – вул. Анатолія Кузнєцова, 16-А (пн-нд 08:00 – 20:00).
Святошинський район
- парк «Совки»;
- парк «Юність»;
- сквер на розі вулиць Симиренка та Григоровича-Барського;
- сквер на вул. Котельникова.
Читайте також: Пам’ятаєте «йолку» часів Майдану? А якою вона була в 90-х? Тест-ретроспектива про головні ялинки незалежної України
Солом’янський район
- сквер на вул. Сергія Берегового;
- Солом’янський ландшафтний парк;
- парк «Орлятко»;
- КП УЗН Солом’янського району – вул. Новопольова, 95-А (пн-нд 08:00-20:00).
Шевченківський район
- парк «Веселка»;
- парк «Сирецький»;
- пров. Бабин Яр, 6 (пн-нд 08:00-20:00);
- КП УЗН Шевченківського району – просп. Берестейський, 82-А (пн-нд 08:00-20:00).
Також здати ялинку на утилізацію можна в лісництвах:
- Броварське лісництво (квартал № 72, пн-пт 08:00-17:00),
- Білодібровне лісництво, квартал № 65 (вул. Радистів, 1-Б, пн-пт 08:00-17:00),
- Дніпровське лісництво, квартал № 58 (Броварський просп., 2-А, пн-пт 08:00-17:00),
- Микільське лісництво, квартал № 35 (неподалік залізничної станції «Лісництво», пн-пт 08:00-17:00),
- Дарницьке лісництво, лісовий квартал № 37 (23-й км Бориспільського шосе, пн-пт 08:00-17:00),
- Межигірське лісництво (квартал № 78, пн-пт 09:00-16:00),
- Київське лісництво (квартал № 105, пн-пт 09:00-16:00),
- Святошинське лісництво (квартал № 117, пн-пт 09:00-16:00),
- Пуща-Водицьке лісництво (квартал № 111, пн-пт 09:00-16:00),
- Конча-Заспа (вул. Конча-Заспинська, 11-Б, пн-пт 08:00-17:00).
Нагадаємо, волонтерка виготовила ялинкові іграшки із Залужним.
Фото: КМДА.
Суспільство

На території Чорнобильського заповідника розквітнув рідкісний білоцвіт весняний. Через знищення природних середовищ квітку внесли до Червоної книги.
Про це повідомили в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.
На Київщині цю квітку можна зустрітися хіба що в присадибних ділянках як декоративну рослину. Білоцвіт весняний росте переважно у Карпатах та на Поліссі.
У заповіднику вказали, що в Чорнобилі ці квітки колись висадили господарі однієї з осель міста. Рослина має потужну кореневу систему, а тому вона швидко розростається та розквітає білими дзвіночками із фіалковим ароматом.
Читайте також: Майстриня з Харкова допомогла покинутим котам на понад 250 тисяч гривень
«У народі вважається, що білоцвіт приносить удачу та є символом оновлення, а той факт, що він зберігся в зоні відчуження, надає йому ще більшої значущості: немов природа повертає собі життя у місцях, колись залишених людьми»‚ — написали у заповіднику.


Нагадаємо, що на місці лісової пожежі на Київщині висадили шість тисяч нових дерев.
Фото обкладинки ілюстративне: «Вікімедіа»
Суспільство

Валентин з містечка Курахове працює енергетиком уже понад 20 років. Курахівська ТЕС була у місті центральним підприємством, тому він навіть не вагався, який фах обере для себе:
«Я інженер-механік, завжди жартую, що руки ростуть з правильного місця, тому вдома ремонтував велосипеди чи машини. А згодом на роботі — обертові механізми. Та найважливіше — ми знали, що наша робота є критично важливою, бо ми давали людям світло і тепло».
Улюблену роботу довелось покинути, коли росіяни наблизилися до міста та почали кілька разів на день обстрілювати станцію.
Росіяни обстрілювали ТЕС щодня
У рідному місті Курахове я збудував свій будинок, зробив парник, де вирощував лимони, ходив на риболовлю. Згодом почав будівництво — змайстрував лазню та літню кухню біля будинку. Проте все змінилося у 2022 році.
Моя сім’я виїхала на Закарпаття уже 8 березня, а я ж залишився на роботі. Ми з колегами працювали щодня і часто відновлювали техніку на станції після російських обстрілів.
Перші пів року нас атакували переважно вночі, а коли росіяни підійшли ближче, то обстрілювали ТЕС з артилерії майже щодня. Часто стріляли на світанку — перед тим, як люди мали вийти на роботу. Потім як за розкладом наступна атака була в обід, а далі — ввечері. І це ще не враховуючи ракет, які також часто прилітали і по місту, і по станції.

Курахівська ТЕС до повномасштабного вторгнення. Фото: ДТЕК Курахівська ТЕС у фейсбуці
Я залишився жити у власному будинку, де ще у 2014 році облаштував гарний просторий підвал. Після початку повномасштабного вторгнення туди до мене переїхав брат і так ми разом жили понад два роки. Принесли туди деякі меблі, поставили буржуйку, провели електрику. А ще я зробив удома свердловину, тому ми постійно мали свіжу воду.
Останні дні на станції не працювали, а просто виживали
Переважно по Курахівській ТЕС прилітало ще до оголошення тривоги. Тому ми постійно прислухалися і коли вже чули гучні вибухи неподалік, то ховалися. Росіяни з артилерії влучали і в паркувальні майданчики, тому наші авто були побиті. А коли обстрілювали ракетами, то навіть бомбосховище здригалося.

Під час одного з обстрілів постраждала автівка Валентина. Фото надав Валентин
Тому останні місяці на роботі ми вже не працювали, а просто сподівалися вижити. У касках та бронежилетах переміщувалися різними коридорами та старались менше виходити на вулицю.
Проте влітку минулого року після чергового обстрілу керівники отримали наказ, що запуску блоку не буде і потрібно розбирати наше обладнання.
Ми так довго ремонтували станцію, а тепер мусили її залишити. З рідної станції я забрав з собою лише системний блок власного комп’ютера.
На новій роботі ділюся досвідом з колегами
Я дуже просився на роботу саме на Бурштинську ТЕС, адже хотів бути ближче до сім’ї, яка жила на Закарпатті. І зараз живу у невеличкому селі біля Бурштина. Ми часто зідзвонюємося з курахівськими колегами, адже багатьом з них компанія запропонувала роботу на інших своїх ТЕС. Декілька з них навіть жили у мене деякий час, поки не знайшли власне житло. А ще ми хочемо зустрітися всі разом під час відпустки десь в Карпатах.
Часом колеги з Бурштинської ТЕС запитують мене про обладнання, з яким я працював удома. Я показую свої фото, схеми та креслення, ми часто порівнюємо механізми, хоча тут станція більш сучасна за нашу.

Валентин перевіряє техніку на новій роботі. Фото надав Валентин
Єдине, що для мене не змінилося, то це кількість роботи — її було багато вдома, а тепер і тут, проте я швидко до всього звикаю. Тут я також працюю зі схожими обертовими механізмами.
І знову ремонти через ворожі обстріли
Кожен мій день починається з наради та ранкового обходу. Протягом дня я відповідаю на листи від підрядників, перевіряю техніку та планую ремонти. Коли починається повітряна тривога, то ми спускаємося в укриття або ж покидаємо територію. Деякі колеги мусять залишатися на своєму робочому місці та рятувати обладнання після прильотів, якщо це необхідно.

Курахівська ТЕС після чергового російського обстрілу. Фото надав Валентин
Ця проблема скрізь мене переслідує. В Кураховому ми з колегами лише змогли відремонтувати обладнання, тільки запустили димарі, все почало диміти як знову новий обстріл.
Так само і тут — дуже багато пошкоджень, деяке обладнання вже не підлягає ремонту, а щось потребує багато коштів і часу. Ми не маємо таких можливостей та й бракує енергетиків, які б могли цим займатися, бо молодь не поспішає йти в цю сферу. Тому працюємо ми.
Все одно люблю свою роботу
Я сумую за домом та рідною ТЕС, але вже й не знаю, чи буде до чого повертатися, адже минулоріч росіяни окупували Курахове.
Я бачив фото, як зараз виглядає станція. Там зруйнували майже всі труби, пошкодили багато приміщень, цехів, немає вікон та даху. Зараз це місце зовсім не впізнати.
Професія енергетика досить складна, та навіть якби я знав, що нас чекає в майбутньому, то все одно б пішов працювати в цю сферу.
Валентин під час роботи. Фото надав Валентин
Зараз кожен має допомагати країні на своєму місці. Я не можу долучитися до війська через проблеми з хребтом. Тому продовжую працювати та станції та робити те, що вмію найкраще — давати людям світло. Бо якщо тут нікого не буде, то що ж тоді — все зануриться в темряву?
Суспільство

Працівники ДСНС увечері 1 квітня врятували на Київщині кота, який другу добу поспіль не міг злізти з верхівки дерева.
Про це повідомили в Головному управлінні ДСНС України у Київській області.
Місцеві мешканці спочатку намагалися допомогти коту самотужки, але їм це не вдавалося. Тоді вони звернулися за допомогою до поліції. Після виклику на місце вирушили рятувальники ДСНС.
Завдяки спецтехніці працівники ДСНС змогли спустити кота на землю:
«Тваринку вдалося зняти з дерева та передати вдячним власникам. Особливо раділи діти — їхній улюбленець нарешті повернувся додому».
Читайте також: Майстриня з Харкова допомогла покинутим котам на понад 250 тисяч гривень
Нагадаємо, що в Києві врятували собаку, який не міг вибратися з річки на берег (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка ГУ ДСНС України у Київській області