

Суспільство
Пам’ятаєте «йолку» часів Майдану? А якою вона була в 90-х? Тест-ретроспектива про головні ялинки незалежної України
Можете згадати, якою були головна ялинка країни торік? А п’ять років тому? Десять? А ми змогли. У новому тесті ШоТам пропонує згадати, якими були святкові ялинки впродовж останніх 30 років. Від чорно-білих світлин – до скандалів та суперечок. Та якщо ви знаєте, хто став автором «йолки» й чому одна з ялинок стала приводом для низки мемів – не поспішайте закривати сторінку. Нам є, чим вас здивувати.
Вертеп, національні костюми та ялинка, на якій можна розгледіти українську хату. Як гадаєте, це фото зроблено до чи після відновлення незалежності?

Так, архівних світлин із першими ялинками незалежної України збереглося небагато. Але дещо ми все ж відшукали. Скажімо, на цьому фото – головне святкове дерево у 1993 році.
А як щодо цієї? Виглядає, як «привіт» із далекого минулого, але з якого саме року?

Це фото – згадка про вже далекий 1996 рік та приготування до нового, 1997-го. На вивісці ряснів напис українською: «З Новим 1997 роком».
До речі, ми вже звикли, що головна ялинка країни – на Софійській площі. А де її встановлювали до цього?

Приблизно з 1960-х років головну ялинку Києва почали встановлювати на Майдані Незалежності. Та після Революції Гідності її перенесли на Софійську площу. А водночас – стали прикрашати відповідно до європейських різдвяних традицій, зокрема різдвяними вогнями та Вифлеємською зіркою.
Ялинка, з якою країна зустріла 2012 рік, викликала шквал критики та мемів. Але було в ній і дещо особливе. Вгадаєте, про що ми?

Уперше штучну ялинку встановили лише наприкінці 2011 року. Але критикували її не за це. Штучне дерево багато кому нагадував звичайний конус. Звідси й низка мемів та критики. Дехто навіть називає тодішню ялинку «найнепривабливішою». Хоча насправді вона була радше просто незвичною.
«Йолкою» Янукович охрестив попереднє дерево, встановлене наприкінці 2010-го. Впізнаєте його на фото?

Так-так, крайня праворуч. Але, здається, мем про «йолку» запам’ятався нам краще, аніж та сама ялинка.
Назавжди ми запам’ятаємо ялинку, яку мали встановити з нагоди Нового 2014 року. Її каркас перетворився на один із символів Євромайдану та народного протесту. Пам’ятаєте, коли на ній з’явилися перші українські прапори?

Монтаж тодішньої «йолки» послужив формальною причиною силового розгону Євромайдану 30 листопада 2013 року. 1 грудня 2013 учасники Євромайдану частково розібрали споруду та «прикрасили» її прапорами опозиційних партій, державними прапорами та символікою Європейського Союзу. І, звісно ж, плакатами.
Повернемося трохи назад. Новий 2011 рік Київ зустрів із «йолкою», на якій розмістили… рекламу солодощів! Логотип якої компанії «прикрашав» святкове дерево?

Так-так, у 2011 році влада вирішила зробити оригінальну ялинку. Однак через велику кількість логотипів святкове дерево радше нагадувало рекламу солодощів.
Наприкінці 2020-го року довкола головної ялинки України знову розгорівся скандал. Цього разу – через капелюх, який встановили на верхівку дерева. Із яким святом порівняли в ПЦУ таку декорацію?

Так, українська церква обурилася через те, що різдвяну ялинку прикрасили «відьмацькою шляпою». А прессекрета ПЦУ Іван Сидор порівняв таке декорування із Гелловіном. Ось цитата: «До якого свята ми готуємось? Різдва чи Хеловіну? Вже якщо ставите на історичній Софійській площі ялинку, то потрібно мати здоровий глузд і увінчати її зіркою, яка і символізує Різдво, світло, надію. А не відьмацькою шляпою, яка з Різдвом і Новим роком нічого спільного не має».
Одна з ялинок незалежної України увійшла до п'ятірки найкрасивіших європейських ялинок за версією European Best Destinations. Який рік ми зустріли із нею?

Тоді ялинку оформили в тематиці українського козацтва у поєднанні з казкою про Лускунчика. І саме вона увійшла до п'ятірки кращих європейських ялинок за версією European Best Destinations. Наступного року головне різдвяне дерево столиці також увійшло до цього списку, але посіло вже 13-ту сходинку.
А зможете розставити ці ялинки в хронологічній послідовності?

Поділіться своїми результатами:
Суспільство

У межах ініціативи Bring Kids Back UA вдалося повернути з окупації 21-річного хлопця, якому погрожували примусовою мобілізацією до російської армії.
Про це повідомила операційна директорка Bring Kids Back UA Дарія Зарівна.
Історія хлопця
Юнак залишався на окупованій території лише зі свідоцтвом про народження. Кілька місяців тому йому зателефонували з російського військкомату з вимогою з’явитися для вручення повістки. Згодом прозвучала й пряма погроза — забрати його силоміць. Перебуваючи в постійному страху, що його відправлять на війну, хлопець звернувся по допомогу.
Завдяки зусиллям сестри та організації Helping to Leave, йому вдалося отримати документи й перетнути лінію розмежування, повернувшись на підконтрольну Україні територію.
Читайте також: У містах на Луганщині активісти розповсюдили проукраїнську символіку (ФОТО)
Bring Kids Back UA — державна ініціатива, спрямована на повернення українських дітей та молоді з окупації або росії. Команда Helping to Leave є одним із партнерів проєкту, що надає практичну допомогу українцям у складних умовах окупації.
Нагадаємо, українська художниця та Rescue Now запустили ініціативу для допомоги дітям у Харкові.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Save Ukraine
Суспільство

24 квітня «Укрпошта» презентувала поштовий випуск «Британія та Україна: 100 років партнерства». Його створили в межах проєкту «Власна марка» до 100 днів з моменту підписання угоди про сторічне партнерство між країнами.
Про це повідомили в компанії.
Угоду уклали 16 січня 2025 року під час візиту Прем’єр-міністра Великої Британії до Києва. Це перший документ такого масштабу для України, що охоплює ключові сфери співпраці — від безпеки й економіки до культури та спорту.
Дизайн марки створили на основі офіційної айдентики партнерства, розробленої британськими дизайнерами.
Церемонія спецпогашення відбулася у Головпоштамті у Києві за участі тимчасової повіреної у справах Великої Британії в Україні Шарлотти Сюрен, заступника міністра закордонних справ України Олександра Міщенка та генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського.
Особливою частиною події стала участь школярів із київської школи №219. Вони підписали листівки, які надішлють до учнів партнерської школи у Ліверпулі, а також до прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера і міністра закордонних справ Девіда Ламмі.
Читайте також: Режисер кліпів Nirvana та Metallica відвідав Україну, аби створити фільм про боротьбу українців (ФОТО)



Нагадаємо, що учні 100 українських та британських шкіл долучаться до нового спільного проєкту.
Фото: «Укрпошта»
Суспільство

Фандрейзингова платформа UNITED24 отримала анонімний благодійний внесок у мільйон доларів США. Кошти направлять на гуманітарне розмінування в межах кампанії «Крок за кроком», що охоплює три області України.
Про це повідомили в UNITED24.
Цей донат став одним із найбільших приватних внесків на розмінування з початку повномасштабного вторгнення. Загалом UNITED24 вже зібрала понад 1,4 мільярда гривень на цей напрям, з яких понад 64% надійшло з США.
Мета поточного збору — 1,5 мільйона доларів. Кошти підуть на очищення таких об’єктів:
- Високопільська лікарня (Херсонська область);
- Феневицьке та Макарівське лісництва (Київська область);
- школа, садок, парк та дитячі майданчики в селі Гракове (Харківська область), яке після деокупації виявилося замінованим на 90%.
Читайте також: Режисер кліпів Nirvana та Metallica відвідав Україну, аби створити фільм про боротьбу українців (ФОТО)
Про фонд UNITED24
UNITED24 — це офіційна фандрейзингова платформа України. За весь час діяльності через платформу зібрали понад 1,4 мільярда доларів. Завдяки цьому проєкту можна задонатити за п’ятьма напрямками:
- «Оборона»;
- «Гуманітарне розмінування»;
- «Медична допомога»;
- «Відбудова України»;
- «Освіта та наука».
Нагадаємо, що 11-річний хлопчик із Данії зібрав понад 8 000 доларів на допомогу українським дітям.
Фото обкладинки: сайт Міноборони