Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Пам’ятаєте «йолку» часів Майдану? А якою вона була в 90-х? Тест-ретроспектива про головні ялинки незалежної України

Опубліковано

Можете згадати, якою були головна ялинка країни торік? А п’ять років тому? Десять? А ми змогли. У новому тесті ШоТам пропонує згадати, якими були святкові ялинки впродовж останніх 30 років. Від чорно-білих світлин – до скандалів та суперечок. Та якщо ви знаєте, хто став автором «йолки» й чому одна з ялинок стала приводом для низки мемів – не поспішайте закривати сторінку. Нам є, чим вас здивувати.

Вертеп, національні костюми та ялинка, на якій можна розгледіти українську хату. Як гадаєте, це фото зроблено до чи після відновлення незалежності?

Фото: Укрінформ.
Правильно! Неправильно!

Так, архівних світлин із першими ялинками незалежної України збереглося небагато. Але дещо ми все ж відшукали. Скажімо, на цьому фото – головне святкове дерево у 1993 році.

А як щодо цієї? Виглядає, як «привіт» із далекого минулого, але з якого саме року?

Фото: Юлія Михайлова
Правильно! Неправильно!

Це фото – згадка про вже далекий 1996 рік та приготування до нового, 1997-го. На вивісці ряснів напис українською: «З Новим 1997 роком».

До речі, ми вже звикли, що головна ялинка країни – на Софійській площі. А де її встановлювали до цього?

Правильно! Неправильно!

Приблизно з 1960-х років головну ялинку Києва почали встановлювати на Майдані Незалежності. Та після Революції Гідності її перенесли на Софійську площу. А водночас – стали прикрашати відповідно до європейських різдвяних традицій, зокрема різдвяними вогнями та Вифлеємською зіркою.

Ялинка, з якою країна зустріла 2012 рік, викликала шквал критики та мемів. Але було в ній і дещо особливе. Вгадаєте, про що ми?

Правильно! Неправильно!

Уперше штучну ялинку встановили лише наприкінці 2011 року. Але критикували її не за це. Штучне дерево багато кому нагадував звичайний конус. Звідси й низка мемів та критики. Дехто навіть називає тодішню ялинку «найнепривабливішою». Хоча насправді вона була радше просто незвичною.

«Йолкою» Янукович охрестив попереднє дерево, встановлене наприкінці 2010-го. Впізнаєте його на фото?

Правильно! Неправильно!

Так-так, крайня праворуч. Але, здається, мем про «йолку» запам’ятався нам краще, аніж та сама ялинка.

Назавжди ми запам’ятаємо ялинку, яку мали встановити з нагоди Нового 2014 року. Її каркас перетворився на один із символів Євромайдану та народного протесту. Пам’ятаєте, коли на ній з’явилися перші українські прапори?

Правильно! Неправильно!

Монтаж тодішньої «йолки» послужив формальною причиною силового розгону Євромайдану 30 листопада 2013 року. 1 грудня 2013 учасники Євромайдану частково розібрали споруду та «прикрасили» її прапорами опозиційних партій, державними прапорами та символікою Європейського Союзу. І, звісно ж, плакатами.

Повернемося трохи назад. Новий 2011 рік Київ зустрів із «йолкою», на якій розмістили… рекламу солодощів! Логотип якої компанії «прикрашав» святкове дерево?

Фото: thepage.ua.
Правильно! Неправильно!

Так-так, у 2011 році влада вирішила зробити оригінальну ялинку. Однак через велику кількість логотипів святкове дерево радше нагадувало рекламу солодощів.

Наприкінці 2020-го року довкола головної ялинки України знову розгорівся скандал. Цього разу – через капелюх, який встановили на верхівку дерева. Із яким святом порівняли в ПЦУ таку декорацію?

Фото: the-village.com.ua.
Правильно! Неправильно!

Так, українська церква обурилася через те, що різдвяну ялинку прикрасили «відьмацькою шляпою». А прессекрета ПЦУ Іван Сидор порівняв таке декорування із Гелловіном. Ось цитата: «До якого свята ми готуємось? Різдва чи Хеловіну? Вже якщо ставите на історичній Софійській площі ялинку, то потрібно мати здоровий глузд і увінчати її зіркою, яка і символізує Різдво, світло, надію. А не відьмацькою шляпою, яка з Різдвом і Новим роком нічого спільного не має».

Одна з ялинок незалежної України увійшла до п'ятірки найкрасивіших європейських ялинок за версією European Best Destinations. Який рік ми зустріли із нею?

Правильно! Неправильно!

Тоді ялинку оформили в тематиці українського козацтва у поєднанні з казкою про Лускунчика. І саме вона увійшла до п'ятірки кращих європейських ялинок за версією European Best Destinations. Наступного року головне різдвяне дерево столиці також увійшло до цього списку, але посіло вже 13-ту сходинку.

А зможете розставити ці ялинки в хронологічній послідовності?

Правильно! Неправильно!

Пам’ятає «йолку» часів Майдану? А знаєте, якою вона була в 90-х? Тест-ретроспектива про головні ялинки України
Йой, схоже, ми перестаралися, коли намагалися трі-і-і-ішечки ускладнити тест. Але, будьмо відвертими, навіть нашій команді довелося чимало погуглити, аби знайти відповіді на всі питання. Не забудьте поділитися цим тестом із друзями, можливо, хтось зможе набрати більше балів!
Ого, більше половини! Ви майже перемогли, але, схоже, деякі питання були надто складними (або підступними, хе-хе). Вітаємо з чудовим результатом! Не забудьте поділитися цим тестом із друзями, можливо, хтось зможе набрати більше балів!
Та не може такого бути! 10 із 10! Ваша точність нагадує роботу української ППО. Схоже, ви точно бували і на Майдані Незалежності, і на Софійській площі. Не забудьте поділитися цим тестом із друзями, можливо, хтось зможе повторити ваш результат!

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

Морські піхотинці встановили прапор України в Козачих Лагерях

Опубліковано

У Козачих Лагерях на лівобережжі Херсонщини знову замайорів український прапор. Його підняли морські піхотинці однієї з бригад. Так воїни відповіли на ворожу ІПСО про те, що Сили оборони “вийшли з Кринок”. Відео активно шириться у мережі.

Зокрема, пронизливі кадри з синьо-жовтим стягом біля водонапірної башти у Козачих Лагерях опублікував радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко.

“Кринки не наші -– памʼятаєте позавчора російське ІПСО? Тримайте. Морські піхотинці встановили прапор України в Козачих Лагерях. Не вірте русскім – вони брешуть. Завжди. Слава Україні”, – написав Андрющенко.

Читайте також: Розробники з Запоріжжя показали протимінне взуття (ВІДЕО)

Першим згадане відео опублікував Telegram-канал “Балу HUB”, створений українським воїном на псевдо “Балу”, чий підрозділ кошмарить за допомогою FPV-дронів загарбників на лівобережжі Херсонщини.

“Останні дні деякі не добрі люди розганяли, шо наші морпіхи вийшли з Кринок! Це дійсно так… Вони вийшли з Кринок, щоб розширити плацдарм в напрямі Козачих Лагерів) Кринки і Козачі – це Україна! Слава Морській Піхоті України”, – зазначено у повідомленні.

Нагадаємо, в ЗСУ планують збільшити використання ШІ на полі бою.

Фото: 35 ОБрМП

Читати далі

Суспільство

До Дня Києва створили квест по місту від Fujifilm та Hey Guide

Опубліковано

До Дня Києва компанія Fujifilm спільно з Hey Guide створили курований гід містом. Учасники квесту отримають паспорт киянина, який потрібно буде заповнити пам’ятними фотографіями з певних локацій.

Кожному учаснику фото робитимуть на камеру Instax, а локації щогодини публікуватимуть в Instagram на сторінках Hey Guide та Fujifilm.

«Пропонуємо насолодитись улюбленими вулицями міста, пройшовши маршрут із семи знакових місць, а наприкінці отримати приз», – кажуть автори проєкту.

Після того, як учасники зберуть всі шість кадрів у паспорт, їм запропонують відвідати останню локацію, де розіграють подарунки, зокрема камери Instax від Fujifilm.

Читайте також: Безкоштовні екскурсії, золоті ворота з Лего та кінофестиваль: куди піти на День Києва 2024

Початок квесту буде 26 травня о 10:00 біля Спаського Бастіону, що знаходиться у парку Вічної Слави. Забрати паспорти на першій локації зможуть перші 150 учасників.

Нагадаємо, дитяча залізниця анонсувала заходи на День Києва.

Фото: Вечірній Київ

Читати далі

Суспільство

У Німеччині пропонують ввести українську мову в іноземних школах

Опубліковано

Гессен стане першою федеральною землею Німеччини, яка запропонує українську мову як іноземну у школах. Такий крок має на меті полегшити навчання молодим українцям, які знайшли захист у Німеччині, рятуючись від російської загарбницької війни. І, додає видання, можливо, навіть допомогти країні в боротьбі з нестачею вчителів.

Про це повідомляє Hessenschau

Ідея спрямована насамперед на приблизно 20 тисяч українських школярів, які прибули до Гессену. Проте молоді люди без українського міграційного походження також можуть за бажання обирати українську мову як іноземну.

Влада розраховує на понад 300 українських вчителів, які зараз викладають у землі.

Спочатку планується запустити пілотний проєкт: перші школи, де навчається багато українських школярів, мають розпочати тестову фазу вже наступного навчального року. Подібний пілотний проєкт зараз реалізується щодо турецької мови.

«Ми з самого початку знали, що боротьба за свободу в Україні буде довгою», – сказав міністр у федеральних і європейських справах Манфред Пенц. Тому, за його словами, логічно запропонувати українським учням можливість вивчати у школі, окрім німецької, рідну мову. Крім такого знаку солідарності, це ще й «внесок у збереження ідентичності та культури України», додав міністр.

Читайте також: Зникла дитина – що робити? Гайд для батьків, які живуть в Україні чи за кордоном 

Для багатьох українських молодих людей втеча до Німеччини часто означає відмову від попереднього освітнього шляху, зазначають у Мінкульті. Вони часто не володіють другою іноземною мовою, необхідною для отримання кваліфікації середньої школи. У міністерстві очікують, що запровадження української мови як другої іноземної дасть змогу отримати освітні траєкторії з вищою кваліфікацією. Окрім того, проєкт дозволить залучити до шкіл українських вчителів, які проживають у Німеччині.

«Ми хотіли б запропонувати багатьом молодим людям і вчителям з України більші освітні та кар’єрні перспективи на основі їхніх індивідуальних талантів, у тому числі для відбудови власної країни, а також надіслати чіткий сигнал солідарності у важкі часи», – підкреслив міністр культури Армін Шварц і додав: «Ми не повинні втомлюватися підтримувати Україну»

Посол України в Німеччині Олексій Макеєв задоволений ініціативою. «Ми сприймаємо це як визнання української як важливої ​​європейської мови», – цитує ЗМІ дипломата.

За даними Міністерства культури, кількість молодих людей з України в гессенських школах більша, ніж група всіх учнів з десяти інших найпоширеніших країн походження, які знайшли захист у Гессені.

Нагадаємо, альпіністка з України піднялася на Еверест і встановила рекорд.

Фото: З відкритих джерел

Читати далі