14 жовтня на алеї на межі сіл Святопетровске і Софіївська Борщагівка (ЖК “Петровський квартал”) відкрили пам’ятник українському музикантові Андрію Кузьменко (Кузьмі Скрябіну). Про це повідомляє “Корреспондент.net”.

На заході були присутні рідні Кузьми – мама, дружина, діти і близькі друзі. Відбувся концерт, на якому виступили група “Скрябін”, “Антитіла”, Юрко Юрченко та інші.

Нагадаємо, що у Краматорську будують сквер імені Скрябіна.

На Львівщині найдавніша частина території Дрогобицького солевиварювального заводу отримала статус пам’ятника археології, передає Zruchno.Travel.

Загальна площа території, яка тепер має особливий охоронний статус, становить близько чотирьох гектарів.

Яка частина стала пам’яткою?

“Це найстаріша частина Дрогобицької солеварні і прилеглі ділянки. Приблизно 15 років тому там проводилися археологічні розкопки. Найстаріша знахідка датується 7 століттям до нашої ери. Це уламок кераміки культури фракійського гальштата. Тобто можна припустити, що сіль дуже давно тут почала видобуватися. Однак територія все одно дуже слабо вивчена через складність проведення розкопок. Там дуже високий рівень ґрунтових вод і постійно доводилося при розкопках відкачувати воду”, – розповів радник міського голови Дрогобича Олег Дукас.

Читайте також: Локації для селфі на онлайн-мапі: чим туристів дивує Дрогобич?

Що означає особливий охоронний статус?

Особливий охоронний статус дозволить обмежити будь-які земельні або будівельні роботи на цій ділянці. І, згідно із законодавством, пам’ятники археології можуть перебувати тільки лише в державній власності, відповідно, ця територія повинна бути передана державі.

Крім того, нині ведеться робота зі внесенню солеварні до реєстру пам’яток України.

Нагадаємо, що Аккерманська фортеця увійшла до попереднього списку ЮНЕСКО.

У центрі Тернополя відкрили оновлений фонтaн “Кульбaбa”, реконcтрукція якого почалася ще у червні цього року, передає Хмарочос.

На реставрацію витратили 800 тисяч гривень.

“На початку робіт із реконструкції вулиці та скверу Чорновола, Тернопільська міськрада заявила, що фонтан демонтують. Але на прохання містян його лишили”, – ідеться у повідомленні.

Повідомляється, що реконструкція фонтану стала завершальним етапом благоустрою скверу Чорновола в Тернополі.

Раніше у сквері оновили пішохідну зону, вуличне освітлення та лавочки для відпочинку, висадили нові червонолисті клени. Крім того, під час реконструкції скверу на вул. Чорновола облаштували новий пандус посеред східців.

Під час реконструкції вулиці Чорновола, яка йде до залізничного вокзалу Тернополя, також спорудили велодоріжку.

Після 8 років перерви в Україну знову літатиме Scandinavian Airlines. Авіаперевізник з 26 жовтня 2019 року літатиме з Осло до Києва тричі на тиждень. Про це повідомляє avianews.com, інформує УНІАН. 

Зазначено, що перельоти Київ-Осло здійснюватимуться три рази в тиждень: у вівторок, четвер і суботу. Квитки продаються за ціною від 150 євро в обидва боки за найдешевшим тарифом.

Що варто знати про авіакомпанію?

SAS не є традиційним перевізником на європейських маршрутах уже кілька років, а працює за гібридною моделлю, поєднуючи елементи лоукостів і класичних авіакомпаній.

Авіакомпанія літає в центральні аеропорти. Саме тому рейси здійснюватимуться між найбільшими аеропортами Осло і Києва – Гардермуен і Бориспіль. Водночас обслуговування на борту і структура тарифів дуже нагадує сервіс бюджетних авіакомпаній. На середньомагістральних рейсах на борту літаків SAS немає бізнес-класу. Квитки продаються в двох категоріях: Go, аналог економ-класу, і Plus – преміум-економ. Тариф Go має два підкласу – Light, який передбачає перевезення тільки ручної поклажі, і Smart, що включає перевезення 23 кг багажу. 

Всі тарифи Go не підлягають поверненню, але після оплати штрафу пасажир може поміняти дату вильоту. Стандартна норма ручної поклажі дозволяє безкоштовно брати на борт один предмет вагою до 8 кг і з габаритами до 55х40х23 см. Додатково можна взяти невелику річ, наприклад, сумку для ноутбука з розмірами не більше 40х30х15 см. Реєстрація в аеропорту і друк посадкових талонів є безкоштовною для всіх пасажирів. Також мандрівники можуть безкоштовно вибрати місце з доступних під час онлайн реєстрації (вибір місця заздалегідь включений в тариф Plus).

Як отримати 4 тисячі євро на розвиток вашого бізнесу? Як навчити школи заробляти на власні потреби, зробивши зі школярів справжніх підприємців?

Чули про соціальне підприємництво? Люди, про яких розповімо вам сьогодні, стали його євангелістами в Україні, коли це ще не було мейнстрімом. А тепер – знову перші – допомагають пілотним школам в Україні навчитись заробляти гроші на… шкільному підприємництві.

Команда Фонду Східна Європа у інтерв’ю розповіла “ШоТам”:

• учнівське підприємництво – чи це взагалі законно? (Спойлер – цілком і повністю);
• лайфхак, хто (із дорослих) у першу чергу отримує гранти;
• де купити продукцію двох українських шкіл, які вже заробляють гроші на власному бізнесі.

Як з’явилась ідея розвивати шкільні підприємства?

Коли ми працювали у рамках Школи соціального підприємництва, то зрозуміли, що цікаво також працювати з молоддю. Коли Фонд Східна Європа із партнерами допоміг організувати кілька шкільних хакатонів, стало ясно: молодь на сході  відкрита до змін. Вони були готові все сприймати і впроваджувати. І тоді разом із партнерами ми “пішли в школи”. Організовували і тренінги з соціального підприємництва, і літні табори. 

Так, у 2017-2019 роках 75 школярів зі східних областей взяли участь у молодіжних обмінах до Івано-Франківської, Львівської та Запорізької областей. Ще 20 пройшли літню школу із соціального підприємництва у Святогірську.

Молодь дійсно цікавилась різними бізнес-темами, і це стало головним поштовхом дати їм спробувати створити соціальні підприємства у власних школах. 

Але виявилось, що тема соціального шкільного підприємництва Україні незнайома. Коли  ми оголосили конкурс серед шкіл та громадських організацій, то у результаті отримали заявок із п’ять. Хоча у нас і по 300 заявок на конкурс буває. Це значить, що на той момент люди погано уявляли, що це таке. 

“Май Fox” та “Вакуваті”: що можна купити у школярів-бізнесменів?

Соціальне підприємництво, за нашим задумом, школи повинні були впроваджувати разом із місцевими громадськими організаціями. У результаті створення підприємств відбувалось за такою схемою: три школи-переможиці (з Харківської, Донецької та Луганської областей) проходили навчання з дизайну мислення та основ виробництва – такі собі міні-курси МВА. Потім презентували свої бізнес-ідеї перед усім містом і приступали до їх втілення.

Ми навмисне виділили гранти на навчання школярів, а не на обладнання. Існує стереотип, що підприємства на сході успішно розвиваються, тільки якщо є фінансова подушка у вигляді гранту. Але діти змогли відкрити свої бізнеси практично з нуля.  

Тож загальноосвітньої школа № 9 у Краматорську зараз організувалоа підприємство “Вакуваті”. Школярі тут шиють екоторби, бананки та рюкзаки. Обладнання знайшли своїми силами, а швейні машинки використали шкільні.   

Школа № 12 з Лисичанська організувала шкільну фірму “Май Fox” і зараз шиють сумки-бананки “Дружбанки” і навіть розробили сайт підприємства: https://cutt.ly/FeaSYKM

Професійну швейну машинку дітям подарував один із тренерів, а щодо поставки тканин вони вигідно домовились із місцевим власником секонд-хенду.

Сайт з їх продукцією потім стане базою, де інші шкільні фірми зможуть рекламувати свої товари.

Війна на сході: паралізувала плани і принесла нові можливості

Наш фонд почав розвивати соціальне підприємництво в Україні ще у 2010 році. Ми створили ресурсні центри у Києві, Львові, Донецьку і Сімферополі. Там проводили навчання, навіть спільно із банками-партнерами започаткували кредитно-грантову програму.

Працювало це так: банк надавав кредит на пільгових умовах, а ми зі сторони Фонду Східна Європа надавали безповоротну фінансову допомогу саме на соціальну складову проекту. Таким чином, ми допомогли таким підприємствам, як “Горіховий дім“, “Оселя“. А потім частина підприємств перестала працювати через анексію Криму та окупацію Донбасу. 

Те ж саме сталось і по окремому напрямку в Донецькій області. Там Фонд допомагав створювати робочі місця у так званих моноіндустріальних містах.

На Донбасі уся економіка зазвичай залежить від одного підприємства: наприклад, є тільки шахта чи завод – і все населення працює лиш там. А альтернативи немає. Нам вдавалось потроху змінювати ситуацію у тих містах, де працював Фонд. Проте, на жаль, цей проект також довелось призупинити з початком військових дій.

Тоді, у 2013 році ми почали шукати інші можливості розвитку соціального підприємництва. 

І разом із нашими партнерами ChildFund Deutschland e.V. знайшли можливості для розвитку українського соціального підприємництва. Разом ми подали заявку у Міністерство економічного співробітництва і розвитку Німеччини. Цим проектом думали поліпшити економічну ситуацію у східних областях, оскільки саме вони зіштовхнулись з великою кількістю переселенців з початку війни. Людям потрібна була робота. 

І вже у 2016 році почали з розбудови підприємницького мислення в чотирьох областях: Донецькій, Луганській, Одеській та Харківській областях.

“Соціальне підприємництво неприбуткове? Це міф”

У 2016 році українські підприємці все ще мало розуміли, що таке соціальне підприємництво. Це стало ясно після проведення аналізу ситуації по областях. Тож перше, з чого довелось розпочати роботу – просвітницька інформаційна кампанія. 

“Дякуємо, це все дуже класно. Але ми тут взагалі хоч якийсь бізнес намагаємось розвивати. Що вже казати про соціальний?” – казали нам підприємці зі сходу. 

Дійсно, є таке уявлення, що соціальний бізнес – це не про прибуток. Так от, це міф: будь-який бізнес на початку збитковий в принципі, соціальними ж вже можна вважати підприємства, які дають роботу людям, що покинули окуповані частини областей. 

Тож одним з перших кроків до розвінчання міфу стало створення хабу соціального підприємництва у 2017 році в Краматорську – Kramatorsk Innovation Platform –  із допомогою організації “Вільна хата”. Цей проект і досі підтримує спільні ініціативи влади, громади та бізнесу. 

“Експерти вчились самі і тут же навчали підприємців”

Саме для сходу України формат освітнього хабу тоді був чимось новеньким. 

На базі Kramatorsk Innovation Platform Фонд із партнерами проводив тренінги з дизайнерського мислення, організував зустрічі місцевого бізнесу щодо розвитку соціального підприємництва.

Тут же запустили інформаційну кампанію, запроваджували відкриті пікніки та благодійні вечори, які так чи інакше були пов’язані із соціальним бізнесом. Але це все ж були поодинокі заходи.

Головною метою проекту було допомогти населенню чотирьох областей, щоб, маючи обмежені ресурси, вони могли самостійно створити соціальний бізнес.

 Але виявилось, що без тренерської допомоги це важко зробити. Експертів же із соціального підприємництва по пальцях можна було перерахувати. І тут ми з партнерами з ChildFund Deutschland e.V. подумали: треба створювати екосистему!

Так у січні 2018 року Фонд паралельно запустив навчання для 14 тренерів та для 35 соціальних підприємців. Тренери вчились і в той же час під супроводом менторів навчали теорії підприємців. 

Сьогодні це вже 14 сертифікованих експертів з соціального підприємництва, які співпрацюють із багатьма міжнародними організаціями. 

Як отримати грант на власне підприємство

Для того, щоби перевірити бізнес-ідею, учасників примушували йти “в поля” і опитувати місцевих жителів – чи готові були б люди купувати їх продукцію? Якщо ні, то що би хотіли змінити і додати? 

Після “польової” роботи багато підприємців кардинально трансформували свої ідеї, враховуючи побажання їх майбутньої цільової аудиторії. Тож головне, на що Фонд Східна Європа звертав увагу при відборі проектів, –  життєздатний і реалістичний бізнес-план. 

З 35 підприємців, що пройшли навчання, п’ятеро отримали обладнання для свого бізнесу на суму чотири тисячі євро та підтримку експертів від найкращих випускників тренерської програми.  

Фонд вирішив зробити конкурс на отримання грантів відкритим. 

Переможців відібрали через відкритись конкурс – тобто на навчання могли податись будь-які соціальні підприємства з регіонів, не тільки учасники школи. 

Тож у числі п’яти щасливчиків є спритний підприємець із Краматорська, який не брав участі у навчанні, але подав якісний бізнес-план. Він запропонував створити кав’ярню. Причому, він зміг за рік вийти в нуль. 

Про соціальні підприємництва, які отримали гранти, читайте тут: 

“У провінційному містечку для дітей немає розваг”. Як переселенка змінює це у Кремінній

Притулок для речей: як старий гардероб зробить вас благодійником

Як кавою лікують посттравматичний синдром. Ветеранська історія з Краматорська

В планах – запуск шкільних підприємств по всій Україні

Так виходить, що найближчим часом ми зосереджуємося саме на соціальному шкільному підприємництві як різновиді соціального бізнесу. 

У німецьких школах тема соціального підприємництва дуже популярна – особливо, серед батьків. Серед двох однакових шкіл, одна з яких має ще і шкільну фірму – оберуть завжди ту, де можна, окрім всього, розвивати ще і підприємницьке мислення. 

Ми в Україні маємо для початку розбудувати мережу таких підприємств, показавши вдалий приклад на пілотних освітніх закладах. 

Тож у вересні розпочався великий проект зііз шкільногосоціального шкільного підприємництва, який Фонд Східна Європа реалізує з ChildFund Deutschland e.V. за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини. Також буде проведений аналіз законодавства в Україні щодо того, яким чином шкільні підприємства можна буде оформити юридично.

У листопаді також проведемо навчання для менторів і тренерів – щоби вони допомогли пілотувати тему шкільного підприємництва у трьох областях – Івано-Франківській, Житомирській та Донецькій.

В ідеалі після цього проекту шкільні підприємства в Україні зможуть проводити ярмарки своїх товарів, конкурувати між собою  – і в той же час співпрацювати. А діти отримають розуміння того, що насправді для старту власної справи багато не треба: усього лиш знання і вміння застосувати їх на практиці.  

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Соціальне підприємництво як інноваційний механізм вирішення питань суспільного розвитку», що реалізується Фондом Східна Європа та громадською організацією ChildFund Deutschland e.V. і є частиною програми «Сприяння розвитку міжсекторного партнерства в цілях захисту інтересів дітей: долучення ВПО до активних учасників процесу». Проект виконується за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Точка зору, відображена у  цій публікації може не співпадати з точкою зору Фонду Східна Європа, ChildFund Deutschland e.V. чи Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина.

У Луцьку відкрили реабілітаційний центр для учасників бойових дій на Сході України. Про це повідомляє пресслужба Луцької міської ради, передає Укрінформ. Тут зможуть поправити своє здоров’я та пройти реабілітаційні процедури учасники бойових дій. 

Заклад функціонуватиме при КП “Луцький центр первинної медичної допомоги”.

На спорудження медичного закладу витрачено близько 17 млн грн, з яких 5 млн — кошти міського бюджету. У Луцьку сподіваються, що, окрім міської влади, центр фінансово підтримуватимуть також Міністерство у справах ветеранів України та Національна служба здоров’я України.

Читайте також: У Харкові відкрили монумент захисникам України

У центрі обладнано гідромасажні ванни та басейн для витяжки хребта, циркулярні душі, душ Шарко, денний стаціонар, кімнати для занять на тренажерах, які допоможуть реабілітуватися в разі порушення опорно-рухового апарату, соляну кімнату та фітобар.

За словами завідувача відділення – керівника центру реабілітації учасників бойових дій Юрія Дубини, щоб потрапити на реабілітацію в центр, хлопці повинні пред’явити посвідчення УБД. Учасники бойових дій з Луцька обслуговуються першочергово та безкоштовно. Інші — за гроші територіальних громад, де проживають, або за власний кошт.