Суспільство
У Києві активісти разом із комунальниками привели до ладу 120-річну садибу Баккалинського (ФОТО)
Київські активісти разом із комунальниками привели до ладу пам’ятку архітектури – 120-річну садибу Баккалинського.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
Зазначається, що біля садиби прибрали чагарник і сміття, полакували двері, а також встановили інформаційну табличку з історією будинку від «Мапи Реновації».
Дмитро Перов також зауважив, що Київська міська прокуратура у травні 2023 року зобовʼязала власника будівлі – ТОВ «Амеллін-30» – укласти охоронний договір на памʼятку архітектури з Департаментом культурної спадщини КМДА і дбати про стан будівлі.
Читайте також: Зберегти історичні будівлі. Як волонтери «Мапи Реновації» рятують українську спадщину, пошкоджену окупантами
Про садибу
Садиба Баккалинського – це пам’ятка архітектури початку ХХ століття, яка розташована в Києві на вулиці Юрія Іллєнка, 30. Із 27 квітня 2021 року має статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини.
Садиба була збудована 1901 року у стилі історизму з рисами неокласицизму. За радянської влади будинок було націоналізовано, в ньому містилися різні установи.
У вересні 2020 активісти, об’єднані навколо проєкту «Мапа Реновації», провели пікет під стінами Київської міської ради, висловлюючи протест проти намірів віддати 7 старовинних будівель Києва, у тому числі й садиби Баккалинського.
У квітні 2021 Департамент охорони культурної спадщини КМДА підтвердив, що готує документи до Міністерства культури та інформаційної політики України для надання особнякові Баккалинського охоронного статусу пам’ятки.
Нагадаємо, у Рівному будинок, який є однією з найстаріших споруд міста, офіційно став пам’яткою архітектури місцевого значення.
Також ми повідомляли, що у Києві облаштовують громадський простір у памʼятці архітектури «Будинок з комахами».
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
Суспільство
Основні моменти
- Підтримка нового закону:
Опитування, проведене 15 жовтня 2024 року, показало, що 80% респондентів підтримують новий закон, який забороняє діяльність релігійних груп, пов’язаних із Росією. Лише 16% висловилися проти, а 4% не змогли визначитися. - Звинувачення щодо УПЦ Московського патріархату:
Українська православна церква (УПЦ) Московського патріархату, яка досі має близько 6% прихильників серед опитаних, неодноразово ставала об’єктом критики за можливу співпрацю з російськими спецслужбами. Незважаючи на заяви УПЦ про розрив зв’язків із РПЦ в травні 2022 року, багато українців вважають її загрозою для національної безпеки. - Процес заборони:
Закон, ухвалений у серпні 2023 року, створює спеціальну комісію для формування списку релігійних організацій, діяльність яких буде заборонена. Зокрема, це стосується УПЦ, яку можуть позбавити статусу юридичної особи. У разі заборони кожній релігійній громаді надається дев’ять місяців для ухвалення рішення. - Перехід парафій до ПЦУ:
З початку війни значна частина парафій УПЦ Московського патріархату перейшла до Православної церкви України (ПЦУ). Це рішення часто викликає напруження в місцевих громадах, зокрема в сільських районах. - Підтримка в різних регіонах України:
Незважаючи на мовні та культурні відмінності, підтримка нового закону є високою в усіх регіонах країни, включаючи східні області, де російська мова є популярнішою. Навіть там понад 70% респондентів висловили підтримку заборони. - Звинувачення у співпраці з Росією:
Впродовж війни десятки священників УПЦ були заарештовані за підозрою в співпраці з російськими спецслужбами та державній зраді. Водночас, УПЦ стверджує, що її духовенство стало жертвою політичних переслідувань. - Міжнародна підтримка та занепокоєння:
Цей закон викликав занепокоєння не тільки в Україні, але й в інших країнах. У 2023 році депутати Естонії та Чехії висловили своє занепокоєння впливом Москви через Російську православну церкву у своїх країнах.
Коментарі