У Кролевці зі сміття роблять тротуарну плитку

Паркувальні майданчики у центрі Києва почали облаштовувати зарядними станціями для електромобілів. Одна з перших запрацювала на вул. Б. Хмельницького, 6. Про це повідомляє пресслужба КМДА.

«Електромобілів у Києві стає дедалі більше, проте інфраструктура для них ще не достатньо розвинута. Київська міська влада спільно з НАК «Нафтогаз України» організовує перший пілотний проєкт із влаштування на вулично-дорожній мережі Києва електрозарядних станцій для електричних авто. Хочу запевнити, що місто буде сприяти розвитку екологічного транспорту. Зарядні станції почнемо встановлювати на паркувальних майданчиках у центральній частині міста, а згодом продовжимо і в усьому Києві», – повідомив директор Департаменту транспортної інфраструктури Валентин Осипов.

Вже підписано меморандум між єдиним оператором з паркування транспортних засобів Києва – КП «Київтранспарксервіс» та НАК «Нафтогаз України» щодо співпраці. Концепція розвитку паркувального простору передбачає поступове облаштування місць для підзарядки електромобілів на паркувальних майданчиках, оскільки це стимулюватиме популярність екологічного транспорту.

Планується, що до кінця року на майданчиках КП «Київтранспарксервіс» облаштують ще кілька десятків електрозарядних станцій.

Фото: kyivcity.gov.ua

Міністерство цифрової трансформації України планує ввести адресну допомогу громадянам, які не здатні самостійно оплачувати базовий доступ до мережі інтернет в 30 Мбіт/сек. Про це йшлося під час брифінгу керівництва Мінцифри 30 липня, пише «Інтерфакс-Україна», передає ms.detector.media.

«Для того щоб всі громадяни могли скористатися що є, на мою думку, базовим правом доступу до інформації через інтернет, ми плануємо адресну компенсацію тим споживачам, які не можуть собі дозволити базовий тариф у 30 Мбіт/сек», – сказав заступник міністра цифрової трансформації з розвитку інфраструктури України Олександр Шелест.

Скільки українців без інтернету?

За даними міністерства, понад 17 тисяч населених пунктів в Україні не мають оптичних мереж взагалі, близько 65% сіл не покриті якісним широкосмуговим доступом до інтернету (ШСД). 

Загалом 5,75 млн громадян не мають можливості підключитись до якісного фіксованого ШСД. Понад 4 млн українців мешкають у селах, де немає якісного фіксованого інтернету, а 1,55 млн мешканців проживають у віддалених ділянках населених пунктів, у яких присутні оптичні провайдери, але вартість підключення перевищує 150% від середньої ринкової вартості підключення: понад 2500 грн проти 1200 грн.

Читайте також: Київ потрапив до переліку найкращих міст світу для фрілансерів: рейтинг

Крім того, до волоконно-оптичних мереж не підключені: 16 040 навчальних закладів, 8 163 медичних заклади, 3 873 закладів, де надають послуги населенню, та 33 857 закладів культури та спорту. Тобто 40% шкіл, 92% бібліотек, 37% лікарень не мають доступу до інтернету. Здебільшого ці заклади розміщені в селах та невеликих містах.

Що планують?

У планах Мінцифри до 2024 року підключити 95% закладів соціальної інфраструктури. Також серед цілей – забезпечити 95% сільського населення технічну можливість підключитись до ШСД зі швидкістю не менше 100 Мбіт/с. А також, щоб 75% українців користувалися фіксованим швидкісним Інтернетом зі швидкістю не менше 30 Мбіт/с.

За розрахунками Мінцифри, на це потрібно близько 3,3 млрд грн та 2,1 млрд на побудову локальних мереж та WiFi.

Фото: bm.img.com.ua

У 2020 році в Києві розпочинається встановлювати на ТЕЦ-6 енергоефективне обладнання на базі сучасних когенеруючих установок.

Про це повідомили у пресслужбі Київенерго.

Нині ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 забезпечують 48% теплопостачання міста та майже 60% електроспоживання столиці. І тому на сьогодні альтернативи цим ТЕЦ немає. Більшість обладнання на них працює вже понад 40 років. Та потребує оновлення.

Читайте також: Вирватись з міста: 9 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули

Зазначається, що влітку 2018 року місто розпочало комплексну модернізацію обладнання. Торік на модернізацію обох ТЕЦ спрямували понад 100 млн грн. У 2020 році розпочинають встановлювати на ТЕЦ-6 енергоефективне обладнання на базі сучасних когенеруючих установок. Це зробить процес генерації тепла та електроенергії більш ефективним і дозволить значно економити паливо.

Також понад 100 млн євро на цей проект місто залучає від Європейського банку реконструкції та розвитку. А щодо ТЕЦ-5 тривають переговори з потенційними інвесторами про фінансування проектів із модернізації основного електричного обладнання.

Читайте також: Зробити з Сурового Європу: як переселенка змінила життя цілого села на Донеччині

«Щодо заміни старих масляних вимикачів на зразок того, що загорівся днями на ТЕЦ-5, – це обладнання має бути замінене на сучасне. Цього року на ТЕЦ-6 вже замінили 2 масляні вимикачі на сучасні елегазові. А в найближчі 5 років і на ТЕЦ-5, і на ТЕЦ-6 замінять 25 таких приладів», – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Запустили сервіс на карантині за два дні. Як працює доставка алкогольних коктейлів Bodler

Нагадаємо, у Києві замінюють аварійні тепломережі.

Головне фото: kte.kmda.gov.ua.

На підприємстві “Львівський радіоремонтний завод” освоєно ремонт вже 30 видів техніки ППО. Про це повідомляє defence-ua.com.

“На львівському підприємстві нарощують темпи з освоєння ремонту засобів протиповітряної оборони Збройних сил України й на сьогодні на заводі опановано ремонт 30 видів такої техніки”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема відзначається, що силами ДП “Львівський радіоремонтний завод”, що входить до складу ДК “Укроборонпром”, було відновлено всепогодний тактичний зенітний ракетний комплекс 9К330 “Тор” (відомо що цей комплекс випробовувався у кінці 2018 – початку 2019 років).

Читайте також: Сили спецоперацій отримають апарати підводного руху

Також на держпідприємстві було освоєно самостійне виготовлення антен для радіолокаційних станцій та освоєно випуск редукторів до них. Окрім того, ДП “Львівський радіоремонтний завод” продовжує проводити ремонт зенітних комплексів С-125, якими озброєнні частини ППО Збройних сил України.

Нагадаємо, на ДП “Львівський радіоремонтний завод” здійснюється капітальний ремонт радіолокаційних станцій розвідки повітряних цілей (П-18, ПРВ-16, ПРВ-13, НРЗ-4П НРЗ-6П, АМУ П-19, АМУ П-14, АМУ 5Н84А) та РЛС зенітно-ракетних комплексів (С-125, С-75).

Фото: defence-ua.com

З’явився сайт, де в реальному часі можна слідкувати за якістю повітря, рівнем заторів та температурою. Компанія ЛУН на сайті ЛУН Місто запустила інформери з індексами Києва, повідомляє Економічна правда.

Багато людей щоранку дивляться прогноз погоди, але ж якість повітря та трафік не менш важливі. Тому всі ці показники вивели на один сайт — https://misto.lun.ua/.

Дані про якість повітря ЛУН отримує завдяки власній мережі вимірювачів чистоти повітря Києва та передмістя.

Роботу над нею розпочали рік тому разом із командою з Факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем КНУ Шевченка. Станції для мережі розробили власноруч.

Пристрої моніторять концентрацію дрібнодисперсного пилу — PM 2,5 та PM 10, а також температуру та вологість. Дрібнодисперсний пил може провокувати серцево-судинні та респіраторі захворювання (а кому це треба під час ковіду?).

Читайте також: У Києві біля метро «Видубичі» запрацював перехоплювальний паркінг (ФОТО)

Коли концентрація цих часточок висока, не варто відчиняти вікна та гуляти вулицею, особливо з дітьми.

Дані про трафік інформери отримують завдяки сервісу Traffic Index від TomTom. Сервіс визначає втрати часу у дорозі.

Якщо показник, наприклад, 80%, то трафік на дорогах Києва дуже щільний і, щоб доїхати з пункту А у пункт Б, треба витратити на 80% часу більше ніж без заторів.

Розібратися з показниками допомагають колірні індикатори: зелений — добре, червоний — погано, жовтий — більш-менш.

Фото: liga.net

В Україні працюють над розробкою мобільного застосунку про Чорнобиль. Його презентують загалу вже цієї осені. Про це повідомили у Держагентстві України з управління зоною відчуження.

Що відомо про додаток?

Зазначається, що на єдиному ресурсі буде зібрано актуальну, достовірну та правдиву інформацію про аварію на ЧАЕС, сучасний стан зони відчуження та локацій, які є цікавими для відвідування.

«Мобільні застосунки – це сучасно та зручно. Завдяки подібним проєктам люди зможуть на одній платформі знайти необхідну інформацію у доступній формі. Агентство зацікавлене в тому, щоб про зону відчуження, яка є не тільки територією найбільшої техногенної аварії, а й важливою пам’яткою історії для всього світу, було якомога більше правдивої інформації у зручному форматі», – наголошує заступник Голови ДАЗВ Максим Шевчук.

Читайте також: Серіал “Чорнобиль” здобув 7 нагород престижної телепремії BAFTA TV

Навіщо це потрібно?

За допомогою сучасних технологій відвідати зону відчуження стане можливим, не виходячи з дому. Застосунок буде у вільному доступі українською та англійською мовами, а після встановлення зможе працювати без доступу до інтернету.

«Чорнобильська трагедія має зв’язок з кожною українською сім’єю, але що українці насправді знають про неї? 62% навіть не знають дати аварії. Інформація про Чорнобиль була завжди засекреченою, але сьогодні, коли вже опубліковані файли КДБ, світ має знати правду, а ми – переосмислити цю трагедію у власному минулому», – висловлює свою думку автор проєкту ARTEFACT Валерій Коршунов, який є одним із координаторів проєкту зі створення мобільного застосунку.

Хто створює?

Працює над мобільним додатком команда розробників, що вже мають у своєму портфоліо проєкти HeForShe Ukraine, Burning Man. Координаторка Марія Тінтул вірить у те, що розробники зможуть поєднати увесь функціонал та створити якісний ресурс.

Складові застосунку, які перебувають на стадії розроблення:

• AR-контент з унікальними активаціями та порталами до різних точок Чорнобилю;

• авторські тури зоною відчуження з аудіогідами від очевидців подій;

• карта радіаційного забруднення;

• медіатека з архівними матеріалами та ексклюзивним контентом;

• культурна спадщина Чорнобилю.

Заплановано, що у жовтні 2020 року має завершитися робота над проєктом.

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду, Державного агентства України з управління зоною відчуження, Міністерства культури та інформаційної політики України, Національного музею «Чорнобиль», МОО «Центр ПРИПЯТЬ.ком», МГО «Європейський Інститут Чорнобиля».

Фото: unian.ua