Суспільство
У Харкові з’явились супермени для стареньких: піклуються про сотні місцевих бабусь і дідусів (ВІДЕО)
Ви коли-небудь бачили, який вигляд мають супермени для стареньких? Знайомимо вас із харків’янином Олексієм Костирею та його друзями. З перших днів вторгнення вони допомагають тим, кому складно про себе попіклуватися самостійно — стареньким і недієздатним.
Як легко робити добрі справи та про життя на звільнених територіях, розповідає ШоТам.
Він ризикував життям, щоб старенькі в Харкові мали їжу та ліки. Під обстрілами разом зі своїми друзями привозив усе необхідне. А тепер їздить з гуманітаркою на деокуповані території Харківщини й Донеччини.
Олексій Костиря з перших днів вторгнення піклувався про стареньких і недієздатних у Харкові. У березні волонтери створили благодійний фонд «316». Місто цілодобово було під обстрілами, але волонтери продовжували допомагати.
Найжахливішим — це були обстріли нашого району, які відбувалися протягом цілого місяця, і кожен день ми виходили на свій страх і ризик на вулицю. Прилітали в 30 метрах снаряди, прилітали 5 ракет в стріху нашого штабу, — Олексій Костиря, засновник БФ «316».
Попри небезпеку, волонтери відвозили своїм підопічним продукти, ліки й теплі речі. Загалом за 9 місяців роботи допомогли десяткам тисяч людей.
Щотижня тільки в самому місті Харкові ми допомагаємо тисячі людей. Ще, окрім цього, в нас на балансі є 700 людей, яким ми допомагаємо постійно, — Олексій Костиря, засновник БФ «316».
А ще команда волонтерів із фонду «316» раз на тиждень відвозить гуманітарку на деокуповані території.
«На деокупованих територіях люди живуть в жахливих умовах. Люди гріються біля багаття, будують намети біля будинків та готують їжу на багаттях, бо іншого способу вижити просто немає», — каже Олексій Костиря, засновник БФ «316».
Читайте також: «У податковій про це вперше почули від мене». Як потрапити в реєстр волонтерів: інструкція від першопрохідця
«У підвалі пів року жили. Нам дуже потрібні теплі речі, тепле взуття, теплі штани», — ділиться Любов Михайлівна, жителька Лиману.
Також волонтери опікуються військовими на Донеччині.
«Наразі ми збираємо кошти на ремонт дрона. Він потрібен хлопцям на Бахмутському напрямку, на нульовому кілометрі фронту, щоб виконувати тактичні бойові завдання. Також збираємо кошти на пальне, щоб їздити, допомагати людям на деокупованих територіях», — Олексій Костиря, засновник БФ «316».
А надихають «харківських суперменів» на добрі справи вдячні бабусі.
Нагадаємо, волонтери під обстрілами врятували тварин із екопарку на Харківщині.
Також волонтери передали лікарям Харкова реанімобіль для новонароджених.
Окрім того, ми розповідали, як волонтери створили унікальні спальні системи для ЗСУ.
Суспільство

Андрій Бурахович понад 11 років ремонтує автомобілі для українських військових у київському автосервісі «Всюдихід». З початку повномасштабного вторгнення на СТО обробили понад 20 тисяч замовлень на ремонт техніки для фронту. За свою діяльність волонтер у 2025 році отримав відзнаку «Варті» від «Нової пошти».
Про це повідомили в «Новій пошті».
Як на СТО допомагають військовим
До повномасштабного вторгнення на СТО Андрія обслуговували близько сотні військових автівок на рік. Після лютого 2022-го — рахунок іде на тисячі. За словами Андрія, лише за останні три роки на станції виконали понад 20 тисяч ремонтних замовлень.
«Паралельно — постійні відправки запчастин на фронт. Навіть зараз спілкуюсь із вами й шукаю кардан на пікап L200, щоб завтра був уже в Покровську. І так зранку до ночі. На всі напрямки їдуть якісь запчастини й витратні матеріали. Крім того, з 2022 року ми пригнали для війська з-за кордону більш як пів тисячі машин», — розповів чоловік.


У сервісі працює команда з 10-12 спеціалістів. Вони ремонтують техніку, що побувала під обстрілами, пошкоджена уламками або знесилена фронтовими умовами. Через попит і навантаження станцію довелося розширити. Нині 80% усіх робіт — це автомобілі для військових. Йдеться не лише про капітальні ремонти, а й про обслуговування після сотень тисяч кілометрів, зокрема техніки, пригнаної з-за кордону.
Наразі в черзі на обслуговування понад 60 машин. Переважно це складні випадки, які вимагають повного розбору та зміцнення техніки. Випадків, коли достатньо було замінити мастило й фільтри, чоловік майже не пригадує.
«Переповнюють емоції, коли ти вкладаєш в автомобіль душу, віддаєш його військовим, які боронять нашу землю, а вони потім надсилають тобі відео з подякою. Хоча самі ризикують життям на передовій. Моя величезна мотивація — це постійне спілкування з хлопцями та дівчатами із Сил оборони України», — каже Андрій Бурахович.

Читайте також: «Нова пошта» нагородила українських волонтерів відзнакою «Варті»
Досвід перегонів
Автомобілі — давнє захоплення Андрія. Багато років він брав участь у трофі-рейдах — змаганнях на бездоріжжі. Умови на цих перегонах схожі на ті, в яких працюють військові машини: болотистий ґрунт, лісосмуги, розбита технікою земля. Андрій зазначив, що такий досвід допомагає йому в роботі.
«Я прекрасно розумію ціну помилки і яку відповідальність несу під час ремонту автомобіля. Коли, умовно, недокручена гайка або вчасно не замінена запчастина можуть призвести до трагедії. Завдяки досвіду у трофі-рейдах мені вдається якісно ремонтувати автомобілі для військових тепер. На жаль, в Україні досі поширена проблема шарлатанів і неякісних ремонтів. Боляче бачити, як близькі військових уже витратили купу грошей на автосервісах, а я помічаю, скільки всього треба переробити», — поділився волонтер.

Підтримка від українців
Під час збору коштів на машини та деталі Андрію допомагають друзі, партнери, клієнти, підписники, учасники офроуд-спільноти.
Цьогоріч за підтримку військових він отримав волонтерську відзнаку «Варті». За нього проголосували близько 1500 людей. Андрію вручили нагороду у його автосервісі.
«На війні багато моїх друзів, усі куми. Вони там, а я тут — роблю все що можу. І за свою роботу мені не соромно. Хочу, щоб війна закінчилась на наших умовах, щоб всі наші військові поверталися додому живими, щоб Росія заплатила за зло, понівечені людські долі та загублені життя. Якось я викладав у соцмережах малюнок, де Росія просто у вигляді океану — тобто її нема. Ось це моя мрія», — розповів Андрій.

Раніше ми писали про те, як багатодітна мама з Києва передала 240 тонн допомоги за рік.
Фото: «Нова пошта», Андрій Бурахович
Суспільство

Мешканці одного з будинків у Галицькому районі Львова облаштували у дворику ліфт для свого сусіда, який живе на третьому поверсі та пересувається на кріслі колісному.
Про це повідомили у спільноті «Так люблю той Львів, що бракує ми слів».
Ініціативу львів’ян підтримало місто. І хоча всередині будинку встановити ліфт було неможливо, його змогли прибудувати у дворику. Тепер у мешканця, який пересувається на кріслі колісному, є можливість самостійно виходити з дому.
Зовнішній ліфт встановлюють переважно у тих випадках, коли технічні особливості будівлі не дозволяють облаштувати його всередині. Це характерно насамперед для старих житлових будинків.
У таких будівлях сходові клітки зазвичай занадто вузькі для монтажу шахти, а встановлення ліфта всередині вимагало б значного втручання в опорні конструкції. Це не лише ускладнює процес з технічного боку, але й значно підвищує витрати на реконструкцію.
Читайте також: У Львові створили мапу з місцями, де квітнуть сакури, магнолії та інші рослини

Нагадаємо, що два паралімпійці зі Львова задонатили на військо 400 тисяч гривень призових.
Фото: фейсбук-сторінка «Так люблю той Львів, що бракує ми слів»
Суспільство

У Києві наповнюють Мапу доступності — онлайн-інструмент, що допомагає жителям столиці орієнтуватися у безбар’єрності міських об’єктів. Наразі на платформі додали інформацію про понад 1 500 будівель і закладів.
Про це повідомила заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та відповідальна з питань безбар’єрності в місті Марина Хонда.
Що додали на мапу
На платформу внесли дані про такі об’єкти:
- навчальні та медичні заклади;
- житлові будинки;
- укриття;
- органи державної влади;
- об’єкти культури;
- комунальні організації;
- ЦНАПи;
- заклади соціальних послуг;
- торгові центри;
- банки.
Читайте також: У Києві представили безбар’єрний маршрут на 12,5 км: де його створять
Ресурс містить інформацію про наявність пандусів, тактильних та акустичних засобів, підіймачів, паркомісць для людей з інвалідністю тощо.
Користувачі можуть відфільтрувати об’єкти за категорією (наприклад, галузь охорони здоров’я чи послуг) і за типом доступності. Кожна позиція має адресу, години роботи, контактний телефон та опис засобів доступності.
Зараз Мапа доступності перебуває на етапі тестування. Її продовжують наповнювати новими даними як від муніципальних, так і від приватних закладів. Також триває перевірка актуальності вже наявної інформації.
Нагадаємо, що в Києві створять мікроклініку з протезування за підтримки Франції.
Фото обкладинки: Unsplash