Економіка
У Білій Церкві збудували завод із виготовлення препаратів крові
Фармацевтична компанія “Біофарма” збудувала у Білій Церкві перший на пострадянському просторі завод з фракціонування плазми крові. Інвестиції склали 55 мільйонів доларів.
Фракціонування плазми крові – це виділення цінних білків, що містяться в плазмі крові, за допомогою фізичних і хімічних процесів.
На нових потужностях “Біофарма” налагодить випуск імуноглобулінів, альбуміну, фактору згортання крові VIII в масштабах, які повинні покрити потреби українського ринку і забезпечити можливість експорту. Передбачається загальний обсяг переробки плазми крови – понад 400 тонн на рік. Про це повідомив у Facebook президент фармацевтичної компанії “Біофарма” Костянтин Єфименко.
Читайте також: Нова система крові в Україні: що це і як працюватиме
За його словами, на новому заводі Біофарма приступили до пуско-налагоджувальних робіт:
1. Склади сировини і готової продукції – в роботі
2. Тестуються системи подачі води, охолодженої води, води для ін’єкцій, пара, діетиленгліколю, стисненого повітря, очищеного повітря, нейтралізації стоків.
3. Проведено випробування обв’язок реакторів, наповнення контурів і сорочок.
4. Запущені лінії розливу, термостати і ліофільні сушки.
5. Завершується підготовка до запуску основної технології.
“Біофарма перегорнула чергову сторінку своєї історії. Без перебільшення, Україна подала заявку в клуб лідерів біотехнологій в сегменті препаратів плазми. Без перебільшення, я гордий роботою нашого колективу”, – йдеться в повідомленні.
Хто такі “Біофарма”
Фармацевтичний завод „Біофарма“ — українська фармацевтична компанія, що спеціалізується на розробці та виробництві інноваційних високотехнологічних препаратів з донорської крові людини, рекомбінантних препаратів, препаратів на основі споротворних бактерій.
Читайте також: Українські лікарі створили унікальний прилад для дистанційного лікування
1896 року в Києві було засновано «Бактеріологічний Інститут». У 1920 році, разом з відкриттям нових відділів, його було перейменовано на «Санітарно-бактеріологічний інститут», а у 1938 — на «Український інститут епідеміології та мікробіології». У 2009 році, після низки змін, реорганізацій та перейменувань (у 1965, 1978, 1992 роках) утворилося ВАТ «Біофарма».
Компанія виробляє продукцію у трьох категоріях:
- рецептурні препарати (з плазми донорської крові людини, рекомбінантні препарати, пробіотики та препарати на основі споротворних бактерій, хіміко-фармацевтичні препарати, препарати з органічної сировини, противірусні препарати, препарати з рослинної сировини, гормональні препарати)
- безрецептурні препарати (краплі назальні, краплі очні, супозиторії, спреї)
- дієтичні добавки
Пріоритетними векторами розвитку є виробництво препаратів з плазми донорської крові людини, рекомбінантних препаратів та пробіотиків, препаратів на основі спороутворюючих бактерій.
Економіка
Рівне планують з’єднати зі Львовом швидкісним шосе. Кабмін вже працює над пошуком фінансування для нових інфраструктурних проектів, йдеться на сайті Рівненської ОДА.
Покриття України мережею швидкісних шосе стане важливим етапом поєднання України з європейськими країнами.
Зазначається, що на найближчі роки пріоритетом має стати доведення до першої категорії автомобільної дороги М06 на ділянці Рівне – Львів, а також розбудова швидкісного сполучення Києва з Івано-Франківськом та Тернополем , а також Львова з Мукачевом.
В перспективі від Львова планується довести маршрут до кордону з Польщею та з’єднати із існуючим польським автобаном А4. А також запустити проект з будівництва нової дороги автомагістралі Львів — Мукачево через Карпатський хребет, і з’єднати її з угорським автобаном М3 та словацьким D1.
Читайте також: Укравтодор відремонтував частину маршруту «Золоте кільце Карпат»
Як зауважили у Мінфіні, основним кредитором ресурсу для розвитку швидкісного руху в Україні стали міжнародні фінансові організації (МФО). Лише цього року на проекти з реконструкції та будівництва автомобільних доріг в Україні Мінфін залучив майже 5 мільярдів гривень. Йдеться зокрема про підтримку МБРР проєкту розбудови швидкісного шосе на дорозі від Борисполя до Харкова, яка є частиною транспортного коридору Європа-Азія, а також кредити ЄБРР та ЄІБ на покращення пропускної спроможності під’їздів до Києва та реконструкцію дороги М06 Київ — Чоп.
Фото: thepage.ua
Економіка
На Рівненщині будуватимуть індустріальний парк для залучення інвесторів. Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.
Загалом в Україні зареєстровані 13 індустріальних парків. І Рівненщина впевнено рухається в цьому напрямку.
«На сьогодні такий один проект – в процесі реєстрації в Мінекономіки. Варто й відзначити, що наша область – одна серед переможців конкурсу «Золота ділянка 2020». Дві території, у тому числі й частина індустріального парку в Малолюбашанській ОТГ, визнані як найбільш привабливі. На переможців конкурсу серед іншого чекає промоція інвестиційних ділянок серед іноземних інвесторів. Окрім того, частина парку в зазначеній ОТГ вже використовується під інвестиційний проект – тут спорудили сонячну електростанцію», – зазначив заступник голови ОДА Сергій Гемберг.
Читайте також: Індустріальний парк «Біла Церква» виділить 15 га землі під вирощування часнику
Що передбачає проєкт?
На території Привільненської ОТГ під індустріальний парк відвели ділянку площею 43 га, змінили її цільове призначення. Виготовили план, облаштували інженерні та технічні комунікації, а тепер передали на реєстрацію у Мінекономіки.
Обрали таку ділянку, яка має вигідне логістичне положення – поблизу міжнародної траси Київ-Чоп. Парк будуватиметься у 3 черги, матиме 26 різнофункціональних корпусів. Серед них – промислові, адміністративні, складські та лабораторно-дослідницькі. На початкові роботи ОТГ кошти вже виділила.
Фото: rv.gov.ua, 112.ua
Економіка
В українських магазинах може з’явитися м’ясо крокодилів. Про це інформує Економічна правда.
Зазначається, що Південно-Африканська Республіка висловила зацікавленість в експорті до України шерсті, м’ясної продукції, зокрема м’яса крокодилів, повідомляє пресслужба Держпродспоживслужби за підсумками відеозустрічі із фахівцями ПАР.
Читайте також: Борщ з карасями та желе з ромашки: шість столичних закладів української кухні
Також сторони обговорили можливості експорту українського м’яса (м’яса птиці та свинини) до ПАР, а також яєць та яєчної продукції, зокрема умови доступу на ринки.
Окрім того, у ході розгляду питання експорту свинини учасники обговорили можливості визнання регіоналізації в частині АЧС враховуючи ситуацію у світі.
Також зазначається, що вперше за історію двосторонніх консультацій з компетентними органами іноземних країн, на зустрічі були присутні особисто Надзвичайні і Повноважні Посли обох держав.
Фото: wikimedia.org
Економіка
На Волині триває будівництво нового Комплексу переробки Володимир-Волинської птахофабрики. Вартість – понад 38 млн євро. Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.
Що відомо про будівництво?
Зазначається, що здати перший етап будівництва планують вже найближчим часом. Це дасть регіону збільшення надходжень до державних бюджетів у вигляді податків, і нові робочі місця.
Загалом на сьогодні птахофабрика забезпечує роботою понад 1500 співробітників із середньою зарплатою на підприємстві у понад 12 тисяч гривень.
До слова, Володимир-Волинська птахофабрика з початку 2020 року сплатила майже 180 мільйонів гривень податків до різних бюджетів. З них до місцевих бюджетів надійшло понад 38 мільйонів гривень, а 141 мільйон до державного (з них майже 5 мільйонів військового збору).
Читайте також: Сінгапур дозволив експорт української свинини
Фото: voladm.gov.ua
-
Суспільство13 години томуУкраїнський військовий контингент у Конго отримав нові гелікоптери
-
Економіка11 години томуУкравтодор відремонтував частину маршруту «Золоте кільце Карпат»
-
Технології5 години тому“Живі” івенти перейшли в онлайн: історія стартапу з VR-платформою
-
Суспільство21 годину томуНе тільки пиво: як на Опіллі виробляють натуральні олії
