Економіка
Нова система крові в Україні: що це і як працюватиме
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Уперше в Україні Уряд прийняв рішення про системну трансформацію системи крові. Збираються впроваджувати європейські стандарти та практики, повідомляє Урядовий портал.
Планується фінансування системи з кількох джерел: державний та місцевий бюджети, кошти міжнародних партнерів, а також за рахунок механізмів державно-приватного партнерства. У цілому реалізація запропонованого плану модернізації та підтримки нової національної системи крові оцінюється у приблизно 6,5 млрд грн до 2022 року.
Навіщо потрібна трансформація системи крові?
Мета – забезпечення рівноправного та своєчасного доступу пацієнтів до якісних та безпечних компонентів донорської крові у достатній кількості. До 2022 року запрацюють нові механізми фінансування й управління, що відповідають загальним принципам трансформації усієї системи охорони здоров’я.
Читайте також: Українські лікарі створили унікальний прилад для дистанційного лікування
Втілення Стратегії дозволить вирішити наявні проблеми сфери. Наприклад, відповідно до рекомендацій ВООЗ, кількість донацій донорської крові на рік має бути не менше 1 млн 386 тис. В Україні за 2017 рік ця кількість становить лише 581 тис. донацій, тобто була в 2,5 раза меншою. Але, попри дефіцит донорської крові та її компонентів, щороку значні обсяги крові та її препаратів утилізуються через закінчення термінів придатності.
Читайте також: Реформа медицини: які обстеження українці зможуть пройти безкоштовно?
Головна причина такої ситуації – відсутність координації між регіонами: у той час, коли одна область може мати надлишок доз еритроцитів, плазми та тромбоцитів, в іншій цих компонентів може катастрофічно не вистачати. Зміна системи та підходів до формування потреби дозволить уникнути такої ситуації в майбутньому.
Що зміниться?
Основним завданням документа є створення трирівневої системи крові: на національному, регіональному та госпітальному рівнях.
На національному рівні вперше планується створити Трансфузіологічний центр, що здійснюватиме функцію управління та координації системи крові та моніторингу її функціонування.
Читайте також: В Україні створюють єдину онлайн-систему трансплантації
На регіональному рівні центри крові будуть централізовано заготовляти, тестувати, переробляти, зберігати та розподіляти донорську кров та її компоненти. А відділення трансфузіології мають трансформуватись у лікарняні банки крові у складі закладів охорони здоров’я (госпітальний рівень).
Незадовільне фінансування протягом десятиліть призвело до зношеності основних фондів у системі крові, що призводить до тривалого використання застарілих технологій заготівлі донорської крові та її компонентів, їх переробки, тестування, зберігання та розподілу. Стратегія розвитку системи крові передбачає перегляд шляхів фінансування, що допоможе розв’язати ці проблеми.
Читайте також: Українські лікарні отримають 230 одиниць сучасного обладнання з Китаю
Окрім того, введення системного підходу до управління системою крові на національному рівні поліпшить стан інфекційної та імунологічної безпеки та скоротить ризики інфікування крові на різних етапах її заготівлі та використання.
Для виконання Стратегії спочатку потрібно розробити нові нормативно-правові акти, що врегулюють питання організації донорства, заготівлі, переробки, тестування, розподілу, транспортування та належного застосування донорської крові на нових принципах.
Економіка
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Країни Європейського Союзу вирішили надати Україні 9 мільярдів євро фінансової допомоги..
Про це повідомили в пресслужбі польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького.
«Цей історичний момент і мова сьогоднішніх висновків довгий час відкидалися. Ми змінили це з багатьма країнами. Україна перебуває в стані війни, і їй нічим платити за велику кількість державних послуг, тому ми схвалили виділення 9 мільярдів євро на допомогу», – зазначив Моравецький.
Premier @MorawieckiM w #Bruksela: Ten historyczny moment i język dzisiejszych konkluzji był długo odrzucany. My to zmieniliśmy z wieloma państwami. Ukraina jest państwem w stanie wojny i nie ma czym płacić za wiele usług publicznych, dlatego zatwierdziliśmy 9 mld euro na pomoc.
— Kancelaria Premiera (@PremierRP) June 24, 2022
Раніше Європейський Союз виділив додаткові 205 мільйонів євро на гуманітарну допомогу для України.
Також ми повідомляли, що Україна отримає від Європейського Союзу 330 мільйонів євро, які розраховані на підтримку населення, що постраждало внаслідок російського вторгнення, а також на зміцнення стійкості країни.
Фото: 5.ua.
Економіка
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
В Одеській та Миколаївській областях аграрії розпочали збір ранніх зернових та зернобобових культур.
Про це повідомили на сторінці Міністерства аграрної політики та продовольства в Telegram.
«В Одеській та Миколаївській областях аграрії розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке проведено на площі 42,2 тис. га», – йдеться в повідомленні.
Перші обкоси дали намолот у 92,1 тис. тонн зерна нового врожаю. Зокрема:
- озимого ячменю обмолочено 41,1 тис. га при врожайності 21,9 ц/га намолочено 90 тис. тонн;
- озимої пшениці обмолочено 1,2 тис. га, при врожайності 17,8 ц/га намолочено 2 тис. тонн.
У міністерстві також зазначили, що торік у цю пору жнива ще не розпочиналися.
«Попри постійні обстріли, люди та спецтехніка працюють і під час комендантської години. Необхідний дозвіл можна отримати в районних військових адміністраціях», – додали в Мінагро.
Нагадаємо, 17 червня стало відомо, що в Україні повністю завершили посівну кампанію. Аграріям вдалося засіяти 13,4 мільйонів гектарів – 95% прогнозованих площ.
Раніше ми повідомляли, що посівну кампанію в районах Миколаївської області, де не відбуваються бойові дії, завершено на 80-85%.
Фото: Мінагро.
Економіка
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Резиденти Дія.City за період із лютого по квітень цього року сплатили до державного бюджету 1,3 млрд грн.
Про це повідомив очільник Міністерства цифрової трансформації в Telegram.
«За підрахунками, тільки в лютому – квітні надходження в український бюджет від резидентів Дія.City становили 1,3 млрд грн. З них – понад 57 млн грн військового збору. Це важливий внесок у нашу спільну перемогу», – йдеться в повідомленні.
До Дія.City станом на 24 червня приєдналися 262 компанії-резиденти. У Мінцифри адаптували проєкт під нові реалії, щоб простимулювати нові напрями та дати ще більшій кількості компаній можливість користуватися стимулами Дія.City.
Тепер до простору можуть приєднатися компанії, основний напрям роботи яких – хостинг та хмарні датацентри, продукти для оборонної, промислової та побутової сфер, а також міжнародні карткові платіжні системи. До Дія.City за новими видами діяльності вже долучилися 13 компаній, зокрема Ajax Systems Manufacturing, De Novo, GigaCloud, TAS link, Softjourn та інші.
«Кожен із резидентів працює за сприятливими податковими та правовими умовами. І головне – міцно тримає наш економічний фронт», – додав міністр.
Що відомо про «Дія.City»
З 8 лютого в Україні почав працювати спеціальний правовий режим «Дія.City», який розроблено для розвитку IT-галузі. Тоді президент України Володимир Зеленський запевнив, що завдяки «Дія.City» частка ІТ у ВВП України зросте з 4% до 10%, а доходи – до 16,5 млрд доларів.
Режим створений для аутсорсингових компаній, R&D-компаній, продуктових компаній, стартапів. Для компаній-резидентів передбачено спеціальний податковий режим. Зокрема, вони сплачують:
- Корпоративні податки: на вибір податок на виведений капітал у 9% або податок на прибуток у 18%;
- Податки на фонд оплати праці: податок на доходи фізичних осіб у 5%, із суми зарплати, що перевищує 240 тисяч євро на рік– 18% ПДФО. Військовий збір – 1,5%. Єдиний соцвнесок збережено на рівні 22% від мінімальної заробітної плати;
- Стимули для «янгольских» інвестицій: 0% на дохід фізосіб як дивіденди за умови виплати не частіше одного разу на 2 роки. Також передбачена податкова знижка з ПДФО на суму інвестицій в українські стартапи.
Режим ґрунтується на моделі ґіґ-економіки, тобто моделі трудових відносин, заснованій на короткострокових контрактах або неформальних домовленостях.
Нагадаємо, Міністерство цифрової трансформації вирішило спростити умови для ІТ-компаній, що стали резидентами спеціального правового режиму «Дія.City».
Також ми повідомляли, що в застосунку та на порталі «Дія» можна відтепер оформити допомогу по безробіттю.
Фото: itc.ua
У пам’ять про маму. Історія лікарки з Бучі, яка рятує літніх та маломобільних людей із прифронтових територій
Родину лікарки Оксани Мироненко війна застала вже двічі: вперше у Луганську, а цьогоріч – у...
«Нехай гине залізо, а не наші люди». Як українська Аеророзвідка перемагає окупантів у «війні дронів»
Учасники ГО «Аеророзвідка» кажуть, що багато хто з них має «два капелюхи». Вони одночасно є...
Равликовий бізнес в умовах війни. Кейс фермерів із Запоріжжя, які відновили роботу в рідному місті
Вікторія та Олексій Сорокіни почали розвивати родинну равликову ферму три роки тому. А за день...
Втратив ногу, рятуючи дітей. Історія лікаря, який до останнього залишався у Маріуполі та допомагав пораненим
Вони не вірили, що в Маріуполі знову буде війна. Подружжя медиків Наталя та Леонід, які...
