Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Творчість, реабілітація й трудотерапія: ветеран АТО виготовляє веганські ножі з історією

Опубліковано

Повернутися з війни та знайти своє місце в новому світі — не завжди легко. Проте між медитаціями ветеран АТО Денис Дудник виготовляє незвичні ножі. Серед його виробів є не лише бритви для кухні, а й веганські ножі, яким притаманна гострота та властивість довго зберігати заточення. Ми розпитали у добровольця про його інноваційну справу та як веганські ножі допомагають реабілітуватися після війни. 

Денис Дудник виготовляє веганські ножі

Денис Дудник,

ветеран АТО та засновник майстерні “Яскраві ножі”

Колись я мріяв бути льотчиком…

З дитинства я мріяв бути льотчиком-винищувачем. І після закінчення школи вступив до військового авіаційного училища в Армавірі. Я добре вчився і закінчив його в 1993-му році з золотою медаллю та відзнакою. Після закінчення вирішив служити в Севастополі на аеродромі “Бельбек”, де й пробув три роки. Це були важкі часи для української армії — палива не вистачало, а польотів не було. Тож я звільнився з ЗСУ і втратив роботу своєї мрії.

Проте вимушений був стати підприємцем 

Я намагався знайти себе: декілька років працював менеджером з продажів у різних компаніях, а в 1999 році став підприємцем. Відтоді займався вентиляцією і кондиціюванням, будівництвом, медициною, інтернет-маркетингом. Були цікаві проєкти у сфері інноваційного менеджменту. 

Почалася війна — я став добровольцем

Служити я пішов в травні 2014-го року й був добровольцем в батальйоні “Київ-2”. Місяць ми стояли в Чорнухине біля Дебальцеве, а потім передислокувались на блок-пост біля Волновахи. Зима 2014-2015 була дуже люта. Я важко захворів і в лютому 2015-го повернувся додому на лікування. А після розформування добровольчих батальйонів, особовому складу запропонували продовжити службу в поліції. 

Напружена робота начальника чергової частини поліції вимагала від мене постійної участі в усіх заходах полку. Життя йшло шкереберть: мало того, що почалися рецидиви хвороб, які надбав на блок-посту, так від мене ще й дружина пішла. Після року служби в поліції я звільнився і повернувся до підприємництва.

Читайте також: Зроблено в Україні: як український бренд створює унікальні ремені і відновлює традиції гуцулів

Мені пощастило: я виграв грант і закупив обладнання для цеху

Ідея створення ножової майстерні належала моєму знайомому майстру ножової справи Олексію Бродовському. Разом з волонтерами він хотів створити підприємство для інвалідів-ветеранів АТО. Моя участь в команді полягала в створенні бізнес-плану і пошуку коштів для проєкту. 

Веганські ножі
У 2017-му році були популярні гранти для ветеранів.

У 2017-му році були популярні гранти для ветеранів. Тож я подав заявку на один з таких — “STARTUP IRPIN”, який мені й пощастило виграти. Я отримав безкоштовне приміщення під майстерню і 100 тисяч гривень на закупку обладнання для майстерні ножів. Ідея з ветеранським виробництвом була гарна, але через брак оборотних коштів стартап виявився невдалим. Команда розійшлась по своїм роботам, а я залишився один. 

Довелось навчитися робити ножі самостійно

Майстерні вдалось вистояти завдяки підтримці моїх друзів і близьких. Потрібно було розширити виробничі можливості, тому довелось доукомплектовувати майстерню обладнанням — ще приблизно на 100 тисяч гривень. 

Концепцію також довелось кардинально змінити — замість воїнських з’явились кухонні ножі вартістю від 1 500 до 3 000 гривень. Це середній ціновий діапазон на ринку. 

Веганські ножі та Денис Дудник
Замість воїнських з’явились кухонні ножі

Так я навчився робити все сам: розробляти дизайн, гравіювати, обробляти метал, готувати руків’я та робити термообробку. Багато часу знадобилось, щоб навчитись працювати з різними матеріалами, металами та технологіями. Найбільш працемістка робота, яка забирає багато часу та зусиль — шліфування клинку на гриндері та полірування. Крім того, я самостійно займаюся збутом, рекламою та пакуванням. Тож виходить справжній handmadе. 

Хотілося створити унікальні та водночас інноваційні ножі

Перш, ніж почати робити нові ножі, я ретельно вивчав метали. І хоча нержавіюча сталь дуже практична, але хотілось створити унікальні та водночас інноваційні вироби. Тому я зупинився на високовуглецевій сталі з хромовим покриттям. Ці ножі заточуються до максимальних ступенів, довго зберігають свою гостроту і потребують лише заточування час від часу. 

Що стосується ручки, то 99% успішності ножа залежить від того, як він лягає в руку потенційному власнику. Тому, для виготовлення ручки ножа я використовую інноваційну технологію: поліуретан обробляється спеціальним покриттям і з’являється ефект, ніби ручка ножа водночас м’якенька і тверда й вливається в руку. Ця технологія використовується у військовій сфері. До речі, мої покупці можуть повернути виріб, якщо відчуття володіння ножем не приносить задоволення. 

Веганські ножі
99% успішності ножа залежить від того, як він лягає в руку потенційному власнику.

Багато запитань виникає й про закруглений носик моїх ножів. Це зроблено задля безпеки власника й оточення. Головний принцип — мої ножі мають бути безпечні та мирні. А рішення спиляти носик я прийняв після того, як двоє моїх друзів-кухарів отримали травми від падіння кухонного ножа носиком в ногу. Лише за спеціальним замовленням можу зробити ніж з гострим носиком.

Велика курка харчується маленькими зернятками — так і я

Ножовий ринок настільки заповнений, що практично немає вільної ніші. І в мене, як в майстра-початківця, жодного шансу в ньому вижити. Але, як у військового, який напам’ять знає “Мистецтво війни” Сунь-цзи, я відшукав шлях залишитися в цьому бізнесі. Тепер я виготовляю персоналізовані вироби для вузьких ніш: ніж для вегетаріанців, ніж для власників чорних котів, ніж для тих, хто полюбляє “гострі відчуття”.

Веганські ножі виділяють мене серед інших виробників

Найбільше люди цікавляться веганськими ножами. І не дивно, адже я єдиний у всьому світі, хто такі робить. Веганський ніж — особливий, адже став початком “нової ери” й моїм надихачем після переформатування майстерні. 

Якось я зустрівся зі своєю давньою подругою-вегетаріанкою Sofi Iris. В той час цех розпався і я шукав нові ідеї, щоб продовжити цю справу. І тут мова зайшла про вегетаріанство — Софі так захопливо про нього розповідала, що надихнула й мене на створення спеціального ножа з бритвенною гостротою і властивістю довго зберігати заточення. Майже одразу я почав роботу над ним: підбирав метал, формував кути, змінював форму. Зупинився на бритвенній високовуглецевій сталі. Однак в процесі виявилось, що вона швидко іржавіє і потребує захисного покриття з хрому. Так з’явилась ціла лінійка веганських ножів.

Читайте також: Поціловані вогнем: як луцький майстер створює середньовічні щити та обладунки

Покупець може зробити малюнок на ножі особисто

Ручна робота дозволяє зробити унікальні малюнки на ножі. Тому я пропоную замовникам зробити малюнок особисто. Я підготовлюю ніж, фарбую його і надсилаю покупцеві. Його задача — видряпати шилом на фарбі свій малюнок. Потім ніж з заготовкою повертається до мене і я вибиваю зображення на металі. Так ніж стає особистим і не схожим на інші — це ідеальний подарунок. 

Денис Дудник у власній майстерні. Фото: delo.ua

Зараз шукаю фінансового партнера, щоб творчість стала бізнесом 

Зараз моя ножова справа — це творчість, реабілітація й трудотерапія. Бізнесом майстерня може стати лиже з появою фінансового партнера, оскільки потрібні оборотні кошти. Цьому проєкту вже більше двох років і напрацювання нарешті дозволяють перейти на серійне виробництво ножів. 

Тож поточні задачі на червень: пошук фінансового партнера, пошук каналів збуту, організація серійного виробництва та збуту. А протягом цього року планую створити промислове підприємство з виробництва ножів.

Суспільство

Книжку Вікторії Амеліної випустять в американському видавництві

Опубліковано

Книжку Вікторії Амеліної «Щоденник війни і правосуддя: Дивлячись на жінок, що дивляться на війну» випустять в американському видавництві Macmillan Publishers St. Martin’s Press.

Про це  йдеться на сайті видавництва.

Книжка має вийти друком на початку 2025 року. Вона містить історії про українських жінок, які борються з російськими окупантами.

«Серед цих героїнь Євгенія, відома юристка, яка стала військовою, Олександра, котра задокументувала десятки тисяч воєнних злочинів, і Юлія – бібліотекарка, яка допомогла розкрити викрадення і вбивство автора дитячої книги», – йдеться в анотації.

Читайте також: Скіфське золото: у Києві покажуть справжні «скарби Криму»

Структура книжки змінювалась безліч разів, каже директорка Українського ПЕН Тетяна Терен. Зрештою Вікторія Амеліна прийшла до документального письма, в якому поєднала записи зі щоденника, репортажні історії, розслідування, звіти польових місій, інтерв’ю, есеї, історичні екскурсії та вірші.

Від початку було визначено, що книжка мала бути англійською, «щоб засвідчити для світу злочини та геноцид Росії проти українців», стверджує Тетяна Терен.

Нагадаємо, в Україні стартувала навчальна програма для операторів будівельної техніки.

Читати далі

Суспільство

Відновлений ліцей на Чернігівщині поповнив бюджет громади на 1,5 мільйона гривень

Опубліковано

Наприкінці березня 2022 року росіяни відійшли з Чернігівської області. Директорка Анисівського ліцею в Іванівській громаді Наталя Ігнатенко пригадує, як після деокупації повернулася в рідні стіни — з тріщинами від обстрілів і вибитими вікнами:

«Я прийшла в школу, сіла й подумки рахувала, скільки дітей залишилося по селу, які не виїхали — всього до десяти. Боже, а чи повернуться учні? Мені так хотілося, щоб усі повернулися».

Мрія директорки потроху збувалася — до червня 2022 року близько 70% учнів повернулися. Почали відновлювати приміщення. Зараз у ліцеї вчаться 120 учнів — шкільне життя завирувало з новою силою, адже й діти, і вчителі пишуть гранти та створюють проєкти, які приносять кошти громаді.

Ховала українські прапори, щоб об них окупанти не витирали ноги

Наталія Ігнатенко жартує, що не покидала свій Анисівський ліцей із семи років. Саме тут вона пішла в перший клас, сюди ж пішла працювати. 20 років була заступницею директора з навчально-виховної роботи, а у 2021 році стала директоркою. Та Наталія каже, що й не встигла відчути себе в новій ролі, як почалася війна — і навантаження зросло:

«Коли вже почалася війна, знайомі почали казати, що зі школи треба все виносити й ховати. А я думала: з чого мені почати? Я ж не можу всю школу заховати».

Наталія таки сховала документи та всю інформацію про випускників, що служили в ЗСУ з 2014 року:

«Стенди я познімала з ними й заховала. А решта: жодного комп’ютера, жодного телевізора — я нічого звідти не винесла. Тільки вийшла, перехрестила школу, помолилася Богу і все».

Наталія з сім’єю виїхала в сусіднє село, але час від часу навідувалася додому. Каже, треба було порося годувати й приглядати за школою.

«Хотіла пересвідчитися, чи все добре. Але й шукала, що ще може втрапити в очі. Прапори ховала — не хотіла, щоб об них хтось ноги витирав», — пригадує директорка.

В Іванівську громаду зайшли росіяни. Сусідня Лукашівка була окупована — а діти звідти ходять в Анисівський ліцей. Анисів обстрілювали постійно, бо через нього проходила «дорога життя» з Чернігова — до міста всього близько 20 кілометрів. Наталія розповідає, що люди отримували поранення, й багато волонтерів загинули на цій дорозі.

Та березень 2022 року скінчився, і ЗСУ звільнили область від окупантів. Прямих пошкоджень приміщення ліцею не зазнало, але поруч прилітали снаряди, тож вікна були вибиті вибуховою хвилею, а по другому поверху поширилися тріщини. Система опалення теж потребувала ремонту. 

Читайте також: Я залишаюсь: як вчитель географії врятувався з окупації та повернувся в Україну

Ліцею простягнули руку допомоги — так почалися зміни

Та пошкодження рідної школи не зупинили Наталію, і вона вирішила — відбудова ліцею буде:

«От як людина, коли отримує дуже багато адреналіну, не відчуває болю, а починає щось робити, так сталося й зі мною: коли я побачила все це, то викликала завгоспа школи та почала роботу. Знайшли в селі майстра, він усе оглянув і сказав, що треба міняти систему опалення. Для початку треба було 30 тисяч гривень».

Це була непідйомна сума для школи, що тільки оговтувалася від потрясінь. Донька Наталії, яка працює в IT-компанії в Німеччині, звернулася до своїх директорів з проханням допомогти, і ті погодилися. За їхні кошти вдалося поміняти опалювальну систему, а пізніше й вікна, адже у двох класах вибухова хвиля видавила вікна досередини. Зиму ліцей зустрів з новими вікнами. 

Наталія змогла відвідати доньку та поспілкуватися з благодійниками, завдяки яким вдалося почати відновлення школи.

«Це була не тільки матеріальна підтримка, але й моральна — саме в той момент, коли це було необхідно. І це настільки піднімало дух! Не пам’ятаю, хто сказав: “Дайте мені точку опори, і я переверну світ”. То для мене це була точка опори. Я зрозуміла, що ми не самі».

Це був лише початок змін — влітку 2022 року колектив школи взявся за ремонт укриття. Про них дізналися в благодійному фонді savED. Саме вони допомогли зробити в ліцеї сучасне укриття вже у 2023 році. 

Ремонт приміщення укриття: цегла та доски на підлозі
Таким було укриття в Анисівському ліцеї Іванівської громади до ремонту. Фото надала героїня

Найпростіше укриття складається з двох кімнат і вбиральні. Наталія каже, що робота була величезна, бо довелося переробляти каналізацію. Разом з укриттям відкрили й мультифункціональний освітній центр або ж «Вулик», як його називають у фонді. Тут проводили заходи, зустрічі, кіноперегляди, навіть створювали газету Анисівського старостату. Зараз його використовують як ще одну локацію для навчання.

Укриття в школі після ремонту: білі стіни, інтерактивна дошка, сірі столи зі стільцями та настільні ігри
А таким укриття в ліцеї стало завдяки фонду savED. Фото надала героїня

Читайте також: Португалія допоможе відновити зруйнований під час війни ліцей у Житомирі

Якщо ідея запрацювала за 72 години, то все вийде

Наталія каже, що саме допомога від небайдужих стала поштовхом для змін:

«За 2023-24 навчальний рік ми поповнили бюджет нашої громади на півтора мільйона гривень шляхом участі в різних проєктах».

Це сталося завдяки ініціативній групі жінок, які пройшли навчання з написання проєктів, а невдовзі створили громадську організацію «Північна горлиця».

«Є таке правило: якщо ви почали якусь нову ідею, і вона у вас запрацювала протягом 72 годин, значить, усе вдасться. А якщо за цей час нічого не тьохнуло — то не ваше. У нас тьохнуло, і ми запрацювали», — ділиться героїня.

Так у ліцеї зробили кабінет робототехніки з 3D-принтером, де діти з учителем вивчають механізми. А ще — «Простір підтримки» для психологічної допомоги, адже четверо вчителів отримали освіту арттерапевтів і тепер проводять заняття. Окрім цього, учні написали проєкт і побудували в парку зелену сцену для концертів і зустрічей. 

Столи зі швейними машинками у приміщенні школи
Створення адаптивної білизни в селі Анисів на Чернігівщині. Фото надала героїня

Вчителі виграли грант і тепер з іншими жінками села шиють адаптивну білизну для поранених. Також у школі готують клас безпеки. На черзі — крафтова майстерня з переробки пластику. 

«За ці два роки нам так допомогли, що я відчула — ми не просто село, яке ніхто не знає. Ми з’явилися на карті, про нас заговорили», — впевнена Наталія.

Кабінет інформатики у школі: діти сидять за комп'ютерами
Оновлений кабінет інформатики в Анисівському ліцеї. Фото надала героїня

Усе це стало можливим, бо спочатку почали відновлюватися самі. Наталія каже, що вчителі ходили на арттерапевтичні заняття, заняття з музичної терапії: шукали, як звучить наше тіло, розслаблялися, малювали кавою, шили, плели з бісеру. Вони запросили й інших жінок села на заняття:

«Мені дуже важливо показати людям так, як і мені у свій час показали, що наша школа — не сама. Так і ми зараз намагаємося простягати руку допомоги нашим жінкам, дівчатам».

«У дітей час іде — юність нікуди не дінеш»

Тепер у ліцеї 120 дітей. Наталія сміється й каже, що в них — сільська приватна школа, бо так само є по 5-6 учнів у класі. Директорка зізнається, не всі батьки підтримували стільки нових проєктів:

«А я кажу: так а що, давайте ляжемо й будемо вмирати? У дітей же час іде — юність нікуди не дінеш».

Анисівський ліцей на Чернігівщині: червона споруда з прапором України
Анисівський ліцей на Чернігівщині не тільки відновили, а й почали створювати проєкти, щоб розвиватися. Фото надала героїня

Тож на Новий рік в укритті влаштували дискотеку. Кожен з проєктів теж робили заради дітей. Наталія зізнається, що дуже хоче не лише, щоб відбудова ліцею тривала, а й щоб діти виходили з депресивних станів, адже учні з Лукашівки були в окупації.

«У нас є один хлопчик — спочатку нічим не ділився, не хотів згадувати той період, а зараз розповів. Виявилося, що росіяни його на розстріл виводили, бо на 8 березня він подарував мамі первоцвіт з блакитною стрічкою, то окупанти й причепилися — поставили біля сараю, погрожували вбити. І такі моменти не поодинокі. Тож ми вирішили виводити дітей з такого стану», — розповідає Наталія.

Читати далі

Суспільство

ООН продовжила виплати українським пенсіонерам до кінця року: хто отримає допомогу

Опубліковано

Всесвітня продовольча програма ООН продовжила до кінця року виплати пенсіонерам із низькими пенсіями, які проживають у зоні бойових дій.

Про це повідомила пресслужба Міністерства соціальної політики.

«У серпні 2023 р. Мінсоцполітики, Пенсійний фонд і Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП ООН) ініціювали спільний проєкт, мета якого – об’єднати зусилля у наданні українським громадянам грошової підтримки від міжнародних гуманітарних організацій. Зокрема, підтримати пенсіонерів, які проживають у зоні бойових дій, мають низьку пенсію та не отримують інших грошових допомог від міжнародних організацій… Повідомляємо, що дані виплати буде продовжено ВПП ООН до грудня 2024 включно», – йдеться у повідомленні.

У Мінсоцполітики додали, що в подальшому питання продовження виплат будуть вирішувати донори залежно від наявного фінансування.

Загалом від серпня 2023 року такою допомогою охоплено понад 421 тис. пенсіонерів. Сукупний обсяг підтримки сягнув понад 1,68 млрд грн.

Наразі програма фінансується за кошти Німеччини, Норвегії, Фінляндії, Європейського Союзу та приватних донорів.

Читайте також: В Україні запустили грантову програму для бізнесу на €480 тисяч

Додаткова грошова допомога надається пенсіонерам, які отримують пенсію, меншу за 3 250 грн і проживають на територіях активних або можливих бойових дій та які не отримували після 1 березня 2023 року додаткових грошових виплат від міжнародних організацій та/або допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Спеціально звертатися по призначення додаткової виплати не потрібно. ВПП ООН спрямовує кошти пенсіонерам на підставі інформації, вже наявної у базах даних Пенсійного фонду. Виплата проводиться або на банківську картку, або через відділення Укрпошти.

Нагадаємо, врятовані нанду вийшли до вольєра Київського зоопарку після реабілітації.

Фото: З відкритих джерел

Читати далі