Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Ця тема досі табуйована». Як фонд «Сильні» стає підтримкою для людей, які пережили сексуальне насильство під час війни

Опубліковано

Благодійний фонд «Сильні» допомагає людям, які пережили сексуальне насилля під час війни. Жінки, чоловіки, дівчата, хлопці, діти та їхні батьки можуть отримати допомогу за одним із трьох напрямів: оплата медпослуг, психологічна допомога та консультація юристів. 

Співзасновниця Ярина Вишенська визнає, що ця тема досі залишається табуйованою, і далеко не всі готові говорити про сексуальні злочини. Тому фонд активно працює й на інформаційному фронті, пояснюючи людям, чому важливо допомагати вчасно.

Ярина Вишенська

Співзасновниця благодійного фонду «Сильні» – допомагає людям, які пережили сексуальне насилля
За освітою – біологиня, керівниця креативної агенції nudge

Керую агенцією, яка змінює суспільство на краще

Я родом із красивого чернівецького села Дністрівка. Росла та формувалася спочатку у Львові, а потім – поруч із ним, у невеличкому селі Кам’янобрід. В одинадцятому класі вирішила вивчати біологію у Києві. Я закінчила виш, але біологиня з мене не вийшла. Натомість як організаторка справляюся доволі легко та мимовільно.

Так через різноманітні власні проєкти, нові знайомства та першу роботу як наймана працівниця я опинилася там, де є зараз. Нині керую креативною агенцією nudge, яка працює з організаціями громадянського суспільства. Усі проєкти, до яких я залучена, орієнтовані на позитивні зміни у суспільстві.

Формування агенції відбувалося на звивистому шляху з купою відгалужень, як і мій особистий розвиток. Мені досі складно чітко визначити свою спеціалізацію. Але заспокоюю себе тим, що це є частою ситуацією для людей, які засновували власний бізнес і на початку були майстрами на всі руки й могли робити справді все без винятку. Проте зараз, звісно, я відійшла від цього. Навчилася делегувати та здебільшого займаюсь управлінськими задачами. 

Фото: Yaryna Vyshenska / Facebook

Останні роки я була поглинута агенцією і роботою з людьми. Також захоплююся мандрівками в гори. Колись навіть організовувала походи, але зараз це поширюється винятково на друзів. А ще обожнюю мистецтво аудіовізуальної комунікації.

Новий етап війни перервав відпустку

Я розуміла, що повномасштабне вторгнення точно буде. У нас окуповані території вже більш як вісім років, а у РФ владу над безтямним народом нелюд тримає вже 30 років. Але в лютому я війни не очікувала. Попри всі чутки та перестороги, мозок не хотів сприймати це як подію, яка має розпочатися з дня на день. Моя підготовка звелася до розмов із рідними, що ми робитимемо в разі активних бойових дій у наших містах: хто до кого їде, що з собою бере.

Я спокійно складала речі на літак, щоб відправитись у відпустку на гірськолижний курорт Туреччини. Гадала, що всі ці розмови без чітких попереджень від влади будуть тривати ще щонайменше пів року. Але на п’ятий день катання на лижах, якраз тоді, коли я нарешті навчилась і абсолютно перестала падати, почалася війна.

24 лютого я чомусь прокинулася між 5 і 6 ранку, залізла в новинні канали й дізналася про вторгнення. У перші тижні моя команда агенції швидко організувала боротьбу на інформаційному фронті. Ми скоординувалися щодо своїх умов, безпеки та налагодили роботу в нових реаліях. Водночас я написала в командний чат, що наступні два тижні кожен може відкласти у бік робочі проєкти та зайнятися своєю сім’єю та власною безпекою.

Усіх клієнтів я попередила про можливі зміни у графіках проєктів. З одного боку відчувала, наче роблю все правильно, але з іншого – неначе сама себе закрила в сірій кімнаті готелю десь на сході Туреччини, поки люди ганяють окупантів на моїй Оболоні. Прийшла до себе після переїзду у Берлін, звідки досі працюю, періодично приїжджаючи до України в справах.

Про секс заговорила задовго до війни

Я ненавиджу несправедливість. Я така людина, яка заспокоїться лише тоді, коли винуватець отримає по заслугах. Новини про зґвалтованих дітей, дівчат, жінок, хлопчиків та чоловіків стали піком моєї ненависті до росіян. А масова загибель мирних людей зацементували цю ненависть. Звісно, я розуміла, що бойові дії можуть супроводжуватись сексуальним насиллям чи експлуатацією. 

Часто питають, чому саме ця тема мене торкнула. Я не маю чіткої та очевидної відповіді. Я ніколи не переживала сексуального насилля. Проте навчала інших відстоювати свої кордони. Можливо, саме це і вплинуло на глибоке переконання у тому, що ніхто і ніколи не матиме права торкатися до іншої людини без її згоди.

Фото: Yaryna Vyshenska / Facebook

У минулому я проводила лекцію про природу відчуттів та почуттів у стосунках. Якоїсь миті усвідомила, що мало хто знає про біологію власної сексуальності. Так почалася історія мене як лекторки, і довгий період на нетворкінгах чи зустрічах мене представляли як авторку «Біології сексуальності» або просто «Ярина розповідає про секс».

За 2017-2019 роки я встигла об’їздити країну з цією лекцією вздовж і впоперек, паралельно викладати в школах для вчителів та батьків. Я тоді добряче перейнялася відсутністю сексуальної освіти в Україні. Мене виводила з рівноваги кожна історія, в якій відповідальність зі злочинця перекладали на жінку, яка пережила сексуальне насилля. Я влаштовувала виступи перед своїми подругами, варто мені було почути про чоловіка в метро, який «випадково» поклав руку на коліно.

Тема сексуального насильства залишається табуйованою

Даних про серйозність проблеми сексуального насильства наразі немає. Є страшні історії, які нам розказують максимально неетично, є статистика на прикладі інших воєн і є конкретна ситуація із сексуальним насиллям в країні загалом. Усе це разом дає нам наступне: владі зараз не до таких випадків. Їхня основна опіка – хід воєнних дій проти окупантів і поповнення кількості техніки. 

Дико чути, як у розмові окупанта з дружиною остання рекомендує ґвалтувати українських жінок у презервативі. Страшно дізнаватися про групове зґвалтування дівчинки танкістами, про дівчат, яких окупанти забирали з собою, відступаючи. Моторошно думати про жінок, які через волонтерів шукали змогу зробити аборти так, аби чоловіки та діти не дізналися.

Фото: Сильні / Facebook

Одне я точно можу сказати: випадків сексуального насильства багато. Настільки, що ми вже зараз маємо розуміти: якщо ми не допоможемо цим людям зараз, то згодом нам буде дуже важко побудувати прекрасне майбутнє, бувши травмованою нацією. Ситуацію дуже ускладнює те, що пережити сексуальне насилля – соромно. Це табуйована тема, обплутана великою кількістю маразматичних патріархальних світоглядів і підкріплена відсутністю сексуальної освіти.

Реальність така: лише в невеличкої частини людей, які пережили сексуальне насилля, психіка вибирає шлях оприлюднення подій. Найімовірніше, це може дати людині відчуття справедливості, помсти тощо. Але в більшості випадків людина нікуди не йде по допомогу.

Кістяк команди – психологиня та дві біологині

Ідея заснування власного фонду «Сильні» виникла приблизно так: мої думки бігали від новини до новини, потім я проговорювала їх уголос своєму партнеру. Зʼявилося міркування про те, що треба запустити збір коштів. Планувала витрачати їх на оплату медичних послуг, аналізів, фізичної реабілітації. Завдяки цьому людина, яка пережила насильство, може не відчувати фізичного болю чи душевного, дивлячись на своє зображення в дзеркалі та знаходячи сліди російського свавілля. 

Мої дописи в соцмережах сильно розлетілись, особливо у Twitter. І я почала отримувати неймовірну кількість звернень від тих, хто або вже робили щось у тому ж напрямку, або хотіли допомогти не лише фінансово. Було багато пропозицій від лікарів, психологів та потенційних партнерів.

Мені написала Альона Малашина. Вона фотографиня й аналогічно до мене дуже перейнялася темою сексуального насилля на окупованих територіях. Завдяки їй я познайомилась із Надією Волченською, яка стала співзасновницею фонду. Вона клінічна психологиня, яка працює із сексуальним насильством у період війни ще з 2014 року.

Фото: Сильні / Facebook

Надя взяла на себе розвиток психологічного напрямку допомоги та партнерств з організаціями травмофокусованих психотерапевтів. Я нарешті сформувала перший пласт задач для волонтерів і зібрала їх в один чат. І до нас прийшла ще одна важлива людина – Настя Красноплахтич. У неї, як і в мене, позаду біологічна освіта. Вона взялася за організацію всіх процесів та людей. І магія сталася – завдяки нашій спільній роботі фонд «Сильні» запрацював остаточно та злагоджено.

З людьми працюють фахові психологи

Ми почали комунікацію з медиками, волонтерами та місцевою владою для інформування людей про нашу допомогу. Запартнерились із гарячими лініями, створили мережу партнерств із дружніми організаціями та лікарнями, продовжуємо формувати партнерства з волонтерськими штабами та всіма, хто може поширювати інформацію про нас.

Сьогодні Фонд «Сильні» – це команда з 18 дівчат, які до війни працювали та продовжують працювати у різноманітних сферах. Ми різні: хтось приймав пологи в інших жінок, хтось морить жучків заради наукової діяльності, а хтось опікувався дитиною із глобальною затримкою розвитку.

Читайте також: Евакуювати онкохворих дітей. Як фонд «Запорука» підставив плече державі та врятував маленьких пацієнтів Інституту раку

Складність психологічної допомоги полягає у тому, що лише на бажанні допомогти не виїдеш. З людиною має працювати травмофокусований спеціаліст із досвідом, під супервізією. Тому ми почали залучати колег із партнерських організацій. По суті, ми делегуємо роботу з людьми, які пережили сексуальне насилля, партнерським організаціям. Робимо це так, щоб людина не помічала переходу.

Фонд «Сильні» не відкидає можливість залучення психологів-волонтерів у майбутньому, але для цього нам потрібно організувати для них навчання, щоб зрозуміти, як саме кожен та кожна можуть допомагати. Зі збільшенням кількості запитів нам знадобляться додаткові голови для їхнього коректного та бережного опрацювання за всіма стандартами. 

Оплачуємо медпослуги та надаємо юриста

Українці та українки, які пережили сексуальне насилля, сексуальну експлуатацію або стали свідками злочину, можуть отримати допомогу за трьома напрямками: психологічна допомога (консультація й психотерапія), оплата медичних послуг й аналізів, юридичне консультування й супровід під час документування злочину та подання заяви у поліцію.

Наразі психологічну допомогу в нас отримують три жінки, решта запитів стосуються юридичної та медичної допомоги. Наша команда бореться не лише з наслідками війни, але й із наслідками наших тривалих внутрішніх проблем. 

Також за бажання людини ми можемо її супроводжувати під час інтерв’ю з медіа задля того, щоб психолог контролював її психологічний стан, а юрист не допустив висвітлення надмірної деталізації.

Фото: Сильні / Instagram

Щоб отримати допомогу, люди, які пережили сексуальне насилля, їхні батьки чи рідні можуть залишити заявку у чат-боті або Google-формі. Або зателефонувати за номером +380932173561. А незабаром ми отримаємо безкоштовний благодійний номер. 

Після звернення з людиною почне спілкуватися консультувальний психотерапевт та допоможе обрати ту допомогу, яка необхідна. Усе конфіденційно. А ще безоплатно завдяки доброчинцям, які сформували грошовий фонд «Сильних». Ми отримуємо різні суми: найменший платіж – 5 гривень, а найбільший – 120 тисяч грн. Допомогти можна ось тут.

Сексуальне насилля – це злочин без строку давності

Травми, які спричиняє сексуальне насилля, іноді треба лікувати роками. А часом тільки через роки людина зможе прийти до нас та попросити про допомогу. Тому сформувати хороші відносини з донором – наша ціль у межах найближчого року. Плануємо працевлаштувати команду та гарантувати систематичну і тривалу роботу.

Запит на допомогу людям, які пережили сексуальне насильство в Україні, залишається і буде залишатись ще дуже довго. І до війни це не було чимось новим. До того ж травма сексуального насилля – це не те, що можна вилікувати за тиждень-два. До того ж кожен захоче звернутися у свій час: хтось одразу, а хтось через рік. Головне – супроводжувати всіх інформаційно і наголошувати, що сексуальне насилля – це злочин без строку давності. 

Ми ще не вигнали росіян зі своєї землі. Усе ще залишаються захоплені міста і села, й увесь жах окупації ще попереду. Ми ледь пережили Бучу, попереду – ще гіркіші сльози. Тому в допомозі тим, хто пережив сексуальне насилля, як і у війні, потрібно налаштовуватися на марафон, а не на спринт. 

Після перемоги наш фонд працюватиме і далі. Буде розгрібати всю біду, яку накоїли злочинці. Окрім цього, сексуальне насилля нікуди не дінеться, нам і своїх злочинців вистачає. Після війни ми сфокусуємося на підлітках та їхніх батьках, оскільки це поки найбільш незахищена група від сексуального насилля. Ми зробимо все, аби відновити силу тих людей, які потребують нашої допомоги та підтримки. 

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі