Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

“Це Тесла серед електробайків!” Як Delfast збереже вам 2000$ на бензині?

Опубліковано

13.09.2019

Як так вийшло, що звичайний електробайк проїжджає 40 кілометрів, а байк Delfast — майже 400? Яким чином він встигає зарядитись на 70%, поки ви годинку обідаєте у придорожньому кафе? І як перетворити звичайний український “Команч” на Теслу серед електробайків?

Детальний розрахунок грошей та нервів, а також дорожню карту успіху нам виклав Данило Тонкопій, CEO Delfast, найвитриваліших електробайків у світі.

Данило Тонкопій

CEO Delfast

Вважає екологію загальним глобальним трендом і можливістю для бізнесу стати більш економним та прибутковим. Каже, був “екофрендлі”, коли це ще не було мейнстрімом. Головним чином, через те, що батько — професор екології, і з 1991 до 2016 завідував кафедрою охорони екології у Алма-Аті (Казахстан). Після створення електробайка-рекордсмена планує запустити серійне виробництво, Тому зараз шукає інвесторів для того, аби запустити цілий завод з виробництва електробайків в Україні. 

Плюс для екології, економія для бізнесу

Кур’єрську службу Delfast я заснував разом із бізнес-партнером Сергієм Денисенком. Як відповідь на те, що інші поштові служби часто не бажають підлаштовувати доставку під споживача і навіть не можуть одразу сказати її вартість. 

Сьогоднішній електровелосипед від Delfast — щось середнє між велосипедом і мотоциклом. Він не споживає бензин, не забруднює повітря, а кур’єр, який їздить на ньому — економить на рік до 2 тисяч доларів на бензин.

Все починалось зі смартфону

Хоч ця ситуація і сталась п’ять років тому, але трапляється до сьогодні з кожним. Тоді я готовий був платили будь-яку суму грошей за те, щоб мені швидко доставили телефон. Але мені треба було підлаштовуватись під кур’єра. 

“Є багато чинників, які впливають на вартість послуг. Приходьте до нас і дізнаєтеся”, — непевно говорили мені працівники кур’єрської служби, коли я питав у них про вартість відправлення шкарпеток. 

Серйозно? Чому піцу можуть доставити за годину, і ти точно знаєш, скільки це коштуватиме, а зі смартфоном так не виходить?

Я вирішив взяти вирішення проблеми в свої руки, створивши доставку товарів з інтернет-магазинів за годину! Щоб споживач не підлаштовувався, щоб все було максимально прозоро і швидко.

Спростивши доставку, ми одразу визначили її час і вартість. Пакунок, доставлений Delfast, коштуватиме вам 170 гривень по всьому Києву, ціна фіксована. А доставимо ми його гарантовано за годину — не більше.

Таке рішення дуже спростило життя і нашим клієнтам, і інтернет-магазинам, з якими ми тут же стали співпрацювати. Серед наших клієнтів сьогодні — moyo.ua, allo, concert.ua, “Приватбанк”. Навіть із “Новою поштою” та Meest Express ми також співпрацюємо.

“Доставка на бензині виходила задорогою”

Коли ми започаткували Delfast, з першого ж дня зіткнулися з проблемою — як забезпечити доставку за годину? Ми подивилися, як працюють піцерії, і стали доставляти телефони зі швидкістю доставки піци.

Але швидко постало чергове питання — на чому доставляти? Я відразу відмовився від бензинового транспорту — це була принципова позиція. 

Адже кур’єр на місяць приносить компанії 20 тисяч гривень. Із цих 20 тисяч 10 ми віддаємо кур’єру, ще 10 залишається у компанії на витрати. І якщо ми 6 тисяч гривень віддамо на бензин, то все, уже в мінус працюємо. 

Але ми не могли використовувати і велосипеди, тому що кур’єри швидко втомлювались. Не могли використовувати автомобілі — тому що автомобіль застрягає в пробках і за годину кур’єр не встигав до пункту призначення. Мотоцикл же був надто дорогим рішенням для компанії-початківця.

Тоді ми зрозуміли, що ми хочемо використовувати щось середнє між мотоциклами та велосипедами, але без недоліків і того, і іншого. І купили перший електровелосипед. 

“Вітю, ти обіцяв 80!”

Перший електробайк я купив з рук у Новограді-Волинському. Доволі крутий, нібито повинен був проїжджати 80 кілометрів на одному заряді. Замало, звісно — наш кур’єр по місту за день намотує 150 кілометрів. Але подумав — для початку нехай вже, щось придумаємо.

От зарядив його, думаю, зараз проїдусь з вітерцем по львівській трасі: туди 40 кілометрів, назад 40 кілометрів. Аж на тобі — через 30 кілометрів батарейка сіла.

Дзвоню продавцю: “Вітя, ти ж обіцяв 80 кілометрів на заряді!” А мені у відповідь: “Це якщо ти педалями будеш допомагати”.

Серйозно? З педалями я і 1000 кілометрів проїду. 

Ми тоді взялися допрацьовувати байки. Експериментували з різними рамами, купували українських “команчів”, китайські, європейські. Використовували різні батарейки: свинцеві — дешеві, але і важкі дуже, літієво-іонні, батарейки з “Ніссан Ліф”. 

Тоді робота відбувалась у такому режимі: кур’єри говорили, які проблеми потрібно вирішили. І завданням команди було забезпечити, щоб байк на ручці газу проїхав 200 кілометрів однозначно.

Крок за кроком ми зробили продукт, який був вже не “команчем” переробленим, а повноцінним транспортним засобом.

367 кілометрів без педалей і світовий рекорд

Коли виявилось, що ми створили найкращий продукт, що наразі є на ринку електровелосипедів, нам не повірили. Типу, якщо всі інші проїжджають 30 кілометрів, а ми — 200, це вже щось підозріле виходить.

Окей, ми тоді сіли на наш байк у Києві в 7.00 ранку, доїхали до Рівного. Проїхали 305 кілометрів, і ще залишалось 20% заряду батарейки. 

Загалом, електробайк Delfast тоді проїхав 380 кілометрів – на одному заряді батареї, без використання педалей.

Але відео з GoPro спільнота за доказ не вважала, тож довелось встановлювати рекорд. 

Отже, ми покликали офіційних представників Книги рекордів Гіннеса, закрили Київський велотрек на добу, запросили журналістів, також офіційних телеметристів, щоб заміряли офіційно наш пробіг. І накатали без педалей 367 кілометрів — трішки менше за рахунок того, що температура у жовтні була нижчою і це трохи позначилось на роботі батареї.

Рекорд потрапив до Книги рекордів Гіннеса — Delfast дійсно зробив найкращий електробайк в світі! 

А покупці хто?

Тепер ми спілкуємося з усім світом — без перебільшень — і отримуємо попередні заявки на наші байки з усіх куточків планети. 

Серед покупців — кур’єрські компанії, які дуже зацікавлені в нашій продукції. Їм потрібні буквально тисячі байків Delfast: вони у масовому порядку пересідають з транспорту на бензині на електротранспорт.

Ще одна велика група наших споживачів — поліція. Ми зараз ведемо переговори з кількома містами Америки про те, щоб пересадити їх поліцейських на наші електробайки. Це тисячі байків для, наприклад, поліції Лос-Анджелеса, а таких підрозділів — 11,5 тисяч по всій Америці. 

Розраховуємо і на звичайних покупців, які люблять подорожувати і екологічно свідомі.

“Хочу завод з виробництва електробайків в Україні”

Як виглядає виробництво електробайків Delfast зараз? Ми фактично збираємо електровелосипеди у гаражі в Китаї, і відправляємо для дозбірки в Україну. Проте я веду перемовини з інвесторами, аби відкрити завод з виробництва тут, в Україні. Для цього потрібні 6 мільйонів доларів, а у нас поки таких коштів нема. 

Тому зараз поки що працює кур’єрська служба доставки і поштучно йдуть продажі електробайків — по 5 тисяч доларів за один такий. 

Сертифікація і вихід на глобальні ринки

Наразі Delfast проходить етапи сертифікації для того, аби офіційно вийти на глобальний ринок, щоб продавати офіційно і масштабно — не 10-20 байків, а тисячі.

Цей процес не з дешевих, і коштує близько 30 тисяч євро

Із першим етапом сертифікації — отриманням VIN-коду (Vehicle Identification Number — авт.) транспортного засобу — нам допоміг впоратись грант від програми “Кліматичні інноваційні ваучери” від ЄБРР, впровадженням та адмініструванням яких в Україні займається громадська організація Greencubator

Грант допоміг не тільки фінансово ще у дечому: тепер коли ми заходимо в європейські сертифікаційні органи, ми — не безіменний український виробник, наш проект підтримується ЄБРР і європейською спільнотою. Для будь-якого європейського інвестора, банку або органу влади це знак якості — що ми пройшли експертизу з боку європейських фахівців. І тим самим наближаємося до організації власного виробництва тут, в Україні. 

Другим етапом буде тестування продукції, а за тим залишиться паперова робота: написання технічних умов, дозволів, рекомендацій тощо. 

Я сподіваюся, це все шматочки пазлу однієї великої картини, і що вже в цьому році ми запустимо першу чергу масового виробництва електробайків Delfast.

Економіка

Топ топів: 37 неймовірних українських виробників, які стали героями статей на ШоТам

Опубліковано

Ми багато пишемо про товари українського виробництва, але інколи на Фейсбуці ШоТам ще зустрічаємо питання наших підписників “Що такого цікавого можна купити в українських виробників?”.

Багато чого! Від прекрасного посуду, який не зустрінете більше ніде, до дивовижного етноодягу, який в українських дизайнерів замовляють з-за кордону. Тому ми вирішили зробити для вас добірку… наших добірок про українських майстрів, які виробляють речі, не гірші від закордонних. 

Перша добірка добірок – про сукні з вишивкою, сумки від Малевича і дорогезні старі джинси. 37 крутих українських брендів чекають на вас за посиланнями. Хтось із них точно виявиться вашим.  

Топ брендів сумок: авоськи з масажних накидок та сумки від Малевича

Ці виробники відійшли від традиційних форм сумок, а натомість створюють щось не просто оригінальне,а  інколи й шокуюче. 

“А що, так можна було?” – спитаєте ви, почувши про сумки з веганського паперу. А чи чули, щоб можна було носити улюблену книгу замість сумки?

Усе це справа рук українських брендів. Сумки-конструктори за 1200 гривень, авоськи з масажних накидок на автомобільні сидіння – неймовірно стильні – за 600 гривень, або мінімалістичні й лаконічні з акцентами у вигляді чорних квадратів – за 12 тисяч гривень. Словом, кожна тут знайде собі вмістилище для улюблених речей до смаку  і по кишені. 

Підбірка брендів, від яких у захваті голлівудські зірки: піжама для героя і капелюхи по 30 тисяч гривень

Українська мода підкорює світ – та що там світ: зірки Голлівуду походжають у вишиванках, сукнях, капелюхах та піжамах від українських дизайнерів. Чи по кишені вам капелюх, який одягає Мадонна? Хотіли б собі піжаму, яку носить капітан Марвел?

Якщо для вас важливі бірки та бренди, подивіться на голлівудських зірок, які з задоволенням носять українське. Серед них Сандра Баллок, яка походжає у сукнях ELENAREVA від 20 тисяч гривень,, Дакота Джонсон у сяючому сріблястому платті за 700 євро від BEVZA, а ще короткий пуховик ienki_ienki, від якого у захваті топ-модель Белла Хадід та акторка Джуліана Мур. 

Хто з зірок світового масштабу у захваті від вишиванок, і що такого цікавенького створив спеціально для Мадонни український дизайнер, читайте у огляді від ШоТам.  

Найекологічніші українські тренди, або Сотні доларів за старі-нові джинси

Екологічність сьогодні не просто тренд, а необхідність.  Ви знали, що текстильна індустрія сьогодні – найбільший забруднювач чистої води? Стурбовані такими тенденціями українські бренди одягу почали впроваджувати екосвідомість серед покупців.

Одні концентруються на тому, щоб зробити виробничий процес більш екологічним, і виготовляють новий одяг з перероблених матеріалів. Інші – пропагують розумне споживання, працюючи з переробленими речами Такі бренди найчастіше називають себе “eco-friendly”. Раптом вам цікаво дізнатись про українські бренди, які підтримують культуру апсайклінгу та турбуються про навколишнє середовище?

У статті розповідаємо про сімейний дует українських дизайнерів Ксенії та Антона Шнайдерів, які переробляють близько 5 тонн деніму на рік. А закуповують його у секонд-хендах. Вони можуть перешивати у такий спосіб навіть власні колекції. Пара їхніх джинсів коштує $375.

А ще розповідаємо про бренд в’язаних светрів, що використовує не використану у виробництві пряжу, яку викуповує у відомих будинків моди. Ще розповімо про дизайнерку Rcr Khomenko, яка створила власний бренд одягу, поєднавши казки та секонд-хенд. 

Сакральне у буденному: найкрутіші бренди вишиванок, які бачив світ

Чи сприймаєте ви вишиванку як повсякденну одежу? Чи досі одягаєте її тільки на великі державні свята?

Якщо ви хочете чогось ультрасучасного, але щоб водночас і холодком давнини та незбагненності віяло, тоді ці сім етнобрендів ми підбирали спеціально для вас. 

Так, у Foberini ви отримаєте не просто вишиту сорочку: пишні рукави, кольорові контрасти. І сакральну символіку – засновники бренду стверджують, що мають на меті відродити стародавні символи в сучасному дизайні. Вбрання бренд має на всі випадки життя – навіть для вдумливих ранкових прогулянок морським узбережжям.

Не можна тут не згадати про бренд Ethodim. Тільки подившись на їх пальта з гуцульськими китицями, можна мимоволі пожалкувати, що холод відступає.  

У Ethodim кажуть: українська вишивка виглядатиме прекрасно на будь-якій сукні чи сорочці, у будь-якому кінці світу. Щоб це довести, запросили на фотосесію з вишиванкою темношкіру американську модель Роксі Монро. А наскільки вона прекрасна в українському етнічному вбранні – дивіться за посиланням. 

Скільки коштує природність? Добірка брендів, які шиють речі з льону

Купляти собі в гардероб речі з льону – це ніби повернення в стародавні часи, коли простота і натуральність були чимось буденним. Природність, кажуть, ніколи не виходить з моди, а тому ми в ШоТам зробили вічнозелену підбірку речей з льону. Це й бренд Chistotel з помірними цінами, де лляну сукню ви купите не дорожче за 1400 гривень, і блузи та спідниці від 400 гривень. Або от Yoko By Heart, які дотримуються східної філософії і на додачу до натуральних суконь від 1460 гривень пропонують лляні ж тюрбани. Усього брендів, які шиють свої вбрання із тканин, якими користувались ще наші прабабці, тут вісім. Переходіть за посиланням і обирайте для себе той, який прийдеться до смаку. 

Читати далі

Економіка

В Україні розпочали будівництво маршрутного елеватора

Опубліковано

Компанія «Кусто Агро» будує маршрутний елеватор в Жмеринці на Вінниччині, повідомила пресслужба агровиробника.

З його введенням в дію компанія матиме змогу відправляти 54 вагони в порт — це дозволить швидше розвантажувати елеватор, підвищити оборотність власних вагонів та швидше виконувати контракти.

«У компанії проблема — немаршрутні елеватори, тому кількість сировини, яку вивозили в середині і наприкінці осені була низькою. Перевагу отримали великі агрокомпанії, які мають маршрутні елеватори і можливість формувати маршрутні відправки», – зазначила перший заступник генерального директора «Кусто Трейдинг і Логістика» Олена Бескупська.

У пресслужбі зазначають, що оскільки земельний банк компанії виріс, кількість продукції збільшилася, стає тим більше важливим дотримуватись правильної оборотності, щоб чітко розділяти ризики.

Читайте також: В Україні розробили мобільний додаток для аграріїв

Історія компанії

“Кусто Агро” є частиною міжнародного холдингу Kusto Group, заснованого наприкінці 90-х років. Історія компанії почалася з гірничо-видобувної галузі і на сьогодні включає в себе проекти у нафтовій промисловості, енергетиці, девелоперській діяльності, виробництві будівельних матеріалів та сільському господарстві.

Kusto Group реалізує проєкти в Україні, Казахстані, Росії, В’єтнамі, Китаї, Туреччині та Грузії. “Кусто Агро” була заснована для побудови вертикально-інтегрованої компанії в аграрній галузі України.

Читати далі

Економіка

Яблука з Донеччини вперше експортували на Ближній Схід

Опубліковано

Підприємство “Сади Донбасу” вперше експортувало партію яблук на Ближній Схід. Про це повідомляється на сторінці у фейсбуці Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України”.

Як зазначається, представники підприємства у лютому взяли участь у двох міжнародних виставках, які у відбулися у Берліні та Дубаї. На цих виставках фахівці ТОВ “Сади Донбасу” знайшли потенційних партнерів, дізналися про нові види упаковки, вимоги міжнародного ринку до поставок товару. 

Які особливості експорту?

Цими днями перший контейнер з яблуками успішно прибув до Катару.

“Покупці поставили нам вимоги – вони люблять червоні яблука, тож 70% мав складати червоний колір. Також були вимоги до пакування – по 18 кг в ящик з підложкою під кожне яблуко. З цим ми впоралися, але мали певні виклики. На Донеччині відсутні великі контейнери-холодильники, тому шукали в інших регіонах. Врешті авторефрижератором яблука відправили до Одеси, а звідти у контейнері морем до Катара. На цю доставку пішло 27 днів”, – розповів фінансовий директор ТОВ “Сади Донбасу” Сергій Остапець.

Попит на черешні

Також на цих виставках яблуками з Донеччини зацікавилися інші покупці з ОАЕ, Індії, Єгипту. Зараз підприємство розглядає умови подальшої співпраці з ними.

Читайте також: Україна потрапила до топ-трійки країн із постачання м’яса птиці до ЄС

Також великий інтерес у закордонних покупців викликала можливість поставки черешні. Зараз фахівці підприємства обговорюють можливість кооперації із запорізькими колегами, аби зробити цю доставку літаком. Сергій Остапець каже, від холодильника з їхнього складу до замовника в Дубаї черешню можуть доправити за добу.

“Черешня зберігається менше, ніж яблука. Але цей новий виклик – і нові можливості водночас. З саду ягоду потрібно швидко охолодити, так вона зберігатиметься довше. Щоб зробити поставку черешні, нам потрібна нова сортувальна лінія, у покупців до ягід високі вимоги. Зараз розглядаємо варіанти будівництва лінії. Ми почали обговорювати цей експорт із запорізькими колегами, які теж вирощують черешню. Ведемо переговори ще з одним підприємством Донецької області. Якщо будемо кооперуватися, партія товару буде більшою, так вигідніше і нам, і їм. Нами активно цікавляться в Азії і на Ближньому Сході”, – поділився планами Сергій Остапець.

Торік “Сади Донбасу” почали співпрацювати з Проєктом USAID. Серед головних напрямків співпраці – розвиток нових ринків, агрономія та сертифікація безпеки виробництва. Також працюватимуть над залученням інвестицій та модернізацією виробництва.

Цього сезону “Сади Донбасу” планують збільшувати партії експортного товару і кращі практики пакування впровадити для продажів у торговельних мережах України.

Читати далі

Економіка

Glovo запускає першу «хмарну кухню» в Україні: як це працюватиме

Опубліковано

В Україні запрацює перша “хмарна кухня” від компанії Glovo. Починають з Києва, передає The Village Україна.

Зазначається, що першими партнерами «хмарної кухні» у Києві стали заклади Kitaika, 3B Café, Torisho, Menya Musashi, мережі Berliner Döner та Foodz Ukraine.

Як працює “хмарна кухня”?

«Хмарна кухня» – формат роботи закладів, коли вони обслуговують замовлення клієнтів тільки онлайн або телефоном.

«Це вдала опція, що дасть змогу закладам переналаштувати процес роботи, забезпечити завантаженість кухні та розширити мережу доставок. У підсумку це дасть можливість зберегти бізнес, робочі місця та клієнтів в умовах кризи», – коментують у Glovo.

Також наголошується, що поява «хмарних кухонь» розширить локальні можливості користувачів сервісу: так ще більше мешканців зможуть замовляти їжу з ресторанів, які фізично розташовані в інших районах міста. Водночас доставку обіцяють здійснювати за 45 хвилин.

Читайте також: У Києві запрацювала доставка готових алкогольних коктейлів

«У нинішніх реаліях утримувати ресторан заради доставки часто не рентабельно, тому 70% наших проєктів законсервовані під час карантину. «Хмарна кухня» дає змогу нам швидко розгорнути проєкт без додаткових витрат: немає потреби у великих площах, інвестиціях у гарний інтер’єр, меблі, посуд. Власне, тому ми й увійшли до Cook Room одразу з трьома ресторанами», – каже Анна Проценко, керівниця мережі ресторанів 3bCafe, Menya Musashi й Torisho.

Відкриття перших Cook Room компанія Glovo розпочала з Барселони у 2018 році, а сьогодні вони функціонують у Мадриді, Буенос-Айресі, Лімі, Мілані та Сантьяго. 

Хто такі Glovo 

Glovo – міжнародний сервіс доставки, який розпочав роботу в Україні у жовтні 2018-го. Працює у Києві, частково у Київській області, ще у 15 містах країни.

Читати далі

Економіка

На Миколаївщині учасники бойових дій створили кооператив і будуватимуть теплиці

Опубліковано

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «ОБЕРІГ-Агро», який створили учасники бойових дій на Донбасі з Миколаївської області, отримає допомогу від Канади на будівництво теплиці та лінії для брикетування. Про це повідомляється на сайті uhbdp.org.

Об’єднались, щоб заробляти

Як зазначається, захисники України та члени родин загиблих воїнів з Доманівської та Мостівської ОТГ Миколаївської області об’єднались у кооператив, щоб заробляти на життя та мати можливість підтримувати родичів загиблих у війні на Донбасі. У створенні об’єднання їм допомогли консультанти Фонду «ЛАСКА», який у Миколаївській області є партнером Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), що фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA).

А у березні 2020 року проєкт розвитку кооперативу «ОБЕРІГ-Агро» виграв грант та протягом цього року отримає грошові кошти від Манітобської ради з міжнародного співробітництва (MCIC), Канада. Грантовий проект також підтримує Менонітська Асоціація Економічного Розвитку (MEDA).

“Для нас будівництво теплиці та лінії для брикетування – це насамперед створення робочих місць, зайнятість мешканців району, впевненість у завтрашньому дні. Наш регіон достатньо кризисний, є великий дефіцит робочих місць, – каже керівник СОК «ОБЕРІГ-Агро» Володимир Федоренко. – Крім того, ми плануємо вирощувати томати, огірки та зелень, насищати місцевий ринок вітчизняною продукцією, бо зараз у нас на прилавках, не повірите, турецькі овочі”.

Читайте також: В Україні почнуть виготовляти консерви з равликів

Що відомо про кооператив

До кооперативу входять 18 учасників та учасниць, 12 з яких – чоловіки-учасники бойових дій, з яких двоє мають інвалідність, і 6 жінок.

Члени кооперативу планують виробляти брикети для всіх видів твердопаливних котлів та пічних груп з відходів сільськогосподарського виробництва, вже існують попередні домовленості щодо придбання сировини. Брикети готові придбавати школи, дитячі садочки, медичні амбулаторії. Частину готової продукції члени кооперативу планують передавати сім’ям загиблих добровольців та учасникам бойових дій.

“Проєкт спрямований на надання життєздатних варіантів бізнесу та нарощування економічного потенціалу учасників кооперативу та їх родин, поки вони не стануть на ноги”, – пояснює координатор Володимир Терновський.

Місцева влада, коли дізналась про очікувану підтримку з канадського боку, також вирішила підтримати СОК.

Грантовий проєкт в Україні супроводжуватимуть спеціалісти Фонду «ЛАСКА».

MEDA – міжнародна організація економічного розвитку, місією якої є створення бізнес-рішень для бідності. Заснована в 1953 р. групою підприємців-менонітів, співпрацює з людьми, які живуть у бідності, сприяє започаткуванню, розвитку та підтримці малого та середнього бізнесу в регіонах, що розвиваються та по всьому світу.

MCIC – міжнародна організація, що підтримує Цілі сталого розвитку. Заснована в 1974 році у Вінніпезі, Манітоба, вона являє собою коаліцію з більш ніж сорока організацій, які займаються фінансуванням та сприянням міжнародного розвитку.

Читати далі

Економіка

22-річний український підприємець створив авторську фінансову гру

Опубліковано

У Маріуполі 22-річний підприємець Максим Науменко створив авторську фінансову гру. Про це повідомляє «Бізнес-Схід».

Зазначається, що проєкт USAID «Економічна підтримка Східної України» в минулому році організував бізнес-школу для молоді Маріуполя. Учасники курсу з підприємництва отримали корисні знання про те,  як втілити свою бізнес мрію в життя та стати успішним підприємцем. Під час навчання Максим Науменко захопився фінансовими іграми та згодом розробив авторську фінансову гру.

Власна справа 

Після завершення навчання у Приазовському державному технічному університеті Максим Науменко вирішив стати підприємцем. 

З дитинства з братом він любив робити з дерева різні поробки. Тож його перша справа – виготовлення сувенірів з дерева: дошки, підставки, органайзери.

Захопили фінансові ігри

Торік влітку Максим взяв участь у бізнес-школі, яка проводилася у Маріуполі за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України». Бізнес-тренер Віталій Захарчук розповідав про трансформаційні фінансові ігри, які змінюють мислення людей, сприяють розвитку фінансової грамотності.

«Я став вивчати ці ігри. Згодом придбав собі одну, почав з друзями грати. Але я бачив, що в реальності це зовсім не так працює», – ділиться двадцятидворічний Максим Науменко.

З того часу думка про створення власної гри його не залишала. Підприємець почав навчатися цій грі і створювати свою. Витратив на це кілька місяців, тестував з друзями, радився з експертами, удосконалював і переробляв. Максим каже, що гра зазнала десять переробок.

У чому особливість гри

Гра складається з трьох видів кола. На кожному є різні картки – свого роду виклики-завдання. Кола різні – одні для тих, хто витрачає час і свої таланти, працюючи на інших людей. Інші кола для тих, хто сам дає роботу іншим і володіє активами. Долаючи виклики, учасники гри здобувають фінансовий досвід. Одним з нових ігрових ресурсів у розробці Максима став вільний час. Гравці розпоряджаються не лише грошима, а і своїм часом, від чого врешті залежить їх дохід.

«Загалом у грі 272 картки, нещодавно я додав картку “вірус”. Вона впливає на все, що відбувається на ринках та біржах. Є такі ситуації, які кардинально можуть змінити бізнес, ця картка одна з таких. Учасники гри думають, як вижити за таких умов. Деякі види бізнесу закриваються, водночас є такі, які мають більші прибутки – сфера торгівлі продуктами, станції обслуговування з ремонту автомобілів, виробники ліків. Це дуже перегукується зараз з нашою реальністю», – каже молодий підприємець.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.