Суспільство
«Це мої діти, як їх кинути?». П’ять історій порятунку тварин під час війни
За час війни українці вразили світ не лише своєю хоробрістю та стійкістю, а й добрими серцями. Люди, покидаючи свої домівки, евакуювались інколи зовсім без речей, але з тваринами, яких вивозили з-під обстрілів. Представниці зоозахисної організації «Відкриті клітки Україна» зібрали п’ять дивовижних історій порятунку тварин під час війни.
Хлопець, який вивів з «Ірпінського пекла» двох корів
Київська область понад місяць була окупована російськими загарбниками. Багато людей були вимушені рятуватися, залишаючи все, навіть своїх тварин. Андрій Михайлов відмовився евакуюватися з міста автобусом, адже не хотів лишати своїх корову та бичка.
Чоловік наважився вивести тварин з-під Ірпеня самотужки. Разом з ними Андрій подолав понад 100 кілометрів та дістався пішки сусідньої області. Шлях до Житомирщини зайняв у чоловіка та тварин тиждень.
Дорогою їх підібрала вантажівка, а волонтери допомогли знайти прихисток. Андрій говорить, що не пробачив би собі, якби залишив тварин, адже разом з ними рятувався від обстрілів окупантів.
«Це б яким я був падлюкою, якби я кинув тварин. Як би я дивився в дзеркало, в очі інших людей? Просто, як кажуть, це моя робота, моя відповідальність», – розповів чоловік у розмові з журналістами.
Сестри, які евакуювали понад 40 тварин
Дві сестри з Києва під час війни змогли вивезти за кордон 47 тварин благодійного фонду «Хочу кота». Ольга та Євгенія Драч перевезли чотирилапих спочатку до Львова, потім до Польщі, а кінцевим пунктом подорожі стала Німеччина.
Знайти машину в Києві жінкам було непросто, на її пошуки було витрачено 4 дні. Ольга та Євгенія подолали складний шлях: їхали з котами у вантажівці, стояли на кордоні, власноруч заносили та виносили переноски з тваринами загальною вагою близько 250 кілограмів та годували чотирилапих до четвертої ранку. У Німеччині до тварин приїхали ветеринарні лікарі, оглянули їх та вакцинували. Деяких котів вже забрали в сім’ї, де про них піклуються.
«Усе це – завдяки великій кількості неймовірних людей. На кожному кроці нам допомагали, рятували, знаходили, пакували, вивантажували, завантажували, перевозили, зігрівали, годували. Українці, поляки та німці. Ці люди – справжні янголи та феї», – написала згодом Євгенія Драч.
Дівчина, що врятувала з Ірпеня собак з інвалідністю
Світлина Насті Тихої разом із собаками вразила не лише українців, а й увесь світ. Разом із чоловіком та небайдужими людьми Настя врятувала від смерті 24 тварини, частина з яких була з інвалідністю.
З початком бойових дій дівчина з родиною опинилася в ізоляції в Ірпені. Попри всі труднощі вона продовжувала дбати про своїх підопічних, яких мала на перетримці. Також Настя забирала до себе тварин, яких покинули власники. Піти без собак родина не могла, тому наважилися залишити місто разом з ними.
«Наважувалися довго, а потім просто за 15 хвилин зібралися та пішли. Хіба це героїзм? Вони – мої діти, мої зайчики. Як їх кинеш? У нас навіть думок про це не було», – розповідає Настя, яка не взяла з собою жодних особистих речей, тільки ліки для тварин.
Шлях був складний, дівчина навіть зламала палець, оскільки тварини тягнули її назад додому. Підопічні Насті були налякані обстрілами, тому три кілометри вони йшли близько трьох годин.
«Собаки упиралися. Спершу намагалися втекти назад додому. Але у нас є одна собака – найбільша. Я її тримала, а вона їх вела. Дуже нею пишаюся. Інакше мені довелося б тягнути всіх самій», – каже дівчина.
Зрештою, на допомогу дівчині прийшов незнайомий хлопець та територіальна оборона. Попри всі труднощі, Настя змогла вивести собак у безпечне місце.
Родина, яка пережила окупацію разом зі своїми тваринами
Домашній притулок «ЗооДім» Марини Грицик розташований на Чернігівщині. 24 лютого на територію села, де проживає Марина з родиною, заїхали танки окупантів. У двір жінки прилітали уламки снарядів, тварини дуже нервували.
Окупацію родина пережила складно, вони були вимушені ховатися в підвалі. Щойно обстріли припинялися, Марина з чоловіком вибігали з укриття та перевіряли, чи все гаразд із їхніми підопічними. На жаль, серця маленьких кроликів не витримали постійних вибухів, і тварини померли.
Одного дня біля дому родини вибухнув танк, коні злякалися гучного звуку й полум’я, вибили огорожу та втекли. Марина разом з чоловіком сіли на мотоцикл і попри обстріли поїхали за тваринами, та через небезпеку були вимушені повернутися. Марина дуже переймалася за коней, оскільки раніше врятувала їх від смерті на кінних фермах. На щастя, тварини все ж повернулися додому самостійно. Зараз родина займається відбудовою ферми.
Пенсіонерка, яка вивезла з Сєвєродонецька 21 тварину
Заради своїх 17 котів та 4 собак Віра Михайлівна трималася в Сєвєродонецьку до останнього. Жінка не хотіла кидати тварин, тому довгий час не залишала місто.
Пані Віра разом з чоловіком завжди любили котів та собак, забирали безпритульних чотирилапих з вулиці, лікували їх та стерилізували. На жаль, наприкінці 2021-го чоловіка Віри Михайлівни не стало, а потім жінку спіткало ще одне горе – почалася війна. Будинок родини агресори обстрілювали «Градами», у подвір’я прилітали снаряди та міни.
Читайте також: Врятував сотні тварин в Ірпені та Бучі. Як актор Олексій Суровцев став «Бородатою котомамусею»
Знайома радила пані Вірі випустити тварин та тікати, але жінка лишалася зі своїми улюбленцями під обстрілами два місяці. Спочатку Вірі Михайлівні вдавалося виходити з дому, щоб погодувати котів та собак, які жили на дачі. Втім, у квітні ситуація погіршилася: російські військові почали гатити по місту без упину. Тварини були виснажені, адже жили в постійному стресі.
Допомога жінці прийшла від волонтерів – ті оплатили перевізника, який забрав котів та собак. Віра Михайлівна евакуювала не лише своїх підопічних, а й сусідських тварин. Усіх їх за сім годин доставили до Дніпра. Небайдужі люди допомогли знайти для пані Віри та її тварин будинок, принесли необхідні речі. Хоча зараз жінка з улюбленцями знаходяться у безпеці, вона досі переймається за чотирилапих, які залишилися у Сєвєродонецьку.
Це лише п’ять історій, але за війну їх зібралося тисячі. Від бойових дій постраждали як фермерські, так і домашні тварини. Вони гинуть від обстрілів, нестачі їжі, води, їх покидають власники. Волонтери та небайдужі українці об’єднуються та продовжують рятувати життя.
Не будьте байдужими до тварин. Будь-яка ваша допомога – неоціненна. Доєднуйтеся до місцевих притулків та допомагайте з їх відбудовою чи піклуванням про чотирилапих, підтримуйте фінансово зоозахисні організації. Разом ми зможемо швидше досягти перемоги.
Авторка статті: Настя Рашевська, представниця ГО «Відкриті клітки Україна».
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
