Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Трьома фурами зі сходу до Вінниці. Історія підприємства «Контакт», яке успішно релокувалося з Донеччини

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Василь Мазурін – директор ТОВ «Контакт», що виготовляє обладнання для газових магістралей і промислових підприємств. Компанія запустилася практично водночас із проголошенням незалежності України й продовжує працювати навіть сьогодні. До 24-го лютого всі потужності зосереджувалися на Донеччині, однак нині частину виробництва довелося евакуювати.

Спершу Василь навіть не думав, що доведеться вивозити компанію, адже війна на сході була вже давно. Усі звикли й ніхто не тікав. Але повномасштабне вторгнення змусило підприємця змінити свою думку. За два тижні директор заводу зумів знайти приміщення та отримати допомогу від влади, щоб евакуювати людей та обладнання. А запуститися і відновити роботу вдалося майже одразу після переїзду.

Василь Мазурін

директор ТОВ «Контакт».

Виробляємо гідроциліндри вже понад 30 років

Наше підприємство розпочало свою роботу практично одразу після того, як Україна стала незалежною. Вже понад 30 років ми створюємо гідравлічні апарати – циліндри, які штовхають та змушують рухатися величезні машини та механізми, що піднімають велетенську вагу.

Напередодні повномасштабної війни ми й не планувати зупинятися чи брати якусь паузу. У нас працювали понад пів сотні людей, які чітко, якісно та технічно виконували свою роботу.

продукція ТОВ Контакт
Партія регуляторів РДУ-Т на експорт.

Наш регіон – Донецька область – ідеально підходив, як за логістикою, так і за місцем розташування та сусідством з іншими виробництвами. Адже всі необхідні складові можна було отримати ледь не в сусідньому місті.

Однак після 24-го лютого всі наші плани довелося змінити. Звісно, не відразу, а поступово та обдумано. Однак Росія не залишила нам іншого вибору, крім як зібратися та практично повністю вивезти все наше підприємство до іншої області.

Ми вже давно знайомі з війною

З самого початку великої війни я навіть не звернув уваги на кілька вибухів, що пролунали приблизно о четвертій годині ранку. Тут варто розуміти, що це Схід, – ми звикли до подібних звуків. Отже, того ранку я не почув нічого нового. Зранку був звичайний день, під час якого я просто спостерігав за реакцією решти України.

Адже тут, на Донеччині, війна вже давно. Ми добре з нею знайомі й, відверто кажучи, дивуватися було нічому. Ба більше, наше виробництво не зупинилося, люди так само прийшли на роботу. Хіба що настрій у всіх був більш напруженим, аніж зазвичай.

30-річчя заводу
17 вересня 2021 року завод газового обладнання «Контакт» відзначив своє 30-ліття.

У перший день жодної думки про те, що нам доведеться збирати речі й виїжджати, не було. Ні про яку евакуацію взагалі не йшлося. Єдине, про що я думав, – це навіщо мені виїжджати, якщо ми тут завжди працювали й фактично мало, що змінилося. Однак згодом з’ясувалося, що це далеко не так.

Вирушили у відрядження країною, аби знайти місце для релокації

Коли в місті та області стало гучніше, а влада запровадила програму релокації бізнесу, я вхопився за цю соломинку. Спочатку разом із командою ми структурували всі приміщення в різних регіонах нашої країни. Шукали все, що бодай теоретично могло нам підійти.

Для виробництва з повноцінним цехом – це доволі непросте завдання. Ми потребували конкретних умов, аби розміститися. Конкретне приміщення, з певними особливостями. Тобто умовна кухня якогось ресторану – це точно не наш варіант. Тож ми зі співробітниками обговорили варіант переїзду та почали шукати те, що може підійти.

контакт

Це було довге, затяжне двотижневе відрядження Україною. Де ми тільки не бували в пошуках приміщення, але у Вінниці все ж вдалося знайти те, що ми шукали. А точніше, у Вінницькій області. Звісно, не буває приміщень, які відповідають потребам підприємства абсолютно за всіма критеріями. Тому перед підписаннями документів ми довго обговорювали, наскільки це місце потужне, та чи здатне воно «потягнути» наші вимоги. Зрештою вирішили, що це приміщення – найкраще з можливих варіантів.

Ми заплатили космічні гроші, щоб вивезти частину обладнання

Остаточно наважитися на переїзд ми змогли лише після того, як дізналися, що держава може компенсувати витрати на перевезення обладнання. Після цього ми замовити та оплатити 20-тонні вантажівки, аби вивезти частину нашої техніки. Заплатили справді космічні гроші, адже вивозити бодай щось із Донецької області погоджувався далеко не кожен перевізник.

Читайте також: «Усе моє життя – це швейна справа». Як «Покровчанка» з Донеччини переїхала до Львова та одягає воїнів ЗСУ

Однак держава справді повернула нам витрачені кошти. Не всі, а 75%, проте це реально шалена сума. Я навіть не буду озвучувати, скільки нам довелося витратити і скільки нам повернули. Ця підтримка дала нам потужний поштовх для переїзду.

Ми забрали з виробництва на Донеччині не все обладнання, а лише ту частину, що була необхідною для запуску на новому місці. До того ж, тут, у Вінницькій області, місцева влада пообіцяла, що зможе розмістити абсолютно всіх співробітників, які приїдуть разом із нами. Ця підтримка стала для нас вирішальною. Повністю переїхати нам вдалося за два тижні.

компанія контакт під час переїзду

Люди звикали до нової реальності, до нових умов роботи

Спочатку демонтувати все необхідне, потім – завантажити, перевезти й розвантажити, а після цього – змонтувати. Ось, за яким планом ми діяли. На кожну з цих цій нам довелося витратити дві доби. Зізнаюся, перевезення 60 тонн різноманітного обладнання – це завдання із зірочкою.

А поки ми все перевозити й розвантажували у Вінницькій області, наше виробництво на сході України зупинилися. Люди звикали до нової реальності, нових умов життя та роботи. Ми чекали, поки збереться команда, яка наважиться залишитися на місці й продовжуватиме роботу.

Читайте також: «Ми пройшли крізь пекло, тож нам під силу все». Як маріупольці будують мережу молодіжних хабів на заході країни

Так минув місяць. Дехто справді знайшовся й повернувся на виробництво. Думаю, одним з факторів було те, що в місті практично не було роботи, окрім як на нашому підприємстві. Тож коли цех на Донеччині знову запрацював, у новому приміщення на Вінниччині ми вже запустилися на повну потужність.

Якщо виробництво на сході зупиниться, це вже не вплине на нас

За цей час місцева влада та місцеві волонтери примудрилися розселити всіх співробітників нашого підприємства, які виїхали зі сходу. А це, між іншим, 34 людини. Сьогодні вони живуть по дві-три родини в одному будинку. Однак це взагалі не заважає нам працювати, відновлюватися, а одночасно – ще й розвиватися.

Думаю, нам пощастило, що місцева влада прийняла нас із обіймами. Знайшла житло, допомогла з приміщенням, а кожну нашу пропозицію чи будь-яке прохання й зараз зустрічає з позитивом. Безумовно, не всі потреби можна вирішити миттєво, але досі не було жодного разу, аби нам у чомусь відмовили.

релокація підприємство контакт

Такий теплий прийом додатково налаштовує та мотивує нас на роботу. Додає сил та бажання продовжувати працювати. Складно було почати, але зараз ми вийшли на той рівень про який навіть і не мріяли. Важливо ще й те, що якщо виробництво на сході раптом зупиниться, то це вже ніяк на нас не вплине. Ми просто заберемо людей і продовжимо працювати.

Підозрюю, що ми можемо залишитися на Вінниччині надовго, якщо не назавжди

Нині питання про повернення додому у нас не стоїть взагалі. Жоден із тих, хто виїхав до Вінниччини, не планує повертатися на Донеччину. Адже повертатися туди, де немає води і газу, просто немає сенсу. Можливо, коли ми переможемо і до нашого регіону повернеться життя – ми подумаємо над перспективою повернення.

Але їхати туди, де немає вже майже нічого, а кожен вихід на роботу може закінчитися загибеллю, навряд приваблює бодай когось. Підозрюю, що ми залишимося на Вінниччині надовго, якщо не назавжди

До речі, коли ми з командою побачили цю підтримку від влади та волонтерів, то вирішили якось віддячити. Тому зареєстрували наше виробництво саме у Вінницькій області й тепер сплачуємо податки до місцевого бюджету. У такий спосіб ми наповнює й бюджет тих, хто зміг нам допомогти: вивезти, прихистити та розпочати підприємство фактично з нуля.

Суспільство

Громада на Тернопільщині прийняла потужного виробника меблів із Харківщини (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У Тернопільській області Копичинецька громада працює над створенням сприятливих умов для релокованого бізнесу. До них вже переїхав потужний виробник меблів із Харківщини.

Про це розповідає ШоТам у межах проєкту «Громада Діє».

У перші дні війни цей меблевий бізнес опинився на лінії вогню. Та Копичинецька громада прийшла на допомогу і запросила до себе.

Олександр пройшов шлях від вантажника у магазині до власника потужного бізнесу. Завдяки сину він почав виготовляти дитячі меблі.

Перші меблі виготовив для сина

«У мене – син, у 2008 році потрібно було віддавати його у садочок. Коли я прийшов у садочок і побачив ті меблі… То перші меблі, які були для дитячих садків, це були в групу для мого сина», — розповідає власник підприємства «Меблі-Техностиль» Олександр.

Олександр мав 4 цехи, команду з 150 працівників та замовлення з усієї України. Все це він втратив, коли почалася війна.

Читайте такожМісце, де збираються свої. Херсонці відкрили у Франківську кав’ярню Prostir.Coffee з «кавуновою» кавою

«Наше виробництво було за 20 км від кордону з росією, прямо на трасі Харків-Бєлгород. У перші хвилини початку війни російські війська були в цьому населеному пункті», — згадує Олександр.

Його цехи у Руській Лозовій було знищено, а майно пограбоване. Коли селище звільнили, Олександр з партнерами вирішив рятувати те, що лишилося.

«Дуже часто потрапляли під обстріли, доводилось сидіти нам в підвалі, чекати, поки обстріли закінчаться», — розповідає Олександр, власник підприємства «Меблі-Техностиль».

Шукають інвестора і мріють про запуск виробництва

Врятовану половину обладнання Олександр перевіз на Тернопільщину. У Копичинецькій громаді допомогли знайти приміщення та надають усіляку підтримку. Проте, щоб запуститися, підприємству потрібно закупити решту устаткування.

«Їм потрібно аспіратор, компресорні станції, їм потрібна котельня – і з цим нам потрібно зараз допомагати їм в пошуку різних інвесторів, які можуть вкластися в них», — розповідає Копичинецький міський голова Богдан Келічавий.

Допомагають у громаді і благодійному фонду, який переїхав із Запоріжжя. Громада надала приміщення для роботи та підтримує усі проєкти.

«Якщо чесно, це вперше в мене в житті, а я в громадському секторі понад 10 років, коли є така співпраця, взаєморозуміння з органами місцевої влади. Це дуже допомагає», — каже Валентина Трюхан, програмна менеджерка БФ «Посмішка ЮА».

У громаді готові допомагати всім, хто наважиться на релокацію, аби разом працювати для країни. А Олександр мріє запустити виробництво.

Нагадаємо, на Тернопільщині Шумська громада працевлаштувала чотири десятки переселенців.

Також ШоТам повідомляв, як харківський завод Staleks релокувався і виготовляє продукцію світового рівня для майстрів манікюру.

Читати далі

Суспільство

З’явився сайт із дискографією української оперної діви Соломії Крушельницької

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Запустили сайт про життя і творчість української оперної діви Соломії Крушельницької.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства культури та інформаційної політики України.

Платформа доступна за посиланням. Відомо, що участь у розробленні сайту брали працівники Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.

Ресурс створений до 150-ліття співачки, її ювілей відзначили 23 вересня. Ця дата входить до переліку пам’ятних дат під егідою ЮНЕСКО.

Сайт присвячений біографії національної легенди, чий надзвичайний голос та неповторність акторського перевтілення підкорили серця мільйонів людей у багатьох країнах.

Читайте також: Місце, де збираються свої. Херсонці відкрили у Франківську кав’ярню Prostir.Coffee з «кавуновою» кавою

Можна дізнатися цікаві факти з життя співачки. Також стали доступними:

  • фотографії й оперний репертуар,
  • подробиці концертної діяльності,
  • рецензії на творчість співачки,
  • інформація про міста та театри, в яких виступала оперна діва,
  • дискографія відомої українки. 

Про Соломію Крушельницьку

Українська оперна співачка Соломія Крушельницька входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. За життя визнана найвидатнішою співачкою світу. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття. Співати з Крушельницькою на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував їй свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».

Нагадаємо, у UNIT.City створили музичний простір для боротьби з тривожністю.

Також ми повідомляли, що американський музикант зняв кліп біля зруйнованого аеродрому в Гостомелі.

Фото: mkip.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

Естонія передала Житомирщині три пасажирські автобуси Iveco Irisbus

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Естонія відправила три пасажирські автобуси Житомирській області у межах реалізації плану з відновлення регіону.

Про це у твітері повідомила пані посол України в Естонії Мар’яна Беца.

Загалом Естонія направить 12 автобусів Житомирщині.

«24 вересня Естонія направила в Житомирську область гуманітарну допомогу – перші 3 автобуси, наступного тижня – ще 9. Гуманітарна допомога надається в рамках реалізації плану з відновлення Житомирської області. Дякую МЗС і Мінекономіки Естонії», — йдеться в дописі.

Відомо, що йдеться про автобуси Iveco Irisbus, які раніше обслуговували пасажирські регулярні лінії в Естонії. Їх подарували Житомирщині для відновлення транспортного сполучення.

Читайте також«Ми витримали пекло Луганщини». Як 22-річний випускник військової академії командує ротою 24 ОМБр

Нагадаємо, Чернівці отримали тролейбус в подарунок від чеського міста.

Також Вінниця отримала у подарунок два низькополі автобуси від міста-побратима.

Фото: twitter.com/Mariana_Betsa.

Читати далі