

Суспільство
Трьома фурами зі сходу до Вінниці. Історія підприємства «Контакт», яке успішно релокувалося з Донеччини
Василь Мазурін – директор ТОВ «Контакт», що виготовляє обладнання для газових магістралей і промислових підприємств. Компанія запустилася практично водночас із проголошенням незалежності України й продовжує працювати навіть сьогодні. До 24-го лютого всі потужності зосереджувалися на Донеччині, однак нині частину виробництва довелося евакуювати.
Спершу Василь навіть не думав, що доведеться вивозити компанію, адже війна на сході була вже давно. Усі звикли й ніхто не тікав. Але повномасштабне вторгнення змусило підприємця змінити свою думку. За два тижні директор заводу зумів знайти приміщення та отримати допомогу від влади, щоб евакуювати людей та обладнання. А запуститися і відновити роботу вдалося майже одразу після переїзду.
Виробляємо гідроциліндри вже понад 30 років
Наше підприємство розпочало свою роботу практично одразу після того, як Україна стала незалежною. Вже понад 30 років ми створюємо гідравлічні апарати – циліндри, які штовхають та змушують рухатися величезні машини та механізми, що піднімають велетенську вагу.
Напередодні повномасштабної війни ми й не планувати зупинятися чи брати якусь паузу. У нас працювали понад пів сотні людей, які чітко, якісно та технічно виконували свою роботу.

Наш регіон – Донецька область – ідеально підходив, як за логістикою, так і за місцем розташування та сусідством з іншими виробництвами. Адже всі необхідні складові можна було отримати ледь не в сусідньому місті.
Однак після 24-го лютого всі наші плани довелося змінити. Звісно, не відразу, а поступово та обдумано. Однак Росія не залишила нам іншого вибору, крім як зібратися та практично повністю вивезти все наше підприємство до іншої області.
Ми вже давно знайомі з війною
З самого початку великої війни я навіть не звернув уваги на кілька вибухів, що пролунали приблизно о четвертій годині ранку. Тут варто розуміти, що це Схід, – ми звикли до подібних звуків. Отже, того ранку я не почув нічого нового. Зранку був звичайний день, під час якого я просто спостерігав за реакцією решти України.
Адже тут, на Донеччині, війна вже давно. Ми добре з нею знайомі й, відверто кажучи, дивуватися було нічому. Ба більше, наше виробництво не зупинилося, люди так само прийшли на роботу. Хіба що настрій у всіх був більш напруженим, аніж зазвичай.

У перший день жодної думки про те, що нам доведеться збирати речі й виїжджати, не було. Ні про яку евакуацію взагалі не йшлося. Єдине, про що я думав, – це навіщо мені виїжджати, якщо ми тут завжди працювали й фактично мало, що змінилося. Однак згодом з’ясувалося, що це далеко не так.
Вирушили у відрядження країною, аби знайти місце для релокації
Коли в місті та області стало гучніше, а влада запровадила програму релокації бізнесу, я вхопився за цю соломинку. Спочатку разом із командою ми структурували всі приміщення в різних регіонах нашої країни. Шукали все, що бодай теоретично могло нам підійти.
Для виробництва з повноцінним цехом – це доволі непросте завдання. Ми потребували конкретних умов, аби розміститися. Конкретне приміщення, з певними особливостями. Тобто умовна кухня якогось ресторану – це точно не наш варіант. Тож ми зі співробітниками обговорили варіант переїзду та почали шукати те, що може підійти.

Це було довге, затяжне двотижневе відрядження Україною. Де ми тільки не бували в пошуках приміщення, але у Вінниці все ж вдалося знайти те, що ми шукали. А точніше, у Вінницькій області. Звісно, не буває приміщень, які відповідають потребам підприємства абсолютно за всіма критеріями. Тому перед підписаннями документів ми довго обговорювали, наскільки це місце потужне, та чи здатне воно «потягнути» наші вимоги. Зрештою вирішили, що це приміщення – найкраще з можливих варіантів.
Ми заплатили космічні гроші, щоб вивезти частину обладнання
Остаточно наважитися на переїзд ми змогли лише після того, як дізналися, що держава може компенсувати витрати на перевезення обладнання. Після цього ми замовити та оплатити 20-тонні вантажівки, аби вивезти частину нашої техніки. Заплатили справді космічні гроші, адже вивозити бодай щось із Донецької області погоджувався далеко не кожен перевізник.
Читайте також: «Усе моє життя – це швейна справа». Як «Покровчанка» з Донеччини переїхала до Львова та одягає воїнів ЗСУ
Однак держава справді повернула нам витрачені кошти. Не всі, а 75%, проте це реально шалена сума. Я навіть не буду озвучувати, скільки нам довелося витратити і скільки нам повернули. Ця підтримка дала нам потужний поштовх для переїзду.
Ми забрали з виробництва на Донеччині не все обладнання, а лише ту частину, що була необхідною для запуску на новому місці. До того ж, тут, у Вінницькій області, місцева влада пообіцяла, що зможе розмістити абсолютно всіх співробітників, які приїдуть разом із нами. Ця підтримка стала для нас вирішальною. Повністю переїхати нам вдалося за два тижні.

Люди звикали до нової реальності, до нових умов роботи
Спочатку демонтувати все необхідне, потім – завантажити, перевезти й розвантажити, а після цього – змонтувати. Ось, за яким планом ми діяли. На кожну з цих цій нам довелося витратити дві доби. Зізнаюся, перевезення 60 тонн різноманітного обладнання – це завдання із зірочкою.
А поки ми все перевозити й розвантажували у Вінницькій області, наше виробництво на сході України зупинилися. Люди звикали до нової реальності, нових умов життя та роботи. Ми чекали, поки збереться команда, яка наважиться залишитися на місці й продовжуватиме роботу.
Читайте також: «Ми пройшли крізь пекло, тож нам під силу все». Як маріупольці будують мережу молодіжних хабів на заході країни
Так минув місяць. Дехто справді знайшовся й повернувся на виробництво. Думаю, одним з факторів було те, що в місті практично не було роботи, окрім як на нашому підприємстві. Тож коли цех на Донеччині знову запрацював, у новому приміщення на Вінниччині ми вже запустилися на повну потужність.
Якщо виробництво на сході зупиниться, це вже не вплине на нас
За цей час місцева влада та місцеві волонтери примудрилися розселити всіх співробітників нашого підприємства, які виїхали зі сходу. А це, між іншим, 34 людини. Сьогодні вони живуть по дві-три родини в одному будинку. Однак це взагалі не заважає нам працювати, відновлюватися, а одночасно – ще й розвиватися.
Думаю, нам пощастило, що місцева влада прийняла нас із обіймами. Знайшла житло, допомогла з приміщенням, а кожну нашу пропозицію чи будь-яке прохання й зараз зустрічає з позитивом. Безумовно, не всі потреби можна вирішити миттєво, але досі не було жодного разу, аби нам у чомусь відмовили.

Такий теплий прийом додатково налаштовує та мотивує нас на роботу. Додає сил та бажання продовжувати працювати. Складно було почати, але зараз ми вийшли на той рівень про який навіть і не мріяли. Важливо ще й те, що якщо виробництво на сході раптом зупиниться, то це вже ніяк на нас не вплине. Ми просто заберемо людей і продовжимо працювати.
Підозрюю, що ми можемо залишитися на Вінниччині надовго, якщо не назавжди
Нині питання про повернення додому у нас не стоїть взагалі. Жоден із тих, хто виїхав до Вінниччини, не планує повертатися на Донеччину. Адже повертатися туди, де немає води і газу, просто немає сенсу. Можливо, коли ми переможемо і до нашого регіону повернеться життя – ми подумаємо над перспективою повернення.
Але їхати туди, де немає вже майже нічого, а кожен вихід на роботу може закінчитися загибеллю, навряд приваблює бодай когось. Підозрюю, що ми залишимося на Вінниччині надовго, якщо не назавжди

До речі, коли ми з командою побачили цю підтримку від влади та волонтерів, то вирішили якось віддячити. Тому зареєстрували наше виробництво саме у Вінницькій області й тепер сплачуємо податки до місцевого бюджету. У такий спосіб ми наповнює й бюджет тих, хто зміг нам допомогти: вивезти, прихистити та розпочати підприємство фактично з нуля.
Суспільство

Літературні презентації, мистецькі виставки, концерти та вишкіл для базових військових навичок — цього тижня Київ пропонує безліч цікавих та важливих подій.
ШоТам зібрав благодійні та безкоштовні заходи, які варто відвідати, аби надихнутися, дізнатися нове та провести час у приємному товаристві.
Тиждень любові до книг, людей та міста у книгарні «Сенс» на Хрещатику
Книгарня «Сенс» на Хрещатику запрошує присвятити тиждень любові до книг, людей і міста. «Ми об’єднуємо відзначення першої річниці нашої книгарні з Днем закоханих, щоб підкреслити, що діяльність «Сенсу» ґрунтується на любові до літератури, відвідувачів та рідного Києва», — каже засновник «Сенсу» Олексій Ерінчак.
У програмі:
- 10–16 лютого | Любов до міста
Мапа любові до міста
У книгарні з’явиться велика друкована мапа Києва, на якій відвідувачі зможуть позначити місця, де, на їхню думку, «не вистачає Сенсу»; - 14 лютого | Любов до книг
Радіо «Сенс»
У День закоханих, який також є Днем книгодарування, в «Сенсі» лунатиме романтична поезія, листи поетів до своїх коханих та коротка лірична проза у виконанні відомих гостей. До запису вже долучилися Іван Малкович, Віталій Ажнов, Артистка Чуприненко, Максим Щербина, OTOY та Хейтспіч; - 16 лютого | Любов до людей
Фотоальбом друзів
Цього дня «Сенсу» на Хрещатику виповнюється 1 рік. Разом з аналоговою лабораторією Fotovramci з 10:00 до 20:00 в книгарні робитимуть плівкові знімки всім покупцям — готові фото можна буде забрати вже наступного тижня. Також гості зможуть заповнити «Анкету друзів» з побажаннями для команди.
Коли: 10–16 лютого.
Вхід вільний.
Адреса: книгарня «Сенс», вул. Хрещатик, 34.
Презентація поетичної збірки Катерини Калитко «Відкритий перелом голосу»
Збірка поезій Катерини Калитко — це вірші, написані в темряві, у глибині сумнівів, болю та пошуку власного голосу. Це тексти неспокою й росту, утоми та впертості, руху до світла.
На заході будуть:
- Катерина Калитко — поетка, перекладачка, членкиня Українського ПЕНу;
- Євгеній Стасіневич — літературний критик.
Коли: 11 лютого о 19:00.
Вхід: вільний, але за попередньою реєстрацією.
Адреса: книгарня «Сенс», вул. Хрещатик, 34.
Ранкова кава з командою «Книжкового Арсеналу»
Команда Мистецького арсеналу запрошує видавців, книгарів, ілюстраторів та всіх охочих, хто планує долучитися до ярмарку в межах ХІІІ «Книжкового Арсеналу», на онлайн-зустріч у форматі ранкової кави.
Спікерки заходу розкажуть про особливості цьогорічного фестивалю, умови участі та подачі заявок, а також дадуть відповіді на всі запитання.
Коли: 13 лютого об 11:00.
Вхід: вільний, за попередньою реєстрацією.
Благодійний концерт #НаШапку: Kyiv Tango Orchestra
Серія благодійних концертів #НаШапку об’єднує музикантів і митців задля збору коштів для фонду «СВОЇ», що допомагає пораненим отримати кісткові імпланти, а також підтримує лікарні та паліативних хворих в Україні.
13 лютого на сцені виступатиме віртуозний інструментальний колектив Kyiv Tango Orchestra, що є візитівкою української музичної індустрії. Лише за час повномасштабної війни квартет дав понад 120 концертів у Швеції, Німеччині та Швейцарії.
Коли: 13 лютого о 18:00.
Вхід: благодійний внесок.
Адреса: Pepper’s Club, вулиця Князів Острозьких, 8.
Концерт у ТРЦ Retroville & Music Box
Для гостей виступатимуть KLER, CKAYA, GRISANA та MÉLOVIN, TAMASHI та VOLT BAND.
Коли: 15 лютого о 16:00.
Вхід: безкоштовний.
Адреса: ТРЦ Retroville, проспект Правди, 47.
«Вишкіл нацспротиву»: базова військова підготовка в «ІКСПАРКУ»
Інноваційно-реабілітаційний центр «База 4.5.0» спільно з організацією «Муромець Нацспротив» та центром психологічної підтримки «Атлант» запускає тренінговий курс «Вишкіл нацспротиву». Програма допоможе цивільним опанувати базові військові навички. Навчання проходитиме регулярно в актив-парку «ІКСПАРК».
Коли: 16 лютого об 11:00.
Вхід: вільний, за попередньою реєстрацією.
Адреса: актив-парк «ІКСПАРК».
«Формула витривалості» в Центрі сучасного мистецтва М17: Анастасія Подерв’янська
Анастасія Подерв’янська у межах виставкового проєкту «Формула витривалості» в ЦСМ М17 представляє свою роботу з серії «Натюрморт». Її вишивка та текстиль стають засобами створення унікальної формули стійкості. Робота авторки є діалогом з великими художниками минулого, як-от Рембрандтом, Сурбараном, Снейдерсом, Дюрером, Ліхтенштейном, через цитати з їхніх творів, які провокують нове прочитання європейської спадщини.
Коли: до 28 лютого.
Вхід: безкоштовно.
Адреса: вул. Антоновича 102-104.
Виставка «На березі снів»
У великій залі Imagine Point відкрилася виставка «На березі снів» — артпроєкт, що досліджує природу як джерело натхнення, мрії та стихії. Роботи сучасних митців розповідають про пошук гармонії та свободу від умовностей. Проєкт є підсумком артрезиденції в селі Комарів, де художники творили з 2018 до 2024 року.
Коли: до 1 березня, середа-субота з 12:00 до 19:00.
Вхід: вільний.
Адреса: Imagine Point, Голосіївський проспект, 86/1.
«Матеріал Пам’яті»
Виставка досліджує теми відновлення, руйнування й культурної спадщини через взаємодію з довкіллям. Митці працюють з природними матеріалами: землею, водою, теплом, рослинами та тютюном, створюючи нові візуальні наративи, що поєднують традиційні ремесла та ритуали.
Презентуючи творчість міжнародних митців українській аудиторії, Voloshyn Gallery підкреслює свою відданість глобальному культурному обміну. Виставка об’єднує локальні та світові перспективи, сприяючи взаєморозумінню та усвідомленню спільних викликів та унікальних мистецьких бачень.
Коли: до 2 березня 2025 року.
Вхід: вільний.
Адреса: вул. Терещенківська, 13.
Виставка «Колекція. Олександр Гнилицький, Олег Тістол»
Dymchuk Gallery представляє новий проєкт у межах серії виставок, присвячених колекції галереї. Експозиція об’єднує роботи двох видатних художників Нової української хвилі — Олександра Гнилицького та Олега Тістола.
Гнилицький (1961–2009) відомий реалістичним живописом і дослідженням оптичних спотворень у власних автопортретах. В експозиції представлені три його полотна, написані у 2008 році.
Тістол (нар. 1960) працює з темами української ідентичності та культурних стереотипів. До виставки увійшли роботи з циклів «Гори» та «Ю.Б.К.», в яких художник поєднує сакральні символи з масовою культурою.
Разом їхні твори створюють діалог між реальністю та міфом, сакральним і буденним, радянською спадщиною та сучасним переосмисленням.
Коли: до 3 березня.
Вхід: вільний.
Адреса: Dymchuk Gallery.
Фото обкладинки: Unsplash
Суспільство

У мережі зоомаркетів MasterZoo у Києві та Харкові можна взяти опіку над безпритульними тваринами. Ті, хто прихистить тварин до 15 лютого, отримають набір для адоптації, а також love-box з іграшками, засобами для догляду та смаколиками.
Про це повідомили в MasterZoo.
Яких тварин можна прихистити
Інформацію про тварин із притулків розмістили у 21 зоомаркеті мережі. У Києві можна прихистити тварин із центру адопції Patron Pet Center, притулків «Зоопатруль» та «Дім Хвостів». А в Харкові можна забрати додому вихованців притулків «Мудра Риба» та «Енімалс 911 Україна».
Також у семи зоомаркетах житимуть котики з місцевих притулків: «Мудра Риба» (Харків) та «Street Cats» (Київ). У MasterZoo вказують, що зазвичай котів забирають щотижня, тому вони не встигають звикнути до життя в зоомаркеті.
Кожна тварина, яку можна прихистити, має ветеринарні документи, які підтверджують її загальний стан здоров’я.
Читайте також: «Повернись живим» та «Укрзалізниця» знайшли власників загубленої кішки за квитком на потяг (ФОТО)


Адреси зоомаркетів
Київ:
- вул. Велика Васильківська, 49;
- бул. Лесі Українки, 24;
- вул. Басейна, 5-А;
- вул. Борщагівська, 154-А, (ТЦ «Аркадія», 1-й поверх);
- вул. Січових Стрільців, 77;
- вул. Верхній Вал, 10;
- Кільцева дорога, 1, (ТРЦ «Республіка», 2-й поверх);
- вул. Антоновича, 176, (ТРЦ «Ocean Plaza», -1-й поверх);
- пр-т. Берестейський, 17 ;
- вул. Саксаганського, 40/85.
Харків:
- вул. Дерев’янка, 17-В, («ZooLand»);
- вул. Данилевського, 16;
- вул. Тракторобудівників, 59/56 (ТРЦ «Україна»);
- вул. Григорія Сковороди, 2, (ТРЦ «Нікольський», -1-й поверх);
- пров. Донецький, 18, (ТЦ «Класс»);
- вул. Сумська, 108;
- вул. Стадіонний проїзд, 9;
- бул. Зоряний, 1-А, (ТРЦ «Дафі», 1-й поверх);
- пр-т. Людвіга Свободи, 39;
- вул. Григорія Сковороди, 67;
- пр-т. Аерокосмічний, 173-В.
Читайте також: Розробники з України створили першу соцмережу для власників собак
Що відомо про проєкт
Програму з адопції тварин запустила наприкінці 2023 року всеукраїнська мережа зоомаркетів MasterZoo із благодійним фондом Suziria Charity. Тоді за рік свої нові домівки знайшли майже 170 тварин.
«Очевидно, що зоомаркет — не зовсім те місце, куди люди приходять, аби забрати безпритульну тваринку. Більшість відвідувачів уже мають улюбленців, а їхня головна мета — придбати корм чи іграшку. Але українці — нація небайдужих людей, і багато хто не просто забрав тваринку додому, а ще й поділився інформацією про ініціативу далі. Тож ми з командою MasterZoo зробили висновки, оптимізували процеси й вирішили перезапустити програму, щоб зробити її ще більш ефективною та масштабною», — розповіли в пресофісі мережі зоомаркетів MasterZoo.
MasterZoo — всеукраїнська мережа спеціалізованих зоомаркетів, яка входить до групи компаній Suziria Group. Мережа працює понад 15 років. Наразі у 38 містах відкрили майже 200 зоомаркетів.
Suziria Charity — благодійний фонд групи компаній Suziria Group. БФ системно допомагає фондам, притулкам, волонтерам, приватним особам, а також працює з бізнесом, державою, медіа та суспільством.
Нагадаємо, що UAnimals оголосили відбір на Всеукраїнську зоозахисну премію 2025: як долучитися.
Фото обкладинки: пресслужба MasterZoo
Суспільство

Мандрівник із Великої Британії Сем Ллойд у Гібралтарі розпочав свою подорож на велосипеді до України. Під час поїздки він розповідатиме людям про повномасштабне вторгнення росії та даватиме інтерв’ю місцевим радіостанціям.
Про це повідомили в UNITED24.
Подорож триватиме 10 місяців. За цей час Сем збиратиме донати через платформу UNITED24. Для цього чоловік знайшов друкарню, яка виготовила для нього банер зі спеціальним QR-кодом.
«Він зустрів багатьох небайдужих людей. Дякуємо, Семе, за твою підтримку і цілеспрямованість»‚ — написали в UNITED24.
Читайте також: Готові досягати вершин навіть після поранень: це українські військові, які зійшли на Кіліманджаро



Про фонд UNITED24
UNITED24 — це офіційна фандрейзингова платформа України. Завдяки цьому проєкту можна задонатити за п’ятьма напрямками:
- «Освіта та наука».
- «Оборона»;
- «Гуманітарне розмінування»;
- «Медична допомога»;
- «Відбудова України».
Нагадаємо, що амбасадор UNITED24 Олександр Зінченко та «Нова пошта» подарували будинок родині з Бахмута.
Фото: фейсбук-сторінка Сема Ллойда