Суспільство
Місцеві ходять не до лісу, а на тренінги з домедичної допомоги: досвід громади на Чернігівщині, де вчаться рятувати життя
Історії, які ми тут зібрали, є прикладом лідерства для підприємиць та активісток. Попри війну, ці жінки відкривають чи продовжують бізнес, волонтерять і мотивують волонтерити.
За інформацією Кабінету Міністрів України, 174 тисячі км² українських земель вважаються потенційно замінованими, а це близько 30% території нашої держави.
У прикордонних громадах в Україні організовують різноманітні навчання для людей: як діяти у надзвичайних ситуаціях, як розпізнавати вибухонебезпечні предмети та як надавати домедичну допомогу при пораненнях.
Так Ічнянська громада на Чернігівщині вже не вперше запрошує команду тренерів з Товариства Червоного Хреста України, аби місцеві могли здобути необхідні навички. Як їм це вдалося і чого навчилися люди з Ольшани та Гмирянки, розповідає ШоТам.
Допомогти до приїзду швидкої
Тетяна Супруненко, староста Ольшанського старостинського округу, розповідає: районний центр розташований далеко від Ольшани, і швидка допомога їде аж звідти, тож медикам треба близько пів години, щоб дістатися до місця події. У листопаді в сусідньому з Ольшаною селі Гмирянка в завальну яму потрапили двоє працівників місцевого підприємства. Люди викликали швидку, але допомогти самі не вміли, і коли лікарі вже були на місці, то врятувати змогли лише одного чоловіка.
Місцеві знають, вміти надавати домедичну допомогу — не примха, а важлива навичка, тому запрошують фахівців Товариства Червоного Хреста України для організації навчань для місцевих. У Гмирянці вже проводили тренінг з домедичної допомоги, а для Ольшани це вже другий візит команди, аби там могли пригадати та закріпити знання. У місцевому Будинку культури вчать перев’язувати рани, зупиняти кровотечу й робити серцево-легеневу реанімацію.
Оскільки у селі були росіяни у перший місяць повномасштабного вторгнення, місцеві дотримуються правил мінної безпеки — не ходять до лісу чи річки через мінне забруднення територій. У селі нещасних випадків не було, але по району траплялися: люди з’їжджали на узбіччя чи йшли в ліс і підривалися на міні.
«Щоб убезпечити життя мешканців та мешканок, ми маркуємо небезпечну територію стрічками та знаками й попереджаємо про небезпеку. Наш основний інструмент зараз — це інформування», — розповідає Тетяна Супруненко.
Кризова ситуація може трапитися будь-де
Головна фахівчиня Департаменту першої допомоги національного комітету Товариства Червоного Хреста України Олена Охріменко з командою приїхала до Ольшани на запрошення старостату, щоб навчити людей надавати домедичну допомогу. Олена наголошує, що не всі тут медики, а допомогти до приїзду швидкої необхідно, бо це може врятувати життя:
«У перші місяці війни люди зіштовхнулися з тим, що доступу до фахівців не було, і не всі вміли правильно допомогти. Тож наші навчання сприяють тому, щоб люди не боялися надати допомогу до приїзду швидкої».
Для команди важливо охопити якомога більше людей, тому заняття проводять не лише у своїх центрах, а й виїжджають у громади зі своїм обладнанням, адже кризова ситуація може трапитися будь-де. За словами Олени, результат таких тренінгів вже є, бо їм часто телефонують учасники програм і діляться як змогли надати допомогу.
До повномасштабної війни на таких тренінгах розглядали не всі теми, та події сьогодення змінили це. Тепер, каже Олена, людям важливо доносити як діяти у випадку мінно-вибухових травм:
«При таких травмах може бути сильна кровотеча, але можна не побачити, звідки вона, тож ми вчимо людей застосовувати турнікети й джгути. Чому раніше цього не робили? Бо турнікетами можна як допомогти, так і завдати шкоди».
Зараз у людей в громадах є аптечки з такими засобами, тож вчити їх необхідно.
«Ми навчаємо людей діяти за алгоритмом «Перш за все безпека рятівника», адже можуть бути повторні обстріли чи обвали. Тож варто викликати ДСНС, поліцію, фахових медиків. Якщо ж небезпеки немає, треба діяти негайно», — пояснює фахівчиня Товариства Червоного Хреста України.
Читайте також: Раніше таких операцій у нас не робили: як в Україні успішно лікують надтяжкі травми обличчя
Треба бути готовим до кризових ситуацій
«Я відвідую тренінг уже вдруге, бо хочу поновити свої знання», — каже одна з учасниць Ольга. Жінка переконана: навчання є важливими, адже під час війни можуть траплятися різні ситуації, до яких треба бути готовим. Хоч здобуті знання можна використати і в повсякденному житті: наприклад, якщо щось станеться з дитиною — жінка має їх троє.
Ольга ділиться набутими знаннями:
«Коли людина травмована, то треба підійти, подивитися, чи безпечно, спитати, чи людині погано. Якщо не відповідає, то спробувати розбудити, закинути голову та зрозуміти, чи людина дихає. Якщо вона без свідомості, то викликаємо швидку й починаємо робити серцево-легеневу реанімацію».
Як організувати такий тренінг
Тренінги з домедичної допомоги регулярно проводять фахівці з Товариства Червоного Хреста України. Щоб пройти їх, можна зареєструватися на сайті Товариства. Програми пропонують різної тривалості — від 6 до 48 годин.
Є тренінги для фізичних осіб — після заповнення анкети охочих запрошують у тренінговий центр. Також можна організувати заняття для підприємств або громад, і тоді команда приїжджає у вказане місце.
Зараз тренінги проводять майже в усіх областях України. Виїжджати на такі заняття волонтери почали одразу після повернення областей під контроль Уряду України.
На ютуб-каналі Товариства є невеликий курс із навчальними відео про домедичну допомогу, а на сайті можна почитати довідник з покроковими інструкціями та фото, що допоможе поновити чи здобути знання з надання першої допомоги.
Чому важливо проходити навчання
У селі Ольшана на тренінги з домедичної допомоги від Товариства Червоного Хреста України приходять близько 20 людей. Староста Тетяна Супруненко каже, що вони запрошують працівників дитячого садочка, школи, соціальних працівників, які відвідують людей похилого віку, представників старостату та поштового відділення, оскільки саме вони можуть зіштовхнутися у своїй роботі з ситуаціями, де домедична допомога може врятувати комусь життя.
Звісно, одного тренінгу недостатньо. Після свят хочуть організувати ще — у селі Гмирянка. Це буде вже друге заняття для них — перше проводили рік тому. Теорія та практика з часом трішки забуваються, тож знання треба поновлювати.
Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».
Суспільство
Львівʼянка Єлизавета Адамська здобула перемогу в номінації «Найкращий екокостюм» на Miss Eco International. Завдяки цьому вона вийшла до фіналу престижного міжнародного конкурсу, який відбудеться 19 квітня в єгипетській Александрії.
Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.
Про костюм
Костюм Єлизавети має назву «Пам’ять у пелюстках». Його присвятили темі збереження природи під час війни. Образ символізує 20 рідкісних видів українських рослин, які опинилися під загрозою зникнення внаслідок агресії росії. Усі квіти та ефектні рукави сукні виготовлені з переробленого пластику.
Єлизавета Адамська — активна громадська діячка та учасниця Young European Ambassadors. Вона реалізувала кілька соціальних ініціатив: проєкти на тему екофемінізму, сталого способу життя, а також розробила навчальну екологічну гру для дітей з порушенням зору.
Читайте також: У культовому ресторані українських емігрантів у Нью-Йорку зготували символічні паски (ФОТО)
Довідка про конкурс
Miss Eco International — це міжнародна платформа, що об’єднує представниць з різних країн навколо тем екологічної свідомості та сталого розвитку. Переможниця отримує статус Посланниці доброї волі ООН з питань довкілля. У 2024 році конкурс виграла українка Ангеліна Усанова.
Нагадаємо, що українка Адріана Пущак здобула титул Miss Petite USA Universe 2025.
Фото: фейсбук-сторінка Максима Козицького
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища або спалюють, забруднюючи повітря. Однак їх можна переробляти, зокрема компостувати, що є екологічним і дешевим способом утилізації.
Проєкт «Кращі практики управління біовідходами в малих громадах України» допомагає 63 громадам розробити плани поводження з відходами та перетворити їх на добриво для місцевих парків і садів.
Громади, що взялися за компостування
Керівництво Білогородської громади (Київська область) до дій спонукали самі жителі: чимало людей виносили гілля й траву в яри та лісосмуги, перетворюючи їх на стихійні звалища. Це додавало навантаження комунальникам.
Послуги з подрібнення гілок і збору ялинок полегшили ситуацію, але потрібен був системний підхід. Тепер у планах громади — встановити великі компостери й навчити людей користуватися ними замість того, щоб викидати органіку абикуди.
«Ми рішуче налаштовані впоратися з цією проблемою», — каже завідувачка сектору екології Білогородської сільради Ольга Леонова.
Фото: Білогородська громада
Дехто ж вирішив почати з просвітництва. Наприклад, у Гірській громаді, що теж на Київщині, проводять лекції, тренінги та практичні заняття для учнів шкіл, вихованців дитячих садочків і жителів громади, на яких роз’яснюють переваги екологічних методів управління органічними відходами.
«Хочемо збільшити компостування біовідходів у громаді. Для цього плануємо встановити компостери в школах, соціальних закладах і багатоповерхівках, а також заохочувати жителів до компостування. Організуємо майстер-класи, екозаняття й інформаційні кампанії. Проте для успіху потрібен чіткий план на рівні громади, і спеціалісти вже працюють над його розробкою. Тренінги проєкту допомогли структурувати процес і врахувати важливі нюанси», — розповідає завідувачка сектору екології та охорони природних ресурсів виконкому Гірської сільської ради Олеся Карпенко.
На Одещині про проблему органічних відходів задумались у Красносільській громаді. Вона розташована в передмісті Одеси на березі унікального Куяльницького лиману, тож збереження довкілля тут особливо пріоритетне. Уже зараз комунальні служби централізовано збирають і вивозять опале листя й інші зелені рештки окремо від побутового сміття. Наступний крок — облаштувати повноцінний майданчик для компостування всіх біовідходів.
«Прагнемо не просто створити систему управління біовідходами, а інтегрувати її в екологічну політику громади», — пояснює головна спеціалістка відділу ЖКГ Красносільської сільради Юлія Волочан.
Фото: Красносільська громада
Беруть участь у проєкті й громади, що раніше не мали жодної практики збирання органіки. До прикладу, в Болехівській міській громаді на Івано-Франківщині до цього часу всі відходи возили на полігон в урочище «Криве» — тепер же там планують створити систему роздільного збору, аби зменшити навантаження на сміттєзвалище.
Як проєкт допомагає громадам
Уже цього року в проєкті планують навчальний візит до громад, які вже успішно впровадили роздільний збір відходів, аби перейняти досвід і надихнутися реальними прикладами.
П’ять найвмотивованіших громад-учасниць отримають сучасні компостери: грантові кошти покриють 70% вартості десяти секцій (контейнерів) для компостування в кожній з них, а решту дофінансують місцеві бюджети.
Їх планують встановити переважно біля об’єктів, де накопичується багато органіки: шкіл, лікарень, парків чи ринків. Там жителі зможуть залишати, наприклад, опале листя, харчові рештки або скошену траву, а комунальники контролюватимуть процес компостування.
Першу партію компосту громади використають для власних потреб — щоб підживити ґрунт у парках, скверах, на клумбах, — а наступні, можливо, роздаватимуть людям для приватних господарств.
Перші результати
У соцмережах Білогородської громади з’явилися поради, як облаштувати домашній компостер на подвір’ї. А в Гірській громаді на офіційному сайті регулярно повідомляють про екологічні заходи й закликають всіх охочих долучатися.
Майже 200 громад по всій Україні поширили на своїх сторінках матеріал про шкоду від спалювання органічних залишків «Не пали — компостуй!», який у межах проєкту підготував «Український альянс “Нуль відходів”». Людей поступово готують до змін: пояснюють, чому важливо відокремлювати органіку від іншого сміття, як правильно її складати для компостування, скільки часу та які умови потрібні, щоб отримати готове добриво.
Жителі й самі починають цікавитися: запитують, коли та куди можна буде здати відходи для компостування, пропонують свої ідеї. У деяких громадах вони організувалися на суботники — окремо зібрали торішнє листя, щоб не вивозити на смітник. Усе це — маленькі, але важливі кроки до великої мети.
Фото: Гірська громада
Можливості для всіх: долучайтеся та дійте
Історії цих громад доводять: навіть невелике місто чи село може впровадити європейські практики поводження з відходами. Компостування — це просто й недорого, треба лише згуртованість і план дій.
Якщо ви хочете, щоб і ваша громада перестала відправляти тонни органіки на звалище, варто діяти вже зараз. Для початку можна провести аудит відходів: скільки з них біо- і де їх утворюється найбільше (дворогосподарства, ринок, парк тощо). Далі — обрати доступний варіант компостування: можливо, це будуть індивідуальні компостери для кожного двору або ж один спільний майданчик з контейнерами для цілої вулиці чи кварталу. Важливо залучити людей: пояснити, навчити, показати приклади успіху.
Організатори проєкту готові ділитися напрацюваннями. На фінальному етапі планують створити відео про найкращі практики учасників і провести відкритий вебінар — за анонсами слідкуйте в спільноті Zero Waste Alliance Ukraine. А вже зараз по пораду можна звернутися до експертів ГО «Екологічні новини» ([email protected]), які координують проєкт.
Компостуючи біовідходи, громада вирішує одразу кілька проблем: зменшує навантаження на полігони, поліпшує екологію, економить кошти на вивезення сміття. Натомість отримує цінний ресурс — добриво, яке повертає поживні речовини в ґрунт. Так замість сміття з’являється нове життя.
У Києві почали квітнути тюльпани, зокрема ті, що столиця отримала безоплатно від Нідерландів. Загалом восени 2024 року у місті висадили понад 380 тисяч квітів, з яких Нідерланди передали 116 тисяч.
Про це повідомили в КМДА.
Цьогоріч кияни можуть побачити яскраве різнобарв’я тюльпанів у центрі міста та зелених зонах усіх районів. Загалом висади п’ять сортів квітів: Charade, Verona, Golden Apeldoorn, Powerpoint та Ben Van Zanten.
Де квітнуть тюльпани
Голосіївський район:
- сквер Миру;
- сквер Героїв Маріуполя;
- сквер на вулиці Івана Федорова;
- Голосіївський парк культури та відпочинку імені Максима Рильського;
- Голосіївська площа;
- вулиця Василя Касіяна.
Читайте також: Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Дарницький район:
- проспект Миколи Бажана;
- сквер імені Олександра Кошиця;
- парк Партизанської слави.
Деснянський район:
- парк «Кіото»;
- парк «Фестивальний»;
- проспект Романа Шухевича;
- сквер імені В’ячеслава Веремія;
- парк з водними об’єктами вздовж проспекту Романа Шухевича;
- Деснянський парк;
- парк «Молодіжний»;
- сквер на площі Анкари;
- вулиця Братиславська;
- транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».
Дніпровський район:
- бульвар Верховної Ради;
- Дарницька площа;
- парк «Перемога»;
- транспортна розв’язка біля станції метро «Лівобережна»;
- сквер біля будівлі Дніпровської РДА.
Оболонський район:
- парк відпочинку «Наталка»;
- парк «Пуща-Водиця»;
- парк відпочинку на проспекті Литовському;
- сквер на вулиці Федора Максименка;
- сквер на вулиці Олександра Архипенка;
- сквер на Оболонській площі;
- парк культури та відпочинку навколо озера Йорданське;
- сквер на розі проспекту Оболонського та вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на вулиці Прирічній;
- сквер на вулиці Вишгородській;
- сквер на вулиці Зої Гайдай;
- сквер на перетині вулиці Левка Лук’яненка та вулиці Героїв полку «Азов»;
- транспортна розв’язка на перетині проспектів Степана Бандери та Володимира Івасюка;
- транспортна розв’язка на вулиці Ярослава Івашкевича;
- бульварна зона на вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на проспекті Степана Бандери;
- вулиця Міська.
Читайте також: Київ цвіте! Де погуляти та зробити весняні фото: ботсад імені Гришка
Печерський район:
- Наводницький парк;
- вулиця Банкова;
- бульвар Миколи Міхновського;
- сквер імені Марії Заньковецької.
Подільський район:
- сквер на площі Щекавицькій;
- Куренівський парк;
- сквер № 1 на Контрактовій площі;
- сквер № 2 на Контрактовій площі;
- сквер на вулиці Вишгородська;
- парк «Березовий Гай»;
- вулиця Івана Виговського;
- сквер на проспекті Георгія Гонгадзе;
- сквер імені Кузьми Скрябіна.
Святошинський район:
- сквер на розі вулиць Григоровича-Барського та Симиренка;
- парк «Інтернаціональний»;
- парк «Гамбурзький»;
- парк «Совки»;
- вулиця Зодчих;
- парк імені генерала Потапова;
- сквер імені Михайла Реуцького;
- сквер біля Святошинської РДА на просп. Берестейському;
- вулиця Жмеринська;
- транспортна розв’язка між бульваром Жуля Верна та вулиці Якуба Коласа.
Солом’янський район:
- парк «Відрадний»;
- сквер імені Максима Шаповала;
- сквер біля Солом’янської РДА на проспекті Повітряних Сил.
Шевченківський район:
- Майдан Незалежності;
- поруч із Міністерством закордонних справ України;
- парк «Володимирська гірка»;
- парк імені Тараса Шевченка;
- сквер Анни Київської;
- сквер на вулиці Прорізній;
- парк «Веселка».
Нагадаємо, що у Києві на ВДНГ створюють терапевтичний сад: що в ньому буде.
Фото: Любов Голуб’ятнікова, КМДА
