Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Місцеві ходять не до лісу, а на тренінги з домедичної допомоги: досвід громади на Чернігівщині, де вчаться рятувати життя

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

За інформацією Кабінету Міністрів України, 174 тисячі км² українських земель вважаються потенційно замінованими, а це близько 30% території нашої держави.

У прикордонних громадах в Україні організовують різноманітні навчання для людей: як діяти у надзвичайних ситуаціях, як розпізнавати вибухонебезпечні предмети та як надавати домедичну допомогу при пораненнях.

Так Ічнянська громада на Чернігівщині вже не вперше запрошує команду тренерів з Товариства Червоного Хреста України, аби місцеві могли здобути необхідні навички. Як їм це вдалося і чого навчилися люди з Ольшани та Гмирянки, розповідає ШоТам

Допомогти до приїзду швидкої

Тетяна Супруненко, староста Ольшанського старостинського округу, розповідає: районний центр розташований далеко від Ольшани, і швидка допомога їде аж звідти, тож медикам треба близько пів години, щоб дістатися до місця події. У листопаді в сусідньому з Ольшаною селі Гмирянка в завальну яму потрапили двоє працівників місцевого підприємства. Люди викликали швидку, але допомогти самі не вміли, і коли лікарі вже були на місці, то врятувати змогли лише одного чоловіка.

Місцеві знають, вміти надавати домедичну допомогу ​​— не примха, а важлива навичка, тому запрошують фахівців Товариства Червоного Хреста України для організації навчань для місцевих. У Гмирянці вже проводили тренінг з домедичної допомоги, а для Ольшани це вже другий візит команди, аби там могли пригадати та закріпити знання. У місцевому Будинку культури вчать перев’язувати рани, зупиняти кровотечу й робити серцево-легеневу реанімацію.

Інструкторка Товариства Червоного Хреста України демонструє манекен дитини. Жителі села Ольшана на Чернігівщині вчаться надавати домедичну допомогу не лише дорослим, а й немовлятам. Фото: ШоТам

Оскільки у селі були росіяни у перший місяць повномасштабного вторгнення, місцеві дотримуються правил мінної безпеки — не ходять до лісу чи річки через мінне забруднення територій. У селі нещасних випадків не було, але по району траплялися: люди з’їжджали на узбіччя чи йшли в ліс і підривалися на міні.

«Щоб убезпечити життя мешканців та мешканок, ми маркуємо небезпечну територію стрічками та знаками й попереджаємо про небезпеку. Наш основний інструмент зараз — це інформування», — розповідає Тетяна Супруненко.

Кризова ситуація може трапитися будь-де

Головна фахівчиня Департаменту першої допомоги національного комітету Товариства Червоного Хреста України Олена Охріменко з командою приїхала до Ольшани на запрошення старостату, щоб навчити людей надавати домедичну допомогу. Олена наголошує, що не всі тут медики, а допомогти до приїзду швидкої необхідно, бо це може врятувати життя: 

«У перші місяці війни люди зіштовхнулися з тим, що доступу до фахівців не було, і не всі вміли правильно допомогти. Тож наші навчання сприяють тому, щоб люди не боялися надати допомогу до приїзду швидкої». 

Інструкторка з Товариства Червоного Хреста України показує на манекені, як перевірити, що трапилося з пораненою людиною. Фото: ШоТам

Для команди важливо охопити якомога більше людей, тому заняття проводять не лише у своїх центрах, а й виїжджають у громади зі своїм обладнанням, адже кризова ситуація може трапитися будь-де. За словами Олени, результат таких тренінгів вже є, бо їм часто телефонують учасники програм і діляться як змогли надати допомогу.

До повномасштабної війни на таких тренінгах розглядали не всі теми, та події сьогодення змінили це. Тепер, каже Олена, людям важливо доносити як діяти у випадку мінно-вибухових травм:

«При таких травмах може бути сильна кровотеча, але можна не побачити, звідки вона, тож ми вчимо людей застосовувати турнікети й джгути. Чому раніше цього не робили? Бо турнікетами можна як допомогти, так і завдати шкоди».

Жителька села Ольшана в Ічнянській громаді вчиться користуватися турнікетом. Інструкторка пояснює, як його правильно затягнути. Фото: ШоТам

Зараз у людей в громадах є аптечки з такими засобами, тож вчити їх необхідно.

«Ми навчаємо людей діяти за алгоритмом «Перш за все безпека рятівника», адже можуть бути повторні обстріли чи обвали. Тож варто викликати ДСНС, поліцію, фахових медиків. Якщо ж небезпеки немає, треба діяти негайно», — пояснює фахівчиня Товариства Червоного Хреста України.

Читайте також: Раніше таких операцій у нас не робили: як в Україні успішно лікують надтяжкі травми обличчя

Треба бути готовим до кризових ситуацій

«Я відвідую тренінг уже вдруге, бо хочу поновити свої знання», — каже одна з учасниць Ольга. Жінка переконана: навчання є важливими, адже під час війни можуть траплятися різні ситуації, до яких треба бути готовим. Хоч здобуті знання можна використати і в повсякденному житті: наприклад, якщо щось станеться з дитиною — жінка має їх троє.

Ольга ділиться набутими знаннями:

«Коли людина травмована, то треба підійти, подивитися, чи безпечно, спитати, чи людині погано. Якщо не відповідає, то спробувати розбудити, закинути голову та зрозуміти, чи людина дихає. Якщо вона без свідомості, то викликаємо швидку й починаємо робити серцево-легеневу реанімацію».

Жителька села Ольшана на Чернігівщині вчиться зупиняти кровотечу підручними засобами – шматком тканини й палицею. Фото: ШоТам

Як організувати такий тренінг

Тренінги з домедичної допомоги регулярно проводять фахівці з Товариства Червоного Хреста України. Щоб пройти їх, можна зареєструватися на сайті Товариства. Програми пропонують різної тривалості — від 6 до 48 годин. 

Є тренінги для фізичних осіб — після заповнення анкети охочих запрошують у тренінговий центр. Також можна організувати заняття для підприємств або громад, і тоді команда приїжджає у вказане місце. 

Олена Охріменко розповідає жителям села Ольшана програму навчання. Фото: ШоТам

Зараз тренінги проводять майже в усіх областях України. Виїжджати на такі заняття волонтери почали одразу після повернення областей під контроль Уряду України.

На ютуб-каналі Товариства є невеликий курс із навчальними відео про домедичну допомогу, а на сайті можна почитати довідник з покроковими інструкціями та фото, що допоможе поновити чи здобути знання з надання першої допомоги.

Чому важливо проходити навчання

У селі Ольшана на тренінги з домедичної допомоги від Товариства Червоного Хреста України приходять близько 20 людей. Староста Тетяна Супруненко каже, що вони запрошують працівників дитячого садочка, школи, соціальних працівників, які відвідують людей похилого віку, представників старостату та поштового відділення, оскільки саме вони можуть зіштовхнутися у своїй роботі з ситуаціями, де домедична допомога може врятувати комусь життя.

Звісно, одного тренінгу недостатньо. Після свят хочуть організувати ще — у селі Гмирянка. Це буде вже друге заняття для них — перше проводили рік тому. Теорія та практика з часом трішки забуваються, тож знання треба поновлювати. 

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Суспільство

Єврокомісія виділила €75 млн на гуманітарну підтримку українців

Опубліковано

Європейська комісія оголосила про виділення 75 мільйонів євро на гуманітарні проєкти в Україні.

Про це повідомили на порталі Єврокомісії.

Йдеться про допомогу у наданні житла, послуги захисту, чистої води, освіти та охорони здоров’я.

«У центрі гуманітарної стратегії ЄС в Україні сьогодні лежить захист людей, які постраждали від війни, особливо тих, хто живе поблизу прифронтових районів», — йдеться у повідомленні.

Загалом з початку повномасштабної війни Європейська Комісія виділила 926 мільйонів євро на програми гуманітарної допомоги цивільним особам. Також 66 мільйонів євро було виділено на підтримку біженців.

Читайте також«Пам’ятайте – ви не одні». Як люди з травмами спини допомагають одне одному адаптуватися до нового життя

Наголошується, що гуманітарна допомога ЄС, яка присутня в Україні з 2014 року, працює по всій країні, зосереджуючись на важкодоступних районах поблизу лінії фронту у східних і південних областях.

Про Єврокомісію

Європейська комісія — вищий орган виконавчої влади Європейського Союзу, який приблизно відповідає ролі і функціям уряду у системах національних держав.

Нагадаємо, у Чернівцях за підтримки ЄС облаштовують житло для переселенців.

Раніше ми повідомляли, що Європейська рада схвалила виділення Україні 50 млрд євро допомоги.

Фото: АР.

Читати далі

Суспільство

ГУР запустив оновлений «Головний бот розвідки»

Опубліковано

В Україні запустили оновлений «Головний бот розвідки» у телеграмі.

Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міноборони України.

Зазначається, що за 2 роки війни, українці та всі, хто виступає проти військової агресії росії, надсилали розвідникам інформацію, яка допомогла:

  • знищувати склади, споруди, техніку окупантів, кораблі тощо;
  • здобувати важливу інформацію про сили та засоби ворога, дислокацію високопосадовців, колаборантів тощо;
  • виявляти плани окупантів та діяти на випередження;
  • фіксувати наслідки завданим окупантам ударів.

«Ми дякуємо кожному, хто надсилав інформацію через офіційний телеграм-бот і тим самим наближав і продовжує наближати перемогу України над країною-агресором. Ми закликаємо всіх українців повідомляти про «Головний бот розвідки» своїм рідним, друзям та знайомим на тимчасово окупованих територіях», — закликали в ГУР МО.

Читайте також: Психологічна допомога: чому це важливо та як організувати в громаді

Про бот

Головний бот розвідки (t.me/gur_official_bot) — це офіційний канал зв’язку жителів тимчасово окупованих територій України, усіх, хто хоче боротися з окупаційним режимом та небайдужих громадян, з Головним управління розвідки МО України.

Кожен користувач боту під час передачі інформації отримує базові інструкції з безпеки. Необхідно їх детально вивчити та дотримуватися.

Нагадаємо, хакери ГУР атакували програму керування дронами росіян.

Також ми розповідали, як розвідники ГУР знищили ракетний катер ворога «Івановєц».

Малюнок: ГУР МО/телеграм.

Читати далі

Суспільство

«Пам’ятайте – ви не одні». Як люди з травмами спини допомагають одне одному адаптуватися до нового життя

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

Понад рік Іван Батрак з Донеччини лікується від мінно-вибухової травми спинного мозку та проходить реабілітацію у Львові. За цей час чоловік, який раніше працював шахтарем, почав вивчати новий фах – інструктора першого контакту, аби допомагати людям з ураженнями спинного мозку.

На прикладі роботи ГО «Група активної реабілітації» ШоТам розповідає, як працюють групи самодопомоги, що об’єднують людей з травмами.

Отримав травму спини під час обстрілу міста

Шахтар Іван Батрак жив у Покровську Донецької області. У лютому 2023 року під час обстрілу міста російськими збройними силами чоловік отримав травму хребта й спинного мозку.

Санітарна авіація доставила його до Дніпра, де чоловіку прооперували хребет і поставили спеціальну металеву конструкцію. Після цієї операції Івана Батрака за програмою «Лікарі без кордонів» перевезли до Львова, де він лікується й досі. 

Іван Батрак у модульному містечку у Львові, де зараз проживає. Фото: ШоТам

«Не залишайтеся з проблемою сам на сам»

Нещодавно чоловік потрапив до табору від громадської організації «Група активної реабілітації», яка допомагає людям з ураженнями спинного мозку. У цьому таборі з Іваном працюють люди, які також мають травми спини – фахівці першого контакту. Вони знайомляться з пацієнтами та розповідають про свій досвід, а також про те, як жити з травмою.

Зараз Іван мешкає в модульному містечку від «Групи активної реабілітації», яке адаптоване під потреби людей з інвалідністю: зокрема, санвузли та в’їзди доступні для крісел колісних. Від організації чоловік отримав власне крісло колісне й індивідуальні гігієнічні засоби. 

«Група активної реабілітації» понад тридцять років допомагає своїм пацієнтам на шляху від перебування в лікарні до адаптації в кріслі колісному – навчає людей обслуговувати себе, коли частина тіла є паралізованою. 

Карина Кардаш, лідерка ГО «Група активної реабілітації». Фото: ШоТам

«Ми намагаємося давати людині повний супровід, щоб вона могла повернутись у звичне оточення та жити повноцінне яскраве життя. Організовуємо терапевтичні прогулянки, спільний похід у кіно, театр чи кав’ярню. Основний сенс у тому, аби мотивувати людину виходити до інших людей, бо після травми це дуже некомфортно», – розповідає лідерка громадської організації Карина Кардаш.

За словами Карини, людям з травмою найскладніше бачити, як оточення сприймає їх по-іншому на кріслі колісному, а ще складно долати постійні бар’єри, пересуваючись, тому частіше люди обирають просто залишатися вдома.

«Пам’ятайте, що ви не одні, і завжди можна знайти для себе підтримку від тих, хто готовий її надати. Не залишайтеся з проблемою сам на сам», – каже Карина.

Найважливіше моральна підтримка

З Іваном Батраком в організації познайомилися, коли той ще перебував у лікарні. Його відвідав тренер-наставник, який теж пересувається на кріслі колісному, та розпочав з Іваном роботу. 

«Ми вчили Івана пересідати на крісло колісне, підібрали його разом з фахівцями лікарні та супроводжували чоловіка під час реабілітації в таборі протягом десяти днів – там він міг поспілкуватися з тими, хто має такі ж ураження спини. А потім ми запропонували Івану долучитися до команди інструкторів першого контакту», розповідає лідерка ГО «Група активної реабілітації».

Місяць тому чоловік почав навчання на інструктора першого контакту, аби допомагати людям, які мають травми спини, як і він сам. Його робота полягатиме в тому, аби познайомитися з людиною, поспілкуватися про травму, дізнатися стан ураження та пояснити, як відбуватиметься лікування та реабілітація. 

Іван Батрак самостійно пересідає в авто з крісла колісного. Фото: ШоТам

«Найважливіше те, що я маю підтримати людину морально, показати, що насправді не все так погано, і з усім можна впоратись. Я маю так допомогти, аби людині було простіше в цьому стані за межами лікарні та щоб вона не розгубилася за будь-якої ситуації», — ділиться Іван.

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Читати далі