Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Місцеві ходять не до лісу, а на тренінги з домедичної допомоги: досвід громади на Чернігівщині, де вчаться рятувати життя

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.


Історії, які ми тут зібрали, є прикладом лідерства для підприємиць та активісток. Попри війну, ці жінки відкривають чи продовжують бізнес, волонтерять і мотивують волонтерити.

За інформацією Кабінету Міністрів України, 174 тисячі км² українських земель вважаються потенційно замінованими, а це близько 30% території нашої держави.

У прикордонних громадах в Україні організовують різноманітні навчання для людей: як діяти у надзвичайних ситуаціях, як розпізнавати вибухонебезпечні предмети та як надавати домедичну допомогу при пораненнях.

Так Ічнянська громада на Чернігівщині вже не вперше запрошує команду тренерів з Товариства Червоного Хреста України, аби місцеві могли здобути необхідні навички. Як їм це вдалося і чого навчилися люди з Ольшани та Гмирянки, розповідає ШоТам

Допомогти до приїзду швидкої

Тетяна Супруненко, староста Ольшанського старостинського округу, розповідає: районний центр розташований далеко від Ольшани, і швидка допомога їде аж звідти, тож медикам треба близько пів години, щоб дістатися до місця події. У листопаді в сусідньому з Ольшаною селі Гмирянка в завальну яму потрапили двоє працівників місцевого підприємства. Люди викликали швидку, але допомогти самі не вміли, і коли лікарі вже були на місці, то врятувати змогли лише одного чоловіка.

Місцеві знають, вміти надавати домедичну допомогу ​​— не примха, а важлива навичка, тому запрошують фахівців Товариства Червоного Хреста України для організації навчань для місцевих. У Гмирянці вже проводили тренінг з домедичної допомоги, а для Ольшани це вже другий візит команди, аби там могли пригадати та закріпити знання. У місцевому Будинку культури вчать перев’язувати рани, зупиняти кровотечу й робити серцево-легеневу реанімацію.

Інструкторка Товариства Червоного Хреста України демонструє манекен дитини. Жителі села Ольшана на Чернігівщині вчаться надавати домедичну допомогу не лише дорослим, а й немовлятам. Фото: ШоТам

Оскільки у селі були росіяни у перший місяць повномасштабного вторгнення, місцеві дотримуються правил мінної безпеки — не ходять до лісу чи річки через мінне забруднення територій. У селі нещасних випадків не було, але по району траплялися: люди з’їжджали на узбіччя чи йшли в ліс і підривалися на міні.

«Щоб убезпечити життя мешканців та мешканок, ми маркуємо небезпечну територію стрічками та знаками й попереджаємо про небезпеку. Наш основний інструмент зараз — це інформування», — розповідає Тетяна Супруненко.

Кризова ситуація може трапитися будь-де

Головна фахівчиня Департаменту першої допомоги національного комітету Товариства Червоного Хреста України Олена Охріменко з командою приїхала до Ольшани на запрошення старостату, щоб навчити людей надавати домедичну допомогу. Олена наголошує, що не всі тут медики, а допомогти до приїзду швидкої необхідно, бо це може врятувати життя: 

«У перші місяці війни люди зіштовхнулися з тим, що доступу до фахівців не було, і не всі вміли правильно допомогти. Тож наші навчання сприяють тому, щоб люди не боялися надати допомогу до приїзду швидкої». 

Інструкторка з Товариства Червоного Хреста України показує на манекені, як перевірити, що трапилося з пораненою людиною. Фото: ШоТам

Для команди важливо охопити якомога більше людей, тому заняття проводять не лише у своїх центрах, а й виїжджають у громади зі своїм обладнанням, адже кризова ситуація може трапитися будь-де. За словами Олени, результат таких тренінгів вже є, бо їм часто телефонують учасники програм і діляться як змогли надати допомогу.

До повномасштабної війни на таких тренінгах розглядали не всі теми, та події сьогодення змінили це. Тепер, каже Олена, людям важливо доносити як діяти у випадку мінно-вибухових травм:

«При таких травмах може бути сильна кровотеча, але можна не побачити, звідки вона, тож ми вчимо людей застосовувати турнікети й джгути. Чому раніше цього не робили? Бо турнікетами можна як допомогти, так і завдати шкоди».

Жителька села Ольшана в Ічнянській громаді вчиться користуватися турнікетом. Інструкторка пояснює, як його правильно затягнути. Фото: ШоТам

Зараз у людей в громадах є аптечки з такими засобами, тож вчити їх необхідно.

«Ми навчаємо людей діяти за алгоритмом «Перш за все безпека рятівника», адже можуть бути повторні обстріли чи обвали. Тож варто викликати ДСНС, поліцію, фахових медиків. Якщо ж небезпеки немає, треба діяти негайно», — пояснює фахівчиня Товариства Червоного Хреста України.

Читайте також: Раніше таких операцій у нас не робили: як в Україні успішно лікують надтяжкі травми обличчя

Треба бути готовим до кризових ситуацій

«Я відвідую тренінг уже вдруге, бо хочу поновити свої знання», — каже одна з учасниць Ольга. Жінка переконана: навчання є важливими, адже під час війни можуть траплятися різні ситуації, до яких треба бути готовим. Хоч здобуті знання можна використати і в повсякденному житті: наприклад, якщо щось станеться з дитиною — жінка має їх троє.

Ольга ділиться набутими знаннями:

«Коли людина травмована, то треба підійти, подивитися, чи безпечно, спитати, чи людині погано. Якщо не відповідає, то спробувати розбудити, закинути голову та зрозуміти, чи людина дихає. Якщо вона без свідомості, то викликаємо швидку й починаємо робити серцево-легеневу реанімацію».

Жителька села Ольшана на Чернігівщині вчиться зупиняти кровотечу підручними засобами – шматком тканини й палицею. Фото: ШоТам

Як організувати такий тренінг

Тренінги з домедичної допомоги регулярно проводять фахівці з Товариства Червоного Хреста України. Щоб пройти їх, можна зареєструватися на сайті Товариства. Програми пропонують різної тривалості — від 6 до 48 годин. 

Є тренінги для фізичних осіб — після заповнення анкети охочих запрошують у тренінговий центр. Також можна організувати заняття для підприємств або громад, і тоді команда приїжджає у вказане місце. 

Олена Охріменко розповідає жителям села Ольшана програму навчання. Фото: ШоТам

Зараз тренінги проводять майже в усіх областях України. Виїжджати на такі заняття волонтери почали одразу після повернення областей під контроль Уряду України.

На ютуб-каналі Товариства є невеликий курс із навчальними відео про домедичну допомогу, а на сайті можна почитати довідник з покроковими інструкціями та фото, що допоможе поновити чи здобути знання з надання першої допомоги.

Чому важливо проходити навчання

У селі Ольшана на тренінги з домедичної допомоги від Товариства Червоного Хреста України приходять близько 20 людей. Староста Тетяна Супруненко каже, що вони запрошують працівників дитячого садочка, школи, соціальних працівників, які відвідують людей похилого віку, представників старостату та поштового відділення, оскільки саме вони можуть зіштовхнутися у своїй роботі з ситуаціями, де домедична допомога може врятувати комусь життя.

Звісно, одного тренінгу недостатньо. Після свят хочуть організувати ще — у селі Гмирянка. Це буде вже друге заняття для них — перше проводили рік тому. Теорія та практика з часом трішки забуваються, тож знання треба поновлювати. 

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі