Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
>

Технології

Trash is Fun! Сумські підлітки створили комп’ютерну гру про екологію, аби навчити українців сортувати сміття

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Команда з кількох людей та три години часу – це все, що потрібно, аби в незвичний спосіб дізнатися про сортування та переробку сміття. Сумські підлітки зі студії Martian Teapots створюють комп’ютерну гру Trash is Fun, яка навчить вас берегти екологію. Розробники переконані: завдання сподобаються як дітям, так і дорослим, а нудною чи надто простою гру назвати не вийде. Про ідею та роботу над Trash is Fun, «крінж» та перше ком’юніті геймерів автори проєкту розповіли ШоТам.

Степан Стрижак

Артдиректор та 3D художник, 17 років

Олександр Бобров

Головний програміст, 15 років

Тимур Наумко

Програміст, 14 років

Ілля Сафронов

Засновник студії Martian Teapots

Марсіанські чайники – це про цифрове мистецтво

Ілля: Martian Teapots («Марсіанські чайники») – це студія, в якій підлітки вчаться різним напрямам цифрових мистецтв. Цей формат існує вже приблизно 4,5 роки при кафедрі економічної кібернетики в Сумському державному університеті. Тут ми розробляємо ігри, створюємо анімацію, знімаємо відеоролики, програмуємо ботів тощо. Рік за роком ми розширювали напрями своєї діяльності, і зараз основний – це розробка відеоігор.

Степан: Мені про це місце розповів друг. Він ходив сюди займатися і якось сказав: «Ти ж більш-менш вмієш малювати, у тебе є графічний планшет. Ми там один проєкт робимо, і нам потрібна людина, яка хоч трохи вміє малювати. Приходь, спробуй». Я прийшов, спробував – і вже кілька років тут. Розвиваюся, постійно вивчаю щось нове. Спочатку я вчив Adobe Photoshop, потім Illustrator та усілякі 2D-програми для малювання. Зараз перейшов у 3D, вивчаю Blender.

Сашко: Програмуванням я захоплювався вже давно. Поруч із місцем, де раніше була студія Martian Teapots, відбувалися заняття з робототехніки, на які я спочатку ходив. Але напрям розробки ігор мені здався цікавішим. Тож зрештою я перейшов сюди. Самостійно вивчав усі програми ще до приходу в студію, але мав дуже малий досвід і не міг розвиватися, бо бракувало ідей і проєктів. Прийшов у Martian Teapots – а тут цікаві події, як от геймджеми (формат хакатону, коли за окремий проміжок часу потрібно розробити відеогру), конкурси, артбатли, які мотивували мене далі розвиватися як розробнику.

Тимур: А мене в цю студію тато записав два роки тому. Спочатку я впродовж чверті року просто вивчав програмування (C#), а після цього мене одразу «закинули» програмістом у проєкт Razorboy Journey. Тепер я в Trash is Fun.

Підсумкове завдання курсу перетворив на крутий проєкт

Сашко: До Trash is Fun ми в Martian Teapots вже розробили безліч ігор, які були дуже незначні. Більшість із них ми навіть не викладали у мережу. То була для нас як практика і просто спосіб повеселитися. Нічого із планами на майбутнє, так би мовити, не було. Потім у нас був геймджем, який розтягнувся на вісім місяців, там уже були серйозніші проєкти. Вони з’явилися в інтернеті, але в них поки що ніхто не бавиться. Наразі наш найбільший проєкт – це Trash is Fun.

Ілля: Ідеї створення цієї гри спочатку не було. Як викладач, я просто шукав кращу систему для навчання. Бо з самого початку у Martian Teapots було щось дуже схоже на курси, коли треба було виконати якесь завдання і потім завершити курс із вивчення Python чи іншої мови програмування. Але з часом я зрозумів, що дітям це не так цікаво, бо вони втрачають інтерес десь посередині курсу і не хочуть вже нічого вивчати. Тому обрав більш проєктний напрямок. Здебільшого потрібно було створити гру, і дати пограти комусь іншому, аби отримати відгук.

Засновник студії Martian Teapots Ілля Сафронов

Згодом прийшло розуміння, що діти можуть робити окремі ігри нескінченно, часто навіть не закінчуючи їх. Тому я вигадав конкурс Martian Art, у межах якого ми приблизно раз на пів року показували один одному ігри, що розробляли під час навчання. Коли почалася пандемія, я побачив, що у форматі, коли ми розбиваємо всю студію на кілька команд, отримуємо не дуже цікавий продукт. Кілька дітей не можуть зробити щось дійсно якісне, навіть маючи вже достатній досвід. Тому виникла ідея усіх об’єднати.

Поєднали розвагу та важливу мету

Ілля: На той момент у нас вже було два програмісти (достатньо для створення гри), які розуміють код, 3D-моделери та геймдизайнер. Тож я вирішив поєднати всіх в одну команду, і ми почали шукати ідеї. Усі пропонували щось своє, абсолютно різне. Оскільки проєкт ми планували масовий, захотілося зробити його корисним для суспільства. І наш геймдизайнер Тимур Преображенський запропонував гру про сортування сміття. Ідею всі підтримали, і ми почали роботу.

Зараз у напрямі екології дуже мало якісних проєктів. Є одна чи дві гри для мобільних телефонів на цю тему, де просто потрібно щось клацати. А ось для комп’ютерів чи консолей – нічого подібного. Знаю, що незабаром має вийти у світ гра, яка стосується забруднення океану. А ось на тему сортування, наскільки мені відомо, окрім нас, більше ніхто нічого не створює.

Кадр з гри Trash is Fun

Степан: Сюжет у тому, що через забруднення довкілля настало глобальне потепління і почали танути льодовики. Як відомо, у льоду можуть зберігатися різні невідомі віруси. Через те, що розтанули льодовики, звільнився один із вірусів, який призвів до того, що тварини стали мутувати та розумнішати. Вони побачили, що планета забруднена, а люди просто сидять вдома і спостерігають. І тварини вирішили сортувати сміття та прибирати планету – своє місце проживання. Паралельно ще з’явилися зомбі-сміття, які хочуть завадити тваринам. Адже сміття – це їхній будинок, і вони не хочуть, щоб їхній дім зруйнувався.

Дізнайтеся про сортування… завдяки зомбі 

Ілля: Спочатку ми розраховували на аудиторію школярів і думали, що було б круто поширювати гру серед шкіл. Але зараз маємо проблеми з оптимізацією: нормально гра запускається лише на потужних комп’ютерах, яких бракує у навчальних закладах. Але ми ще будемо працювати над тим, щоб усунути цю проблему. Крім школярів, ми закладали ідею, що це буде гра для всієї родини, для сімейних пар і для друзів, які зібралися на день народження чи інше свято і можуть пограти за одним комп’ютером. 

Trash is Fun – це гра з локальним мультиплеєром, в яку двоє, троє чи четверо людей разом можуть грати за одним ПК, або ж грати онлайн через Steam Remote Play. І все ж хочеться, аби вона була доступна і для учнів, які могли б на уроці інформатики пограти й паралельно отримати знання про екологію.

Тимур: Та про вбивство зомбі! Щоправда, у класі, напевне, буде панувати хаос під час гри, адже всі кричатимуть одне на одного. Гра справді дуже насичена.

Програміст Тимур Наумко

Ілля: Там дуже швидко треба координувати дії одне з одним, делегувати завдання. Те, що ти вибрав або тобі доручили, треба робити дуже швидко і вміло, інакше всі програють. Коли ми тестуємо гру, в студії тихо не буває.

Степан: Інформація про екологію в грі переважно даватиметься перед рівнем. Там буде вказано, як правильно сортувати або переробляти щось. А вже в ігровій формі ти своїми діями, так би мовити, будеш закріплювати знання на практиці.

Ілля: Ми вирішили, що дізнаватися інформацію про екологію гравець буде у форматі коміксу перед рівнем. Діти зараз не дуже люблять читати, особливо у грі. Тому вони подивляться комікс, а потім геймплеєм будуть запам’ятовувати, що пластик треба сортувати, а пляшки можна переробляти.

Діти сказали, що це «крінж»

Ілля: Коли ми лише починали розробляти гру, підписалися на різні екоблоги та читали багато інформації. Ми навіть завели свій екоблог, Тимур став його засновником.

Тимур: Мене називали Trashman. Для мене знайшли маску, рукавички для городу та плащ. Я ходив містом у цьому костюмі, збирав сміття й розповідав місцевим про те, як правильно сортувати сміття. Робив усе, щоб донести людям важливість теми екології.

Trashman – засновник екоблогу

Сашко: Але вийшло щось дуже дивне. Це було абсурдно, і ніхто не сприймав це серйозно. Діти сказали, що це «крінж».

Ілля: Ми й зараз ведемо наш екоблог і самі почали цікавитися екологією. У нашій студії зовсім немає пластикових одноразових стаканчиків. Кілька членів команди колись купили скляні пляшки з лимонадом. Напій випили, а пляшки вирішили не викидати. Прийшли до студії й маркерами підписали на них свої імена. Тепер вони стоять у нас, і ми ними користуємося.

Працюємо за їжу, аби вчити вас сортуванню

Ілля: У нас тут усі працюють за їжу (сміється). Звичайно, якщо наймати спеціалістів, розробка гри з нуля коштує дуже багато. Якщо йдеться про комерційні проєкти, то під них беруть позику або вже зібрані кошти. Оплата праці одного спеціаліста вартує від 500 до 4000 доларів на місяць. А дехто робить інді-команду – це коли є ідея створити якусь гру, а вже якщо вона стане популярною, то принесе заробітки своїм розробникам. Залежить від того, скільки буде завантажень та чи сподобається гра людям.

Кадр з гри Trash is Fun

Наразі Trash is Fun коштував нам оплати GitHub (ресурс для управління, обговорення та перегляду проєктів та вихідного коду) – приблизно по 5 доларів на місяць. А ще, щоб зареєструвати гру у Steam (сервіс, який надає послуги цифрової дистрибуції), необхідно витратити 100 доларів. Великих фінансових втрат ми не маємо, як і жодних доходів. 

Наразі ми отримуємо досвід і прогнозуємо, наскільки гра буде цікава та корисна людям. Оскільки це соціальний проєкт, то все, на що ми розраховуємо, – це поширення знань про екологію та перемога у декількох конкурсах, які можуть мати фінансове заохочення. Внутрішню ігрову монетизацію ми не розглядаємо.

Реліз не за горами, але грати можна вже

Ілля: Спочатку ми хотіли зробити у грі десять рівнів. Але потім зрозуміли, що це потребує дуже багато часу та зусиль, тому скоротили вдвічі. У нас багато ідей для майбутніх проєктів, і хочеться вже почати їх впроваджувати. Тож плануємо випустити Trash is Fun до 31 березня 2022 року. У Steam демоверсія з’явиться 21 лютого, але вже зараз можна спробувати пограти на сайті Itch.io у версію для тестувальників.

Кожен рівень гри потребує від 3 до 5 хвилин часу, і таких рівнів п’ять. Але мало кому вдається пройти рівень з першої спроби, адже гра – непроста. Людина, яка вже грала в Trash is Fun (як от ми – розробники), зможе пройти її за годину. А той, хто вперше зайшов у гру, витратить до трьох годин часу.

Кадр з гри Trash is Fu

Сашко: Це комп’ютерна гра, і наша основна платформа – Windows, тому що на ній буде найбільше гравців. Також вона вийде на операційній системі Linux. Люди, які приходили до нас у студію і брали участь у тестуванні Trash is Fun, сказали, що їм було складно. Хоча мене й досі питають знайомі, які пробували грати: «Коли наступного разу тестування?». Тому, гадаю, що їм сподобалося. А ще нашу гру тестували представники компанії VP Production (які нам пишуть музику для гри)і сказали, що перший рівень був простий та досить цікавий.

Ілля: Крім того, ми представляли свою гру для команди популярного подкасту «Как делают игры». У межах цього проєкту команда досвідчених продюсерів розповідає про те, як презентувати свої відеоігри та чого в них бракує. І нашу ідею там підтримали. Порадили, що краще змінити, і ми дослухалися і поправили. Зараз гра має вже зовсім інший вигляд. Плануємо знову потрапити до них на подкаст.

Ще не раз здивуємо крутою відеогрою

Ілля: Є люди, які на різних етапах розробки Trash is Fun пограли в цю гру і написали нам цінні відгуки про те, що їм сподобалося, а що ні. Ми виправляли помилки, на які вони вказували, і прислухалися до зауважень. Я б не сказав, що зараз у нас є велике ком’юніті. Але приблизно 200 людей додали нашу гру у wishlist в Steam і чекають на вихід Trash is Fun.

Читайте також: «Живі» івенти перейшли в онлайн: історія стартапу з VR-платформою

Сашко: Наразі ми виправляємо помилки у грі й допрацьовуємо останні рівні: третій вже практично готовий, четвертий – на стадії тестування, п’ятий – у розробці. Нам ще потрібно зробити деякі модельки, додати одного персонажа, змінити косметичні моменти. А ще, можливо, зробимо Trash is Fun трішки легшим. Після виходу гри доповнень до неї ми створювати, скоріше за все, не будемо, але продовжимо виправляти помилки, якщо такі будуть.

Тимур: Паралельно з цим ми розроблятимемо іншу гру – Martian adventure («Марсіанські пригоди»). Це буде мультиплеєрна гра з випадковою генерацією рівнів. Також кілька людей у ​​нашій студії розроблятимуть карту для Counter-Strike.

Ілля: А ще плануємо брати участь у різних конкурсах, робити демоверсії відеоігор для пошуку нових ідей. А зараз вивчаємо новий напрям – титрувальні системи для відеострімів. Це про використання ігрових рушіїв під час стримінгу кіберспортивних ігор.

Аби пройти Trash is Fun! знадобиться щонайменше кілька годин. А щоб підтримати ШоТам донатом, достатньо двох хвилин.

Технології

В Україні створили малогабаритні автономні сонячні батареї для ЗСУ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Компанія Lumos створила малогабаритні автономні сонячні електростанції для українських захисників. Перші 50 комплектів вже передали до війська.

Про це повідомили на сайті інформаційного агентства Міноборони АрміяInform.

Згідно з повідомленням, компанія долучилася до допомоги українському війську з перших днів повномасштабного вторгнення. Спочатку команда Lumos постачала армії мішки, пісок та інші матеріальні засоби, а згодом почала розробку портативних батарей.

«Перших кілька комплектів ми зібрали та відправили власним коштом, згодом до нас підключилися підприємці та громадські організації. За відгуками військових, ми навіть вже встигли її модернізувати», – розповів керівник проєктів компанії Lumos Андрій.

Як зазначають в Міноборони, батареї не потребують витратних матеріалів та цілком безшумні. У сонячний день зарядний комплект потужністю 100Вт може підзарядити автомобільний акумулятор на 70А.

Також до батареї можна підключити LED-освітлення, зарядний пристрій для телефонів, тепловізорів, квадрокоптерів, рацій тощо. Станом на 12 травня українські військові отримали вже майже 50 таких комплексів.

Раніше ми повідомляли, що тернопільський стартап ELEEK розробив електробайк спеціально для ЗСУ.

Фото: armyinform.com.ua

Читати далі

Технології

Тернопільський стартап ELEEK розробив електробайк спеціально для ЗСУ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські військові отримали партію нових електромобілів, які компанія ELEEK розробила спеціально для гарячих точок.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці стартапу.

Зазначається, що нові моделі вже встигли прозвати в народі Бандеробайками.

«З кожним новим замовленням байки для ЗСУ стають дедалі кращими і кращими. Завдяки замовникам та відгукам від військових, за що ми їм вдячні», — йдеться у повідомленні.

Читайте також76 день війни. Хроніка боротьби. Головні перемоги України та українців

Також відомо, що е-байки вже встигли побувати у гарячих точках, допомогають успішно виконувати завдання своїм власникам.

Електробайки мають витривалі на бездоріжі. Вони мають гнучку систему налаштувань електроніки.

Технічні характеристики

  • максимальна швидкість: 90 км/год;
  • максимальний пробіг на одному заряді: 100-150 км;
  • номінальна потужність двигуна: 3000 Вт.

Є автоматичний контроль температури двигуна, контролера, акумулятора. Віртуальні передачі: економна, максимальна та задній хід. Присутня рекуперація.

З опцій на борту присутні: багажник, підніжки для пасажира, USB для підзарядки гаджетів та розетка на 220В потужністю до 200Вт.

Читайте також«Відмовив бойовикам – обстріляли будинок». Історія майстра вишивки з Донеччини, який готується відкрити інклюзивну майстерню

Нагадаємо, Тернопіль запустив патрулі на електромобілях.

Як ми повідомляли раніше, українські майстри переробляють старі Таврії та Славути на електрокари.

Фото: facebook.com/eleekbikes.

Читати далі

Технології

IT-армія заблокувала роботу тендерних майданчиків та пивзаводів РФ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українська IT-армія упродовж минулого тижня атакувала понад 200 російських онлайн-ресурсів. Волонтерам вдалося зупинити роботу тендерних майданчиків, онлайн-магазинів, ЗМІ та пивних заводів.

Про це повідомили на сторінці Міністерства цифрової трансформації в Telegram.

«IT-армія продовжує боронити кіберфронт та завдавати ворогу ударів. З 2 до 8 травня було атаковано більше як 200 російських онлайн-ресурсів», – йдеться в повідомленні Мінцифри.

Серед атакованих ресурсів РФ:

  • Зупинка пивних заводів. Через масивну атаку було паралізовано роботу єдиної державної автоматизованої інформаційної системи, що відстежує обороти алкогольної та спиртовмісної продукції. Унаслідок цього зупинилося виробництво на декількох великих пивних заводах. Залишили росіян без спиртного на 9 травня.
  • Онлайн-шопінг. Від кіберудару призупинили роботу онлайн-магазини. Замість кількох кліків за комп’ютером дали росіянам можливість прогулятися кілька кілометрів за омріяною покупкою. Свіже повітря корисне для мозку.
  • Тендерні майданчики. Другий тиждень поспіль паралізовано роботу десятків російських електронних систем для публічних закупівель, через що в росіян далі зриваються торги.
  • Системи подачі електронної звітності. Жителі РФ вже кілька тижнів не можуть подавати звітність вчасно.
  • Сервіси російської пропаганди. 

Раніше українські кібер-партизани атакували системи електронної звітності, тендерні майданчики та сайти компанії «Сєвєрсталь».

Нагадаємо, вже за кілька днів після початку повномасштабного вторгнення волонтери поклали сайт Московської біржі. На це бійці ІТ-армії витратили всього п’ять хвилин.

Фото з відкритих джерел

Читати далі